Ухвала

від 25.11.2019 по справі 340/380/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2019 року

Київ

справа №340/380/19

адміністративне провадження №К/9901/31713/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства (ПП) "Олікс" до ГУ ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.01.2019 №0011875205, в частині застосування штрафу в розмірі 17 464,45 грн; в задоволені решти позовних вимог - відмовлено.

Відповідач оскаржив це рішення, подавши 07.08.2019 апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції залишив без руху (ухвала від 27.08.2019) як таку, що подана з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження, а заявлене відповідачем клопотання не містить поважних підстав для поновлення такого строку; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати до апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є, та додати документ про сплату судового збору.

У межах встановленого апеляційним судом строку відповідач надав клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору та про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач посилався на відсутність бюджетних асигнувань для сплати судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019). При цьому суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2019.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не визнав поважною підставою для поновлення відповідачу строку на подання апеляційної скарги обставини щодо неналежного фінансування витрат на сплату судового збору, на які послався відповідач.

Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019, у якій просить скасувати зазначену ухвалу.

На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права; посилається на відсутність можливості сплатити судовий збір через недостатність бюджетного фінансування відповідних видатків як на поважну причину, яка є підставою для поновлення строку на подання апеляційної скарги, Окрім того зазначає, що вперше з апеляційною скаргою ГУ ДФС у Кіровоградській області звернулося до суду в межах строку на апеляційне оскарження.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, зокрема щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження у цій справі, оскільки відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору в контексті завдань адміністративного судочинства не може бути розцінена як непереборна перешкода, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний час, шляхом зволікання у виконанні процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо сплати судового збору.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Отже, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і органи Державної податкової служби зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, і не можуть отримувати режим "послаблення" при вирішенні судом питання про поновлення строку на оскарження судових рішень.

Законодавче обмеження строку на оскарження судового рішення в адміністративній справі обумовлено, насамперед, специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду