Рішення

від 14.11.2019 по справі 905/1420/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.11.2019 Справа № 905/1420/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоз К.С.,

секретар судового засідання Стрюкова А.О.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності Денис В , м.Маріуполь, Донецька область,

до відповідача Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецька область,

про визнання договору оренди земельної ділянки укладеною,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальності Денис В , м.Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецька область, про визнання договору оренди земельної ділянки укладеною.

За змістом позовної заяви підставами звернення до суду стало те, що до закінчення строку дії договору оренди землі від 30.08.2007 позивач звернувся до Маріупольської міської ради із заявою від 02.06.2017 про продовження строків оренди землі, вказавши вид цільового призначення орендованої земельної ділянки у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (будівництво та подальша експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазину та офісу) . 27.09.2017 Маріупольською міською радою було прийнято рішення №7/21-1995, яким продовжила строк дії договору оренди землі, вказавши інший вид цільового призначення земельної ділянки, ніж був зазначений орендарем. В подальшому, на звернення ТОВ Денис В 14.01.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, Маріупольською міською радою було прийнято рішення №7/41-3884 від 26.04.2019, яким відмовлено ТОВ Денис В у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, цільове призначення якої змінюється, та поновлено строк оренди земельної ділянки на 10 років, із зазначенням того ж самого виду цільового призначення, як і у попередньому рішенні. При цьому, підстави відмови розробки проекту землеустрою, цільове призначення якої змінюється в рішенні Маріупольської міської ради не були наведені.

Посилаючись на ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , ст. 123 Земельного кодексу України, позивач просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки б/н від 30.08.2007р., згідно з якою Маріупольська міська рада надає Товариству з обмеженою відповідальністю Денис В в оренду земельну ділянку площею 0,4137 га кадастровий номер 1412300000:01:006:0091, для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, що знаходиться по просп. Перемоги, 23а в Лівобережному районі м.Маріуполя, на той самий термін та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки б/н від 30.08.2007р., та викласти її у запропонованій позивачем редакції.

09.09.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що на момент укладання договору на земельній ділянці (кадастровий номер 1412300000:01:006:0091) не було визначено коду видів цільового призначення земель, у зв`язку із тим, що Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів №548 Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель був прийнятий дише 23.07.2010, однак Маріупольська міська рада в своїх рішеннях про поновлення Договору керувалась п.5.1 Договору та реальним використанням земельної ділянки ТОВ Денис В . Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру на право власності та речові права на земельну ділянку від 12.02.2019, та Відповідно до відомостей, які розміщені на сайті Публічна кадастрова карта, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1412300000:01:006:0091 визначено за кодом 12.11 - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу. При цьому, запитуваний позивачем в позовній заяві, та заявах до Маріупольської міської ради вид цільового призначення за кодом 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій не відповідає умовам договору, фактичному використанню позивачем земельної ділянки та виду цільового призначення земельної ділянки відповідно до Інформації Державного земельного кадастру, у зв`язку із тим, що у визначенні, розміщеному на сайті сервісу для визначення кодів видів економічної діяльності за КВЕД-2005 та КВЕД-2010, додаткові транспортні послу та допоміжні операції включають в себе транспортне оброблення вантажів; складське господарство, функціонування транспортної інфраструктури, послуги з організації подорожувань та організацію перевезення вантажів.

У відповіді на відзив від 27.09.2019 року ТОВ Денис В повідомило суд, що під час звернення позивача із відповідною заявою щодо поновлення строку дії договору оренди землі від 02.06.2017 року Позивач вже звертався до Держгеокадастру щодо приведення до відповідності цільового призначення земельної ділянки згідно КВЦПЗ, та було визначено саме код 12.08 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, що підтверджує Витяг з ДЗК №НВ-1402577332017 від 29.05.2017.

В запереченнях на відповідь №7174/2019 від 04.10.2019 відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог вказуючи на ті доводи, які раніше були викладені у відзиві.

Ухвалою суду від 05.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1420/19; справу №905/1420/19 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.10.2019 закрито підготовче провадження у справі № 905/1420/19; призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання 14.11.2019 представники позивача, відповідача не з`явилися.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив:

Рішенням Маріупольської міської ради від 07.08.2007 р. №5/14-2286, був затверджений проект землеустрою з відводу та надано із земель запасу та житлової і громадської забудови в оренду строком на 10 років земельну ділянку кадастровий номер 1412300000:01:006:0091, площею 0,4137 га для технічного обслуговування та ремонту автомобілів, торгівлі автотоварами, функціонування автомобільного транспорту та керівництва підприємством (будівництво та послідуюча експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, авто мийки, магазина та офісу) по просп. Перемоги, 23 в Орджонікідзевському (на сьогодні Лівобережному) районі м.Маріуполя ТОВ Денис В (а.с. 14-15).

30.08.2007 між Товариством з обмеженою відповідальності Денис В та Маріупольською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки б/н, зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру від 04.08.2007 р. за №0407.162.00410, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Пожидаевою В.О. №3420 від 30.08.2007р. (далі за текстом - Договір оренди земельної ділянки ) (а.с. 16-18).

Відповідно до пунктів 1.1., 2.1 Договору ТОВ Денис В отримало в оренду земельну ділянку площею 0,4137 га кадастровий номер 1412300000:01:006:0091, що знаходиться по просп. Перемоги, 23 в Орджонікідзевському (на сьогодні Лівобережному) районі м.Маріуполя.

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди земельної ділянки Договір укладено на 10 років (до 07.08.2017 р.).

Відповідно п. 3.2. Договору оренди земельної ділянки після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово. Орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

Згідно п. 5.1. Договору земельна ділянка передасться в оренду з метою та за цільовим призначенням: - для технічного обслуговування та ремонту автомобілів, торгівлі авто товарами, функціонування автомобільного транспорту та керівництва підприємством (будівництво та послідуюча експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, авто мийки, магазина та офісу).

Згідно Технічного паспорту від 08.10.2010 (а.с. 25-27), згідно Свідоцтва про право власності №4806402 від 13.06.2013р. (а.с. 28), інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.06.2013 (а.с. 29), на орендованій позивачем земельній ділянці знаходиться нерухоме майно - будівля, що належить ТОВ Денис В на праві власності.

02.06.2017 року ТОВ Денис В звернулося до Маріупольської міської ради із заявою №б/н про продовження строків оренди землі, вказавши в ній мету використання земельної ділянки у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (будівництво та подальша експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазину та офісу) (а.с. 33).

Рішенням Маріупольської міської ради від 27.09.2017 №7/21-1995 Про подовження строку оренди земельної ділянки по просп. Перемога 23а в Лівобережному районі міста товариству з обмеженою відповідальністю Денис В п. 1 вирішено подовжити на 10 років строк оренди земельної ділянки (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) (кадастровий номер 1412300000:01:006:0091) площею 0,4137 га, для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництво міні станції технічного обслуговування автостоянки, автомийки, магазину, і офісу) по просп. Перемоги, 23а в Лівобережному районі міста товариству з обмеженою відповідальністю Денис В (а.с. 35).

30.05.2018 року ТОВ Денис В звернулося до Маріупольської міської ради із аналогічною заявою про продовження строків оренди землі (а.с. 36).

Рішенням Маріупольської міської ради від 26.09.2018 №7/35-3170 Про повторний розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю Денис В про поновлення строку оренди земельної ділянки по просп. Перемоги, 23а в Лівобережному районі міста пунктом 1 вирішено поновити на 10 років строк оренди земельної ділянки (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) (кадастровий номер 1412300000:01:006;0091) площею 0,4137 га для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництво та подальша експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазину і офісу) по просп. Перемоги,23а в Лівобережному районі міста товариству з обмеженою відповідальністю Денис В (а.с. 38).

14.01.2019 року ТОВ Денис В звернулося до Маріупольської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, для передачі її в оренду для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій по просп. Перемоги, 23а, площею 0,4137 га (а.с. 39).

Рішенням Маріупольської міської ради №7/41-3884 від 26.04.2019 було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, орієнтовною площею 0,4137 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій по просп. Перемоги, 23а в Лівобережному районі міста товариству з обмеженою відповідальністю Денис В ; поновлено на 10 років строк оренди земельної ділянки (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) (кадастровий номер 1412300000:01:006:0091), площею 0,4137 га для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництво та подальша експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазина та офісу) по пр.Перемоги, 23а в Лівобережному районі міста Товариству з обмеженою відповідальністю Денис В (код ЄДРПОУ 33012369) (а.с. 41).

В листі від 25.04.2019 року ТОВ Денис В просило Маріупольську міську раду укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що ТОВ Денис В продовжує користуватися земельною ділянкою, сплачує орендну плату, з чого слідує, що договір оренди землі від 30.08.2007р. вважається продовженим на той же строк і на тих самих умовах в порядку п.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , та відповідно до п.7 вказаної статті Закону. До листа був доданий проект Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1402577332017 від 29.05.2017, ТОВ Денис В є орендарем земельної ділянки, кадастровий номер 1412300000:01:006:0091, площею 0,4137 га, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, просп. Перемоги, 23. Цільове призначення та вид використання земельної ділянки: 12.08 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (будівництво та подальша експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, автомийки, магазину та офісу) (а.с. 30).

Водночас, відповідно до Інформації Державного земельного кадастру на право власності та речові права на земельну ділянку від 12.02.2019 цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1412300000:01:006:0091 визначено за кодом 12.11 - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (а.с. 71-72).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст.ст. 2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом ст.116 вказаного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.12 Земельного Кодексу України, до виключних повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України «Про оренду землі» ).

Як свідчать матеріали справи, 30.08.2007р. між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: проспект Перемоги, б. 23, м.Маріуполь, терміном на 10 років до 07.08.2017 року.

В п.3.2. укладеного між сторонами договору оренди були передбачені умови щодо переважного права орендаря на поновлення терміну дії договору після закінчення строку, на який було укладено цей договір, шляхом письмового повідомлення орендодавця про намір поновлення терміну дії договору, не пізніше, ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» ).

Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому, необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення (листа-повідомлення) орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому, необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у «мовчазній згоді» .

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України «Про оренду землі» , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України «Про оренду землі» . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1-5 і частині 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , не пов`язані одна з іншою.

Суд встановив, що Приватне підприємство «Денис В» звернувся до відповідача із заявою про продовження права оренди землі 02.06.2017р., тобто більше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору оренди землі (07.08.2017р.), з чого слідує, що орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди землі від 30.08.2007р., як це передбачено умовами цього договору, та не суперечить положенням частини 2 статті 33 Закону України «Про оренду землі» .

За результатами розгляду заяви позивача про продовження строку оренди землі, Маріупольською міською радою прийнято рішення №7/21-1995 від 27.09.2017, та в подальшому рішення №7/35-3170 від 26.09.2018, якими продовжено позивачу строк дії договору оренди земельної ділянки на 10 років, проте змінено мету використання земельної ділянки, а саме вказано: для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництво та послідуюча експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, авто мийки, магазина та офісу), замість передбаченої в п.5.1 Договору оренди землі від 30.08.2007р. мети використання: для технічного обслуговування та ремонту автомобілів, торгівлі автотоварами, функціонування автомобільного транспорту та керівництва підприємством (будівництво та послідуюча експлуатація міні-станції технічного обслуговування, автостоянки, авто мийки, магазина та офісу).

Суд зауважує, що з огляду на факт відсутності заперечення Маріупольської міської ради протягом одного місяця від дати звернення орендаря із заявою про поновлення договору оренди землі, слідує, що орендодавець не скористався, передбаченим в п.4-5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» , правом на узгодження з орендарем умов договору, як-то, зміна мети використання земельної ділянки.

Одночасно, як було встановлено судом, позивач протягом строку дії договору оренди, а також, після закінчення строку його дії, продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачував орендну плату за неї. Відповідачем факт продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростовано.

При цьому, відповідачем суду не надано доказів направлення заперечення у поновленні договору оренди землі протягом строку, встановленого ч.6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» .

Судом встановлено, що рішення Маріупольської міської ради №7/21-1995 від 27.09.2017, так само і рішення №7/35-3170 від 26.09.2018 по суті не є запереченням щодо продовження строку оренди землі.

Таким чином, суд дійшов висновків, що відповідач не скористався передбаченим п.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» правом на заперечення у поновленні договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч.6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , на той самий строк і на тих самих умовах.

Зміст рішень відповідача рішення №7/21-1995 від 27.09.2017 та №7/35-3170 від 26.09.2018 лише підтверджують відсутність його наміру на припинення орендних відносин.

Отже, враховуючи наявність волевиявлення позивача щодо продовження строку дії договору оренди, яке було ним висловлено в зазначеному вище зверненні, продовження фактичного користування земельною ділянкою, сплачуючи за користування нею орендну плату, та відсутністю жодних обґрунтованих заперечень відповідача щодо поновлення договору оренди, суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення строку дії договору оренди на той самий строк.

При розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Статтею 1 першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі-Конвенція), ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності (п.21 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Федоренко проти України", заява №25921/02 від 01.06.2006).

Судом враховано, що на момент укладання договору на земельній ділянці, (кадастровий номер 1412300000:01:006:0091) не було визначено коду видів цільового призначення земель, та, що Класифікація видів цільового призначення земель була затверджена 23.07.2010 року (Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів №548 Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель ).

Як вказує відповідач, Маріупольська міська рада в своїх рішеннях про поновлення Договору №7/21-1995 від 27.09.2017, та №7/35-3170 від 26.09.2018 керувалась п. 5.1 Договору та реальним використанням земельної ділянки ТОВ Денис В .

Таким чином, за встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором від 30.08.2007 року, внесені рішеннями Маріупольської міської ради зміни умов цього договору щодо мети використання земельної ділянки порушили право позивача на поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах.

При цьому, законність прийнятих Маріупольською міською радою рішень №7/21-1995 від 27.09.2017, та №7/35-3170 від 26.09.2018 не є предметом дослідження у даній справі, та, разом з цим, позбавлення позивача права оренди земельної ділянки на тих самих умовах, тобто з тією самою метою використання землі, шляхом прийняття вищевказаних рішень, розглядається судом як позбавлення позивача певного майна в розумінні ст.1 першого протоколу Конвенції. Крім того, суд приймає до уваги зміст ст. 15 Закону України Про оренду землі , за змістом якої вид функціонального використання земельної ділянки та її код не є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, встановив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі» , добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Таким чином, враховуючи всі обставини справи, та встановлений судом факт дотримання позивачем вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі» для поновлення дії договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, вимога позивача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 129, 165, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальності «Денис В» , м.Маріуполь, Донецька область, до відповідача Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецька область, про визнання договору оренди земельної ділянки укладеною, - задовольнити.

Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки б/н від 30.08.2007р., зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» від 04.08.2007 р. за №0407.162.00410, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Пожидаєвою В.О. №3420 від 30.08.2007р., згідно з якою Маріупольська міська рада надає Товариству з обмеженою відповідальністю «Денис В» в оренду земельну ділянку площею 0,4137 га кадастровий номер 1412300000:01:006:0091, для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, що знаходиться по просп. Перемоги, 23а в Лівобережному районі м.Маріуполя, на той самий термін та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки б/н від 30.08.2007 р., зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» від 04.08.2007 за №0407.162.00410, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Пожидаєвою В.О. №3420 від 30.08.2007р., та викласти її у наступній редакції:

Додаткова угода

Ми, що нижче підписалися: Маріупольська міська рада, (код ЄДРПОУ 33852448), місцезнаходження: м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70, іменована далі «Орендодавець» , в особі

директора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Паська Максима Івановича (ІПН НОМЕР_1 ), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , діючий на підставі розпорядження Маріупольського міського голови «Про надання повноважень з вчинення правочинів» від 23.01.2017 року №23р, з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Денис В» (Код ЄДРПОУ 33012369), що юридична адреса: м.Маріуполь, вул. Олімпійська, буд. 157/1, іменований далі «Орендар» , з другого боку, уклали цю додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 30.08.2007, зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» від 04.08.2007 за №0407.162.00410, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Пожидаєвою В.О. №3420 від 30.08.2007р., на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» про нижченаведене:

1. Пункт 3.1. розділу 3. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ в Договорі оренди земельної ділянки від 30.08.2007 р., зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» від 04.08.2007 р. за №0407.162.00410, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Пожидаєвою В.О. №3420 від 30.08.2007р., викласти у наступній редакції:

« 3.1. Договір укладено на 10 десять років (з 07.08.2017 р. до 07.08.2027 р.)» .

2. Усі інші пункти Договору оренди земельної ділянки від 30.08.2007, зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» від 04.08.2007 за №0407.162.00410, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Пожидаєвою В.О. №3420 від 30.08.2007р., не змінені цим Договором, залишаються без змін.

Стягнути з Маріупольської міської ради, м.Маріуполь (87555, Донецька область, м.Мариуполь, пр.Миру, б.70; ідентифікаційний номер 33852448) на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Денис В» (87543, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Олімпійська, б.157/1; ідентифікаційний номер 33012369) 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

В судовому засіданні 14.11.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2019.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз