Рішення

від 20.11.2019 по справі 761/35210/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/35210/19

Провадження № 2/761/7236/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Вольда М.А.

позивача та представників учасників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю Богемія Сервіс про стягнення коштів інфляційного нарахування та трьох відсотків річних, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю Богемія Сервіс (далі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційні витрати у сумі 12 530,74 грн. та 3 % річних у розмірі 2 783,29 грн.; покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 грудня 2015 року було укладено договір про надання туристичних послуг між ОСОБА_1 та ТОВ Богемія Сервіс , відповідно до умов якого відповідач зобов`язався надати позивачу комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), за які позивач сплатив ТОВ Богемія сервіс 1050 доларів США 25 грудня 2015 року.

Умовами договору передбачалось, що позивач має право відмовитися від замовленого турпродукту, сплативши ТОВ Богемія Сервіс (турагенту) реально понесені останнім витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за даним договором. Заява про відмову туриста від туристичних послуг в письмовій формі приймається турагентом до виконання з дня отримання такої заяви.

28 грудня 2015 року позивач засобами електронної пошти звернувся до ТОВ Богемія Сервіс із заявою про відмову туриста від туристичних послуг та вимогою про повернення сплачених за ці послуги грошових коштів.

Проте, кошти не були повернуті, у зв`язку з чим позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.

Так, постановою Київського апеляційного суду від 10.04.2019 року стягнуто з відповідача на користь позивача 27 825,00 грн. вартості туристичних послуг.

На думку ОСОБА_1 , оскільки умовами укладеного між сторонами договору не передбачено строку повернення коштів позивачу, такий строк має обраховуватись з дня пред`явлення вимоги до відповідача, тобто з 28.12.2015 року, а тому, відповідач, в силу ч. 2 ст. 530 ЦК України, мав повернути кошти до 04.01.2016 року.

Втім, такий обов`язок виконано не було, а позивач отримав кошти у сумі 27 825,00 грн. лише 07.05.2019 року у межах примусового виконання рішення

Позивач вважає, що на підставі ст. 625 ЦПК України, за період з 05.01.2016 року по 07.05.2019 року, відповідач має йому сплатити 12 530,74 грн. інфляційних витрат на 2 783,29 грн. - 3 % річних.

У судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що відповідач по відношенню до позивача не був наділений грошовим зобов`язанням, а тому, приписи ст. 625 ЦК України до даних правовідносин не можуть застосовуватись, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні (ч. 1 ст. 211 ЦК України).

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 09.09.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 20.11.2019 року до матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву, але ухвалено не приймати його до уваги у зв`язку з пропуском строків для його подання.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 10.04.2019 року у справі №753/5060/16-ц стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Богемія Сервіс на користь ОСОБА_1 27 825,00 грн. вартості туристичних послуг (а.с. 18-26).

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом..

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 Совтрансавто - Холдинг проти України , а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342 / 95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Вказаною постановою суду встановлено, що 25 грудня 2015 року було укладено договір про надання туристичних послуг між ОСОБА_1 та ТОВ Богемія Сервіс , відповідно до умов якого відповідач зобов`язався надати позивачу комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), за які позивач сплатив ТОВ Богемія сервіс 1050 доларів США 25 грудня 2015 року (а.с. 18-20).

Пунктом 4.2.2 вищевказаного договору передбачено, що турист має право відмовитися від замовленого турпродукту, сплативши Товариству з обмеженою відповідальністю Богемія Сервіс (турагенту) реально понесені останнім витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за даним договором. Заява про відмову туриста від туристичних послуг в письмовій формі приймається турагентом до виконання з дня отримання такої заяви.

Така ж можливість для туриста підтверджена і п.10.2 договору.

В п.10.1, зокрема, сторони погодили, що побажання туриста щодо змін умов туру, або про відмову від туру приймаються до розгляду в письмовій формі.

28 грудня 2015 року позивач засобами електронної пошти звернувся до ТОВ Богемія Сервіс із заявою про відмову туриста від туристичних послуг та вимогою про повернення сплачених за ці послуги грошових коштів.

Відповідно до вимог ст.124 Конституції України та ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб, громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Як на підставу для задоволення позову позивач вказав, що оскільки умовами укладеного між сторонами договору не передбачено строку повернення коштів позивачу, такий строк має обраховуватись з дня пред`явлення вимоги до відповідача, тобто з 28.12.2015 року, а тому, відповідач, в силу ч. 2 ст. 530 ЦК України, мав повернути кошти до 04.01.2016 року. Втім, такий обов`язок виконано не було, а позивач отримав кошти у сумі 27 825,00 грн. лише 07.05.2019 року у межах примусового виконання рішення. Тому, на підставі ст. 625 ЦПК України, за період з 05.01.2016 року по 07.05.2019 року, відповідач має йому сплатити 12 530,74 грн. інфляційних витрат на 2 783,29 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор маг право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В той же час грошові зобов`язання, відповідальність за які встановлена ст. 625 ЦК, передбачають насамперед договірні правовідносини.

Більше того, статтею 625 ЦК регулюються зобов`язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. При цьому ч. 5 ст. 11 ЦК, в якій ідеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з дня направлення вимоги, не дає підстав для застосування положень ст. 625 ЦК у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних зобов`язань.

Відтак, зважаючи на те, що у цій справі між сторонами не було грошового зобов`язання до винесення Київським апеляційним судом постанови від 10.04.2019 року, тому на існуючі між ними деліктні зобов`язання по сплаті коштів не можуть застосовуватись вимоги ст. 625 ЦК України, а відтак позовні вимоги в частині нарахування та стягнення коштів інфляційний втрат та 3% річних за період з 05.01.2016 року по 10.04.2019 року задоволенню не підлягають.

Крім того, стаття 625 ЦК України розміщена в розділі Загальні положення про зобов`язання книги 5 цього Кодексу і визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання та поширює свою дію на всі види зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні правовідносини з виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При розгляді справ про передбачену статтею 625 ЦК України відповідальність за порушення грошового зобов`язання слід з`ясувати: чи існує зобов`язання між сторонами, чи це зобов`язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов`язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті.

Передбачена статтею 625 ЦК України норма не застосовується до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством.

У справі, яка розглядається, спір виник у зв`язку з неповернення коштів позивачу з 04.01.2016 року у сумі 27 825,00 грн.

Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли у зв`язку з неповерненням коштів, то до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Таким чином, обов`язок повернення позивачу кошти в сумі 27 825,00 грн. виник саме з моменту прийняття постанови Київського апеляційного суду від 10.04.2019 року у справі №753/5060/16-ц, яка набрала законної сили з дня її прийняття, а не з моменту направлення відповідачу вимоги про повернення коштів.

У ході розгляду даної справи також було встановлено, що 07.05.2019 року ТОВ Богемія Сервіс було перераховано на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 27 825,00 грн. згідно виконавчого листа Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/5060/16 (а.с. 27).

Таким чином, суд дійшов висновку, що на користь позивача з відповідача за період з 11.04.2019 року по 07.05.2019 року підлягають стягненню кошти інфляційних нарахувань в сумі 278,25 грн. та 3% річних в сумі 61,75 грн., розмір яких було перераховано судом за допомогою програми системи Ліга-Закон в розділі корисні інструменти .

Викладене дає підстави для висновку про наявність підстав для задоволення позову у вказаній частині.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 1 та ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Згідно ст.141 ЦПК України, слід стягнути з ТОВ Богемія Сервіс на користь держави з кошти судового збору в сумі 704,80 грн.

Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 627, 629, 638, 640, 759, 776 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 128, 211, 223, 263, 265, 273 п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю Богемія Сервіс про стягнення коштів інфляційного нарахування та трьох відсотків річних, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Богемія Сервіс на користь ОСОБА_1 за період з 11.04.2019 року по 07.05.2019 року кошти інфляційних нарахувань в сумі - 278 грн. 25 коп. та 3% річних в сумі - 61 грн. 75 коп., а всього -340 грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Богемія Сервіс на користь держави судовий збір в сумі - 704 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Богемія Сервіс , код ЄДРПОУ 36799801, адреса знаходження: м.Київ, вул..Ярославів Вал, 13/2, літ.Б., оф.1.

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов

Повний текст рішення виготовлено 25.11.2019 року