Постанова

від 06.07.2020 по справі 910/7970/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2020 р. Справа№ 910/7970/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 06.07.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Формстиль"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 (повний текст ухвали складено 01.06.2020)

у справі № 910/7970/19 (головуючий суддя - Бойко Р.В.)

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Формстиль"

про стягнення 807 929,27 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст ухвали господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 заяву Міністерства оборони України про поновлення пропущеного строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено. Поновлено строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва №910/7970/19 від 06.03.2020 до виконання. Визначено, що наказ Господарського суду міста Києва №910/7970/19 від 06.03.2020 може бути пред`явлений до виконання протягом трьох місяців з моменту набрання даною ухвалою законної сили.

Визнаючи поважними причини пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, суд вказав, що Міністерство оборони України пропустило строк для пред`явлення наказу до виконання у зв`язку з обставинами, які є об`єктивно непереборними та пов`язаними з дійсними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальної дії з пред`явлення до виконання такого виконавчого документу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Формстиль" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 у справі № 910/7970/19 скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у поновленні пропущенного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт вказує, що перебування справи на розгляді в суді касаційної інстанції не належить до поважної причини для поновлення пропущенного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством оборони України не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020 справу №910/7970/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Формстиль" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 у справі №910/7970/19 та справу призначено до розгляду на 06.07.2020.

Явка представників сторін

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Формстиль" у судове засідання, призначене на 06.07.2020, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, наявним у матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників судового процесу обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначеного представника за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У червні 2019 року Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Формстиль" про стягнення 807 929,27 грн, з яких 174 401,27 грн пені та 633 528,00 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі №910/7970/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019, позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Формстиль" на користь Міністерства оборони України пеню в сумі 174 401,27 грн., штраф в сумі 633 528,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 12 118,94 грн.

Постановою Верховного Суду від 20.02.2020 залишено без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі № 910/7970/19.

06.03.2020 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ, який підлягав пред`явленню до виконання до 21.02.2020.

30.04.2020 через відділ діловодства суду надійшла заява Міністерства оборони України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.03.2020 у справі №910/7970/19.

Заява мотивована тим, що на виконання рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 судом видано наказ від 06.03.2020, який дійсний для пред`явлення до виконання до 21.02.2020. Вказаний наказ Міністерством оборони України отримано 18.03.2020. У зв`язку з чим, позивач просив суд поновити строк для його пред`явлення до виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 заяву Міністерства оборони України про поновлення пропущеного строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено. Поновлено строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва №910/7970/19 від 06.03.2020 до виконання. Визначено, що наказ Господарського суду міста Києва №910/7970/19 від 06.03.2020 може бути пред`явлений до виконання протягом трьох місяців з моменту набрання даною ухвалою законної сили.

Ухвала місцевого господарського суду обгрунтована тим, що Міністерство оборони України пропустило строк для пред`явлення наказу до виконання у зв`язку з обставинами, які є об`єктивно непереборними та пов`язаними з дійсними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальної дії з пред`явлення до виконання такого виконавчого документу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 329 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Таким чином, при розгляді заяви про відновлення процесуального строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, належними та допустимими доказами.

З правової конструкції вказаної норми процесуального закону слідує, що пропущений строк для пред`явлення наказу до виконання може бути відновлено з причин, визнаних господарським судом поважними.

Вказана норма пов`язує можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, норми Господарського процесуального кодексу України не пов`язують право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто, у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, підлягають оцінці доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та представлені на їх підтвердження докази.

Звертаючись із заявою стягувач вказав, що поважною причиною пропуску строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/7970/19 від 06.03.2020 є те, що вказаний наказ видано 06.03.2020 та визначено, що він дійсний для пред`явлення до виконання до 21.02.2020. Тобто, ще до дати видачі (06.03.2020) та дати отримання (18.03.2020) стягувачем наказу Господарського суду міста Києва №910/7970/19 від 06.03.2020 строк на його пред`явлення був пропущений, що унеможливило його пред`явлення до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі №910/7970/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Формстиль" на користь Міністерства оборони України пеню в сумі 174 401,27 грн., штраф в сумі 633 528,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 12 118,94 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі №910/7970/20 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20.02.2020 постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі № 910/7970/19 залишені без змін.

Частинами 1 та 2 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

З огляду на приписи частини 2 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" та частини 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 у справі №910/7970/20 набрало законної сили 20.11.2019, тому Господарським судом міста Києва вказано строк пред`явлення спірного наказу - до 21.02.2020 (тобто, протягом трьох місяців з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду).

Суд першої інстанції встановив, що з підстав перегляду Верховним Судом рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у справі №910/7970/20 матеріали справи повернулись до Господарського суду міста Києва 02.03.2020. У зв`язку з чим, наказ про примусове виконання рішення фактично був виданий судом лише 06.03.2020. Міністерство оборони України отримало вказаний наказ Господарського суду міста Києва - 18.03.2020. Отже, строк пред`явлення до виконання наказу вже був пропущений, що унеможливило його пред`ялення до виконання.

Отже, заявник пропустив строк для пред`явлення наказу до виконання у зв`язку з обставинами, які є об`єктивно непереборними та пов`язаними з дійсними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальної дії з пред`явлення до виконання такого виконавчого документу.

На переконання колегії суддів, перебування справи на розгляді в суді касаційної інстанції та повернення справи до Господарського суду міста Києва лише 02.03.2020 є поважними причинами пропуску строку, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну. Вказані висновки спростовують твердження скаржника про відсутність поважних причин для поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання.

Отже, суд першої інстанції правомірно визнав поважними причини пропуску Міністерством оборони України строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Слід зазначити, що приписи Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження" не врегульовують питання визначення строку, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання, після поновлення такого строку.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Отже, з метою дотримання принципу правової визначеності та правильного розуміння сторонами і виконавцем до якого моменту спірний наказ може бути пред`ялений до виконання, з урахуванням того, що зазначення такого строку є вимогою до виконавчого документа, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/7970/19 від 06.03.2020 на три місяці з моменту набрання ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 законної сили.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми чинного законодавства, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали суду відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покладається на заявника (апелянта).

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Формстиль" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 у справі № 910/7970/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 у справі № 910/7970/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Формстиль".

4. Матеріали справи №910/7970/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню згідно зі статтею 255, пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 07.07.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко