Ухвала

від 01.07.2020 по справі 447/794/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 447/794/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/1537/19 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 12017140250000881 за апеляційною скаргою зі змінами ОСОБА_6 на вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 20 квітня 2018 року відносно ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Добряни, Миколаївського району Львівської області, громадянки України, українки, раніше не судимої, з вищою освітою, заступника голови та депутата Тростянецької сільської ради Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області, працюючої з 30.11.2010 до 24.11.2015 Тернопільським сільським головою Миколаївського району Львівської області, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України,

за участю:

прокурора - ОСОБА_8 ,

апелянта - ОСОБА_6 ,

представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 ,

встановила:

Даним вироком затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 29.03.2018 між процесуальним керівником у кримінальному провадженні начальником Миколаївського відділу Золочівського місцевої прокуратури Львівської області юристом 1 класу ОСОБА_10 та обвинуваченою ОСОБА_7 у кримінальному провадженні№ 12017140250000881 від 27.12.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України.

ОСОБА_7 визнано винноюта призначено покарання у відповідності до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191. ч. 1 ст. 366 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права обіймати на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 року. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання з іспитовим строком 2 роки з визначенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_7 витрати за проведення експертизи у розмірі 5005,00 грн.

Скасовано арешт на майно, що був накладений згідно ухвал слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 04.01.2018.

Вирішено питання з речовими доказами в порядку ст. 100 КПК України.

Не погоджуючись з даним вироком подала апеляційну скаргу ОСОБА_6 , в інтересах свого чоловіка ОСОБА_11 щодо якого кримінальне провадження було закрито у зв`язку з його смертю. Обвинувальний акт щодо нього не складався і відповідно обвинувального рішення суду по цій справі немає. При цьому суд першої інстанції у вироку визнав вину ОСОБА_11 доведеною у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України та все детально описав у вироку. Встановлення у вироку, постановленого щодо ОСОБА_7 , вини ОСОБА_11 є недопустимим, оскільки порушує загальні засади кримінального провадження закріплені в Конституції України щодо принципу верховенства права та презумпції невинуватості.

Апелянт просить вирок скасувати, а матеріали кримінального провадження направити органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.

По суті справи апелянт свої вимоги мотивує тим, що у вироку щодо ОСОБА_12 суд істотно порушив вимоги кримінального процесуального законодавства тим, що вказав у рішенні про те, що злочин щодо якого укладено угоду між обвинуваченою ОСОБА_12 та прокурором про визнання винуватості були вчинені ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_11 .

Апелянт наголошує на тому, що укладення угоди відбулося без участі всіх учасників провадження.

Апелянт покликається, що у вироку, в супереч вимогам КПК, суд першої інстанції вказав, що: «Тернопільський сільський голова ОСОБА_7 22. 05.2015 в невстановленому слідством місці, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_11 , умисно, підписала акт № ЛВ-0000756 здачі-приймання виконаних робіт, згідно договору №10/15-ВМ-КВ-ЛВ від 19.10.2015, який містить завідомо неправдиві відомості щодо підготовки трьох примірників технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, хоча такі фактично не виготовлені.

Достовірно знаючи, що станом на 22.10.2015 роботи, які вказані в договорі № 10/15-ВМ-КВ-ЛВ від 19.10.2015 та акті від 22.10.2015 № ЛВ-0000756, підприємцем ОСОБА_11 не виконані, сільський голова ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні Тернопільської сільської ради, яке розташоване в с.Тернопілля, Миколаївський район, Львівська область, на вул. Грушевського, буд. 15, підписала платіжне доручення №493 від 26.10.2015 на суму 97511 грн., в якому вказала про оплату за виготовлення технічної документації із землеустрою і встановлення меж земельних ділянок в натурі, яке, разом із завідомо підробленим актом № ЛВ-0000756 від 22.10.2015, тоді ж скерувала в Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Львівської області для проведення взаємних розрахунків сільської ради із підприємцем.»

Апелянт зазначає, що дослідження та оцінку жодного доказу на підтвердження таких фактів суд першої інстанції не здійснив. Крім того, у вироку є покликання на виконання робіт по Договору № 10/15-ВМКВ-ЛВ, які включають проведення різного роду обмірів, зокрема за допомогою високотехнічного обладнання, але ні слідство, ні суд не володіють спеціальними знаннями в сфері геодезичної, картографічної діяльності та землеустрою, щоб заперечувати факт невиконання робіт по Договору. Однак, по справі відповідна експертиза проведена не була, її не досліджували як доказ у судовому засіданні. Водночас даним вироком встановлені збитки, завдані кримінальним правопорушенням, які прокуратура намагається стягнути з неї, як спадкоємця ОСОБА_11 у Шевченківському районному суді м. Львова. Щоб реально довести розмір збитків слідство повинно було провести відповідну експертизу, але цього зроблено не було. Висновок суду базується лише на показах сторони обвинувачення.

До початку апеляційного розгляду ОСОБА_6 подала заяву про зміну апеляційних вимог.

Апелянт просить вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 20.04.2018 щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України змінити виключивши з мотивувальної частини вироку покликання на :

- вчинення злочину за змови та співучасті ОСОБА_11 , генерального директора ПП «Центр ринкових досліджень», та фізичної особи - підприємця ОСОБА_11 ;

- невиконання робіт фізичною особою - підприємцем ОСОБА_11 за укладеними з Тернопільською сільською радою договорами;

- вчинення розтрати бюджетних коштів сільської ради на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_11 .

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 у період з 30.11.2010 по 24.11.2015 рокиу, відповідності до постанови Тернопільської сільської виборчої комісії №13 від 26.11.2010, займала посаду Тернопільського сільського голови Миколаївського району Львівської області.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ОСОБА_7 виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

У 2014-2015 роках ОСОБА_7 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинила службове підроблення та розтрату бюджетних коштів, які виділено у відповідності до бюджетної програми землеустрою Тернопільської сільської ради на 2014 рік згідно рішення цієї ж сільської ради №298 від 31.01.2014 та бюджетної програми землеустрою Тернопільської сільської ради на 2015 рік згідно рішення цієї ж сільської ради №462 від 15.01.2015.

Так, ОСОБА_7 , будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, яка відповідно до п. 13 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є розпорядником бюджетних коштів, зобов`язаним використовувати їхлише за призначенням, визначеним радою, з метою розтрати коштів місцевого бюджету Тернопільської сільської ради у великих розмірах, діючи з єдиним умислом, вступила в змову із генеральним директором ПП «Центр ринкових досліджень» (код ЄДРПОУ - 31248334) та одночасно фізичною особою - підприємцем ОСОБА_11 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ), з яким уклала три взаємопов`язані договори про виготовлення відповідної технічної документації із землеустрою стосовно розпаювання земель сільської ради та достовірно знаючи, що роботи за договорами не виконано, підписала акти здачі-приймання виконаних робіт по кожному із зазначених договорів.

На підставі вищевказаних документів, ОСОБА_7 підписала відповідні платіжні доручення в органи Держказначейства про проведення оплати за рахунок місцевого бюджету Тернопільської сільської ради, на користь ПП «Центр ринкових досліджень» в загальному розмірі 198 648 грн. та на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_13 в розмірі 97 511 грн., всього на загальну суму 296 159 гривень.

Зокрема, ОСОБА_7 , займаючи посаду Тернопільського сільського голови, діючи як службова особа органу місцевого самоврядування, 08.05.2014 в невстановленому слідством місці, умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою із генеральним директором ПП «Центр ринкових досліджень» ОСОБА_11 , підписала акт №Ц-001907 здачі-приймання виконаних робіт до договору №5/13-ПЗД-КН-Ц від 06.05.2014. який містить завідомо неправдиві відомості щодо підготовки трьох примірників плану території, що підлягає паюванню та передачу двох зазначених примірників замовнику, в особі Тернопільської сільської ради, хоча такі не виготовлено та офіційно до сільської ради не передано.

Достовірно знаючи, що станом на 08.05.2014 роботи, які відображені в акті №Ц-001907 від 08.05.2014 ПП «Центр ринкових досліджень» не виконано, сільський голова Гальків 1.11.. перебуваючи в приміщенні Тернопільської сільської ради, яке розташоване в с. Тернопілля, Миколаївський район. Львівська область, на вул. Грушевського, буд. 15 підписала платіжні доручення №251 від 03.07.2014 на суму 35000 грн. та №251 від 18.08.2014 на суму 64315 грн. в яких зазначила про оплату за топог- рафо-геодезичні і картографічні роботи, які, разом із завідомо підробленим актом №Ц-001907 від 08.05.2014 р. тоді ж скерувала в Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Львівської області для проведення взаємних розрахунків сільської ради із підприємством.

Також, Тернопільський сільський голова ОСОБА_7 15.10.2014 в невстановленому слідством місці, умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою із генеральним директором ГІП «Центр ринкових досліджень» ОСОБА_11 , підписала акт №Ц-02757 здачі-приймання виконаних робіт до договору №2/14-В-КВ-Ц від 08.05.2014, який містить завідомо неправдиві відомості щодо підготовки трьох примірників проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу двох зазначених примірників замовнику, в особі Тернопільської сільської ради, хоча такі не виготовлено та офіційно до сільської ради не передано.

Достовірно знаючи, що станом на 15.10.2014 р. роботи, які відображено в акті №Ц-02757 від 15.10.2014 ПГІ «Центр ринкових досліджень» не виконано, сільський голова ОСОБА_7 перебуваючи в приміщенні Тернопільської сільської ради, яке розташоване в с. Тернопілля, Миколаївський район, Львівська область, на вул. Грушевського, буд. 15. підписала платіжні доручення №530 від 20.10.2014 на суму 50000 гри. та № 531 від 20.10.2014 на суму 49333 грн., в яких вказала про оплату за виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які, разом із завідомо підробленим актом №Ц-02757 від 15.10.2014, тоді ж скерувала в Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Львівської області для проведення взаємних розрахунків сільської ради із підприємством.

Окрім цього, Тернопільський сільський голова ОСОБА_7 22.10.2015 в невстановленому слідством місці, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_11 , умисно, підписала акт № ЛВ-0000756 здачі-приймання виконаних робіт, згідно договору № 10/15-ВМ-КВ-ЛВ від 19.10.2015, який містить завідомо неправдиві відомості щодо підготовки трьох примірників технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, хоча такі фактично не виготовлені.

Достовірно знаючи, що станом на 22.10.2015 роботи, які вказані в договорі № 10/15-ВМ-КВ-ЛВ від 19.10.2015 та акті від 22.10.2015 № ЛВ-0000756, підприємцем ОСОБА_11 не виконані, сільський голова ОСОБА_7 перебуваючи в приміщенні Тернопільської сільської ради, яке розташоване в с.Тернопілля, Миколаївський район, Львівська область, на вул. Грушевського, буд. 15, підписала платіжне доручення №493 від 26.10.2015 на суму 97511 грн., в якому вказала про оплату за виготовлення технічної документації із землеустрою і встановлення меж земельних ділянок в натурі, яке, разом із завідомо підробленим актом № ЛВ-0000756від 22.10.2015, тоді ж скерувала в Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Львівської області для проведення взаємних розрахунків сільської ради із підприємцем.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинила службове підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видача завідомо підроблених офіційних документів, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України.

Крім того. 06.05.2014 між ПП «Центр ринкових досліджень» в особі директора ОСОБА_11 та Тернопільською сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_7 укладено договір № 5/13ПЗД-КН-Ц, на виготовлення плану території, що підлягає паюванню орієнтованою площею 1233,23 га та знаходиться на території Тернопільської сільської ради з метою надання земельних ділянок у власність громадянам, загальною вартістю робіт 99315 грн.

08.05.2014 ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_11 підписала акт № Ц-001907 здачі - приймання виконаних робіт, згідно договору № 5/13-ПЗД-КН-Ц від 06.05.2014, який містить завідомо неправдиві відомості про факт виконання робіт за договором, так, як такі фактично не виконані.

На підставі зазначеного договору та акту про його виконання, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що роботи за договором не виконані, підписала платіжні доручення № 251 від 03.07.2014 на суму 35000 грн. та № 251 від 18.08.2014 на суму 64315 грн., в яких зазначила про оплату за топографо-геодезичні і картографічні роботи, які, разом із завідомо підробленим актом № Ц-001907 від 08.05.2014, скерувала в Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Львівської області для проведення взаємних розрахунків сільської ради із підприємством.

Внаслідок вищеописаних дій сільського голови ОСОБА_7 проведено оплату із бюджету Тернопільської сільської ради 03.07.2014 на суму 35000 грн. та 18.08.2014 на суму 64315 грн. на користь ПП «Центр ринкових досліджень», на загальну суму 99 315,00 грн.

Також. 08.05.2014 Тернопільський сільський голова ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що документи за договором № 5/13-ПЗД-КН-Ц від 06.05.2014, відповідно до вимог чинного законодавства, не виготовлено, уклала з ПП «Центр ринкових досліджень» в особі директора ОСОБА_11 договір № 2/14-В-КВ-Ц на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 1233,23 га, що знаходиться на території Тернопільської сільської ради, загальною вартістю робіт 99333,00 грн.

Надалі, ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_11 підписала акт № Ц-02757 від 15.10.2014 здачі-приймання виконаних робіт згідно договору № 2/14-В-КВ-Ц від 08.05.2014. який містить завідомо неправдиві відомості щодо виконання робіт за цим договором, так, як такі фактично не виконані.

На підставі вказаного договору та акту про його виконання, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що роботи за договором не виконані, підписала платіжні доручення № 530 від 20.10.2014 на суму 50000 грн. та № 531 від 20.10.2014 на суму 49333 грн., в яких вказала про оплату за виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які, разом із завідомо підробленим актом № Ц-02757 від 15.10.2014, у день підписання, скерувала в Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Львівської області для проведення взаємних розрахунків сільської ради із підприємством.

Внаслідок вище описаних дій сільського голови ОСОБА_7 проведено оплату із бюджету Тернопільської сільської ради 20.10.2014 на суму 50000 грн. та того ж дня на суму 49333 грн. на користь ПП «Центр ринкових досліджень», на загальну суму 99333,00 грн.

В подальшому, 19.10.2015 Тернопільський сільський голова ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що документи за договором № 5/13-ПЗД-КН-Ц від 06.05.2014 та договором № 2/14-В-КВ-Ц від 08.05.2014 не виготовлено відповідно до вимог чинного законодавства, уклала з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_11 договір № 10/15-ВМ-КВ-ЛВ на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) паїв громадян орієнтовною площею 960 га, що знаходяться на території Тернопільської сільської ради Миколаївського району Львівської області, загальною вартістю робіт 97511 грн.

Надалі, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_11 , з метою розтрати бюджетних коштів, підписала акт № ЛВ-0000756 від 22.10.2015 здачі-приймання виконаних робіт згідно договору № 10/15-ВМ-КВ-ЛВ від 19.10.2015, який містить завідомо неправдиві відомості про факт виконання робіт за цим договором, так, як такі фактично не виконані.

На підставі вказаного договору та акту, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що роботи за договором не виконані, підписала платіжне доручення № 493 від 26.10.2015 на суму 97511 грн., в якому зазначила про оплату за виготовлення технічної документації із землеустрою і встановлення меж земельних ділянок в натурі, яке, разом із завідомо підробленим актом № ЛВ-0000756 від 22.10.2015, того ж дня скерувала в Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Львівської області для проведення взаємних розрахунків сільської ради із підприємцем.

Внаслідок вищеописаних дій сільського голови ОСОБА_7 проведено оплату із бюджету Тернопільської сільської ради 27.10.2016 на суму 97511 грн. на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_11 .

За таких обставин, Тернопільським сільським головою ОСОБА_7 , вчинено розтрату бюджетних коштів сільської ради на користь ПП «Центр ринкових досліджень» та фізичної особи - підприємця ОСОБА_11 , чим завдано територіальній громаді в особі Тернопільської сільської ради збитків у великих розмірах на загальну суму 296 159 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинила розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинену у великих розмірах, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України.

Захисник - адвокат ОСОБА_14 та обвинувачена ОСОБА_7 , були належним чином повідомленні про розгляд справи в суді апеляційної інстанції однак в суд не прибули з невідомих причин, клопотань про відкладення слухання справи не подавали.

Заслухавши доповідача, думку апелянта ОСОБА_6 та її захисника - адвоката ОСОБА_9 , які просили задовольнити апеляційну скаргу зі змінами, міркування прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляційних вимог, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Статтею 370КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

У суді апеляційної інстанції встановлено, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 в інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.4 ст.191 КК України, вчиненого за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам, які ніким не оскаржуються.

Відповідно до ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки висновки суду про доведеність вини обвинуваченої, а також правильність кваліфікації дій жодна із сторін не оскаржує, то вирок у цій частині перегляду не підлягає.

Згідноч. 1, 6ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

У мотивувальній частині вироку суд повинен описати результати оцінки доказів, навести докази для підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів. Викладаючи підстави для прийняття рішення, суд повинен дати відповідь на аргументи сторін. Таким чином, кожен доречний, важливий і вирішальний аргумент учасників судового засідання має бути проаналізований і одержана відповідь.

Відповідно дост. 374 КПКУкраїни мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. У цій частині потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаний доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів скоєного злочину. Після цього - докази, покладені судом на обґрунтування своїх висновків.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції не були дотримані в повному обсязі.

Наведені в апеляційній скарзі зі змінами вимоги щодо необхідності виключення з мотивувальної частини вироку, винесеному відносно ОСОБА_7 , покликання на те, що обвинувачена скоїла злочини за попередньою змовою з ОСОБА_11 .

Колегія суддів, дослідивши матеріали кримінального провадження дійшла до переконання в обґрунтованості апеляційних вимог, оскільки стосовно ОСОБА_11 не було складено обвинувального акту і відповідно не прийнято по ньому процесуального рішення щодо визнання останнього винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень. Кримінальне провадження щодо ОСОБА_11 було закрито у зв`язку з його смертю.

Напідставі викладеного,колегія суддіввважає занеобхідне змінитивирок судуу зв`язкуз неправильнимзастосуванням законуУкраїни прокримінальну відповідальністьта виключити з мотивувальної частини вироку покликання суду першої інстанції на вчинення ОСОБА_7 злочину за змови та спів участі з ОСОБА_11 , задовольнивши таким чином частково апеляційну скаргу зі змінами ОСОБА_6 .

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу зі змінами ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 20.04.2018 щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку покликання на :

- вчинення злочину за змови та співучасті ОСОБА_11 , як генерального директора ПП «Центр ринкових досліджень», та фізичної особи - підприємця ОСОБА_11 ;

- невиконання робіт фізичною особою - підприємцем ОСОБА_11 за укладеними з Тернопільською сільською радою договорами;

- вчинення розтрати бюджетних коштів сільської ради на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_11 .

У решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: