Ухвала

від 27.11.2019 по справі 360/4466/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 листопада 2019 року справа №360/4466/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Сіваченко І.В., розглянувши апеляційну скаргу представника позивача Щеглова Дмитра Сергійовича на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі № 360/4466/19 за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року.

Відповідно п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Апелянт квитанцію про сплату судового збору не надав, натомість заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на відсутність у позивача коштів на сплату судового збору внаслідок неперерахування пенсії, яка є єдиним джерелом.

Перевіряючи наявність правових підстав для задоволення зазначеного клопотання апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

Згідно частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За приписами частини 2 цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що підставою для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати є знаходження сторони у тяжкому майновому стані, який не дає можливості сплатити судовий збір. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість сплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з апеляційною скаргою.

Жодних відомостей щодо скрутного майнового стану, як приклад, довідки з органу Державної фіскальної служби про доходи, представником позивача не надано.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат.

Таким чином, для звільнення від сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Водночас, перевіряючи доводи заявника, колегія суддів зазначає, що представником позивача не надано належних і допустимих доказів скрутного фінансового положення позивача, про яке стверджує останній, отже, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

За приписами ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За приписами пункту 3.2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем у позовній заяві заявлені вимоги немайнового характеру, а саме: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України Про державний бюджет України на 2019 рік з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 1921,00 грн.

Таким чином, при поданні до суду апеляційної скарги, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 1152,60 грн. (1921,00*0,4*150%).

Відповідно до ст.ст. 169, 298 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1152, 60 грн. за наступними реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів Краматор.УК/м Краматорськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944338; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 808999980000034314206081008; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір, за апеляційною скаргою в справі № 360/4466/19, Перший апеляційний адміністративний суд.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись статтями 169, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі № 360/4466/19 - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору.

В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Сіваченко