Постанова

від 21.11.2019 по справі 910/5884/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2019 р. Справа№ 910/5884/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 21.11.2019,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019

у справі №910/5884/19 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Дістрібьюшн

до Товариства з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я

про стягнення 27 702,56 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Партнер Дістрібьюшн (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я (далі, відповідач) про стягнення з відповідача 27 702,56 грн, яка складається з: 17 949,03 грн - основного боргу, 4 017,13 грн - пені, 1 717,79 грн - інфляційних втрат та 4 018,61 грн - 36 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов`язку щодо здійснення повної оплати за поставлений позивачем згідно Договору поставки №681 від 01.11.2017 товар на підставі товарно-транспортної накладної №НКВ-162353 від 28.08.2018. За несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань позивач також просить суд стягнути з відповідача 4 017,13 грн - пені за період з 04.09.2018 по 19.04.2019, 1 717, 79 грн - інфляційних втрат за період з 04.09.2018 по 19.04.2019 та 4 018, 61 грн - 36 % річних за період з 04.09.2018 по 19.04.2019.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/5884/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Дістрібьюшн задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, ідентифікаційний код - 41449935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Дістрібьюшн (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 355, офіс 325, ідентифікаційний код - 37171990) 17 949 (сімнадцять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн. 03 коп. - заборгованості, 3 220 (три тисячі двісті двадцять) грн. 50 коп. - пені, 4 018 (чотири тисячі вісімнадцять) грн. 61 коп. - 36 % річних, 1 717 (одну тисячу сімсот сімнадцять) грн. 79 коп. - інфляційних втрат та 1 865 (одну тисячу вісімсот шістдесят п`ять) грн. 76 коп. - судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи вказане рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд встановив, що позивачем доведено порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем наявна основна заборгованість за поставлений товар у сумі 17 949,03 грн.

У свою чергу, враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобов`язань із оплати товару за договором, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені, інфляційних втрат та 36 % річних. Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що в останньому допущено помилки у визначенні періоду простроченого грошового зобов`язання, розрахунок проведено за період більше 6 місяців в порушення положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України. За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені в розмірі 3 220,50 грн, яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання за період не більше 6 місяців з 04.09.2018 по 04.03.2019, а тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню. Також судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків відсотків річних та інфляційних втрат і встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, проведені з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання та за відповідний період прострочення, тож в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1 717,79 грн - інфляційних втрат за період з 04.09.2018 по 19.04.2019 та 4 018,61 грн - 36 % річних за період з 04.09.2018 по 19.04.2019.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, 21.08.2019 (про що свідчить відмітка Укрпошта Експрес на конверті), Товариство з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/5884/19 повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що за даними бухгалтерського обліку відповідача позивач не здійснював поставку товару за товарно-транспортною накладною №НКВ-162353 від 28.08.2018 на суму 19 980,05 грн, а тому у відповідача і відсутній обов`язок з оплати зазначеної суми. До матеріалів позовної заяви позивачем додана копія товарно-транспортної накладної №НКВ-162353 від 28.08.2018, зі змісту якої вбачається, що вона не підписана уповноваженою особою відповідача (покупця) у правому нижньому куті у спеціально відведеному на бланку товарно-транспортної накладної для підпису представника покупця місці. На зазначеному документі міститься лише відбиток прямокутного штампу відповідача, який очевидно поставлений помилково та без підпису уповноваженої особи не може слугувати доказом належного підписання.

Крім того, копія спірної накладної, що додана до матеріалів позовної заяви, містить вертикальний напис праворуч від основного тексту документа, на якому розміщений підпис представника та відбиток прямокутного штампу Приватного підприємства Укрпалетсистем , яке не є стороною спірних правовідносин. Можна припустити, що такий напис з`явився внаслідок недбалого копіювання документів, здійсненого таким чином, що під час копіювання одного документу було здійснено помилкове копіювання частини іншого документу. Вочевидь цей вертикальний напис і ввів суд першої інстанції в оману стосовно факту підписання спірної накладної представником відповідача.

До матеріалів позовної заяви у додатку №3 позивачем додана копія довіреності №1 від 01.11.2017, відповідно до якої уповноваженою особою відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей є ОСОБА_1 та розміщений зразок підпису цієї особи. Як вбачається з доданих до позовної заяви документів (додатки №№ 8-19) всі товарно-транспортні накладні, укладені між позивачем та відповідачем, зі сторони відповідача підписані уповноваженою особою ОСОБА_1, крім товарно-транспортної накладної №НКВ-162353 від 28.08.2018.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, не дослідив обставини, що додана до матеріалів позовної заяви товарно-транспортна накладна №НКВ-162353 від 28.08.2018 не доводить факт отримання товару відповідачем та прийняв помилкове рішення. У відповідача оригінал зазначеної товарно-транспортної накладної відсутній.

У апеляційній скарзі скаржником викладене клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду 16.10.2019, наголосив на наступному:

- апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача має бути закрите на підставі пункту 2 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що апеляційна скарга від 21.08.2019 на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/5884/19 підписана адвокатом С.В. Горщаром, що підтверджується копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ВЛ №1123 від 19.04.2019, однак, зазначена особа не є представником відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я , оскільки в ордері на надання правничої (правової) допомоги серія АА №1003995 від 14.08.2019 зазначено особу, якій надається правова допомога Товариства з обмеженою відповідальністю ІНвентум Київська Ф.І.Л.І.Я , що є відмінним від найменування відповідача у справі №910/5884/19. Також підписана адвокатом С.В. Горщаром апеляційна скарга від 21.08.2019 подана в інтересах особи, яка не є відповідачем у справі, а саме в інтересах ТОВ ІНвентум Київська Ф.І.Л.І.Я , про що зазначено по всьому тексту зазначеної апеляційної скарги.

Також, наявні підстави для закриття апеляційного провадження у зв`язку із порушенням скаржником положень пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України. Так, згідно із копією платіжного доручення №5936 від 20.08.2019, було сплачено судовий збір в розмірі 2 881,50 грн. за апеляційною скаргою ТОВ ІНвентум Київська Ф.І.Л.І.Я , яке не є відповідачем у справі №910/5884/19. Отже, відповідачем не додано до апеляційної скарги від 21.08.2019 належного доказу сплати судового збору у справі №910/5884/19, в якій відповідачем виступає Товариство з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я ;

- по суті апеляційної скарги позивач зазначив, що заперечує проти її задоволення, оскільки на товарно-транспортній накладній №НКВ-162353 від 28.08.2018 наявний підпис уповноваженої особи на прийняття товарно-матеріальних цінностей від покупця, який також міститься й на інших накладних, доданих позивачем до позовної заяви, по яких відповідачем було здійснено оплату за поставлений товар в повному розмірі. Окрім того, в пункті 3.3. Договору поставки №681 від 01.11.2017 сторони дійшли згоди про те, що наявність на товаросупроводжувальних документах печатки (штампу), зразки яких були заздалегідь надалі Покупцем, є належним доказом того, що товар отримано/прийнято уповноваженою особою Покупця, навіть якщо зразок підпису особи, вказаної в довіреності, не співпадає з тим, який міститься в товаросупроводжувальних документах .

Таким чином, ТТН №НКВ 162353 від 28.08.2018 має усі належні реквізити для первинного документу, зокрема і штамп відповідача, зразок якого затверджений сторонами в додатку №1 від 01.11.2017 до зазначеного договору, що підтверджує факт отримання поставленого товару відповідачем.

Також в пункті 3.3. Договору поставки №681 від 01.11.2017 визначено що в випадку, якщо зразок підпису та/або зразок печатки (штампу) на накладній не співпадає зі зразками підписів та зразків печаток (штампів), наданих Покупцем Постачальнику в довіреності, однак такий підпис, печатка (штамп) міститься на накладних, які були сплачені Покупцем раніше, вважається, що товар був отриманий/прийнятий уповноваженою особою Покупця. .

До позовної заяви було додано товарно-транспортні накладні за весь період спільних правовідносин із відповідачем, які містять відтиски штампу, зразок якого було затверджено сторонами в додатку №1 до Договору поставки №681 від 01.11.2017. Товар, що було поставлено згідно зазначених товарно-транспортних накладних (окрім ТТН №НКВ 162353 від 28.08.2018) було, як видно із доданих до позовної заяви банківських виписок, сплачено відповідачем повністю, що підтверджує факт отримання поставленого товару уповноваженою особою Покупця.

- факт отримання товару за ТТН №НКВ 162353 від 28.08.2018 уповноваженою особою Покупця підтверджується також тією обставиною, що зазначений товар був частково оплачений відповідачем на суму 2 031,02 грн., що підтверджується банківськими виписками від 11.10.2018 та від 23.10.2018.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я у справі №910/5884/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у справі №910/5884/19 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/5884/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/5884/19. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/5884/19 на час апеляційного провадження. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я про витребування оригіналу письмового доказу, яке викладене в апеляційній скарзі, задоволено. Вирішено витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Дістрібьюшн (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 355, офіс 325, код ЄДРПОУ 37171990) оригінал товарно-транспортної накладної №НКВ-162353 від 28.08.2018. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/5884/19. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 15.10.2019.

У судове засідання 15.10.2019 з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 15.10.2019 представник Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Дістрібьюшн повідомив, що ним був надісланий відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/5884/19.

Судом встановлено, що станом на 15.10.2019 відзив Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Дістрібьюшн на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/5884/19 до суду не надійшов.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі №910/5884/19 оголошено перерву до 19.11.2019.

У судовому засіданні 19.11.2019 представник позивача надав суду для огляду оригінал товарно-транспортної накладної №НКВ-162353 від 28.08.2018, витребуваний ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у справі №910/5884/19, та було заслухано пояснення представників сторін з приводу даного документу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 21.11.2019.

У судовому засіданні 21.11.2019 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 21.11.2019 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити оскаржене рішення суду без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції, оцінка аргументів учасників справи

01.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Партнер Дістрібьюшн (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я (далі - покупець) укладено Договір поставки №681, умовами якого передбачено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця - товар, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар у порядку, визначеному умовами цього договору та своєчасно повертати тару на умовах, визначених договором.

Відповідно до пункту 3.1. Договору постачальник зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів поставити товар на умовах DDP (Інкотермс 2000) за адресою здійснення торгівельної діяльності покупця. За погодженням сторін договору поставка товару зі складу постачальника може здійснюватися транспортом та за рахунок покупця на умовах Інкотермс 2000.

Згідно з пунктом 3.2. Договору постачання товару здійснюється партіями відповідно до умов пункту 3.1. договору. Право власності на товар переходить до покупця з моменту отримання товару покупцем або представником покупця. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем або представником покупця відповідно до накладної. Товаросупроводжувальна документація - накладні є невід`ємною частиною договору.

За умовами пункту 4.1. Договору вид, кількість, асортимент товару визначається в накладних або розрахункових документах, які є невід`ємною частиною договору.

Ціна на товар зазначається постачальником у накладних та/або розрахункових документах на товар. Ціна на товар формується в українській національній валюті, включаючи ПДВ. Загальну суму договору складає сума товару, отриманого по всім накладним та/або розрахунковим документам на товар (пункти 5.1., 5.2. Договору).

Пунктами 6.1., 6.2. Договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 7 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, або, за домовленістю сторін, готівкою через касу постачальника (з оформленням розрахункових документів). Датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника, або дата внесення коштів в касу постачальника.

У відповідності до умов пункту 7.1. Договору у разі порушення покупцем термінів оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно з пунктом 7.2. Договору у випадку, якщо покупець прострочив виконання грошового зобов`язання, а саме - терміни оплати вартості одержаного від постачальника товару, він зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 процентів річних від простроченої суми заборгованості.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом 3 років, а в частині розрахунків між сторонами до повного фінансового розрахунку за товар, отриманий покупцем за всіма накладними (партіями поставки) - пункт 8.6. Договору.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 182 203,43 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №НКВ-162353 від 28.08.2018, №НКВ-280918 від 08.12.2017, №НКВ-004809 від 11.01.2018, №НКВ-030590 від 16.02.2018, №НКВ-054869 від 22.03.2018, № НКВ-016994 від 31.03.2018, №НКВ-070226 від 14.04.2018, №НКВ-077756 від 25.04.2018, № НКВ-103347 від 31.05.2018, № 103433 від 31.05.2018, № НКВ-104130 від 01.06.2018, № НКВ-156898 від 18.08.2018.

Проте, як зазначає позивач, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я утворилась заборгованість у розмірі 17 949, 03 грн. за товарно-транспортною накладною №НКВ-162353 від 28.08.2018.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 017,13 грн. - пені за період з 04.09.2018 по 19.04.2019, 1 717,79 грн. - інфляційних втрат за період з 04.09.2018 по 19.04.2019 та 4 018,61 грн. - 36 % річних за період з 04.09.2018 по 19.04.2019.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (стаття 662 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частин 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи зі змісту наведених правових норм, кожна сторона на підставі належних, допустимих, вірогідних, достовірних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

Як уже зазначалося вище, за змістом пункту 3.2. право власності на товар переходить до покупця з моменту отримання товару покупцем або представником покупця. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем або представником покупця, відповідно до накладної. Товаросупроводжувальна документація - накладні є невід`ємною частиною договору.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 182 203,43 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №НКВ-162353 від 28.08.2018, №НКВ-280918 від 08.12.2017, №НКВ-004809 від 11.01.2018, №НКВ-030590 від 16.02.2018, №НКВ-054869 від 22.03.2018, № НКВ-016994 від 31.03.2018, №НКВ-070226 від 14.04.2018, №НКВ-077756 від 25.04.2018, № НКВ-103347 від 31.05.2018, № 103433 від 31.05.2018, № НКВ-104130 від 01.06.2018, № НКВ-156898 від 18.08.2018.

У апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я наголошує на неналежності як доказу товарно-транспортної накладної №НКВ-162353 від 28.08.2018, яку суд першої інстанції взяв до уваги, оскільки остання не підписана уповноваженою особою відповідача (покупця), а на ній міститься лише відбиток прямокутного штампу відповідача, який очевидно поставлений помилково та без підпису уповноваженої особи не може слугувати доказом належного підписання. Крім того, копія спірної накладної, що додана до матеріалів позовної заяви, містить вертикальний напис праворуч від основного тексту документа, на якому розміщений підпис представника та відбиток прямокутного штампу Приватного підприємства Укрпалетсистем , яке не є стороною спірних правовідносин, а тому можна припустити, що такий напис з`явився внаслідок недбалого копіювання документів, здійсненого таким чином, що під час копіювання одного документу було здійснено помилкове копіювання частини іншого документу.

Колегія суддів відхиляє вказані доводи скаржника з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1-6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Враховуючи те, що відповідач у апеляційній скарзі заперечував факт отримання товару за товарно-транспортною накладною №НКВ-162353 від 28.08.2018, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 було витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Дістрібьюшн оригінал товарно-транспортної накладної №НКВ-162353 від 28.08.2018.

Відповідно до частини 6 статті 81 Господарського процесуального кодексу України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (частина 7 статті 81 Господарського процесуального кодексу України).

На виконання вимог ухвали суду від 10.09.2019 позивачем було надано суду для огляду в судовому засіданні 19.11.2019 оригінал товарно-транспортної накладної №НКВ-162353 від 28.08.2018.

Дослідивши наданий оригінал доказу, колегія суддів встановила, що наявна у матеріалах справи засвідчена копія товарно-транспортної накладної №НКВ-162353 від 28.08.2018 (повторна копія додана до відзиву на апеляційну скаргу) відповідає за змістом та зовнішніми характеристиками поданому оригіналу.

Товарно-транспортна накладна №НКВ-162353 від 28.08.2018 містить підписи, скріплені печатками підприємств.

При цьому, відтиск печатки відповідача на спірній накладній відповідає зразку, засвідченому сторонами у Додатку №1 до Договору (том 1, а.с. 14).

За змістом статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Згідно зі статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За змістом пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2019 №88 (далі - Положення), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Підпунктом 2.5. пункту 2 Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

У пункті 3.3. Договору поставки сторони дійшли згоди про те, що наявність на товаросупроводжувальних документах печатки (штампу), зразки яких були заздалегідь надалі Покупцем, є належним доказом того, що товар отримано/прийнято уповноваженою особою Покупця, навіть якщо зразок підпису особи, вказаної в довіреності, не співпадає з тим, який міститься в товаросупроводжувальних документах.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що надана позивачем товарно-транспортна накладна №НКВ-162353 від 28.08.2018 є первинним документом, відповідає вимогам належності та допустимості доказу, оскільки містить відомості щодо поставки товару та відповідає вимогам зазначених нормативно-правових актів, та має реквізити, які надають можливість ідентифікувати відповідний правочин, представників осіб, що взяли участь у його вчиненні (печатки юридичних осіб).

При цьому, вимоги Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції лише альтернативно такому обов`язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до статті 62 Господарського кодексу України підприємство самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органами місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїх найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Таким чином, відтиск печатки підприємства, наявний зокрема на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (в даному випадку отримання покупцем товару).

При цьому, відповідач, як суб`єкт підприємницької діяльності, несе повну відповідальність за законність використання його печатки та штампів, у тому числі - за засвідчення документів.

Матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату відповідачем печатки або її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі товариства.

Натомість, на товарно-транспортній накладній №НКВ-162353 від 28.08.2018 в графі одержувача проставлено печатку Товариства з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я з ідентифікаційним кодом відповідача.

Таким чином, ТТН №НКВ 162353 від 28.08.2018 має усі належні реквізити для первинного документу, зокрема, і штамп відповідача, зразок якого затверджений сторонами в додатку №1 від 01.11.2017 до зазначеного договору, що підтверджує факт отримання поставленого товару відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №917/282/18, від 10.05.2019 у справі №910/8910/18, від 07.03.2018 у справі №910/23585/16.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів встановив факт поставки позивачем відповідачу товару за Договором поставки, у тому числі на підставі спірної товарно-транспортної накладної №НКВ-162353 від 28.08.2018 на суму 19 980,05 грн.

Пунктами 6.1., 6.2. Договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 7 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, або, за домовленістю сторін, готівкою через касу постачальника (з оформленням розрахункових документів). Датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника, або дата внесення коштів в касу постачальника.

Як зазначив позивач та не спростовано відповідачем, у Товариства з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я перед позивачем, враховуючи часткову оплату, існує заборгованість у розмірі 17 949,03 грн. за товарно-транспортною накладною №НКВ-162353 від 28.08.2018.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Таким чином, приймаючи до уваги положення пункту 6.1. договору та статті 530 Цивільного кодексу України, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату поставленого товару протягом 7 календарних днів з дня отримання товару, тож відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати поставленого товару.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару у повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки №681 від 01.11.2017 та положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 17 949,03 грн.

Також позивачем до стягнення із відповідача було заявлено 4 017,13 грн. - пені за період з 04.09.2018 по 19.04.2019, 1 717,79 грн. - інфляційних втрат за період з 04.09.2018 по 19.04.2019 та 4 018, 61 грн. - 36 % річних за період з 04.09.2018 по 19.04.2019.

Відповідно до умов пункту 7.1. Договору у разі порушення покупцем термінів оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки положення Договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в статті 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом 6 місяців.

Колегія суддів, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що у розрахунку позивача допущено помилки у визначенні періоду простроченого грошового зобов`язання, розрахунок проведено за період більше 6 місяців в порушення положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, а відтак, за арифметично вірним розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені в розмірі 3 220, 50 грн., яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання за період не більше 6 місяців з 04.09.2018 по 04.03.2019, а тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 717,79 грн. - інфляційних втрат за період з 04.09.2018 по 19.04.2019 та 4 018,61 грн. - 36 % річних за період з 04.09.2018 по 19.04.2019, суд відзначає наступне.

Згідно з пунктом 7.2. Договору у випадку, якщо покупець прострочив виконання грошового зобов`язання, а саме - терміни оплати вартості одержаного від постачальника товару він зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 процентів річних від простроченої суми заборгованості.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків відсотків річних та інфляційних втрат і встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, проведені з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання та за відповідний період прострочення, тож в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню з відповідача 1 717,79 грн. - інфляційних втрат за період з 04.09.2018 по 19.04.2019 та 4 018,61 грн. - 36 % річних за період з 04.09.2018 по 19.04.2019.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Дістрібьюшн підлягають задоволенню частково, висновки суду першої інстанції із приводу чого є обґрунтованими.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог є обґрунтованими та відповідачем не спростовані.

Стосовно посилань позивача у відзиві на апеляційну скаргу на наявність підстав для закриття апеляційного провадження колегія суддів зазначає, що за результатами перевірки відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не виявлено жодної юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю із найменуванням Інвентум Київська Ф.І.Л.І.Я , а відтак у суду відсутні підстави для висновків, що апеляційна скарга була підписана неуповноваженим представником відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я , а судовий збір сплачено особою, яка не була учасником справи. Зазначення в ордері на надання правничої (правової) допомоги серія АА №1003995 від 14.08.2019 особи, якій надається правова допомога - Товариства з обмеженою відповідальністю Інвентум Київська Ф.І.Л.І.Я та у платіжному дорученні №5936 від 20.08.2019 платника судового збору ТОВ Інвентум Київська Ф.І.Л.І.Я , оцінюється судом як технічна помилка. При цьому, на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів відповідача у справі адвокатом Горщаром С.В. перед судовими засіданнями у справі було надано ордер із вірним найменування відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я .

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доводи апеляційної скарги ТОВ Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Івентум Київська Ф.І.Л.І.Я на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/5884/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/5884/19 залишити без змін.

Матеріали справи №910/5884/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.11.2019.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко