Ухвала

від 26.11.2019 по справі 160/9956/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

26 листопада 2019 р.Справа №160/9956/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., розглянувши заяву Приватного підприємства Розвиток. Індустрія. Планування про забезпечення адміністративного позову Приватного підприємства Розвиток.Індустрія.Планування до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Розвиток. Індустрія. Планування до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати нака від 11.09.2019 року №200-п.

25.11.2019 року позивачем подано заяву про забезпечення позову в якому позивач просить:

заборонити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області виносити податкові повідомлення-рішення на підставі проведеної невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства Розвиток. Індустрія. Планування на підставі Наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.09.2019 року №200-п (Акт №5083/04-36-05-08/30195554 від 21.10.2019 року) до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/9956/19.

В обґрунтування поданої заяви зазначалося, що проведення відповідачем у справі перевірки на підставі оскаржуваного рішення, виконання рішення суду у даній справі фактично стане неможливим, оскільки буде нівельована можливість ефективного захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з даним позовом до суду. Крім того, представником позивача наголошено, що доцільність вжиття заявлених заходів забезпечення позову ґрунтуються на можливості прийняття відповідачем безпідставного рішення, зокрема податкового повідомлення-рішення, за наслідками проведення на підставі оскаржуваного рішення перевірки, що створить для позивача можливість понесення додаткових витрат часу та матеріальних ресурсів.

Відповідно до приписів ч.1 ст.154 КАС України суд розглянув заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву про забезпечення позову, суд доходить висновку про наявність підстав для її задоволенні у повному обсязі, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною першою ст.151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Також, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, згідно п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.

З аналізу наведених положень чинного податкового законодавства вбачається, що факт проведення контролюючим органом перевірки тягне за собою можливість настання відповідних наслідків, а саме: складення акту чи довідки, прийняття рішення про нарахування платнику податків грошових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій.

У той же час, слід одразу зазначити, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області виносити податкові повідомлення-рішення на підставі оскаржуваного наказу, як законодавчої передумови для реалізації акту перевірки, має на меті виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки воно відповідає предмету адміністративного позову та, водночас, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті до закінчення розгляду справи.

Крім того, вжиття судом заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на можливість реалізації контролюючим органом його функцій після розгляду справи по суті. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову про заборону Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області виносити податкові повідомлення-рішення не скасовує чинність оскаржуваного наказу, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову та необхідність її задоволення.

Керуючись ст. 150-151, 154 КАС України, адміністративний суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного підприємства Розвиток. Індустрія. Планування про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області приймати податкові повідомлення-рішення щодо Приватного підприємства Розвиток. Індустрія. Планування за результатами Акту №5083/04-36-05-08/30195554 від 21.10.2019 року до вирішення спору по суті.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до ч.1 ст.156 КАС України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи згідно з ч.8 ст.154 КАС України.

Суддя О.В. Єфанова