Постанова

від 26.11.2019 по справі 447/794/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 447/794/18

провадження № 51-10065 км 18

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянула в судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_6 та представника приватного підприємства (далі ПП) «Центр ринкових досліджень» адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2018року про відмову увідкритті апеляційного провадження.

Постановлені судові рішення та встановлені фактичні обставини

За вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 20 квітня 2018 року затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором таобвинуваченою ОСОБА_8 , яку було засуджено за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст.366 Кримінального кодексу України (далі КК).

Цей вирок оскаржили в апеляційному порядку представник ПП «Центр ринкових досліджень» адвокат ОСОБА_9 , а також ОСОБА_6 .

Ухвалою від 25 жовтня 2018 року Львівський апеляційний суд на підставі ч.4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) відмовив у відкритті провадження і повернув ОСОБА_9 та ОСОБА_6 подані скарги.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала

У касаційних скаргах ОСОБА_6 та представник зазначеного підприємства адвокат ОСОБА_7 просять скасувати на підставі п.1 ч.1 ст.438 КПК ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Суть доводів зводиться до того, що у вироку щодо ОСОБА_10 установлено факт співучасті у злочині чоловіка ОСОБА_6 померлого ОСОБА_11 , який обіймав посаду генерального директора ПП «Центр ринкових досліджень»; вирок стосується інтересів указаного підприємства та дружини померлого, адже прокурор, посилаючись назгаданий факт, порушив питання про стягнення з них завданих злочином збитків. На думку скаржників, апеляцій ний суд залишив зазначене поза увагою та неправомірно всупереч Конституції України йзагальним засадам, визначеним у ст. 7 КПК, відмовив у відкритті апеляційного провадження.

ОСОБА_6 також додала до скарги копію свідоцтва про шлюб із ОСОБА_11 .

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції прокурор вважав, що заявлені касаційні вимоги єобґрунтованими.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що скарга адвоката ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, а касаційну скаргу ОСОБА_6 слід задовольнити частково з огляду на таке.

Згідно зі ст. 370 КПК рішення суду апеляційної інстанції має бути законним, тобто ухваленим згідно з нормами матеріального права здотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, отже, й загальних засад.

Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед нареалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 24 КПК гарантується право на перегляд вироку, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У юридичному розумінні цих норм та змісту статей 284, 303 вказаного Кодексу в їх взаємозв`язку близькі родичі померлого обвинуваченого, винуватість якого у вчиненні злочинів установлено у процесуальних рішеннях, непозбавлені права порушувати питання про його реабілітацію.

Апеляційний суд повною мірою не врахував наведених законодавчих положень.

Як убачається з мотивувальної частини ухвали, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 в інтересах ПП «Центр ринкових досліджень», апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 394 вказаного Кодексу вирок за угодою між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може оскаржити останній, його захисник, прокурор виключно напідставах, передбачених законом. Також суд указав на те, що згадане підприємство та ОСОБА_6 не були учасниками кримінального провадження, ухвалений вирок не має преюдиціального значення, не стосується інтересів скаржників, які не довели протилежного. Крім того, суд послався на те, що ОСОБА_6 не надала документів на підтвердження факту перебування ушлюбних відносинах із ОСОБА_11 .

Проте з такою позицією апеляційного суду щодо скарги ОСОБА_6 погодитися не можна.

Законодавець у ст. 393 КПК визначив перелік суб`єктів оскарження судових рішень вапеляційному порядку, де положеннями п. 10 ч. 1 цієї статті наділяється таким правом «інші особи» у випадках, передбачених КПК, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів.

Виходячи з Конституції України, загальних засад кримінального провадження, закріплених у ст. 7 КПК, близькі родичі померлого підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо вони не були учасниками провадження, у разі незгоди із судовим рішенням, яким померлого визнано винуватим у вчиненні злочинів, мають право вимагати реабілітації останнього. А отже мають право, згідно з п. 10 ч.1 ст. 393 вказаного Кодексу й оскаржувати в апеляційному порядку обвинувальний вирок, у тому числі на підставі угоди з іншою особою.

За матеріалами справи, у вироку щодо ОСОБА_8 констатовано факт співучасті померлого ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК. Ураховуючи викладене, ОСОБА_6 , яка відповідно до наданої копії свідоцтва про одруження була у шлюбі з ОСОБА_11 , не позбавлена процесуальної можливості оскаржити такий вирок у порядку апеляційної процедури.

Суд апеляційної інстанції, по суті, не спростувавши права близької родички померлої особи оспорювати обвинувальний вирок, обмежився вказівкою про ненадання ОСОБА_6 документа на підтвердження факту перебування ушлюбних відносинах із померлим ОСОБА_11 . Однак при цьому суд незастосував правил ч. 1 ст. 399 КПК (залишення апеляційної скарги без руху) іпередчасно повернув ОСОБА_6 подану скаргу.

Не навів апеляційний суд в ухвалі й переконливих аргументів, які би безспірно доводили, що оскаржений вирок не стосується майнових прав ОСОБА_6 .

Таким чином, рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження заапеляційною скаргою ОСОБА_6 не можна визнати законним, адже воно суперечить загальним засадам кримінального провадження й обмежує доступ до правосуддя.

Тому в цій частині ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню напідставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, а провадження призначенню на новий розгляд усуді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно взяти до уваги наведене і на стадії прийняття апеляційної скарги діяти згідно з положеннями статей21, 394, 398, 399КПК, ухваливши рішення, яке відповідатиме ст. 370 цього Кодексу.

Разом із тим, доводи адвоката ОСОБА_7 про неправомірність відмови у відкритті апеляційного провадження за його скаргою в інтересах ПП«Центр ринкових досліджень» не можна визнати прийнятними.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_7 наголошує на преюдиціальному значенні вироку та вважає, що відображені в ньому відомості ставлять під сумнів виконання підприємством робіт за договором, укладеним ізТернопільської сільською радою, і такі дані було використано прокурором наобґрунтування позовних вимог до ПП «Центр ринкових досліджень».

Проте всупереч посиланням адвоката суд у вироку, як видно з його змісту, не здійснював оцінки правомірності господарської діяльності юридичної особи, згадане рішення не є преюдиціальним, про що правильно зазначено в ухвалі апеляційного суду.

Крім того, з наявних у Верховному Суді даних убачається, що аналогічну позицію з приводу непреюдиціальності вироку стосовно ОСОБА_8 висловив Західний апеляційний господарський суд, який 20 травня 2019 року відмовив у задоволенні позову прокурора до ПП «Центр ринкових досліджень».

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що наразі немає безумовних підстав для скасування ухвали апеляційного суду в частині відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_7 . Тому подану останнім касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Отже, касаційну скаргу ОСОБА_6 , в якій ідеться про скасування ухвали в повному обсязі, належить задовільнити частково.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скарги представника ПП «Центр ринкових досліджень» адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року в частині відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3