Ухвала

від 27.11.2019 по справі 916/1358/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1358/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В., при секретарі судового засідання Ловга І.С., розглянувши у судовому засіданні скаргу Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька дорога, 22, код ЄДРПОУ 30342904) за вх.суду№2-5322/19 від 30.10.2019р. на дії головного державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кольца Каміли Юріївни в порядку ст.ст. 339-341 ГПК України по справі №916/1358/19

за позовом Приватного підприємства АВТО-ГРАНД (67654, Одеська область, Біляївський район, с. Маяки, вул. Радянської Армії, 10, код ЄДРПОУ 35916309);

до відповідача Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. маяцька дорога, 22, код ЄДРПОУ 30342904);

про стягнення 748474,61грн.

суб`єкт оскарження: головний державний виконавець Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кольца Каміла Юріївна (67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Заводська, 19)

за участю представників сторін:

від стягувача: Фетісова О.Є. директор з правових питань;

від скаржника (боржника): Осьмінін С.Д. адвокат;

від ДВС: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.07.2019р. позов Приватного підприємства АВТО-ГРАНД задоволено у повному обсязі, стягнуто з Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства на користь Приватного підприємства АВТО-ГРАНД 454779,96грн. основного боргу, 147297,72грн. пені, 34099,32грн. інфляційного збільшення, 12297,61грн. 3% річних, 11227,12грн. судового збору.

22.08.2019р. на виконання рішення виданий відповідний наказ.

30.10.2019р. за вх.суду№2-5322/19 Хлібодарське виробниче управління житлово-комунального господарства звернулося до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кольца Каміли Юріївни в порядку ст.ст. 339-341 ГПК України в якій просить:

- визнати протиправними та незаконними дії головного державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кольца Каміли Юріївни щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 24.10.2019р. ВП №60012686;

- визнати недійсною постанову головного державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кольца Каміли Юріївни про арешт коштів боржника від 24.10.2019р. ВП №60012686;

- зняти арешт з коштів, які містяться на поточному рахунку №UA7730 7123 0000 0260 0701 0736 803 в ПАТ Банк Восток (МФО 307123, коод ЄДРПОУ 26237202) які призначені на виплати заробітної плати, сплати ПДВ, розрахунків з бюджетом та для соціальних виплат.

Згідно протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 30.10.2019р. скаргу Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька дорога, 22, код ЄДРПОУ 30342904) за вх.суду№2-5322/19 від 30.10.2019р. на дії головного державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кольца Каміли Юріївни в порядку ст.ст. 339-341 ГПК України по справі №916/1358/19 передано на розгляд судді Степанової Л.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.10.2019р. скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.11.2019р. о 12:00, однак у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 04.11.2019р. по 08.11.2019р. засідання суду не відбулося.

У зв`язку із виходом судді Степанової Л.В. з лікарняного ухвалою суду від 11.11.2019р. скаргу Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства на дії головного державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кольца Каміли Юріївни в порядку ст.ст. 339-341 ГПК України по справі №916/1358/19 було призначено до розгляду на 27.11.2019р. о 11:00.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, суд встановив:

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що 11.09.2019р. Головним державним виконавцем Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_1 , відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 25.08.2019р. 24 жовтня 2019 року Головним державним виконавцем Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_1 , при примусовому виконанні наказу по справі №916/1358/19 від 25.08.2019р. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на усіх рахунках в банківських установах, що належать Хлібодарському ВУЖКГ, в тому числі і в ПАТ Банк Восток (МФО 307123, код ЄДРПОУ 26237202). В зв`язку з винесенням постанови про арешт коштів боржника від 24.10.2019р. було накладено арешт на р/р UА 7730 7123 0000 0260 0701 0736 803 в ПАТ Банк Восток , який належить Хлібодарському ВУЖКГ.

Скаржник вказує, що вказана постанова про арешт коштів боржника від 24.10.2019р. є неправомірною та такою, що підлягає скасуванню в частині накладення арешту на р/р UА 7730 7123 0000 0260 0701 0736 803 в ПАТ Банк Восток , (МФО 307123, код ЄДРПОУ 26237202), оскільки кошти, які знаходяться на вищезазначеному рахунку, окрім іншого, використовується підприємством для виплати заробітної плати, сплати ПДВ, здійснення обов`язкових платежів до бюджету та соціальних виплат. Тобто кошти, які знаходяться на вищезазначеному рахунку та на які постановою державного виконавця від 24.10.2019р. накладено арешт, використовуються з цільовим призначенням на виплату заробітної плати та обов`язкових платежів до бюджету, а накладення арешту на рахунки, кошти на яких використовуються для виплати заробітної плати працівникам, спричиняє порушення їх конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та також унеможливлює виконання ним своїх обов`язків зі сплати податків та зборів.

Як зазначає скаржник, Податковим кодексом України та Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року N 2464-VI передбачено нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату податків та єдиного збору. Також частиною 12 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу). Отже на кошти, призначенням яких є сплата єдиного внеску, не може бути звернуто стягнення за іншими вимогами, ніж сплата такого внеску. Таким чином арешт коштів, які містяться на р/р UА 7730 7123 0000 026С 0701 0736 803 в ПАТ Банк Восток , (МФО 307123, код ЄДРПОУ 2623 7202 та які призначені на виплати заробітної плати, сплати ПДВ та розрахунків з бюджетом, а також для соціальних виплат, позбавляє Хлібодарське ВУЖКГ можливості своєчасно виплачувати заробітну плату своїм працівникам, сплачувати податки та інші обов`язкові платежі, що тягне за собою нарахування штрафних санкцій та пені та притягнення посадових осіб де відповідальності за невиконання вимог законодавства України.

Крім того скаржник зазначає, що не отримував вказану постанову про арешт коштів.

Враховуючи викладене, скаржник просить задовольнити скаргу у повному обсязі, а саме визнати протиправними та незаконними дії головного державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кольца Каміли Юріївни щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 24.10.2019р. ВП №60012686, визнати недійсною постанову головного державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кольца Каміли Юріївни про арешт коштів боржника від 24.10.2019р. ВП №60012686 та зняти арешт з коштів, які містяться на поточному рахунку №UA7730 7123 0000 0260 0701 0736 803 в ПАТ Банк Восток (МФО 307123, коод ЄДРПОУ 26237202) які призначені на виплати заробітної плати, сплати ПДВ, розрахунків з бюджетом та для соціальних виплат.

Головний державний виконавець Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кольца Каміла Юріївна проти вимог скарги заперечує посилаючись на те, що Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №60012686 від 11.09.2019 р. направлена сторонам у відповідності до вимог чинного законодавства. Боржнику - ХЛІБОДАРСЬКОМУ ВУЖКГ дана постанова була направлена засобами поштового зв`язку шляхом направлення рекомендованого листа з штрих кодовим ідентифікатором 6760205692335. Враховуючи той факт, що скаржник до скарги надає до суду копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.09.2019р. з підписом державного виконавця, це свідчить про те, що боржник отримав цю постанову і був проінформований про доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження, за адресою в мережі Інтернет htpp//:asvpweb.miniust.gov.ua з відповідним Ідентифікатором для доступу та у подальшому міг перевіряти усю інформацію по даному виконавчому провадженню. Однак, всупереч вимогам п. 3, 4 ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження , боржник протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження так і не надав декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; не повідомив виконавця про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини.

Державний виконавець вказує, що як зауважує скаржник у своїй скарзі, що про накладення арешту йому стало відомо лише 29.10.2019р. від співробітників банківської установи ПАТ Банк Восток то слід зазначити, що на момент винесення спірної постанови віт 24.10,2019 р. боржником не було надано будь- яких підтверджуючих документів, що відповідні рахунки призначені для виплати заробітної плати та для обов`язкових платежів до бюджету. Крім того, про відкриття рахунку 03.10.2019р. боржником у ПАТ Банк Восток державному виконавцеві, стало відомо не від боржника, як цього вимагає закон, а від органів державної податкової служби. При цьому відповідною постановою на кошти, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, арешт не накладався.

Як зазначає державний виконавець, 13.11.2019 р. на адресу виконавчої служби надійшла відповідь від ПАТ Банк Восток за вих.№6035-БТ від 29,10.2019р. у якому ПАТ Банк Восток повідомляє, що у зв`язку з тим, що поточний рахунок Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства №UA7730 7123 0000 0260 0701 0736 803 має цільове призначення, ПАТ Банк Восток повертає постанову від 24.10.2019 р. ВП №60012686 без виконання у частині арешту коштів, що знаходяться на поточному рахунку № UA7730 7123 0000 0260 0701 0736 803. Однак, у даному листі ПАТ Банк Восток за вих.№6035-БТ від 29.10.2019р. є груба помилка, а саме, у четвертому абзаці вказано, що р/р № UA7730 7123 0000 0260 0701 0736 803 належить Товариству з обмеженою відповідальністю ІСТОК-2001 код ЄДРПОУ 31765047, отже зрозуміти кому саме чи Хлібодарському виробничому управлінню житлово-комунального господарства чи ТОВ ІСТОК-2001 належить р/р № Хлібодарському виробничоому управлінню житлово-комунального господарства неможливо.

Як стверджує державний виконавець, боржник продовжив ухилятися від виконання рішення суду, та почав відкривати нові рахунки у нових банках, окрім тих, на які вже було накладено арешт, 01.11.2019р. було винесено ще одну постанову про арешт, та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку АТ "Таскомбанк" МФО 339500, ЄДРПОУ 09806443, р/р НОМЕР_1 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику Хлібодарському виробничому управлінню житлово-комунального господарства код ЄДРПОУ 30342904. Крім того, про відкриття рахунку 31.10.2019 р. боржником - Хлібодарським виробничим управлінням житлово-комунального господарства в АТ "Таскомбанк" державному виконавцеві, стало відомо не від боржника, як цього вимагає закон, а від органів державної податкової служби. Усі вищеперераховані факти дають підстави констатувати той факт, що наразі боржник ігнорує свої обов`язки з погашення заборгованості за рішенням суду, систематично порушує вимоги Закону України Про виконавче провадження , усіма можливими способами намагається уникнути виконання свої зобов`язань.

Державний виконавець вказує, що спір в рамках даної скарги стосується оскарження неправомірних дій державного виконавця щодо накладення арешту на рахунки скаржника, які призначені для виплати заробітної плати та для обов`язкових платежів до бюджету. Проте скаржник не надав суду жодних доказів обґрунтування щодо суми грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, а також того, що арештовані рахунки використовуються виключно з метою оплати праці та для обов`язкових платежів до бюджету, ненадання скаржником доказів використання рахунку виключно з метою виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є підставою для відмови у задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, головний державний виконавець Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кольца Каміла Юріївна просить відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали скарги, керуючись чинним законодавством України, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ч. 2 та 3 ст. 18 та ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч.1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Згідно ст.1 Закону України „Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2019р. постановою головного державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кольца К.Ю. було відкрито виконавче провадження №60012686 на виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22.08.2019р. по справі №916/1358/19.

Постановами головного державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кольца К.Ю. від 18.09.2019р. та 24.10.2019р. було накладено арешт коштів боржника зокрема на рахунок у ПАТ Банк Восток , як зазанчає скаржник саме на рахунок №UA7730 7123 0000 0260 0701 0736 803.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно ч.ч. 2, 3, 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі Касаційного Господарського суду від 25.10.2019р. по справі №37/70 сукупність наведених норм свідчать про те, що як право на виплату заробітної плати, так і право на суд є невід`ємними та непорушними, однак права стягувача на суд, а також на мирне володінням майном не можуть бути порушені у зв`язку з необхідністю забезпечення виконання боржником своїх зобов`язань перед третіми особами, оскільки саме боржник має нести несприятливі наслідки у зв`язку з невиконанням ним обов`язкового судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати № 95 від 01.07.1949, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в ст.ст. 3, 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях ст. 97 Кодексу законів про працю, ст.ст. 15, 22, 24 Закону України "Про працю".

Згідно зі ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до ст.ст. 191 та 261 Закону України "Про теплопостачання", ст. 151 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Разом з цим, ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначає виконавче провадження як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що їх положення не суперечать та не конкурують з пріоритетністю наведених судами приписів щодо обов`язковості виконання судових рішень, а встановлюють порядок і певні обмеження, що застосовуються під час виконання судових рішень в примусовому порядку.

Отже, як неодноразово зазначено Верховним Судом під час розгляду аналогічних спорів, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці. Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Як стверджує скаржник вказаний рахунок використовується підприємством для виплати заробітної плати, сплати ПДВ, здійснення обов`язкових платежів до бюджету та соціальних виплат.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Однак скаржником до скарги не надано доказів того, що вказаний рахунок використовується саме для виплати заробітної плати, сплати ПДВ, здійснення обов`язкових платежів до бюджету та соціальних виплат.

Враховуючи ненадання боржником жодного обґрунтування щодо суми грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, а також не підтвердження тієї обставини, що арештований рахунок використовувався виключно з метою оплати праці та здійснення пов`язаних відрахувань, наявності інших рахунків, які використовуються з метою забезпечення господарської діяльності підприємства, або інших обставин, які підтверджують неможливість використання арештованого рахунку для ведення господарської діяльності, можуть свідчити про зловживання боржником своїми правами та про безпідставне звільнення від обв`язку виконання судового рішення, що є неприпустимим, тому наведені скаржником доводи не є достатніми для задоволення його вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства на дії головного державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кольца Каміли Юріївни по справі №916/1358/19.

Керуючись ст.ст. 339-343, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька дорога, 22, код ЄДРПОУ 30342904) за вх.суду№2-5322/19 від 30.10.2019р. на дії головного державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кольца Каміли Юріївни в порядку ст.ст. 339-341 ГПК України по справі №916/1358/19 - відмовити.

Повний текст ухвали підписаний 28 листопада 2019р.

Ухвала набирає чинності згідно ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Л.В. Степанова