Постанова

від 20.11.2019 по справі 910/7970/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2019 р. Справа№ 910/7970/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Дідиченко М.А.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.11.2019

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Формстиль"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 (повне рішення складено 27.08.2019)

у справі № 910/7970/19 (суддя - Балац С.В.)

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Формстиль"

про стягнення 807 929, 27 грн,

розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

19.06.2019 Міністерство оборони України (надалі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Формстиль" (надалі - відповідач, ТОВ "Формстиль") про стягнення 807 929,27 грн, з яких 174 401,27 грн пені та 633 528,00 грн штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено строки виконання зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти державного бюджету України) від 07.02.2018 № 286/3/18/16, що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача 807.929,27 грн., з яких: 174.401,27 грн. - пеня та 633.528,00 грн. - штраф.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Формстиль" на користь Міністерства оборони України пеню в сумі 174 401,27 грн та штраф в сумі 633 528,00 грн.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

06.09.2019 (згідно дати звернення до суду першої інстанції) не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ "Формстиль" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 та ухвалити нове рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Формстиль" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2019. Справу призначено до розгляду на 16.10.2019.

07.10.2019 до канцелярії Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких апелянт просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 19.08.2019 та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90 %. до суми 80 792,927 грн, а також долучено до пояснень нові докази по справі: довідку № 1311 від 26.09.2019, видану АТ УКРБУДІНВЕСТБАНК директору ТОВ ФОРМСТИЛЬ Лупану Олександру Миколайовичу та лист №18 від 20.06.2018.

16.10.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 23.10.2019.

В судовому засіданні, колегією суддів фактично з`ясовано, що подані 07.10.2019 пояснення за своєю правовою суттю є зміною вимог апеляційної скарги.

Усною ухвалою з занесенням до протоколу судового засідання, що відбулось 20.11.2019, колегією суддів залишено подані 07.10.2019 скаржником пояснення (зміна вимог апеляційної скарги) без розгляду, на підставі 1, 2 ст. 118, ч. 1 ст. 266, ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Однак, подані 07.10.2019 скаржником пояснення (зміна вимог апеляційної скарги) не містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відповідної заяви, а строк на подання відповідної заяви закінчився 16.09.2019.

У зв`язку з перебування судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2019, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Майданевич А.Г., Дідиченко М.А., яка спочатку розпочала розгляду справи по суті і ухвалила дану постанову.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМСТИЛЬ" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі № 910/7970/19 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Дідиченко М.А., Майданевич А.Г. Призначено до розгляду апеляційну скаргу на 20.11.2019.

Так за, частиною 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням своєчасно поданого відзиву та заперечень.

Згідно зі ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Проте апелянтом при поданні додаткових доказів до суду апеляційної інстанції не зазначено виключних обставин, що об`єктивно не залежали від нього та не надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегією суддів залишено без розгляду пояснення (зміну вимог апеляційної скарги) на підставі ст. 118, 207, 266 ГПК України та оголошено на виконання ч. 5 ст. 270 ГПК України, що вказані докази не враховуються при розгляді у суду апеляційної інстанції (ч. 3 ст. 269 ГПК України). Суд переглядає справу за наявними у ній доказами під час розгляду у суді першої інстанції, оскільки поважних причин неподання нових доказів судом апеляційної інстанції не встановлено.

В судове засідання 20.11.2019 з`явились представники позивача та відповідача.

Відповідач підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити - без змін.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

Апеляційна скарга вмотивована тим, що в даній справі, на підстав норм матеріального права, наявні правові підстави для зменшення суми штрафних санкцій.

Скаржник зазначає, що у відповідача відсутня вина у порушенні строків виконання договору про поставку з огляду на те, що з його боку були здійсненні усі можливі заходи для виконання зобов`язань за спірним договором, а тому прострочення строків виконання договору поставки сталося не через недобросовісну поведінку відповідача у даних господарських відносинах, а через об`єктивні причини.

Апелянт вважає, що позивачем не надано до матеріалів жодних доказів спричинення йому матеріальної або будь-якої іншої шкоди внаслідок порушення з боку відповідача терміну поставки за договором, поставки. А це, в свою чергу, свідчить про те, що явна відсутність збитків, понесених позивачем (або відсутність доказів понесення таких збитків), а також відсутність доказів, що свідчили б про можливе погіршення фінансового стану чи ускладнення в господарській діяльності для кредитора.

Враховуючи викладене, відповідач наполягає на тому, що незначні порушення договірних зобов`язань не мали ніяких негативних наслідків для позивача та не порушили його майнові інтереси.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 16.09.2019 роз`яснено позивачу право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Так, Міністерством оборони України отримано ухвалу 19.09.2019, проте під час апеляційного провадження відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Формстиль" не надходив.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

07.02.2018 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як постачальником, укладено договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти державного бюджету України) № 286/3/18/16 (надалі - договір), відповідно предмету якого відповідач зобов`язується у 2018 році поставити позивачу сумки (1892) (лот 4. Сумки 18920000-4 (Сумка транспортна індивідуальна Тип 2, вид 2)) (надалі - товар), а позивач забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості та у строки, вказані в договорі (п. 1.1 договору).

Умовами п. 1.2 договору передбачений строк постачання товару - до 30.06.2018 включно на суму 9 050 400,00 грн з ПДВ.

Пунктом 5.3 договору визначено, що датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем позивача в акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній відповідача.

Положеннями п. 7.3.4 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов`язання відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з відповідача додатково стягується штраф в розмірі 7 % вказаної вартості договору.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Згідно ст. 193 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 ЦК України.

Приписом ч. 2 ст. 712 ЦК України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Враховуючи порушення відповідачем зобов`язання за контрактом у частині прострочення поставки товару позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 807 929,27 грн, з яких: 174 401,27 грн - пеня та 633 528,00 грн - штраф.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом першої інстанції вірно встановлено та сторонами не заперечувалось, що відповідачем здійснено порушення строку поставки товару за укладеним між сторонами спору договором, а саме:

- відповідно до акту приймального контролю товару за якістю від 06.07.2018 № 1 в кількості 3900 штук на суму 3 529 656,00 грн - 10.07.2018, тобто із запізненням на 9 діб;

- відповідно до акту приймального контролю товару за якістю від 20.07.2018 № 3 в кількості 2900 штук на суму 2 624 616,00 грн - 26.07.2018, тобто із запізненням на 25 діб;

- відповідно до акту приймального контролю товару за якістю від 03.08.2018 № 1 в кількості 2300 штук на суму 2 081 592,00 грн - 07.08.2018, тобто із запізненням на 37 діб.

Щодо доводів скаржника стосовно наявності правових підстави для зменшення суми штрафних санкцій, колегією суддів відхиляються, як необґрунтовані з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Посилання відповідача на виконання значного обсягу замовлень для державних потреб судом відхилені, приймаючи до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 42 та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, підприємництвом визнається самостійна, ініціативна та на власний ризик господарська діяльність, наслідки якої відповідач мав усвідомлювати при поданні заявки на укладення договору та його підписанні.

Договір між сторонами спору укладений на підставі рішення тендерного комітету позивача, саме за пропозицією відповідача, тому посилання останнього на занадто великий об`єм поставки та скорочений строк поставки є безпідставними.

Наведений договір, як і інші договори укладені між сторонами спору, на які посилається відповідач, не містять положень про попередню оплату за замовлений товар, відтак посилання відповідача на відсутність отримання від позивача попередньої оплати є безпідставними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд апеляційної інстанції, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, встановивши наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та врахувавши, що: відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів невідповідності розміру нарахованого за порушення зобов`язання штрафу наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов`язує право суду на зменшення штрафних санкцій; саме лише посилання скаржника на те, що заявлений штраф може бути надмірним тягарем для сторони та може бути джерелом прибутку стягувача, вважає, що наведене не є підставою для відмови у стягненні. Також суд не може визнати заявлене клопотання виключним випадком (відсутність документального підтвердження, тощо) для можливості зменшення суми штрафу.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

З огляду на викладене, позовні вимоги Міністерства оборони України про стягнення штрафних санкцій за порушення строку виконання зобов`язання в сумі 807 929,27 грн, з яких 174 401,27 грн пені та 633 528,00 грн штрафу є обґрунтованими та такими, що вірно задоволені судом першої інстанції.

Отже, керуючись ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

10. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Формстиль" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі №910/7970/19 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі №910/7970/19 - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом рішення в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 27.11.2019.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

М.А. Дідиченко