Ухвала

від 24.02.2020 по справі 488/5343/18

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/5343/18

Провадження № 6/488/39/20 р.

УХВАЛА

Іменем України

24.02.2020 року м. Миколаїв Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,

при секретарі - Сенчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань заяву керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Рябого Є., про зміну способу і порядку виконання рішення суду,-

ВСТАНОВИВ:

13.02.2020 року заявник звернувся з даною заявою в Корабельний районний суд міста Миколаєва.

Обґрунтовуючи заяву тим, що заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13.11.2019 року у справі №488/5343/18, задоволено позов керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 - Рябого Є., в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради та ОСОБА_1 , де третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача є Державне підприємство «Миколаївське лісове господарство» про визнання незаконними та скасування рішень міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її витребування.

З Миколаївської міської ради стягнуто на користь прокуратури Миколаївської області 5542,98 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу позову.

На виконання зазначеного рішення Корабельним районним судом м. Миколаєва 10.02.2020 видано виконавчий лист № 488/5343/18 про стягнення з Миколаївської міської ради на користь прокуратури Миколаївської області судового збору в сумі 5542,98 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Відповідно до вказаного Порядку, зазначені рішення виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів шляхом здійснення безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам.

Пунктом 1 Порядку встановлено, що безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

При цьому, боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Законом України Про місцеве сахмоврядування в Україні (ст. ст. 1, 2) встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування; сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Рада є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів, і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Виконавчі органи створюються радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено поняття рішення про місцевий бюджет - це нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Водночас, ст. 22 цього Кодексу до головних розпорядників бюджетних коштів віднесено виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Також, цією статтею передбачено, що якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Отже, Миколаївська міська рада затверджує місцеві бюджети, уповноважена на здійснення витрат бюджету, але безпосередньо фінансових ресурсів не має.

Фінансові ресурси закріплено за виконавчими органами Миколаївської міської ради, які і є розпорядниками коштів бюджету міської ради, саме до їх повноважень віднесено виконання місцевого бюджету.

Відсутність у Миколаївської міської ради розрахункових рахунків унеможливлює виконання судового рішення про стягнення судового збору, отже, слід прийняти нові заходи для його реалізації шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання.

На підставі викладеного, заявник звернувся до суду.

У судове засідання сторони не з`явилися, але неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення вищезазначених питань.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що зазначена заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 129, 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Згідно зі ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України .

Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Отже, задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду про стягнення на користь прокуратури Миколаївської області 5542,98 грн. судового збору з Миколаївської міської ради через виконавчий комітет Миколаївської міської ради, не змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України .

Керуючись ст. 435 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Рябого Є., про зміну способу і порядку виконання рішення суду - задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 10.12.2019 у справі № 488/5343/18 (2/488/687/19), стягнути на користь прокуратури Миколаївської області ( Стягувач: прокуратура Миколаївської області, рахунок № иА748201720343150001000000340, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910048 ) 5542,98 грн., судового збору з Миколаївської міської ради через виконавчий комітет Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 04056612, адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 ).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя: Яна Анатоліївна Чернявська