Рішення

від 20.11.2019 по справі 911/2283/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/2283/19

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Ковальової Л.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за первісним позовом

державного підприємства Міністерства оборони України Київське управління механізації і будівництва (02093, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 181, код ЄДРПОУ 08259275)

до

товариства з обмеженою відповідальністю Престиж Групп ЛТД (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Лобановського, будинок 24, квартира 13, код ЄДРПОУ 41076097)

про зобов`язання повернути майно

за участю представників учасників справи:

від позивача: Акопян М.А.;

від відповідача: не з`явився;

16.09.2019 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява державного підприємства Міністерства оборони України Київське управління механізації і будівництва (далі по тексту - виконавець, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю Престиж Групп ЛТД (далі по тексту - замовник/відповідач), в якій позивач просить суд зобов`язати відповідача повернути державному підприємству Міністерства оборони України Київське управління механізації і будівництва екскаватор САТ 350F, 1995 року випуску № шасі 9FL00176, інвентарний номер 010-4-026.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що внаслідок порушення відповідачем умов договору від 31.05.2018 № 103/05-18 в частині щоденного складання змінних рапортів щодо експлуатації екскаватору САТ 350F, 1995 року випуску, а також невиконання вимоги про надання можливості проведення технічного огляду техніки, він звернувся до відповідача з повідомленням про дострокове розірвання договору та вимогою про повернення екскаватору, переданого йому за цим договором, та у зв`язку із тим, що зазначена вимога була залишена відповідачем без задоволення звернувся до суду із цим позовом про встановлення обов`язку з повернення екскаватора у примусовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2283/19, ухвалено, що справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 16.10.2019.

10.10.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. З тих мотивів, що вимогу про проведення технічного огляду техніки та про відмову від договору, та повернення техніки він не отримував, оплату послуг екскаватора не проводив у зв`язку із тим, що власним коштом проводив капітальний ремонт техніки, про що позивач був повідомлений та сума витрат мала бути зарахована в рахунок плати за користування, необхідності у проведенні технічного огляду екскаватора не було оскільки роботи виконувалися працівниками позивача, які мали б знати про її технічний стан, а сама вимога про розірвання договору та повернення техніки підписана від імені позивача не уповноваженою особою.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2019 підготовче засідання відкладено на 06.11.2019.

До Господарського суду Київської області 25.10.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив від 22.10.2019 № 199, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача, що викладено ним у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.11.2019 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 20.11.2019.

В судове засідання 20.11.2019 з`явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач заперечень на відповідь на відзив не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників учасників справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.05.2018 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір № 103/05-18 (договір) за умовами якого:

- виконавець надає послуги замовнику екскаватором САТ 350F, шасі 9FL00176 для виконання робіт за місцем визначеним замовником. Мобілізація техніки до місця виконання робіт та після закінчення робіт до місця дислокації здійснюється замовником (пункт 1.1) ;

- замовник забезпечує використання будівельних машин згідно їх технічних характеристик і за призначенням, з дотриманням вимог охорони праці і ведення робіт та несе повну відповідальність за можливі наслідки невиконання або порушення цих вимог у відповідності до Постанови КМУ № 1094 від 21.08.2001 та п. 1.3 Техніка безпеки в виробництві (пункт 2.1) ;

- замовник зобов`язаний щоденно оформляти змінні рапорти згідно відпрацьованого часу та обсягу виконання робіт (пункт 3.1.4) ;

- замовник зобов`язаний своєчасно прийняти та оплатити виконані виконавцем роботи згідно акту виконаних робіт (пункт 3.1.5) ;

- замовник має право проводити технічне обслуговування та ремонт техніки, власними силами, за письмовою згодою виконавця (пункт 3.2.1) ;

- замовник має право тимчасово зупинити експлуатацію техніки для проведення планового обслуговування або ремонту за письмовою згодою виконавця (пункт 3.2.2) ;

- вартість робіт - наданих послуг формується з розрахунку фактично відпрацьованого часу та узгодженню ціни з замовником за 1 (один) час становить 300,00 грн (триста гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20%- 50,00 грн і сплачується в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця (пункт 4.1) ;

- оплата наданих послуг здійснюється на початку наступного місяця на протязі 5 (п`яти) днів, згідно виставлених рахунків, сформованих на підставі змінних рапортів за минулий місяць. Рахунки та акти виконаних робіт направляються замовнику електронною поштою або факсом (пункт 4.2) ;

- виконавець або замовник зобов`язується невідкладно (але не пізніше трьох робочих днів з моменту настання відповідних обставин) письмово з наданням відповідних підтверджуючих документів повідомляти виконавця або замовника про: зміну найменування, зміну юридичної адреси з наданням витягу з Єдиного державного реєстру та копій нових податкових свідоцтв (пункт 5.5) ;

- договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (пункт 6.1) ;

- строк цього договору починає свій перебіг у момент визначений у п.6.1 договору та закінчується 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Якщо жодна сторона до закінчення договору не заявить про намір його розірвати, договір може бути автоматично продовженим (пролонгованим) на один календарний рік (пункт 6.2) ;

- дія договору може бути припинена достроково при неналежному виконанні сторонами умов договору, про що сторона - ініціатор повинна повідомити іншу сторону не пізніше 7-ми робочих діб до строку зупинення дії договору (пункт 6.6) ;

- сторони погодили, що в разі надсилання повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, повідомлення вважається отриманим, а договір розірваним протягом десяти днів з моменту отримання такого повідомлення. У випадку, якщо сторона отримувач не отримує вказане повідомлення, але ніяких відомостей з приводу зміни адреси до зацікавленої сторони не надходило, повідомлення вважається отриманим на 5 (п`ятий) календарний день з моменту відправлення такого повідомлення. Повідомлення має бути направлено замовним листом з описом вкладення у конверт (пункт 6.7) ;

На підставі укладеного договору 31.05.2018 між сторонами підписано акт прийому-передачі , відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у користування екскаватор САТ 350F, 1995 року випуску, № шасі 9 НОМЕР_1 , інвентарний номер 010-4-026, в кількості 1 шт.

В даному акті сторони зафіксували, що замовник претензій до виконавця не має і прийняв екскаватор САТ 350F в технічно справному стані.

Судом встановлено, що протягом строку дії договору відповідачем не складалися змінні рапорти, як це передбачено п. 3.1.4 договору та, відповідно, не складалися рахунки на оплату послуг за користування екскаватором та оплата за таке користування не проводилася.

Зазначені обставини сторонами в перебігу розгляду справи не заперечувалися.

13.08.2019 позивач, користуючись своїм правом передбаченим п.п. 3.4.1 договору, надіслав на адресу відповідача лист від 13.08.2019 № 138, в якому просив відповідача 19.08.2019 забезпечити можливість технічного огляду екскаватору САТ 350F, № шасі 9 НОМЕР_1 за місцем його знаходження. Вказаний лист відповідачем залишено без відповіді.

19.08.2019 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 144 від 19.08.2019, в якій повідомив відповідача про дострокове розірвання договору та вимагав повернення екскаватора. Відмова від договору обумовлена невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині складання змінних рапортів та вимоги про проведення технічного огляду техніки, направленої на адресу відповідача 13.08.2019.

У зв`язку з тим, що вимога позивача про повернення техніки у зв`язку з відмовою від договору відповідачем задоволена не була, техніка не повернута, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить зобов`язати відповідача повернути техніку у примусовому порядку.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач, у відзиві на позов, посилається на те, що:

- відповідачем не було отримано від позивача вимоги щодо огляду техніки, на яку посилається позивач та повідомлення про розірвання договору із вимогою про повернення техніки, що підтверджується відомостями з офіційного сайту ПАТ Укрпошта , отже відсутні підстави вважати договір № 103/05-18 від 31.05.2018 розірваним, в дату визначену позивачем;

- за умовами договору роботи по експлуатації техніки виконуються працівниками позивача, а тому правильність експлуатації техніки залежить від працівників останнього та, відповідно, обізнаність позивача про технічний стан презюмується та необхідності у проведенні технічного огляду техніки не було;

- відповідачем 12.04.2019 позивачу вручено лист (вх. № 36-1), в якому повідомлено про призупинення роботи екскаватора через технічні несправності та цього ж дня вручено лист № № 36-2 про вже проведені роботи із капітального ремонту екскаватора на суму 1643472 гривень, та необхідність проведення додаткових робіт на суму 208500 гривень, у зв`язку з чим відповідач міг не проводити оплату за надані послуги, оскільки вартість проведеного ремонту техніки мала бути зарахована в рахунок зобов`язань відповідача по оплаті наданих послуг;

- вимога про повернення техніки та розірвання договору з боку позивача підписана особою без належних на те повноважень.

Надаючи належну юридичну оцінку доводам сторін суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши зміст договору № 103/05-18 від 31.05.2018 в контексті фактичних правовідносин, що склалися між сторонами суд приходить до висновку, що сутність правовідносин сторін полягає в тому, що позивач передав, а відповідач прийняв екскаватор та зобов`язався проводити оплату за його користування, в порядку визначеному розділом 4 договору у спосіб оплати рахунків позивача, виставлених на підставі оформлених відповідачем змінних рапортів, що мали б фіксувати фактичний час використання техніки.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 760 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства України, основною відмінністю договору найму (оренди) від договору надання послуг є те, що за договором найму (оренди) наймачу (орендарю) передається у тимчасове користування певна річ (майно), яка зберігає свої властивості та первісний вигляд при неодноразовому використанні, а за договором про надання послуг замовнику надаються певні послуги, які споживаються у процесі вчинення певної дії.

Зі змісту п.п. 2.2., 3.1.3., 3.1.6., договору № 103/05-18 від 31.05.2018 вбачається, що послуги екскаватором мали надаватися позивачем та його працівниками на об`єкті відповідача. Фактично ж судом встановлено, що працівники позивача жодного разу з метою виконання умов договору на об`єкти відповідача не направлялися, про що свідчить копія доповідної записки Інспектора відділу кадрів позивача від 18.10.2019.

Відповідач в перебігу розгляду справи не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що послуги екскаватором надавалися працівниками позивача.

Суду не надано доказів на підтвердження того, що сторонами узгоджувався об`єкт (місце) виконання робіт чи фронт робіт, як це передбачено п. 3.1.1. договору.

Єдиний спільний документ, що було складено сторонами є акт приймання-передачі техніки від 31.05.2018.

Отже з 31.05.2018 екскаватор перебуває у фактичному володінні відповідача, що ним в перебігу розгляду справи не заперечувалося та експлуатується відповідачем на власний розсуд.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що з боку відповідача фактично має місце використання належного позивачу майна (екскаватора) який переданий у користування відповідача за актом приймання-передачі від 31.05.2018, тому правовідносини сторін, які виникли з приводу користування таким майном, за своєю правовою природою є правовідносинами оренди (найму) майна, а отже до таких правовідносин підлягають застосуванню норми чинного законодавства України, які регулюють порядок укладання, виконання та розірвання договору найму (оренди) майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 3 ст. 767 Цивільного кодексу України наймач зобов`язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Стаття 773 Цивільного кодексу України передбачає, що наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Позивач звернувся до суду із вимогою про зобов`язання відповідача повернути екскаватор САТ 350F, 1995 року випуску № шасі 9 НОМЕР_1 , інвентарний номер 010-4-026. Підставою для звернення позивача до суду є безпідставне ухилення відповідача від обов`язку з повернення належного позивачу майна у зв`язку з розірванням договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно приписів п. 3.4.1. договору виконавець має право в будь-який час здійснювати перевірку технічного стану та правильність експлуатації спецтехніки. При цьому не повинен створювати перешкод нормальній діяльності замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, користуючись своїм правом передбаченим п.п. 3.4.1 договору, 13.08.2019 надіслав на адресу відповідача лист від 13.08.2019 № 138, в якому просив відповідача 19.08.2019 забезпечити можливість огляду екскаватору САТ 350F, № шасі 9 НОМЕР_1 за місцем його знаходження. Вказаний лист відповідачем залишено без відповіді.

Оскільки відповідачем порушено умови договору, в частині оформлення змінних рапортів, що унеможливлювало складання рахунків на оплату, що, в свою чергу, призвело до того, що відповідач фактично користувався технікою протягом всього строку дії договору безоплатно, та створив позивачу перешкоди здійснювати перевірку технічного стану екскаватора, позивач, користуючись своїм правом передбаченим п.п. 6.6 та 6.7, надіслав 19.08.2019 на адресу відповідача повідомлення про дострокове розірвання договору № 144, в якому зазначено, що внаслідок порушення умов договору, позивачем прийнято рішення про дострокове розірвання договору та пред`явлено вимогу про повернення позивачу спірного майна.

Факт направлення листа № 138 та повідомлення № 144 на належну адресу відповідача, яка відповідає адресі місцезнаходження Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та яка вказана в договорі в розділі договору Реквізити сторін , підтверджується описами вкладення у цінний лист від 13.08.2019 та від 19.08.2019 за номерами поштового відправлення 0213800200451 та 0213800204830 відповідно.

Згідно відомостей, які містяться на офіційному сайті ПАТ Укрпошта (http://ukrposhta.ua), поштові відправлення за №№ 0213800200451, 0213800204830 не вручені під час доставки та повернуті відправнику з відміткою інші причини .

Перевіряючи наявність необхідних передумов для вимоги про розірвання договору судом встановлено, що протягом всього строку дії договору відповідачем не складалися змінні рапорти, принаймні доказів складання таких рапортів в перебігу розгляду справи суду відповідачем представлено не було, що є порушенням умов п. 3.1.4. договору, а також відповідачем не виконано вимогу позивача щодо проведення обстеження технічного стану екскаватора, вимогу про що, було направлено на адресу відповідача 13.08.2019, що є порушенням умов п. 3.4.1. договору.

Наведені відповідачем порушення умов договору вбачаються судом достатніми для направлення позивачем в порядку, передбаченому п. 6.6. договору заяви про дострокове розірвання договору та пред`явлення позивачем вимоги про повернення екскаватору.

Приписами ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З урахуванням викладеного, у зв`язку із направленням позивачем на адресу відповідача вимоги № 144 від 19.08.2019, договір від 31.05.2018 № 103/05-18 є достроково розірваним в односторонньому порядку з 03.09.2019, що узгоджується зі змістом п.п. 6.6., 6.7. договору та є достатньою підставою для висновку про виникнення у відповідача обов`язку повернути позивачу екскаватор.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Проте, відповідач відповіді на повідомлення від 19.08.2019 № 144 не надав, належне позивачу майно не повернув, що стало підставою для звернення позивача до суду із розглядуваним позовом та пред`явлення вимоги про встановлення у примусовому порядку обов`язку відповідача повернути позивачу екскаватор.

Отримання відповідачем техніки - екскаватора САТ 350F, 1995 року випуску № шасі 9 НОМЕР_1 , інвентарний номер 010-4-026, підтверджується підписаним між сторонами актом прийому-передачі техніки від 31.05.2018 до договору від 31.05.2018 № 103/05-18.

Враховуючи той факт, що відповідачем доказів повернення позивачу техніки суду не надано, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача повернути позивачу рухоме майно - екскаватор САТ 350F, 1995 року випуску № шасі 9 НОМЕР_1 , інвентарний номер 010-4-026, підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, згадані вище, та які викладено у відзиві на позовну заяву судом відхиляються з огляду на наступне.

Щодо неотримання відповідачем вимог та повідомлень про повернення техніки та розірвання договору.

Зі змісту пункту 6.7 договору вбачається, що в разі надсилання повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, повідомлення вважається отриманим, а договір розірваним протягом десяти днів з моменту отримання такого повідомлення. У випадку, якщо сторона отримувач не отримує вказане повідомлення, але ніяких відомостей з приводу зміни адреси до зацікавленої сторони не надходило, повідомлення вважається отриманим на 5 (п`ятий) календарний день з моменту відправлення такого повідомлення. Повідомлення має бути направлено замовним листом з описом вкладення у конверт.

Як вже зазначалось судом, в якості доказу надсилання листа від 13.08.2019 № 138 про огляд техніки та повідомлення від 19.08.2019 № 144 про дострокове розірвання договору із вимогою про повернення майна, позивачем долучено описи вкладення у лист від 13.08.2019 та від 19.08.2019, які відповідачем неотриманні та повернуті відправникові.

При цьому зі змісту пункту 6.6 договору, вбачається, що факт повідомлення про розірвання договору пов?язується не з моментом отримання такого повідомлення, а з моментом його направлення за належною адресою.

Отже, неотримання відповідачем поштової кореспонденції обумовлена не об`єктивними причинами, а є суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу, яка відповідає відомостям, що містяться Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).

Крім того, в перебігу розгляду справи позивач повторно звернувся до відповідача із листом від 21.10.2019 № 196 про повернення майна, направлення листа підтверджується копією опису вкладення від 21.10.2019 за номером поштового відправлення 0213800236731.

Вказаний лист відповідачем отримано 31.10.2019, що підтверджується відомостями з офіційного сайту ПАТ Укрпошта щодо відстеження поштових пересилань, проте навіть після отримання вимоги від позивача, відповідач не вжив заходів щодо повернення майна, що свідчить про ухилення відповідачем від обов`язку повернути майно в добровільному порядку.

Судом взято до уваги той факт, що перебування права позивача на відмову від договору, його розірвання в односторонньому порядку внаслідок порушення відповідачем умов договору, в залежності лише від факту отримання листа із відповідною вимогою було б несправедливим по відношенню до позивача, який позбавлений можливості, у разі відправлення ним листа за належною адресою, впливати на процес вручення відповідної поштової кореспонденції відповідачу.

Судом також взято до увагу ту обставину, що навіть після звернення позивача до суду із розглядуваним позовом відповідач не продемонстрував, що є добросовісним користувачем майна, не запропонував провести відповідний огляд техніки, та ані у відзиві на позовну заяву, ані в судовому засіданні представник відповідача не зміг повідомити навіть про фактичне місце перебування техніки, про те чи використовується вона взагалі, скільки часу вона фактично використовувалася за призначенням та т.ін.

Щодо аргументів відповідача про те, що за умовами договору послуги виконуються працівниками позивача, а тому правильність експлуатації техніки залежить від працівників останнього, що, в свою чергу, презюмує обізнаність позивача про технічний стан екскаватора та відсутність підстав для проведення його огляду.

Відповідачем не подано доказів того, що сторонами було реалізовано зміст пунктів 2.2., 3.1.3., 3.1.6. договору щодо надання послуг саме працівниками позивача.

При цьому, як вже зазначалося, згідно долученої до матеріалів справи копії доповідної записки Інспектора відділу кадрів позивача від 18.10.2019, в якій зазначено, що за період з 31.05.2018 по 18.10.2019 працівники виконавця для виконання робіт за договором від 31.05.2018 № 103-05/18 не направлялися.

Та, взагалі, судом в перебігу розгляду справи встановлено, що сутність правовідносин, що виникли між сторонами полягала не у наданні послуг екскаватора, а у переданні його у користування відповідача на умовах оренди, що свідчить про те, що аргументи відповідача про обізнаність позивача щодо технічного стану техніки не відповідають фактичним обставинам справи.

З приводу тверджень відповідача щодо того, що останнім здійснено капітальний ремонт екскаватора, що у відповідності до п. 4.3 договору має бути компенсовано позивачем за рахунок наданих послуг, що звільняє відповідача від обов`язку проводити оплату наданих послуг.

Згідно листа врученого позивачу 12.04.2019, на який посилається відповідач, зазначено, що за попередніми договорами, додатковими погодженнями та листами, останнім здійснено ряд ремонтних робіт та заміни деталей техніки на суму 1643472 гривень, проте техніка потребувала подальшого проведення ремонтних робіт, в зв`язку з чим відповідач просив позивача дозволу на такі роботи.

Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що замовник має право проводити технічне обслуговування та ремонт техніки, власними силами, за письмовою згодою виконавця, проте, доказів того, що позивач надав свою згоду, на виконанні та майбутнє виконання ремонтних робіт техніки відповідачем не подано.

Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У разі понесення замовником витрат на ремонт та обслуговування техніки, відповідач мав довести понесені ним витрати належним чином, шляхом подання до суду відповідних доказів. Проте, будь-яких доказів, які підтверджують, що відповідачем здійснювались витрати на ремонтні роботи техніки не подано, зокрема: договорів, укладених між відповідачем та третіми особами, якими передбачено ремонт техніки; купівлі деталей, необхідних для заміни та ремонту техніки; первинних документів, які підтверджують факт отримання відповідачем деталей необхідних для заміни; актів виконаних робіт, які фіксують факт виконання ремонтних робіт техніки, тощо.

Посилання відповідача на п. 4.3 договору, яким передбачено, що витрати замовника пов`язані з ремонтом і обслуговуванням техніки - компенсуються виконавцем за рахунок наданих послуг є безпідставними, оскільки до предмета доказування у цій справі входить встановлення факту наявності чи відсутності зобов`язання відповідача щодо повернення майна, натомість з`ясування обставин наявності обов`язку позивача відшкодувати можливі понесені відповідачем витрати на ремонт та технічне обслуговування техніки в сумі 1643472 гривень, не входять до предмета доказування у цій справі та не стосуються предмета спору.

При цьому, судом взято до уваги, що компенсації підлягають витрати позивача на ремонт і обслуговування техніки за рахунок плати за користування технікою. Разом із цим суду не надано доказів на підтвердження того, що відповідачем впродовж всього строку дії договору взагалі складалися змінні рапорти, на підставі яких позивач мав би виставляти рахунки на оплату послуг за користування технікою.

Невиконання відповідачем обов`язку щодо складання змінних рапортів призводило до неможливості складання позивачем рахунків на оплату, та відповідно, є неможливим визначення розміру зобов`язань відповідача з оплати за надані послуги, в рахунок виконання яких мали б зараховуватися витрати відповідача на ремонт техніки.

А з урахуванням того, що проведення ремонтних робіт, як і зупинення експлуатації техніки може відбуватися лише за письмовою згодою позивача, доказів чого суду не надано, факт понесення витрат на ремонт не спростовує висновків суду про порушення відповідачем умов договору, що надає право позивачу відмовитися від договору та вимагати повернення майна.

Крім того, у листі № 36-2 від 12.04.2019 відповідач посилається на ремонт екскаватора САТ-350L, 1994 року випуску, інв. № 17107, коли як предметом договору є екскаватор САТ 350F, 1995 року випуску № шасі 9 НОМЕР_1 , інвентарний номер 010-4-026.

Щодо тверджень відповідача про те, що вимога про повернення техніки та розірвання договору з боку позивача підписана особою без належних на те повноважень, в зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріалами справи спростовуються доводи відповідача, що вимога від 19.08.2019 № 144 про повернення техніки та розірвання договору з боку позивача підписана особою без належних на те повноважень, оскільки згідно наказу від 12.08.2019 № 136, копія якого долучена до матеріалів справи, на період відпустки директора ДП МОУ КУМіБ ОСОБА_1 .В. Шевередіна з 15.08.2019 по 23.08.2019 виконання обов`язків покладено на ОСОБА_2 .

Крім того, з огляду на встановленні судом обставини, суд вважає, що на час ухвалення рішення у цій справі, у відповідача існує обов`язок повернути майно, а вимоги позивача є доведеними та обґрунтованими.

Таким чином, суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки закриття провадження у справі можливе у випадку, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи, а доказів повернення майна в перебігу розгляду справи відповідачем не подано.

Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов державного підприємства Міністерства оборони України Київське управління механізації і будівництва задовольнити в повному обсязі.

Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю Престиж Групп ЛТД (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Лобановського, будинок 24, квартира 13, код ЄДРПОУ 41076097) повернути державному підприємству Міністерства оборони України Київське управління механізації і будівництва (02093, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 181, код ЄДРПОУ 08259275) рухоме майно, а саме: екскаватор САТ 350F, 1995 року випуску № шасі 9 НОМЕР_1 , інвентарний номер 010-4-026.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Престиж Групп ЛТД (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Лобановського, будинок 24, квартира 13, код ЄДРПОУ 41076097) на користь державного підприємства Міністерства оборони України Київське управління механізації і будівництва (02093, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 181, код ЄДРПОУ 08259275) 1921,00 гривень судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI Перехідні положення цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2019.

Суддя Р.М. Колесник