Рішення

від 13.11.2019 по справі 488/5343/18

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/5343/18

Провадження № 2/488/687/19 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13.11.2019 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.

при секретарі судового засідання - Кулаві А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 - Рябого Є., в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради та ОСОБА_1 , де третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача є Державне підприємство «Миколаївське лісове господарство» про визнання незаконними та скасування рішень міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її витребування ,-

ВСТАНОВИВ:

28.11.2018 року керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до відповідачів Миколаївської міськради та ОСОБА_1 , в якому просив визнати незаконними та скасувати пункти 76, 76.1 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради № 35/57 від 19 червня 2009 року, якими затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 800 кв.м по АДРЕСА_1 ; визнати недійсним та скасувати виданий Музиченку О.О. державний акт на право власності серії ЯЕ № 443065 на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:05:090:0023 вул. Металургів, 6 АДРЕСА_2 , який 12.08.2009 зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Управлінням Держкомзему у м. Миколаїв за № 010900101476; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з постійним користуванням ДП «Миколаївське лісове господарство» земельну ділянку площею 800 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0023 по АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області сплачений судовий збір за подачу позову.

В обгрунтування позову прокурор вказав, що пунктами 76, 76.1 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради № 35/57 від 19 червня 2009 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 800 кв.м, зарахувавши її за функціональним використанням до земель житлової забудови, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 та надано її у власність ОСОБА_1 . Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4810136600:05:090:0023, про що свідчить копія державного акту на право власності.

На підставі зазначених рішень міської ради Музиченком О.О. 12.08.2009 року отримано державний акт серії ЯЕ 443065, котрим посвідчено право власності останнього на земельну ділянку по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4810136600:05:090:0023.

Рішення міської ради № 35/57 від 19.06.2009 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим останнє підлягає визнанню незаконним та скасуванню з наступних підстав.

За даними ВО Укрдержліспроект від 16.07.2018 № 491 земельна ділянка з кадастровим номером 4810136600:05:090: НОМЕР_1 , яка надана у приватну власність ОСОБА_1 , згідно матеріалів лісовпорядкування станом на 01.01.2009 та 01.01.2010 належала до складу земель державного лісового фонду кв. АДРЕСА_3 вид. 13 Миколаївського лісництва та перебувала у постійному користуванні ДП Миколаївське лісове господарство .

Про належність земельної ділянки до земель держлісфонду свідчать також листи Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 10.08.2018 № 689 та ДП Миколаївське лісове господарство від 19.07.2018 №262.

Вказане беззаперечно свідчить, що надана відповідачу земельна ділянка належала до земель державної власності, перебувала у постійному користуванні ДП Миколаївське лісове господарство та відносилась до земель державного лісового фонду.

Прокурор вважає, що зазначені рішення Миколаївської міської ради були прийняті із порушенням вимог чинного законодавства, та із перевищенням повноважень Миколаївської міської ради, мотивуючи це тим, що спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності, розпорядження якими здійснюється виключно органами державної виконавчої влади, а не органами місцевого самоврядування. Крім цього, земельна ділянка на момент прийняття оспорюваних рішень відносилась до складу земель державного лісового фонду урочища "Жовтневе" та перебувала у постійному користуванні ДП "Миколаївське лісове господарство", не вилучалась у нього в установленому законом порядку, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не погоджувався, і обов`язкова державна експертиза проекту землеустрою не проводилась.

Посилаючись на викладене, прокурор просив позов задовольнити.

Представник позивача - Миколаївської обласної державної адміністрації в судове засідання не з`явилась, надала заяву в якій просила розглядати справу у її відсутність. Проти заочного розгляду не заперечувала.

Представник відповідача - Миколаївської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлений своєчасно та належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.

З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунаційну систему.

Крім того, ухвалу суду від 18.12.2018 року про відкриття провадження у даній справі було відразу розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Корабельного районного суду м. Миколаєва, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення відповідачу.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ДП "Миколаївське лісове господарство" в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив розглядати справу у його відсутність.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Пунктами 76, 76.1 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради № 35/57 від 19 червня 2009 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 800 кв.м, зарахувавши її за функціональним використанням до земель житлової забудови, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 та надано її у власність ОСОБА_1 . Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4810136600:05:090:0023, про що свідчить копія державного акту на право власності.

На підставі зазначених рішень міської ради Музиченком О.О. 12.08.2009 року отримано державний акт серії ЯЕ 443065, котрим посвідчено право власності останнього на земельну ділянку по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4810136600:05:090:0023.

Рішення міської ради № 35/57 від 19.06.2009 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим останнє підлягає визнанню незаконним та скасуванню з наступних підстав.

Статтею 84 Земельного кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно підпункту «ґ» частини 4 цієї ж статті до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків визначених цим Кодексом.

При цьому ч. 2 ст. 56 Земельного кодексу України установлено, що громадянам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

За даними ВО Укрдержліспроект від 16.07.2018 № 491 земельна ділянка з кадастровим номером 4810136600:05:090: НОМЕР_1 , яка надана у приватну власність ОСОБА_1 , згідно матеріалів лісовпорядкування станом на 01.01.2009 та 01.01.2010 належала до складу земель державного лісового фонду кв. АДРЕСА_3 вид. 13 Миколаївського лісництва та перебувала у постійному користуванні ДП Миколаївське лісове господарство .

Про належність земельної ділянки до земель держлісфонду свідчать також листи Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 10.08.2018 № 689 та ДП Миколаївське лісове господарство від 19.07.2018 №262.

Вказане беззаперечно свідчить, що надана відповідачу земельна ділянка належала до земель державної власності, перебувала у постійному користуванні ДП Миколаївське лісове господарство та відносилась до земель державного лісового фонду.

Статтями 116, 141, 149 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у користуванні осіб, передаються у власність чи користування іншим особам лише після їх вилучення у встановленому законом порядку у попереднього користувача.

Частиною 6 статті 149 Земельного кодексу України визначено, що обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті.

При цьому згідно частини 3 цієї ж статті міські ради наділені повноваженнями вилучати лише земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Проте, відповідно до інформації Миколаївської обласної державної адміністрації від 26.07.2018 № 3671/0105-47/3-18 розпорядження про вилучення земельної ділянки по АДРЕСА_1 облдержадміністрацією не приймались.

Крім того, за інформацією ДП Миколаївське лісове господарство від 19.07.2018 № 262 підприємство не відмовлявся від права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4810136600:05:090:0023 на користь ОСОБА_1 .

Отже, Миколаївською міською радою в односторонньому та позасудовому порядку, незаконно, поза волею належного власника - держави в особі Миколаївської облдержадміністрації - вилучено спірну земельну ділянку з постійного землекористування ДП «Миколаївське лісове господарство» та надано її у приватну власність ОСОБА_1 .

Крім того, відведення за рахунок державного лісового фонду земельної ділянки з кадастровим номером 4810136600:05:090:0023 на користь ОСОБА_1 супроводжувалось фактичною незаконною зміною її цільового призначення без необхідних погоджень органів контролю.

Зокрема, ч. 4 ст. 20 Земельного кодексу України встановлено, що зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

При цьому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 № 610-р зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, крім випадків будівництва чи реконструкції доріг, будівництва пунктів пропуску через державний кордон, будівництва та обслуговування об`єктів енергетичної інфраструктури, розміщення кладовищ.

За інформацією Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 10.08.2018 проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки не погоджувався та, відповідно, висновок як і будь-які інші погодження не надавались.

Таким чином, за відсутності погодження Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, усупереч встановленого мораторію на вилучення земель держлісфонду, міською радою прийнято спірне рішення.

Допущено й інші порушення законодавства Миколаївською міською радою при передачі ОСОБА_1 спірної ділянки.

Так, відповідно до ст. 17 Закону України Про основи містобудування (в редакції, чинній на час прийняття спірних рішень) основою для вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земель є містобудівна документація.

Статтею 48 Закону України Про охорону земель передбачено, що розміщення і будівництво об`єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 р. 5 Державних будівельних норм 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування № 44 від 17.04.1992 (далі - ДБН 360-92**), у міських і сільських поселеннях слід передбачати безперервну систему озеленених територій та інших відкритих просторів, які у поєднанні із заміськими повинні формувати комплексну зелену зону. При функціональному зонуванні комплексної зеленої зони (території забудови, міста, зеленої зони)треба виділяти: озеленені території загального користування; озеленені території обмеженого користування і озеленені території спеціального призначення.

Пунктами 10.1, 10.4 розділу 10 ДБН 360-92, та пунктом 4.2 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України №173 від 19.06.1996 господарське та інше будівництво у межах ландшафтно рекреаційних територій, включаючи землі міських лісів, розміщення житлово-громадських об`єктів та дачних поселень, а також розміщення будинків, споруд і комунікацій на землях зелених зон міста заборонено.

У свою чергу, будівельні норми відповідно до ст. 1 Закону України Про будівельні норми є обов`язковими у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Містобудівною документацією, діючою на момент прийняття відповідачем рішень про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок та його затвердження, є генеральний план міста Миколаєва, затверджений рішенням Миколаївської міської ради № 35/18 від 18.06.2009.

Згідно з Вступом до пояснювальної записки до вищезазначеного генерального плану, вказана містобудівна документація є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об`єктів загальноміського значення, організації вулично дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини. Генеральний план є обов`язковим документом для всіх організацій та установ, які здійснюють будівництво на території міста, а також використання землі в планувальних межах міста.

За інформацією управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 11.07.2018 №17-3035 земельна ділянка з кадастровим номером 4810136600:05:090:0023 розташована на території зони зелених насаджень загального використання.

Згідно з Правилами використання та забудови території м. Миколаєва, затвердженими рішенням Миколаївської міської ради № 15/41 від 17.10.2003 спірна земельна ділянка належить до зони розміщення оздоровчих закладів та ландшафтно-рекреаційної зони загальноміського значення.

Також слід зазначити, що відповідно до інформації Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 18.09.2018 Генеральним планом міста Миколаєва, затвердженим рішенням міської ради від 24.11.1986, надана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка належала до перспективної території зелених насаджень загального користування.

Таким чином, містобудівними документаціями, котрі діяли на час прийняття спірних рішень, а також державними будівельними та санітарними нормами встановлено заборону на будівництво житлових будинків в межах вказаної території.

Невідповідність цільового призначення земельної ділянки проектним рішенням, визначених у містобудівних документаціях, підтверджено також інформацією управління містобудування та архітектури Міської ради від 12.10.2018 р.

При прийнятті Миколаївською міською радою оскаржуваного рішення не взято до уваги її місцезнаходження.

Так, земельна ділянка з кадастровим номером 4810136600:05:090:0023 за даними Публічно кадастрової карти України знаходиться в межах прибережної захисної смуги Бузького лиману. Відстань від східної межі ділянки до урізу води складає 235-240м.

Статтею 88 ВК України та ст. 60 ЗК України передбачено, що з метою охорони водних об`єктів уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Згідно зі ст.ст.85, 88 ВК України, ст.ст.59, 84 ЗК України землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей.

Таким чином, прибережна захисна смуга може використовуватися лише відповідно до її цільового призначення з урахуванням законодавчих обмежень щодо ведення господарської діяльності, а землі, на яких розташована прибережна смуга, не підлягають відчуженню. Фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені нормами закону, а проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є лише документом, який містить графічні матеріали та відомості про обчислену площу в розмірі й межах, встановлених законодавством. Відсутність такого проекту та невизначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги та правомірність передачі у приватну власність ділянки, розташованої у нормативно визначеній смузі від урізу води.

Вищевказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 01.07.2015 у справі №6-184цс-15, від 10.06.2015 у справі №162цс-15, від 22.04.2015 у справі №6-52 цс-15.

Ураховуючи викладене, надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки прибережної захисної смуги Бузького лиману для забудови індивідуальним будинком, суперечить вимогам законодавства.

Таким чином, не дотримавшись вимог законодавства міською радою з перевищенням повноважень та порушенням вимог закону надано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку із земель державного лісового фонду без вилучення її у встановленому законом порядку з постійного користування ДП Миколаївське лісове господарство та за відсутності погодження Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, пункти 76, 76.1 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради № 35/57 від 19.06.2009 суперечать законодавству, порушують цивільні права та інтереси, що згідно ст. ст. 16, 21 ЦК України, ст. 152 ЗК України та ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є підставою для визнання їх незаконними у судовому порядку.

Оскільки на підставі вказаних пунктів рішення міської ради Музиченку О.О. видано 12.08.2009 державний акт про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:05:090:0023 серії ЯЕ № 443065, то він також підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Частиною 3 ст. 388 ЦК України передбачено, що коли майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 Земельного кодексу України спірна ділянка відноситься до земель державної власності, а її власником (розпорядником) враховуючи положення ст.ст. 122, 149 Земельного кодексу України та ст. 31 Лісового кодексу України, є Миколаївська обласна державна адміністрація. Отже, обласна державна адміністрація у даному випадку є уповноваженим державою органом, який розпоряджається землями зазначеної категорії.

Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Вибуття спірної земельної ділянки відбулось без волі власника - держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації. Тому належним способом захисту порушеного права власності є витребування земельної ділянки від нинішнього власника ОСОБА_1 на користь належного власника - держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації.

У зв`язку з тим, що постійним користувачем спірної ділянки є ДП „Миколаївське лісове господарство» , наявні підстави для його залучення як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

З урахуванням викладеного земельна ділянка підлягає витребуванню на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з постійним користуванням ДП„Миколаївське лісове господарство» .

Відповідно до інформації Управління державного архітектурно- будівельного контролю Миколаївської міської ради від 17.04.2018 дозвільні документи на початок виконання будівельних робіт та введення об`єктів в експлуатацію на земельній ділянці по АДРЕСА_1 не реєструвались.

За інформацію Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 23.10.2018 за№ 02-06/3634 земельна ділянка вільна від забудов та будівельні роботи на ній не проводяться.

Статтею 131-1 Конституції України, передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів нездійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтями 14 Конституції України та 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі ст. 1 ЛК України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Незаконне надання земель державної власності лісогосподарського призначення у приватну власність грубо порушують інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, оскільки унеможливлюють реалізацію державної політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних і лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

Оскільки відповідно до ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 177, 181, 324 ЦК України земля та земельні ділянки є об`єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, указаний спір є приватноправовим та виник із відносин, урегульованих нормами цивільного права.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , земельні відносини, суб`єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об`єктами -землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню.

Доказів, які б спростовували вищевикладені висновки, судом не здобуті.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області належить стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 258-259 , 264-265 , 268 , 280-283, 354 ЦПК України , суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 - Рябого Є., в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради та ОСОБА_1 , де третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача є Державне підприємство «Миколаївське лісове господарство» про визнання незаконними та скасування рішень міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її витребування - задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати пункти 76, 76.1 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради № 35/57 від 19 червня 2009 року, якими затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 800 кв.м по АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним та скасувати виданий ОСОБА_1 державний акт на право власності серії ЯЕ № 443065 на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:05:090:0023 вул. Металургів, 6 АДРЕСА_2 , який 12.08.2009 зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Управлінням Держкомзему у м. Миколаїв за № 010900101476.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з постійним користуванням ДП «Миколаївське лісове господарство» земельну ділянку площею 800 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0023 по АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) з Миколаївської міськради (код ЄДРПОУ 04056612) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі по 5 542,98 грн. із кожного.

Копію заочного рішення направити відповідачам.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У відповідності до п.п. 15.5 ч.1 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Прокурор - Миколаївська місцева прокуратура № 2 (54050 м. Миколаїв, пр. Богоявленський 314).

Позивач - Миколаївська обласна державна адміністрація (54009 м. Миколаїв, вул. Адміральська 22, код ЄДРПОУ 00022579).

Відповідач - Миколаївська міська рада (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська 20, код ЄДРПОУ 04056612).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство Миколаївське лісове господарство (54007, м. Миколаїв, вул. Г. Дивіної 2-в, код ЄДРПОУ 33437380).

ОСОБА_2 Яна Анатоліївна Чернявська