Ухвала

від 26.11.2019 по справі 640/17553/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

26 листопада 2019 року м. Київ № 640/17553/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

під час розгляду в поряду загального позовного провадження адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1 до 1. Державної фіскальної служби України, 2. Головного управління ня Державної фіскальної служби в м. Києві про визнання незаконним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (04212, м. Київ, Лбвівська площа, 8), Головного управління ня Державної фіскальної служби в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 15.02.2017 року №88, виданий на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2017 року у справі №757/2198/17-к про призначення документальної виїзної позапланово перевірки громадянина ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1998-2016 року, яка скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 18.10.2018 року;

- визнати незаконним та скасувати, складений Державною фіскальною службою України акт від 07.03.2017 року №11/99-99-13-04-02/ НОМЕР_1 Про результати документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.1998 року по 31.12.2016 року ;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2017 року №0000081304, податкову вимогу від 21.06.2017 року №39901-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 21.06.2017 року №39901/17-11, прийняті головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві;

- визнати протиправними та скасувати акти опису майна від 22.02.2018 року №55/26-15-17-03 та від 22.07.2018 року за №513/26-15-17-03-15 та №514/26-15-17-03-15, складені головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

При вирішенні питання щодо можливості продовження розгляду даної справи, судом враховується наступне.

У ч.1 ст.122 КАС України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Також, відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України у редакції на час звернення з позовом до суду, строк звернення залишився незмінний, а саме, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся з позовом про оскарження, крім іншого, наказу від 15.02.2017 року №88, акта від 07.03.2017 року №11/99-99-13-04-02/ НОМЕР_1 , рішення про опис майна у податкову заставу від 21.06.2017 року №39901/17-11 та актів опису майна від 22.02.2018 року №55/26-15-17-03 і від 22.07.2018 року за №513/26-15-17-03-15 та №514/26-15-17-03-15. ОСОБА_1 у своєму позові зазначено, що 27.02.2019 року рекомендованою кореспонденцією за штрихкодовим ідентифікатором №0410710080473 на адресу позивача від ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві був направлений лист від 21.02.2017 року за вих. №1630/Б/26-59-13-07-21 про надання інформації та її документального підтвердження, до якого був доданий, зокрема, наказ ДФС України від 15.02.2017 року №88. Тобто про існування оскаржуваного наказу позивач повинен був дізнатись у лютому 2017 року. Щодо акта від 07.03.2017 року №11/99-99-13-04-02/ НОМЕР_1 , рішення про опис майна у податкову заставу від 21.06.2017 року №39901/17-11 та актів опису майна від 22.02.2018 року №55/26-15-17-03 та від 22.07.2018 року за №513/26-15-17-03-15 і №514/26-15-17-03-15, то позивачем не вказано коли саме йому стало відомо про їх існування.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що дану позовну заяву подано до суду позивачем 13.09.2019 року (зареєстровано канцелярією суду).

Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду з даним позовом 13.09.2019 року (зареєстровано канцелярією суду), позивачу необхідно надати пояснення про те, коли йому стало відомо про порушення своїх прав (свобод чи інтересів), а саме, коли стало відомо про складення наказу від 15.02.2017 року №88, акта від 07.03.2017 року №11/99-99-13-04-02/ НОМЕР_1 , рішення про опис майна у податкову заставу від 21.06.2017 року №39901/17-11 та актів опису майна від 22.02.2018 року №55/26-15-17-03 і від 22.07.2018 року за №513/26-15-17-03-15 та №514/26-15-17-03-15, та доказів на підтвердження такої інформації, а також, у разі необхідності, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

Водночас, суд попереджає позивача про те, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду пояснень про те, коли йому стало відомо про порушення своїх прав (свобод чи інтересів) та доказів на підтвердження такої інформації, а також, у разі необхідності, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

З огляду на зазначене та керуючись ст.ст. 160, 161, ч.1 ст.169, ч.13 ст.171, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява в частині визнання протиправними та скасування наказу від 15.02.2017 року №88, акта від 07.03.2017 року №11/99-99-13-04-02/ НОМЕР_1 , рішення про опис майна у податкову заставу від 21.06.2017 року №39901/17-11 та акти опису майна від 22.02.2018 року №55/26-15-17-03 та від 22.07.2018 року за №513/26-15-17-03-15 та №514/26-15-17-03-15 буде залишена без розгляду відповідно до ч.15 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська