Ухвала

від 22.11.2019 по справі 932/14900/19

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

Справа № 932/14900/19

Провадження № 2з/932/179/19

22 листопада 2019 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Литвиненка І.Ю.,

при секретарі - Калантаєнку Д.В.,

за участі представниці позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Задніпряного А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі клопотання представника відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Аквалюкс-Дніпро про зустрічне забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Хімічна фабрика Основа до ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю Аквалюкс-Дніпро про солідарне стягнення збитків, що завдані розголошенням відомостей, які становлять комерційну таємницю.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2019 року вжито заходи забезпечення позову за заявою позивача, накладено арешт, зокрема, на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках, які відкритті відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю Аквалюкс-Дніпро (ЄДРПОУ 43052336, 49066, м. Дніпро, вул. Гладкова, 16 кв. 144) у фінансових установах, що здійснюють ліцензовану діяльність із надання банківських послуг в Україні, в межах ціни позову, яка складає 720 000 гривень.

04 листопада 2019 року до суду надійшло письмове клопотання представника відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Аквалюкс-Дніпро про зустрічне забезпечення позову, у якому він прохає застосувати заходи зустрічного забезпечення позову та зобов`язати ТОВ Хімічна фабрика Основа внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 250 000 гривень. Клопотання обґрунтовано тим, що використання позивачем процесуальних прав спрямовано на блокування господарської діяльності ТОВ Аквалюкс-Дніпро , оскільки позовні вимоги до ТОВ Аквалюкс-Дніпро пред`явлені безпідставно, оскільки товариство, як суб`єкт господарювання, не здійснює самостійного виготовлення продукції, натомість отримує прибуток виключно від продажу готової продукції. Арешт коштів на рахунках підприємства перешкоджає веденню господарської діяльності, негативно впливає на ділову репутацію підприємства та на взаємовідносини із контрагентами. Так, підприємством із ТДВ Пологівський хімічний завод Коагулянт укладено договір поставки № 017-078-6А19, згідно із яким ТОВ Аквалюкс-Дніпро зобов`язалось сплатити 12 660 гривень за поставлену продукцію. Внаслідок арешту коштів на рахунках, підприємство за товар не розрахувалось, а постачальник матиме право пред`явити вимоги про стягнення боргу та неустойку. Крім цього, накладення арешту на рахунки підприємства призводить до заподіяння йому шкоди у вигляді упущеної вигоди. Так, 08 жовтня 2019 року між ТОВ Аквалюкс-Дніпро та ТОВ Молочна компанія Галичина укладено договір купівлі-продажу № 102019-1, предметом якого є продаж товару на суму 24 302 гривні. Виконати умови договору ТОВ Аквалюкс-Дніпро не може, оскільки товаром є продукція ТДВ Пологівський хімічний завод Коагулянт , офіційним дистриб`ютором якого є підприємство. За цю продукцію, в силу арешту коштів, розрахуватись із постачальником (виробником) відповідач не в змозі. На підприємстві працевлаштовані два співробітника, яким товариство не може сплатити заробітну плату, що може призвести до подання ними позовів. Отже, вжитті заходи забезпечення позову не тільки порушують права товариства, а і права контрагентів підприємства та працівників. У зв`язку із цим судовим процесом, низка контрагентів підприємства відмовилась від підписання договорів на поставку товарів на суму 200 000 гривень, чим підприємству завдано шкоди. Надання зустрічного забезпечення у вигляді 250 000 гривень забезпечить можливість відшкодування шкоди, завданої ТОВ Аквалюкс-Дніпро .

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ Аквалюкс-Дніпро Задніпряний А.О. своє клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні. Пояснення надав аналогічні тексту клопотання. Додатково пояснив, що договір поставки укладений після вжиття судом заходів забезпечення позову. У зв`язку із арештом коштів на рахунках підприємства, останнє не в змозі виконати умови договору та сплатити вартість продукції, що є предметом поставки. Через це підприємство несе збитки у вигляді упущеної вигоди. Вважає, що вжитими заходами забезпечення позову паралізована господарська діяльність підприємства. З метою відшкодування шкоди, що завдана заходами забезпечення позову, є доцільним застосування зустрічного забезпечення у вигляді внесення позивачем на депозитний рахунок суду суми у 250 000 гривень, якої буде достатньо для можливої компенсації.

Представниця позивача заперечувала проти задоволення клопотання про зустрічне забезпечення позову. Пояснила, що відповідачем ТОВ Аквалюкс-Дніпро не надано жодних доказів на підтвердження понесення підприємством збитків у вигляді тих, що вже настали внаслідок невиконання умов господарських договорів та у вигляді упущеної вигоди. Оскільки арешт було накладено на певну суму коштів на рахунках підприємства у банківських установах, відповідачу, на її думку, ніщо не заважало розпоряджатись коштами за межами арештованої суми, тобто виконувати належним чином зобов`язання за господарськими договорами та зобов`язання перед найманими робітниками. Вважала, що грошові кошти на сплату податків і заробітної плати є забезпеченими видатками, які мають знаходитись на рахунках із спеціальним режимом використання, тому посилання підприємства на неможливість сплати заробітної плати є безглуздими. У письмовому відзиві на клопотання про вжиття зустрічного забезпечення позову, яке надійшло до суду 20 листопада 2019 року, зазначила, що виключні підстави вжиття зустрічного забезпечення, передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, стосовно позивача відсутні, оскільки він має зареєстроване у встановленому законом порядку місце знаходження на території України, а доказів того, що позивач має незадовільний фінансовий стан чи вчиняє дії, спрямовані на відчуження майна, з метою унеможливлення виконання майбутнього рішення суду, відповідачем до суду не надано.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, письмових заяв чи клопотань не надав.

Розглянувши клопотання, заслухавши пояснення представника відповідача в його обґрунтування, з`ясувавши думку представниці позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про відмову у його задоволенні за наступних підстав.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року, який є узагальненням судової практики, що склалась при розгляді справ цієї категорії в Державі, зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Зазначений підхід, на думку суду, має бути застосований і при розгляді питання про застосування зустрічного забезпечення позову. Відповідно до вимог ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). З аналізу наведеної норми слідує, що критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування тих збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При вирішенні питання про застосування зустрічного забезпечення позову з`ясуванню підлягає можливість завдання збитків особі, яка не повинна бути абстрактною і має бути ретельно досліджена судом із урахуванням існування обставин на час розгляду справи, що підтверджені належними та достатніми доказами, які б давали суду підставу обґрунтовано стверджувати про таку можливість з урахуванням заходів забезпечення позову. Застосування судом зустрічного забезпечення має на меті урівноважити інтереси сторін при вжитті заходів забезпечення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 154 ЦПК України, розмір зустрічного забезпечення визначається судом із урахуванням обставин справи та має бути співмірним із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. На підставі ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи питання про можливість застосування зустрічного забезпечення суд виходить з існування визначених частиною 3 статті 154 ЦПК України обставин, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення. Так, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТОВ Хімічна фабрика Основа зареєстрована як суб`єкт господарювання у встановленому законом порядку, із напрямком діяльності - виробництво іншої хімічної продукції (а.с.38-39). Ані позивач, ані відповідач - ТОВ Аквалюкс-Дніпро , не перебувають у процесі припинення (а.с. 48-63). Заперечення відповідача ТОВ Аквалюкс-Дніпро проти позову ґрунтуються на тому, що підприємство не є виробником продукції, комерційну таємницю щодо виготовлення якої йому розголошено ОСОБА_2 .

Відповідач ТОВ Аквалюкс-Дніпро , зазначаючи про існування невиконаних ним господарських зобов`язань за договорами поставки, надав до суду копії листа ТДВ Пологівський хімічний завод Коагулянт , яким пропонується погасити заборгованість у розмірі 12 660 гривень та копію договору № 017-078-6А19 від 22 липня 2019 року із цим підприємством на поставку продукції (а.с. 126, 128-130). Також, відповідачем надано копію договору купівлі-продажу № 102019-1 від 08 жовтня 2019 року, який ним укладено із ТОВ Молочна компанія Галичина , предметом якого є постачання відповідачем реагентів на суму 24 302,40 гривень (а.с. 131-135). В цей же час, відповідачем до суду не надано жодної довідки про рух коштів та залишок коштів на рахунках ТОВ Аквалюкс-Дніпро , що відкриті у фінансових установах, які здійснюють ліцензовану діяльність із надання банківських послуг в Україні. Відповідачем до суду не надано довідки про кількість працевлаштованих на підприємстві осіб та відомість із виплати заробітної плати чи щодо наявності заборгованості у певній сумі та за певний період із заробітної плати. Не надано відповідачем і доказів наявності заборгованості зі сплати обов`язкових зборів та платежів (податків). Отже, відповідачем не доведено самого факту, що залишок коштів на рахунках підприємства ТОВ Аквалюкс-Дніпро становить суму, меншу ніж ціна позову, що унеможливлює виконання цим підприємством зобов`язань перед найманими робітниками, Державою та контрагентами. Відповідач, як володілець рахунків та особа, що подає податкову звітність та є податковим агентом зі сплати певних платежів, не був позбавлений можливості отримати відповідні довідки із банківських установ щодо стану своїх рахунків, із податкової служби про наявність боргів перед Державним бюджетом, із Пенсійного Фонду України щодо несплати обов`язкових платежів за застрахованих та працевлаштованих на підприємстві осіб. Не довівши негативну різницю між розміром коштів на рахунках підприємства та розміром арештованих судом коштів, відповідач не довів і факту заподіяння йому шкоди.

Крім цього, відповідачем ТОВ Аквалюкс-Дніпро не доведено виключних підстав вжиття зустрічного забезпечення позову. Так, суду не надано доказів тому факту, що ТОВ Хімічна фабрика Основа не має зареєстрованого в установленому законом порядку місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або того, що ТОВ Хімічна фабрика Основа має незадовільний майновий стан або вчиняє дії щодо відчуження майна, чи інші дії, які можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, що можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Через те, що жодної правової підстави для вжиття судом заходів зустрічного забезпечення позову, за відсутності доказів наявності шкоди, яку завдано ТОВ Аквалюкс-Дніпро забезпеченням позову та при відсутності доказів незадовільного майнового стану ТОВ Хімічна фабрика Основа , вчинення цим підприємством дій, спрямованих на відчуження майна, судом при розгляді цього клопотання не встановлено, воно задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149, 154, 260, 261, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Аквалюкс-Дніпро Задніпряного А.О. про зустрічне забезпечення позову - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Литвиненко