Постанова

від 19.11.2019 по справі 910/2250/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2019 р. Справа№ 910/2250/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 19.11.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укрреалтрейд"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 05.06.2019 (повний текст рішення складено 13.06.2019)

у справі №910/2250/19 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова будівельна компанія"

до Приватного підприємства "Укрреалтрейд"

про стягнення 267035,82 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газова будівельна компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Укрреалтрейд" про стягнення 267035,82 грн та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що між ним та відповідачем було укладено Договір №03 про надання послуг від 20.02.2018, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався відремонтувати двигун трубоукладача САТ594Н. При цьому, на виконання вказаного договору позивачем було передано відповідачу двигун трубоукладача САТ594Н разом з обладнанням (поршень+кільця у кількості 6 комлектів; гільзи у кількості 6 одиниць; шатун у кількості 3 одиниць, втулка шатуна у кількості 1 одиниці, вкладиші корінні у кількості 1 комплекту, вкладиші шатунні у кількості 1 комплекту, комплект прокладок двигуна у кількості 1 комплекту), та здійснено попередню оплату за роботи у загальному розмірі 231350,20 грн. Оскільки відповідач не виконав роботи з ремонту двигуна трубоукладача САТ594Н та не повернув його позивачу (разом з переданим обладнанням), звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 231350,20 грн, а також нараховані пеню у сумі 32668,75 грн, 3% річних у сумі 703,37 грн. та інфляційні втрати у сумі 2313,50 грн., а також зобов`язати відповідача виконати зобов`язання - передати позивачу двигун трубоукладача САТ 594Н; передати на користь позивача наступні деталі до двигуна трубоукладача САТ 594Н: шість комплектів поршнів та кілець, шість штук гільз, три штуки шатунів, одну штуку втулки шатуна, вкладиші корінні-один комплект, вкладиші шатунні-один комплект та комплект прокладок двигуна.

03.06.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача передати позивачу двигун трубоукладача САТ 594Н; передати на користь позивача наступні деталі до двигуна трубоукладача САТ 594Н: шість комплектів поршнів та кілець, шість штук гільз, три штуки шатунів, одну штуку втулки шатуна, вкладиші корінні-один комплект, вкладиші шатунні-один комплект та комплект прокладок двигуна.

Судом було прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова будівельна компанія" від позовних вимог в частині зобов`язання Приватного підприємства "Укрреалтрейд" виконати господарське зобов`язання: передати двигун трубоукладача САТ 594Н на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова будівельна компанія"; передати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова будівельна компанія" наступні деталі до двигуна трубоукладача САТ 594Н: шість комплектів поршнів та кілець, шість штук гільз, три штуки шатунів, одну штуку втулки шатуна, вкладиші корінні-один комплект, вкладиші шатунні-один комплект та комплект прокладок двигуна та закрито провадження в цій частині позовних вимог, про що зазначено в ухвалі від 05.06.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 910/2250/19 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Укрреалтрейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова будівельна компанія" суму попередньої оплати в розмірі 231 350 (двісті тридцять одна тисяча триста п`ятдесят) грн. 20 коп., пеню в розмірі 32 668 (тридцять дві тисячі шістсот шістдесят вісім) грн. 75 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 14250 (чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 3960 (три тисячі дев`ятсот шістдесят) грн. 28 коп. В іншій частині - відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування договірних збитків. В оскаржуваному рішенні, суд також вказав, що нарахування неустойки (по суті, пені) у зв`язку з простроченням виконання підрядних робіт є законним протягом часу прострочення з виконання відповідних зобов`язань, тобто з моменту настання строку виконання до моменту відмови замовника від договору підряду. Суд дійшов висновку про те, що застосування позивачем частини другої статті 625 ЦК України щодо нарахування до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних є помилковим, оскільки стягнення з підрядника суми попередньої оплати, перерахованої за договором підряду, не вважається грошовим зобов`язанням у розумінні статті 625 ЦК України. Також суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем за надання правової допомоги в розмірі 14250,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 в частині стягнення з Приватного підприємства "Укрреалтрейд" пені в розмірі 32668,75 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 14250,00 грн. та відмовити в позові в цій частині.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому в апеляційній скарзі викладено заперечення щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем за надання правової допомоги в розмірі 14250,00 грн; так, скаржник вказує на неспівмірність обсягу проведеної роботи із розміром витрат, заявлених позивачем до відшкодування, оскільки даний висновок суперечить наявним в матеріалах письмовим доказам. Також скаржник стверджував про відсутність правових підстав для нарахування та стягнення пені, посилаючись на те, що зобов`язання відповідача полягало у виконанні роботі (наданні послуг), тобто не було грошовим зобов`язанням, а тому до нього не можуть застосовуватись норми ст. 549 ЦК України про відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 поновлено Приватному підприємству "Укрреалтрейд" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 910/2250/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Укрреалтрейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 910/2250/19; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 910/2250/19 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги; призначено розгляд апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, про поважність причин нез`явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у відсутності представників сторін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

20.02.2018 між Приватним підприємством "Укрреалтрейд", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газова будівельна компанія", як замовником, укладено Договір № 03 про надання послуг (далі за текстом-Договір), відповідно до умов якого виконавець надає, а замовник приймає та оплачує на умовах цього договору послуги з проведення ремонтних робіт двигуна трубоукладача САТ594Н, а саме: встановлення колінвалу, встановлення комплектуючих деталей, визначених у п. 1.2 цього договору, збірка двигуна.

Згідно з п. 1.3 Договору для виконання послуг за цим договором (ремонт двигуна, вказаного у п. 1.1 договору) виконавець зобов`язується придбати за рахунок замовника, але в межах вартості послуг за цим договором, наступні комплектуючі деталі, а саме колінвал до двигуна трубоукладача САТ594Н.

Відповідно до п. 2.1 Договору на надання послуг приймається двигун трубоукладача САТ594Н в наступному технічному стані: розібраний, в неробочому стані, після виконаних виконавцем ремонтних робіт згідно з договором про надання послуг №131 від 17.12.2014.

Загальна вартість послуг з урахуванням вартості колінвалу та ремонту двигуна складає 261350,20 грн. (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору договір набуває чинності в момент його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 839 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в пункті 2.2 Договору, підписанням цього договору виконавець засвідчує прийняття від замовника двигуна трубоукладача САТ594Н на склад виконавця в м. Гадяч Полтавської області.

У п. 1.2 Договору зазначено, що для виконання вище перелічених робіт замовник передає виконавцю комплектуючи деталі, отримані замовником від виконавця по договору поставки №06 від 05.02.2015 та договору поставки №119 від 04.12.2015, а саме: поршень+кільця у кількості 6 комлектів; гільзи у кількості 6 одиниць; шатун у кількості 3 одиниць, втулка шатуна у кількості 1 одиниці, вкладиші корінні у кількості 1 комплекту, вкладиші шатунні у кількості 1 комплекту, комплект прокладок двигуна у кількості 1 комплекту на загальну суму 222556,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання п. 1.2 Договору передав за актом приймання-передачі від 20.02.2018, а відповідач прийняв комплектуючі деталі на загальну суму 222556,00 грн., а саме: поршень+кільця у кількості 6 комлектів; гільзи у кількості 6 одиниць; шатун у кількості 3 одиниць, втулка шатуна у кількості 1 одиниці, вкладиші корінні у кількості 1 комплекту, вкладиші шатунні у кількості 1 комплекту, комплект прокладок двигуна у кількості 1 комплекту.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до п. 3.2 Договору замовник зобов`язується перерахувати виконавцю попередню оплату у сумі 161350,20 грн.

Сторони визнають строк виконання замовником зобов`язань по перерахуванню попередньої оплати в сумі 161350,20 грн. таким, що настав (п. 3.3 Договору).

Підписанням цього договору сторони дійшли згоди прийняти в якості зарахування попередньої оплати по цьому договору частину попередньої оплати в сумі 161350,20 грн., яку виконавець зобов`язаний повернути замовнику по договору поставки №119 від 04.12.2015 та договору від 20.02.2018 про розірвання договору поставки №119 від 04.12.2015 (. 3.4 Договору).

Колегією суддів встановлено, що 20.02.2018 між сторонами було укладено Договір про розірвання Договору поставки №119 від 04.12.2015, в якому сторони погодили, що підписанням цього договору позивач засвідчує факт прийняття від продавця товару на загальну суму 41976,00 грн.; відповідач засвідчує свої зобов`язання щодо повернення позивачу частини попередньої оплати у сумі 161350,20 грн.; підписанням цього договору сторони визнають, що строк виконання відповідачем зобов`язання щодо повернення позивачу частини попередньої оплати у сумі 161350,20 грн. є таким, що настав.

У п. 2.4 вказаного договору сторони погодили зарахувати частину попередньої оплати у сумі 161350,20 грн., яку відповідач зобов`язаний повернути позивачу за цим договором в рахунок попередньої оплати, яку позивач зобов`язаний перерахувати відповідачу по Договору №03 про надання послуг від 20.02.2018 та строк виконання якої настав.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Таким чином, позивач виконав своє зобов`язання щодо сплати частини попередньої оплати за Договором №03 про надання послуг від 20.02.2018 у сумі 161350,20 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

При цьому, решта вартості послуг, яка залишається після проведення взаємозаліку однорідних грошових вимог (п. 3.4 договору) в сумі 100000,00 грн. підлягає перерахуванню замовником виконавцю в такому порядку: в сумі 70000,00 грн. - протягом 5-ти днів з моменту виставлення рахунку виконавця, в сумі 30000,00 грн. - протягом 5-ти днів після підписання сторонами акту про надання послуг (п. 3.5 Договору №03 про надання послуг від 20.02.2018).

13.03.2018 позивач сплатив відповідачу грошові кошти у сумі 70000,00 грн. (призначення платежу - сплата за надання послуг згідно з рахунком 35/2018 від 23.02.2018), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки.

Таким чином, як вірно встановив суд першої інстанції, позивачем фактично було здійснено попередню оплату на користь відповідача за Договором у загальному розмірі 231350,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з п. 2.4 Договору строк надання послуг, зазначених у п. 1.1 цього договору, встановлюється до 01.09.2018 з урахуванням часу придбання комплектуючих згідно з п. 1.3 цього договору.

Отже, відповідач повинен був виконати роботи, обумовлені Договором у строк до 01.09.2018.

Відповідно до п. 2.7 Договору моментом закінчення надання послуг вважається момент підписання акту.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем робіт за Договором.

Згідно з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Пунктом 6.4 Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання виконавцем своїх зобов`язань за цим договором, замовник має право відмовитися від цього договору в односторонньому порядку. Право замовника на односторонню відмову від цього договору виникає не раніше 01.08.2018. При цьому, виконавець зобов`язується на вимогу замовника повернути замовнику двигун, вказаний у п. 1.1 договору, отримані від замовника кошти за цим договором, а також комплектуючі деталі, перелік яких визначений у п. 1.2 цього договору.

Таким чином, умовами Договору №03 про надання послуг від 20.02.2018 передбачено право позивача розірвати вказаний договір шляхом односторонньої відмови від нього в разі невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Оскільки відповідач не виконав ремонт двигуна трубоукладача САТ594Н у строки, встановлені Договором, у позивача виникло право розірвати вказаний договір в односторонньому порядку, відмовившись від нього.

04.01.2019 позивач звернувся до відповідача із претензією вих. №04/01-19 від 04.01.2019, в якій вказав про те, що оскільки відповідачем не були виконані роботи, обумовлені Договором, позивач відмовляється від вказаного договору. Також, у вказаній претензії позивач вимагав повернути протягом 7-ми днів суму попередньої оплати у розмірі 231350,20 грн. та повернути позивачу двигун разом з комплектуючими деталями.

У відповідь на вказану претензію відповідач направив позивачу відповідь на претензію (вих. №14/02 від 22.02.2019), в якій вказав про готовність повернути позивачу двигун трубоукладача САТ594Н та комплектуючі деталі (поршень+кільця у кількості 6 комлектів; гільзи у кількості 6 одиниць; шатун у кількості 3 одиниць, втулка шатуна у кількості 1 одиниці, вкладиші корінні у кількості 1 комплекту, вкладиші шатунні у кількості 1 комплекту, комплект прокладок двигуна у кількості 1 комплекту).

В подальшому відповідачем було повернуто позивачу двигун трубоукладача САТ594Н та комплектуючі деталі.

З урахуванням заяви позивача про відмову від частини позовних вимог (яка прийнята судом першої інстанції) предметом спору є стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 231350,20 грн, а також пені у сумі 32668,75 грн, 3% річних у сумі 703,37 грн та інфляційних втрат у сумі 2313,50 грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

В силу ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим, а зобов`язання сторін за розірваним договором в силу ст. 653 Цивільного кодексу України припиняються.

Як встановлено вище, відповідачем не були виконані роботи, обумовлені Договором, у зв`язку з чим позивач відмовився від вказаного договору, оскільки таке право передбачене умовами договору підряду. Відтак, зобов`язання, що складає предмет Договору, є припиненим.

Як передбачено приписами ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

З огляду на відмову позивача від Договору №03 про надання послуг від 20.02.2018 у зв`язку з направленням відповідачу претензії вих. №04/01-19 від 04.01.2019, позивач отримав право вимагати відшкодування збитків, що складають розмір перерахованих коштів на виконання умов вказаного договору підряду.

З огляду на викладене, враховуючи факт сплати позивачем відповідачеві грошових коштів за Договором у розмірі 231350,20 грн. (попередня оплата), прострочення відповідачем за цим договором (невиконання робіт в обумовлені договором строки) та відмову позивача від такого договору в порядку ч.2 ст. 849 Цивільного кодексу України, з урахуванням відсутності доказів повернення відповідачем на користь позивача сплачених останнім грошових коштів у розмірі 231350,20 грн, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з Приватного підприємства "Укрреалтрейд" суми попередньої оплати у сумі 231350,20 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 32668,75 грн. за період з 02.09.2018 по 04.01.2019, нараховану за прострочення виконання відповідачем робіт за Договором.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до частин 1 та 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Частинами 3, 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6.3 Договору у разі порушення термінів надання послуг виконавець повинен сплатити неустойку у розмірі 0,1% від вартості послуг за кожен день прострочення.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, нарахування неустойки (по суті, пені) у зв`язку з простроченням виконання підрядних робіт є законним протягом часу прострочення з виконання відповідних зобов`язань, тобто з моменту настання строку виконання до моменту відмови замовника від договору підряду (у випадках передбачених законом).

Перевіривши розрахунок неустойки, наведений позивачем у позовній заяві, за прострочення виконання відповідачем робіт, колегія суддів вважає його арифметично вірним, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова будівельна компанія" в частині стягнення з Приватного підприємства "Укрреалтрейд" пені у розмірі 32668,75 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи скаржника про те, що про відсутність правових підстав для нарахування та стягнення пені, посилаючись на те, що зобов`язання відповідача полягало у виконанні роботі (наданні послуг), тобто не було грошовим зобов`язанням, а тому до нього не можуть застосовуватись норми ст. 549 ЦК України про відповідальність за порушення грошового зобов`язання, є безпідставними, оскільки сторони не позбавлені права у господарському договорі забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №904/3536/18.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що застосування позивачем частини другої статті 625 ЦК України щодо нарахування до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних є помилковим, оскільки стягнення з підрядника суми попередньої оплати, перерахованої за договором підряду, не вважається грошовим зобов`язанням у розумінні статті 625 ЦК України, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова будівельна компанія" про стягнення з Приватного підприємства "Укрреалтрейд" 3% річних у розмірі 703,37 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2313,50 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання позивача про розподіл витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію Договору №4/19 про надання правової допомоги від 18.02.2019, укладеного з Адвокатським бюро "Ракітіна", предметом якого є надання правової допомоги в обсязі й порядку, передбаченими в договорі.

Також, позивачем долучено до матеріалів справи копію Додаткової угоди №2 від 20.03.2019 до Договору №4/19 від 18.02.2019, в якій зазначено, що замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу у Господарському суді міста Києва у справі № 910/2250/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова будівельна компанія" до Приватного підприємства "Укрреалтрейд".

Відповідно до п. 3 додаткової угоди загальна вартість правничої допомоги визначається пропорційно витраченому часу виконавця за угодою сторін виходячи з розрахунку 750 грн./1 год на підставі актів наданих послуг.

Відповідно до Акту №6/19 приймання-передачі послуг від 20.05.2019 виконавець (адвокатське бюро) надав позивачу (замовнику) послуги на загальну суму 14250,00 грн.

Судом встановлено, що 23.05.2019 позивач сплатив адвокатському бюро грошові кошти у розмірі 14250,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням 3544 від 23.05.2019 на суму 14250,00 грн.

Виходячи з аналізу ст. 126 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем в суді першої інстанції не надано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи те, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі з обсягом наданих адвокатом послуг, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем за надання правової допомоги в розмірі 14250,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укрреалтрейд" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі №910/2250/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/2250/19 повернути Господарському суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 25.11.2019.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова