ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
31 жовтня 2019 року № 640/6509/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Садохової В.С., розглянувши в загальному позовному провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІРПІНЬ МІСЬКБУД" доДепартаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області провизнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування наказів, посвідчення, акту перевірки, протоколів про правопорушення, припису, постанов, за участю представників:
позивача - Ростолопи Є.Г.,
відповідача - Горбач І.В.,
На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 жовтня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ІРПІНЬ МІСЬКБУД (далі - ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД , позивач) з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - відповідач) (з урахуванням уточнення позовних вимог) про:
- визнання протиправними дій Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області щодо прийняття наказів №50П від 26.02.2019 року та №70П від 26.03.2019 року, видачі посвідчень (направлень) від 26.02.2019 року №106.19/01 та від 26.03.2019 року №106.19/01/П, проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності суб`єкта містобудування - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРПІНЬ МІСЬКБУД" та складання за її результатами Акту перевірки №Т-2703/1 від 27.03.2019 року, протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-3-2703/2, №1-Л-3-2703/3, №1-Л-3-2703/4, №1-Л-3-2703/5 від 27.03.2019 року, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-2703/3 від 27.03.2019 року, припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт №С-2703/2 від 27.03.2019 року, постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 року;
- визнання протиправними та скасування Наказів №50П від 26.02.2019 року та №70П від 26.03.2019 року, Посвідчення (направлення) від 26.02.2019 року №106.19/01 та від 26.03.2019 року №106.19/01/П, Акту перевірки №Т-2703/1 від 27.03.2019 року, протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № l-Л-3-2703/2, № l-Л-3-2703/3, № l-Л-3-2703/4, № 1-Л-3-2703/5 від 27.03.2019 року, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-2703/3 від 27.03.2019 року, припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт №С-2703/2 від 27.03.2019 року, постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятими на його підставі рішеннями суб`єкта вданих повноважень, вважає їх протиправними та такими, що прийнятими з порушенням норм діючого законодавства.
Зокрема, позивач звертає увагу, що беручи до уваги формулювання підстав проведення перевірки, які містяться в Акті перевірки, не вбачається, що саме стало підставою проведення перевірки: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства чи вимога правоохоронних органів про проведення перевірки, а також є неможливим визначення обсягу питань, які повинні були перевірятись в рамках такої перевірки, що позбавляє можливості у повній мірі підтвердити чи спростувати набуття ДАБІ в установленому чинним законодавством порядку права на проведення перевірки.
Також позивач звертає увагу, що в порушення вимог діючого законодавства, здійснюючи перевірку суб`єкта господарювання - ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД , а ні керівнику товариства, а ні належним чином уповноваженій особі останнього, копія направлення та наказу на проведення перевірки вручені не були, а саме направлення на перевірку, на думку позивача, не відповідає встановленим до нього вимогам законодавства, адже не містить інформацію щодо місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремлепого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід, а також інформацію про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Одночасно позивач зазначає, що відповідачем вказану перевірку було проведено з порушенням строків, визначених законодавством, а саме більше 12 робочих днів.
Також, на думку позивача, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області не є уповноваженою особою щодо розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно суб`єктів містобудування, так як не наділений функцією їх контролю, а здійснює лише нагляд у сфері містобудування, проте, в порушення вимог діючого законодавства, останній не тільки здійснив розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єктом містобудування, а й не допустив представника Товариства до розгляду такої справи.
За вказаних вище обставин, позивач зазначає, що невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Ухвалою суду від 26 квітня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 14 травня 2019 року судом прийнято заяву ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД про збільшення розміру позовних вимог та призначено дану справу до розгляду в підготовче засідання.
28 травня 2019 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області в задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю.
Відзив обґрунтовано тим, що при проведенні перевірки та прийнятті оскаржуваних рішень посадова особа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві діяла у відповідності до чинного законодавства, на підставах та у спосіб, передбачений Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами.
Зокрема, відповідач звертав увагу, що позивач був завчасно повідомлений про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а тому оскільки від останнього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи, посадова особа розглянула дану справу за відсутності суб`єкта містобудування, за результатами якої було прийнято оскаржувані приписи та постанови про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У поданій до суду 07.06.2019 року відповіді на відзив відповідача, позивач не погоджувався з його доводами та просив позовні вимоги задовольнити повністю, обґрунтовуючи тим, що відповідач не мав жодних правових підстав на проведення позапланової перевірки позивача, а, відтак, оскаржувані накази та направлення на перевірку є абсолютно протиправними та спрямовані на завдання шкоди позивачу у великих розмірах.
15 липня 2019 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва було закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
В С Т А Н О В И В:
Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проведено позаплановий захід держаного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Генпідрядника (ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД ) на об`єкті: Багатоквартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Університетська, 2/1 (корпус 3) в м. Ірпінь, Київської області .
За результатами проведеного заходу, відповідачем складено Акт № Т-2703/1 від 27 березня 2019 року.
Висновками вказаного Акту перевірки встановлено, що ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД виконується будівельні роботи на об`єкті будівництва Багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Університетська, 2/1 (корпус 3) в м. Ірпінь, Київської області V - категорії складності та класу наслідків (відповідальності) ССЗ без дозволу на виконання будівельник робіт.
За результатами проведеної перевірки, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області відносно ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД складено протоколи від 27 березня 2019 року:
№ 1-Л-З-2703/2, яким встановлено наявність правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 8 ч. З ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ;
№ 1-Л-З-2703/3, яким встановлено наявність правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 8 ч. З ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ;
№ l-Л-3-2703/4, яким встановлено наявність правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ;
№ 1-Л-3-2703/5, яким встановлено наявність правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .
Також 27.03.2019 року на підставі висновків вказаного Акту перевірки, ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД видано обов`язкові до виконання приписи:
№ С-2703/2 про зупинення підготовчих та будівельних робіт;
№ С-2703/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Вищевказані Акт, протоколи та приписи було надіслано засобами поштового зв`язку на адресу позивача.
09.04.2019 року головним інспектором будівельного нагляду Рубаном Олександром Олександровичем розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено відносно ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД :
постанову у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 року № 3-0904/6-10/10-20/0904/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке визначена п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб - порушення п. 6 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва ), якою до позивача застосовано штраф у розмірі 86 445,00 грн.;
постанову у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 року № 3-0904/7-10/10-21/0904/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке визначена п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб - порушення п. 5.3. ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва ), якою до позивача застосовано штраф у розмірі 86 445,00 грн.;
постанову у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 року № 3-0904/8-10/10-22/0904/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке визначена п.6 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб - порушення н. 4.8 ДБН А.3.1- 5:2016 Організація будівельного виробництва ), якою до позивача застосовано штраф у розмірі 34 578,00 грн.;
постанову у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 року № 3-0904/9-10/10-23/0904/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке визначена п.8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (4) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об 'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (ССЗ), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб - порушення ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , виконання будівельних робіт на об`єкті класу наслідків ССЗ - без дозволу на їх виконання), якою до позивача застосовано штраф у розмірі 1 728 900,00 грн.
Вищевказані постанови було надіслано засобами поштового зв`язку на адресу позивача.
Незгода позивача з діями відповідача щодо проведення заходу держаного нагляду (контролю) щодо дотримання ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, та прийнятими за її результатами рішеннями, обумовили ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД на звернення до суду з даним позовом.
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 № 687-XІV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ч. 2 ст. 41 Закону № 3038-VІ).
Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3038-VІ до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно Положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, затвердженого наказом №925 від 12.06.2017 року, Департамент є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утвореним як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Відповідно п. 3 до Положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України №925 від 12.06.2017 року основними завданнями Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції є забезпечення реалізації державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду у випадках, визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (далі-Закон) на території Київської області, а саме:
- здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням уповноваженими органами містобудування та архітектури, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - об`єкт нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;
- здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями, а також особами відповідальними за здійснення авторського та/або технічного нагляду вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів І правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт;
- виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві;
- здійснення контролю за додержанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури.
Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (надалі Порядок №553) (на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до п. 1, 2 Порядку №553, Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.
Державний архітектурно-будівельний контроль на об`єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом ( п.5 Порядку №553).
За змістом ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VІ посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.
Відповідно до п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
У той же час, суд звертає увагу, що відповідно до п. 16 -18 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Матеріалами справи встановлено, що 14.02.2019 року на адресу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надійшло звернення прокуратури Київської області від 13.02.2019 року № 05/1-270вих-19 щодо проведення відповідної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Отже, суд приходить до висновку, що оскільки вимога правоохоронних органів про проведення перевірки, є одною з підстав для проведення позапланової перевірки суб`єкта будівництва, відповідач мав законну підставу для її проведення.
26.02.2019 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області видано наказ № 50П Про проведення позапланової перевірки та видано направлення для проведення позапланового заходу № 106.19/01 на об`єкті будівництва Багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Університетська, 2/1 (корпус 3) в м. Ірпінь, Київської області (кадастровий номер земельної ділянки: 3210900000:01:047:0208) щодо дотримання суб`єктами господарювання ТОВ Стандарт Білдінг , ТОВ Архітектурно-будівельна компанія Сігма-Буд , ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Відповідно до вказаного наказу та направлення, строк перевірки з 28.02.2019 року по 14.02.2019 року (10 робочих днів).
Копію направлення для проведення позапланового заходу від 26.02.2019 року № 106.19/01 вручено під особистий підпис директору ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД , про що свідчить його відмітка про отримання, та в свою чергу спростовує доводи позивача пронеповідомлення його належним чином про початок проведення позапланового заходу відповідачем щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
26.03.2019 року, у зв`язку з необхідністю продовження терміну проведення перевірки Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області видано наказ №70П Про подовження позапланової перевірки , про що було видано відповідне направлення від 26.03.19р. №106.19/01/П.
Таким чином, продовження перевірки позивачу відбулося у відповідності до вимог чинного законодавства.
27.03.2019 року за результатами позапланового заходу держаного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Генпідрядника (ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД ) на об`єкті: Багатоквартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Університетська, 2/1 (корпус 3) в м. Ірпінь, Київської області , відповідачем у звязку з виявленими порушеннями складено Акт за № Т-2703/1.
Таким чином, оскільки матеріалами справи встановлено, що проведення перевірки позивача було здійснено за наявності законної на це підстави, суд приходить до переконання про правомірність дій Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області щодо прийняття наказів №50П від 26.02.2019 року та №70П від 26.03.2019 року, проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності суб`єкта містобудування - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРПІНЬ МІСЬКБУД" та складання за її результатами Акту перевірки № Т-2703/1 від 27.03.2019 року, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині визнавання таких дій протиправними та скасування наказів №50П від 26.02.2019 року та №70П від 26.03.2019 року до задоволення не підлягають.
Поряд з цим суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.
Як встановлено з позовних вимог, позивач вважає посвідчення (направлення) від 26.02.2019 року №106.19/01 та від 26.03.2019 року №106.19/01/П відповідачем було видано з порушенням вимог Закону України Про основані засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , оскільки останні не місять інформації щодо місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід, а також інформацію про здійснення попереднього заходу (тип та строк його здійснення).
Суд зазначає, що відповідно до статей 3 та 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", статей 244 6, 254, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 15.05.2012 № 240 затверджено форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Так, наявні в матеріалах справи копії направлення для проведення позапланового заходу від 26.02.2019 № 106.19/01 та від 26.03.19р. №106.19/01/П відповідають вимогам, встановлених до них наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 15.05.2012 № 240 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.05.2017 № 133)(додаток № 9).
У той же час, суд зазначає, що посвідчення (направлення), згідно Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, є документом, що посвідчує право конкретної посадової особи на проведення такої перевірки, а його скасування не призведе до поновлення прав суб`єкта містобудування та буде суперечити завданням адміністративного судочинства, що визначені у ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на вказане, а також приймаючи до уваги факт правомірності видачі посвідчень (направлень) від 26.02.2019 № 106.19/01 та від 26.03.19р. №106.19/01/П, останні не можуть бути визнанні протиправними та скасованими.
За вказаних обставин, не може бути визнаний протиправним та скасованим також Акт перевірки №Т-2703/1 від 27.03.2019 року, оскільки останній є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства та не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 КАС.
При цьому, суд звертає увагу, що дії службової особи щодо складання такого Акта та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.
Як було зазначено вище, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис) (п. 18 Порядку).
Відповідно до п. 19 -22 Порядку №553 у приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Отже, аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом та постанова про накладення штрафу.
Судом з наявного в матеріалах справи Акту перевірки встановлено, що під час виїзду на об`єкт будівництва Багатоквартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Університетська, 2/1 (корпус 3) в м. Ірпінь, Київської області (клас наслідків (відповідальності) ССЗ) було встановлено, що на земельній ділянці за вищезазначеною адресою виконуються будівельні роботи з будівництва багатоквартирного (14-поверхового) житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення, а саме:
виконано загально-будівельні роботи (каркас будівлі, заповнення дверних та віконних розрізів);
під час виїзду виконувалися внутрішньо - оздоблювальні роботи.
У той же час, перевіряючими встановлено, що Генпідрядником ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД виконуються будівельні роботи на об`єкті будівництва Багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Університетська, 2/1 (корпус 3) в м. Ірпінь, Київської області V - категорії складності та класу наслідків (відповідальності) ССЗ без дозволу на виконання будівельник робіт, чим порушено норми ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;
Також під час перевірки встановлено, що генпідрядником ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД :
не ведеться (не надана) виконавча документація (під час виїзду на об`єкті будівництва були відсутні загальний журнал робіт, спеціальні журнали з окремих видів робіт, проект виконання робіт (ПВР), не надані акти на закриття прихованих робіт та сертифікати на використані матеріали та конструкції), чим порушено норми п. 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва .
будівельний майданчик не огороджено, відсутній інформаційний стенд щодо об`єкта будівництва, замовника, проектувальника та виконавців робіт, а також схем позначенням в`їздів, маршрутів проїзду, місць розвороту транспортних засобів, небезпечних зон, чим порушено норми п. 5.3, п. 6 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва .
27.03.2019 року, у зв`язку з тим, що відповідачем встановлено правопорушення у сфері містобудівної діяльності з боку суб`єктів містобудування відносно позивача було складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № l-Л-3-2703/2, № l-Л-3-2703/3, № l-Л-3-2703/4, № 1-Л-3-2703/5 від 27.03.2019 року та приписи від 27.03.2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт (№ С-2703/2) та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (№ С-2703/3).
Суд зазначає, що відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року № 208/94-ВР.
Згідно із приписами ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі-штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06 квітня 1995 р. (далі-Порядок № 244).
Згідно абз.1 п.2 Поряду № 244, штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Пунктом 9 Порядку №244 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким фіксують факт вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до п. 16, 17 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної (п.п. 1 п 22 Порядку №244).
Слід зазначити, що відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності кожен із суб`єктів містобудування несе конкретно за вчинене ним правопорушення, класифікація яких наведена у статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Суд зазначає, що відповідно до вказаних вище протоколів, ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної відбудеться 09.04.2019 року о 10 год. 00 хв.
У зв`язку з відмовою позивача від отримання вказаних вище протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписів, останні було надіслано на адресу ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД 28.03.209 року, та отримано ним 02.04.2019 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Вказане вище свідчить про належне повідомлення позивача щодо розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної.
Поряд з цим, судом не беруться до уваги твердження позивача про протиправність дій відповідача щодо розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та прийняття оскаржуваних постанов за його відсутності, оскільки згідно позовної заяви (арк. стор. 4) позивач зазначає, що його представник 09.04.2019 року прибула на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, втім ій було відмовлено у наданні для ознайомлення справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (арк. стор. 1).
У той же час, при вирішенні даної справи, суд бере до уваги пояснення головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубана Олександра Олександровича та головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Коваля Володимира Анатолійовича, які були допитані, як свідки.
Так, зокрема, наданих в судовому засіданні поясненнях дані свідки підтвердили факт присутності представника позивача під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Втім, у наданні пояснень під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності представнику ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД було відмовлено, у зв`язку з відсутністю у нього на це наділених від товариства повноважень.
Також під час розгляду даної справи, судом було зобов`язанням представника відповідача надати суду копію довіреності або інших документів, які надавалися представником позивача під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД .
Судом з наданої копії довіреності від 03.04.2019 року № б/н встановлено, що ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД уповноважує Ростолопу Є.Г. (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 3585 від 25.12.2008 року, видане Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури), представляти - інтереси Довірителя в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування усіх рівнів, судах загальної юрисдикції, апеляційних судах, Верховному суді, органах внутрішніх справ, органах прокуратури, органах Державної фіскальної України, Міністерстві юстиції України та його територіальних управліннях, департаментах та службах, органах статистики, органах пенсійного фонду, також в підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та підпорядкування.
Частинами 1 та 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" закріплено перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
З наданої довіреності судом встановлено, що Ростолопа Є.Г. має право представляти - інтереси Довірителя в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування усіх рівнів та підписувати документи, які подаються до органів влади та місцевого самоврядування, натомість даною довіреністю не передбачено право даної особи брати участь та подавати пояснення під час розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності органами Держархбудінспекції.
За вказаних обставин, суд погоджується з доводами представника відповідача про не підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД під час розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У той же час, щодо тверджень позивача щодо відсутності у Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області повноважень щодо розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно суб`єктів містобудування, так як він не наділений функцією їх контролю, а здійснює лише нагляд у сфері містобудування, суд зазначає таке.
Як було зазначено вище, Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Зі змісту п. 7 частини 1 ст. 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , вбачається, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється:
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і па території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об`єктів, що за класом наслідків (відповідності) належать до об`єктів із значними наслідками (ССЗ), розташованих у межах населених пунктів.
Таким чином, вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль щодо об`єктів будівництва, що за класом наслідків відносяться до значних наслідків ССЗ, в незалежності від територіальної приналежності до населених пунктів, міст, обласних центрів, тощо, здійснюється виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (Держархбудінснскція), через головних інспекторів будівельного нагляду.
У той же час, відповідно до п. 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Департамент, який є територіальним органом, без статуту юридичної особи публічного права, утворений як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, має право на здійснення розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та прийняття за її результатами відповідних постанов.
Так, матеріалами справи встановлено, що відповідачем 09.04.2019 року за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:
- № 3-0904/6-10/10-20/0904/06/02, якою ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД визнано винним у правопорушенні, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та застосовано штраф у розмірі 86 445,00 грн.;
- № 3-0904/6-10/10-20/0904/06/02, якою ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД визнано винним у правопорушенні, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та застосовано штраф у розмірі 86 445,00 грн.;
- № 3-0904/8-10/10-22/0904/06/02, якою ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД визнано винним у правопорушенні, передбаченого п.6 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та застосовано штраф у розмірі 34 578,00 грн.;
- № 3-0904/9-10/10-23/0904/06/02, якою ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД визнано винним у правопорушенні, передбаченого п.8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (4) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (ССЗ), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та застосовано штраф у розмірі 1 728 900,00 грн.
Як вбачається з оскаржуваних постанов, до позивача застосовано штрафи у розмірі 86 445, 00 грн. - за порушення п. 5.3. ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва ; у розмірі 86 445, 00 грн. - за порушення п. 6 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва ; у розмірі 34 578, 00 грн. - за порушення н. 4.8 ДБН А.3.1- 5:2016 Організація будівельного виробництва ; у розмірі 1 728 900, 00 грн. - за порушення ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , виконання будівельних робіт на об`єкті класу наслідків ССЗ - без дозволу на їх виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно п. 5.3 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва проект виконання робіт (ПВР) має містити рішення з технології та організації виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва або окремих його черг, пускових комплексів, окремих видах чи етапах робіт, а також перелік необхідної виконавчої документації.
ПВР розробляється на підставі робочої документації та ПОБ і має передбачати заходи із забезпечення якісного, безпечного і своєчасного виконання робіт з дотриманням вимог 4.2.
При розробленні ПВР до уваги беруться характеристики матеріалів і конструкцій, задіяних будівельних машин, обладнання, технічних засобів, а також умови виконання робіт.
У разі виконання робіт в умовах ущільненої забудови враховуються матеріали технічного обстеження прилеглих об`єктів, а також вимоги до виконання робіт в таких умовах.
Перелік ПВР, необхідних для будівництва об`єкта, та ступінь їх деталізації встановлюється з урахуванням обсягів робіт, їх складності та ступеня механізації, розподілу між виконавцями, поетапних змін виробничих умов, категорії складності об`єкта будівництва, категорії відповідальності окремих конструкцій тощо.
Будівельні роботи виконують на підставі ПВР та/або технологічних карт.
Орієнтовний склад і зміст ПВР визначається на основі додатка К. У складі ПВР основними документами є об`єктний будівельний генплан на виконання відповідного етапу робіт на об`єкті будівництва, за необхідності технологічні карти або схеми, схеми спільної роботи будівельних механізмів та/або обладнання, пояснювальна записка.
Форми документів у складі ПВР приймаються відповідно до додатка Л.
ПВР розробляє будівельна організація на види та етапи робіт, які вона виконує. Для складних видів робіт ПВР може розроблятися із залученням проектних організацій (у тому числі у складі проектної документації) або науково-дослідних організацій відповідного напряму діяльності.
ПВР повинен бути узгоджений з ПОБ за основними показниками: межі будівельного майданчика, прийняті методи будівництва, принципові рішення з організації і послідовності робіт, вимоги щодо міцності, стійкості та надійності об`єкта будівництва, вимоги комплексної безпеки будівництва.
При виконанні капітального ремонту об`єкта будівництва на підставі дефектних актів, за необхідності, розробляється проект виконання робіт з ремонту.
Вихідними матеріалами для розроблення ПВР є: а) ПОБ; б) робоча документація; в) умови поставки матеріалів, конструкцій, готових виробів і устаткування, виробничо-технологічної комплектації і перевезення будівельних вантажів; г) умови використання будівельних машин і транспортних засобів; д) умови забезпечення робочими кадрами будівельників з основних професій, можливі режими використання робочого часу, а в необхідних випадках - умови організації будівництва і виконання робіт вахтовим методом; е) матеріали і результати технічного обстеження існуючих будівель та споруд при їх реконструкції, капітальному ремонті чи технічному переоснащенні, а також вимоги до виконання будівельних робіт в умовах діючого об`єкта (виробництва); ж) матеріали і результати технічного обстеження прилеглих будівель та споруд, а також вимоги до виконання робіт в умовах ущільненої існуючої забудови.
У той же час, відповідно до п. 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація. Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об`єкті будівництва, має бути наведений у ПВР.
До виконавчої документації належать:
а) загальний журнал робіт (додаток А);
б) спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт (додаток Б);
в) журнал авторського нагляду відповідно до [19] та звітна документація щодо виконання робіт з науково-
технічного супроводу (за наявності на об`єкті будівництва науково-технічного супроводу) відповідно до ДБН В.1.2-5;
г) акти на закриття прихованих робіт (додаток В);
д) акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій (додаток Г);
е) виконавчі схеми відповідно до ДБН В.1.3-2;
ж) документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій відповідно до [20];
і) акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання;
к) інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт.
При цьому, відповідно до п. 6 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва підготовка до будівництва має сприяти розгортанню і виконанню будівельних робіт у відповідності з проектними рішеннями, створенню об`єкта будівництва з передбаченими проектом експлуатаційними властивостями.
Підготовка до будівництва має бути реалізована як система організаційних заходів і підготовчих робіт.
Підготовка до будівництва передбачає здійснення таких організаційних заходів: а) забезпечення об`єкта будівництва відповідною проектною та проектно-технологічною документацією; б) оформлення передбачених чинним законодавством документів дозвільного характеру щодо виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва [1, 22]; в) забезпечення комплексної безпеки будівництва (4.3); г) організація системи управління будівництвом; д) припинення експлуатації будівель, що підлягають знесенню; е) забезпечення будівництва під`їзними шляхами, електро-, тепло- і водопостачанням (у тому числі протипожежним), системою зв`язку, засобами пожежогасіння, тимчасовими будівлями та спорудами, засобами збирання, безпечного тимчасового зберігання та видалення відходів і вторинної сировини; ж) організація авторського та технічного нагляду [8, 9], а за необхідності - науково-технічного супроводу будівництва об`єкта; і) облаштування будівельного майданчика стендом з інформацією щодо об`єкта будівництва, замовника, проектувальника та виконавців робіт, а також схемами з позначенням в`їздів, маршрутів проїзду, місць розвороту транспортних засобів, небезпечних зон тощо; к) забезпечення об`єкта будівництва засобами цивільного та протипожежного захисту.
Підготовчі роботи виконуються для розгортання фронту робіт відповідно до затвердженої документації, в тому числі ПрПР.
Відповідно до Порядку виконане ня підготовчих та будівельних робіт [22] підготовчими роботами є: а) роботи з підготовки земельної ділянки; б) влаштування огорожі будівельного майданчика; в) знесення будівель і споруд; г) порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки; д) вишукувальні роботи; е) роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва; ж) улаштування під`їзних шляхів; і) складування будівельних матеріалів; к) підведення тимчасових інженерних мереж; л) винесення інженерних мереж; м) видалення зелених насаджень.
До складу окремих видів підготовчих робіт належить: а) підготовка земельної ділянки: відведення в натурі майданчика (траси) для будівництва; зняття фунтового покриву земельної ділянки (родючого шару ґрунту), складування його в спеціально відведених місцях для подальшого використання під час рекультивації; вертикальне планування території будівельного майданчика з виконанням (за необхідності) заходів із захисту території та оточуючої забудови від можливого негативного впливу несприятливих природних або техногенних факторів; Примітка. Роботи із захисту території та оточуючої забудови у складі підготовчих робіт: зниження рівня ґрунтових вод, закріплення ґрунтів, будівництво підпірних стін, дренажних, протифільтраційних вертикальних і горизонтальних споруд та інші заходи в залежності від їх складності можуть виконуватись за окремим проектом або відповідно до проектних рішень у складі ПТД; створення геодезичної розмічувальної основи для будівництва об`єкта; б) влаштування огорожі будівельного майданчика: закріплення осьових ліній огорожі; улаштування основ під огорожі; влаштування необхідної огорожі будівельного майданчика, у тому числі, за необхідності, обладнаних охоронними, захисними, сигнальними системами; в) знесення будівель і споруд; знесення наземних та, за необхідності, підземних частин будівель та споруд; засипка та ущільнення ґрунту в місцях знесених підземних частин будівель та споруд; планування території будівельного майданчика; г) порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки: розбирання тротуарів, пішохідних доріжок, площадок, малих архітектурних форм, відкритих спортивних майданчиків; розчистка (з вивезенням відходів) та планування території будівельного майданчика; д) вишукувальні роботи: інженерно-геодезичні; інженерно-геологічні; геотехнічні та інженерно-гідрогеологічні (у складі комплексних інженерно-геологічних вишукувань або окремо); інженерно-гідрометеорологічні; е) роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва: розміщення мобільних (інвентарних) споруд (будівель) виробничого, складського, допоміжного, санітарно- побутового та громадського призначення, влаштування складських майданчиків і приміщень для матеріалів, конструкцій, обладнання, відходів, вторинної сировини; будівництво тимчасових споруд (будівель) за індивідуальним проектом або облаштування існуючих будівель і споруд у випадку використання їх для потреб будівництва; облаштування будівельного майданчика засобами освітлення, протипожежного водопостачання, пожежогасіння, сигналізації та зв`язку; ж) улаштування під`їзних шляхів: улаштування доріг, під`їздів, переходів, місць розвороту, розвантаження і завантаження транспортних засобів з облаштуванням, за необхідності, інженерної інфраструктури; к) складування будівельних матеріалів: улаштування майданчиків для складування матеріалів, конструкцій, деталей з облаштуванням (за необхідності) засобами малої механізації, устаткуванням, оснасткою, інвентарем, пристроями та інструментом; л) підведення тимчасових інженерних мереж винесення в натуру трас інженерних мереж (електропостачання, водопостачання, каналізації, теплопостачання), розміщення пунктів підключення до зовнішніх інженерних мереж; улаштування тимчасових інженерних мереж; м) винесення інженерних мереж: видалення інженерних мереж; зворотна засипка траншей (за необхідності); ущільнення ґрунту (за необхідності); винесення інженерних мереж з глибини більше 5 м - за окремим проектом.
За відповідного обґрунтування до підготовчих робіт можуть бути віднесені інші роботи, які пов`язані конструктивно та технологічно з підготовкою території об`єкта будівництва.
Підготовчі роботи виконуються у відповідності з оформленими документами згідно з Порядком.
Проект підготовчих робіт (ПрПР) розробляється (якщо це передбачено в завданні на проектування) як окремий розділ проектної документації, в якому визначаються перелік, послідовність і терміни здійснення робіт і заходів з підготовки до розгортання будівельних робіт.
ПрПР визначає склад, обсяги, методи, терміни і вартість підготовчих робіт.
ПрПР розробляється на підставі вихідних даних до основного проекту у відповідності з вимогами додатків А та Б ДБН А.2.2.3.
Склад і зміст розділів ПрПР наведений у додатку М і може коригуватися в залежності від технічної та технологічної складності підготовчих робіт з урахуванням додатків Д і Е ДБН А.2.2-3.
Суд зазначає, що норми ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення (далі - будівництво) будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури (далі - об`єкти будівництва), а тому повинні бути дотримані Замовниками та Генеральним підрядником чи підрядником(якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників).
Так, матеріалами справи встановлено, що Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 08.06.2017 року № КС 083171592552 (далі - декларація від 08.06.2017 року № КС 083171592552) на об`єкт будівництва Багатоквартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Університетська, 2/1 (корпус 3) в м. Ірпінь, Київської області. Згідно вищезазначеної декларації замовник будівництва ТОВ Стандарт Білдінг , проектувальник - ТОВ Архітектурно-будівельна компанія Сігма-Буд , генеральний підрядник ГОВ Ірпінь Міськбуд .
Вищезазначена декларація була скасована Інспекцією наказом від 14.11.2018 року № 115 в зв`язку з виявлення недостовірних даних зазначених замовником будівництва ТОВ Стандарт Білдінг (недостовірні дані щодо категорії складності та класу наслідків (відповідальності) вищезазначеного об`єкта будівництва). Об`єкт будівництва Багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Університетська, 2/1 (корпус 3) в м. Ірпінь, Київської області відноситься до V - категорії складності та класу наслідків (відповідальності) ССЗ, що підтверджується листом ДП Укрдержбудекспертиза від 02.11.2018 року № 1493.
Під час розгляду справи, позивачем не було надано доказів оскарження наказу від 14.11.2018 року № 115 та прийняття з результатами такого оскарження відповідного рішення суду та/або доказів вчинення дій з подання та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва Багатоквартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Університетська, 2/1 (корпус 3) в м. Ірпінь, Київської області.
Таким чином, суд приходить, що Генпідрядником ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД виконуються будівельні роботи на об`єкті будівництва Багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Університетська, 2/1 (корпус 3) в м. Ірпінь, Київської області V - категорії складності та класу наслідків (відповідальності) ССЗ без дозволу на виконання будівельник робіт, чим порушено норми ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .
Під час розгляду даної справи, позивачем не було надано також доказів ведення ТОВ ІРПІНЬ МІСЬКБУД виконавчої документації, зокрема, загального журналу робіт, спеціальних журналів з окремих видів робіт, проекту виконання робіт (ПВР), актів на закриття прихованих робіт та сертифікати на використані матеріали та конструкції, що передбачено п. 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва .
Суд також звертає, що позивачем під час розгляду справи не було спростовано порушень, встановлених відповідачем за результатами проведеного позапланового заходу держаного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо порушень норм п. 5.3, п. 6 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва (будівельний майданчик не огороджено, відсутній інформаційний стенд щодо об`єкта будівництва, замовника, проектувальника та виконавців робіт, а також схем позначенням в`їздів, маршрутів проїзду, місць розвороту транспортних засобів, небезпечних зон).
Таким чином, зважаючи на приписи ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що відповідач складаючи протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-3-2703/2, №1-Л-3-2703/3, №1-Л-3-2703/4, №1-Л-3-2703/5 від 27.03.2019 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-2703/3 від 27.03.2019 року, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт №С-2703/2 від 27.03.2019 року та приймаючи постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 року діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Вказане вище свідчить про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № l-Л-3-2703/2, № l-Л-3-2703/3, № l-Л-3-2703/4, № 1-Л-3-2703/5 від 27.03.2019 року, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-2703/3 від 27.03.2019 року, припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт №С-2703/2 від 27.03.2019 року, постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 року, а також визнання протиправними дій щодо їх складання та прийняття.
За таких обставин, суд приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРПІНЬ МІСЬКБУД".
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.
Натомість, відповідач діяв у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством та в рамках чинного законодавства.
Згідно з ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу норм Закону України Про судовий збір від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачами судових витрат відсутні, а тому судові витрати за рахунок позивача на користь відповідачів не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРПІНЬ МІСЬКБУД" (код ЄДРПОУ 40173406, 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Університетська, 2/1, сек. 2 прим. 124) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.М. Погрібніченко
Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 .11.2019 року
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2019 |
Оприлюднено | 28.11.2019 |
Номер документу | 85928138 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бабенко Костянтин Анатолійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бабенко Костянтин Анатолійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бабенко Костянтин Анатолійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бабенко Костянтин Анатолійович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Погрібніченко І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні