Постанова

від 25.11.2019 по справі 7/268-07

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2019 року м. Дніпро Справа № 7/268-07

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Вечірка І.О., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Коваль Л.А.) від 09.08.2007р. (дата складання повного тексту рішення - 13.08.2007) у справі № 7/268-07

за позовом Приватного підприємства "Москва", м. Дніпро

до Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради, м. Дніпро

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2007р. у справі № 7/268-0 7: позов задоволено; визнано Приватне підприємство "Москва" (49090, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 2а, ідентифікаційний код 19437863) власником за набувальною давністю нерухомого майна - підземного пішохідного переходу, літ. Д-1, з ґанком, забудови 1962 року, загальною площею 723,3 кв.м, по вул. Білостоцького, 2а в м. Дніпропетровськ, без акту введення в експлуатацію.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Дніпровська міська рада, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2007р. у справі № 7/268-0 7 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:

- підземний пішохідний перехід літ. Д-1, з ґанком, забудови 1962 року, загальною площею 723,3 кв.м, по вул. Білостоцького, 2а в м. Дніпро є об`єктом комунальної власності у відповідності до норм Закону України Про автомобільні дороги , втім Дніпропетровську міську раду, яка і є власником спірного об`єкту, не було залучено до участі у справі, що призвело до ухвалення незаконного рішення;

- відповідно до ст. 344 та п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце лише з 01.01.2011р., тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування у 2007р. набувальної давності до спірних правовідносин;

- позивач не звертався до Інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття спірного об`єкту до експлуатації, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для визнання права власності на спірний об`єкт нерухомості без акту введення в експлуатацію.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2019р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Чередко А.Є., судді Білецька Л.М., Верхогляд Т.А. поновлено Дніпровській міській раді строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2007р. у справі № 7/268-07, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2007р. у справі № 7/268-07, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 29.08.2019р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2019р. у зв`язку із відпусткою суддів Білецької Л.М., Верхогляд Т.А. та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2019р., апеляційну скаргу прийнято до провадження колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Вечірка І.О., Чус О.В., розгляд скарги призначено в судове засідання на 18.09.2019р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2019р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 24.10.2019р., а ухвалою від 24.10.2019р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 25.11.2019р.

У судових засіданнях по справі представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу.

Представник Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпро ради у судовому засіданні 24.10.2019р. надав усні пояснення, згідно з яким підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач не надав відзив на апеляційну скаргу та не забезпечив явку представника в судове засідання, про час та місце судових засідань був повідомлений апеляційним судом за своїм зареєстрованим місцезнаходженням відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується матеріалами справи, втім відповідні поштові відправлення поверталися з відміткою органу зв`язку за закінченням терміну зберігання .

Враховуючи вищенаведене, неодноразове не з`явлення представника позивача до судових засідань, вжиття апеляційним судом усіх можливих заходів для повідомлення позивача про розгляд справи, в т.ч. направлення ухвали суду про відкладення розгляду справи за адресою власника та керівника ПП Москва , які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також те, що неявка представника позивача не перешкоджає апеляційному перегляду справи, а тривалість апеляційного провадження у справі становить вже більш ніж чотири місяці, колегія суддів апеляційного суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представника позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи , судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, згідно рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська від 20.03.1992р. № 139 надано згоду Малому Дніпропетровському підприємству „Профі» обладнати в підземному переході через вул. Білостоцького торговельні приміщення, Мале Дніпропетровське підприємство „Профі» зобов`язано здійснити в підземному переході ремонтно-будівельні роботи.

Внаслідок реорганізації Малого Дніпропетровського підприємства „Профі» створене Підприємство „Москва» (зареєстроване рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська 14.03.1992р., реєстраційний номер 2520), в подальшому -Приватне підприємство „Москва» (зареєстроване розпорядженням виконкому Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська № 2103-Р від 29.11.1993р.).

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22.11.2001р. № 2758 „Про прийняття на баланс підземного пішохідного переходу у районі Воронцовського шляхопроводу» підземний пішохідний перехід у районі Воронцовського шляхопроводу передано на баланс Державному комунальному підприємству „Дніпроавтоміст» , правонаступником якого є Міське комунальне підприємство „Дніпроавтоміст» , як безхазяйне майно.

На підтвердження обставин користування спірним майном протягом тривалого часу позивачем надані до матеріалів справи копії договорів оренди підземного пішохідного переходу по вул. Білостоцького, 2а в м. Дніпропетровську, укладених 01.04.2001р. та 01.02.2002р. Приватним підприємством „Москва» з Державним комунальним підприємством Дніпроавтомост .

Відповідно до постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2006р. у справі № А7/380-06 за позовом Приватного підприємства "Москва" до відповідача-1: Дніпропетровської міської ради, відповідача-2: виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міське комунальне підприємство "Дніпроавтоміст" про визнання недійсним рішення, яка набрала законної сили, рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22.11.2001р. № 2758 „Про прийняття на баланс підземного пішохідного переходу у районі Воронцовського шляхопроводу» визнане недійсним з підстав не доведеності належності до комунальної власності міста спірного майна.

З 22.01.2007р. спірне майно прийняте на баланс позивачем та знаходиться у позивача на балансі на час вирішення спору в суді, що позивач підтвердив довідкою від 23.04.2007р. № 71.

В подальшому, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2007р. у справі № 10/92-07 за позовом Приватного підприємства "Москва" до Міського комунального підприємства "Дніпроавтоміст" про визнання недійсним договору оренди, визнано недійсним договір оренди підземних пішохідних переходів від 01.02.2002р. (з додатковими угодами до нього від 01.04.2004р. та від 01.08.2005р.), укладений між Державним комунальним підприємством "Дніпроавтоміст" та Приватним підприємством «Москва» з підстав того, що спірний пішохідний перехід не є комунальним майном.

Відповідно до дозволу, наданого рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська від 20.03.1992р. № 139, позивач обладнав в підземному переході (спірному майні) торговельні приміщення.

В матеріалах справи міститься Звіті про оцінку торговельних приміщень універмагу "Москва", розташованих в підземному переході за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 2а, виконаному Товариством з обмеженою відповідальністю "КПД-Консалтинг" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 5148/06 від 28.09.2006р.), рік побудови підземного пішохідного переходу - 1969; конфігурація споруди на плані -прямокутної форми під вул. Білостоцького паралельно пр. ім. Газети "Правда", згідно з яким підземний перехід виконаний по коридорній схемі; в переході вздовж стін його довжини розташовані торговельні приміщення, огороджені металевими (алюмінієвими) перегородками з заповненням із скла, нерозривно пов`язані з земельною ділянкою та основними несучими конструкціями пішохідного переходу металевими стойками на бетонному фундаменті; загальна довжина підземного пішохідного переходу - 122,2 м, загальна площа тунелю - 733,2 кв.м, площа торговельних приміщень, що оцінюються, - 335, 54 кв.м, будівельних обсяг торговельних приміщень, що оцінюються, - 1034,8 кв.м, висота торговельних приміщень - 2,57 м.

Станом на 08.08.2007р. Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" виготовлений технічний паспорт на підземний пішохідний перехід по вул. Білостоцького, 2а в м. Дніпропетровську (літ. Д-1), загальна площа якого становить 723, 3 кв.м.

19.07.2007р. за вих. № 5/371, Амур-Нижньодніпровська районна рада м. Дніпропетровська звернулася до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" з заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а саме підземного пішохідного переходу в районі Воронцовського шляхопроводу по вул. Білостоцького, 2а в м. Дніпропетровську, що і було підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду про визнання за ним права власності на спірне майно за набувальною давністю.

Задовольняючи позовні вимоги позивача місцевий господарський суд виходив з того, що з березня 1992 року та на момент звернення до господарського суду підземний пішохідний перехід по вул. Білостоцького, 2а в м. Дніпропетровську, знаходився у відкритому і безперервному правомірному володінні та користуванні позивача, що є підставою для визнання позивача власником спірного пішохідного переходу за набувальною давністю у відповідності до ст. 344 ЦК України.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковими та передчасним.

Так, згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Водночас, враховуючи положення статті 5 ЦК та пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому слід виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року, а якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

За наведених обставин у місцевого господарського суду були відсутні підстави, передбачені ст. 344 ЦК України, для ухвалення у серпні 2007р. рішення про задоволення позовних вимог позивача та про визнання Приватного підприємства "Москва" власником за набувальною давністю нерухомого майна - підземного пішохідного переходу, літ. Д-1, з ґанком, забудови 1962 року, загальною площею 723,3 кв.м, по вул. Білостоцького, 2а в м. Дніпропетровськ, без акту введення в експлуатацію.

Апеляційний суд, також враховує, що відповідно до ст. 18 Закону України Про автомобільні дороги (в редакції на момент винесення оскаржуваного рішення), складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України Про автомобільні дороги , вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про автомобільні дороги , штучні споруди - інженерні споруди, призначені для руху транспортних засобів і пішоходів через природні та інші перешкоди, а також сталого функціонування автомобільної дороги (мости, шляхопроводи, естакади, віадуки, тунелі, наземні та підземні пішохідні переходи, наплавні мости та поромні переправи, розв`язки доріг, підпірні стінки, галереї, уловлювальні з`їзди, снігозахисні споруди, протилавинні і протисельові споруди тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства.

Частиною 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Отже, виходячи з наведених норм права, підземні пішохідні переходи є складовою частиною вулиць і доріг, що знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування та є комунальною власністю.

Дніпровська міська рада є органом місцевого самоврядування, який реалізує право власності територіальної громади міста на об`єкти права комунальної власності, тобто рішення у справі безпосередньо стосується прав та інтересів міської ради, яку судом першої інстанції безпідставно не було залучено до участі у справі, що враховуючи приписи ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 254 ГПК України, щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи, обумовлює необхідність розгляду апеляційної скарги Дніпровської міської ради по суті.

Виходячи з усього вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено судом першої інстанції з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Згідно з ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, судові витрати по сплаті позивачем судового збору за подання позову та сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2007р. у справі № 7/268-07 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2007р. у справі № 7/268-07 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову - відмовити.

Судовий збір, сплачений за подання позову покласти на Приватне підприємство "Москва".

Стягнути Приватного підприємства "Москва" на користь Дніпровської міської ради судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3127,50грн.

Видачу наказу згідно зі ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 28.11.2019 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя І.О. Вечірко

Суддя О.В. Чус