Рішення

від 22.11.2019 по справі 214/3771/19

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/3771/19

2/214/2117/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі

головуючого судді Чернової Н.В.,

при секретарі судового засідання Звада Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Кривому Розі при заочному розгляді справи в порядку загального позовного провадження цивільну справу №214/3771/19 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО , в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Савельєвої Анни Миколаївни (вул. Прорізна, буд.8, м. Київ), державного реєстратора Комунального підприємства Центр державної реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Ковальова Сергія Вадимовича ( вул. Каштанова, буд.6, с. Нива Трудова, Апостолівський район, Дніпропетровська область), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ГОФЕРА (вул. Телевізійна, буд.1д, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) про визнання права власності, скасування рішень державного реєстратора та скасування записів про державну реєстрацію права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Також, позивач просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номери 46228448 та 46227595 від 30.03.2019 року, прийняті державним реєстратором КП Центр державної реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Ковальовим С.В. Окрім того, ОСОБА_1 просить скасувати записи від 30.03.2019 року: №30950829 про реєстрацію переходу права власності, припинення права власності та державну реєстрацію права власності за ПАТ БАНК КАМБІО на вказане нежитлове приміщення; про скасування реєстраційної дії іпотеки, припинення дії іпотеки від 10.09.2014 року; про скасування реєстраційної дії іпотеки, припинення іпотеки від 11.09.2015 року; про скасування реєстраційної дії обтяження, припинення дії обтяження від 10.09.2014 року; про скасування реєстраційної дії обтяження, припинення дії обтяження від 11.09.2015 року.

В обґрунтування свого позову позивач вказала, що вона, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.10.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кучман І.І. за реєстровим номером 4531,є власником нежитлового приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 225636512110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Продавцем та попереднім власником цього приміщення є ТОВ ГОФЕРА . Разом з цим, позивачка вказує, що 22.04.2019 року при реалізації нею наміру щодо відчуження цього майна та перевірці документів для укладення договору купівлі-продажу, нотаріус повідомила їй про неможливість його укладення в зв`язку з тим, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вона не є власником майна. 24.04.2019 року ОСОБА_1 отримано Витяг з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідно до якого 30.03.2018 року о 10:35:23 годин державним реєстратором Комунального підприємства Центр державної реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Ковальовим С.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №46227595, на підставі якого скасовано реєстраційну дію іпотеки, а саме записи про: припинення іпотеки від 10.09.2014 року та від 11.09.2015 року, а також скасовано реєстраційну дію обтяження - записів про припинення дії обтяження від 10.09.2014 року та 11.09.2015 року на вказаний об`єкт нерухомого майна. У подальшому, 30.03.2018 року об 11:43:37 годин державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №46228448, на підставі якого припинено право власності позивача та одночасно зареєстровано за ПАТ БАНК КАМБІО право власності на належний ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна. Підставою для припинення права власності та виникнення права власності у ПАТ БАНК КАМБІО та внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором вказано: повідомлення-вимога, серія та номер: 22/1706, виданий 21.09.2018 року, видавник: ПАТ БАНК КАМБІО ; Повідомлення про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності, серія та номер: 22/1712; 22/1713, виданий 21.09.2018 року; видавник: ПАТ БАНК КАМБІО , рекомендований лист про вручення поштового відправлення, серія та номер: б/н, видавник: Укрпошта; Договір іпотеки, серія та номер: 24/11-2013-10, виданий 28.11.2013 року; видавник: Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Чорна О.С. В той же час, позивачка звертає увагу на той факт, що укладений нею договір купівлі-продажу нерухомого майна від 31.10.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кучман І.І. за реєстровим номером 4531, станом на 25.04.2019 року не розривався/не припинявся, не визнавався судом недійсним та не був предметом будь-яких судових спорів. Більше того, позивачка стверджує, що не мала жодних взаємовідносин з ПАТ БАНК КАМБІО з приводу вказаного нежитлового приміщення, а тому, на її думку, у державного реєстратора Ковальова С.В. були відсутні будь-які законні підстави для припинення запису про її право власності та проведення в подальшому державної реєстрації права власності на належний їй об`єкт нерухомого майна за ПАТ БАНК КАМБІО . Окремо ОСОБА_1 зазначає, що в поданих ПАТ БАНК КАМБІО документах для проведення державної реєстрації права власності, - договорі іпотеки, власником нерухомого майна зазначено ТОВ ГОФЕРА , а не ОСОБА_1 , тобто мала місце явна невідповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містилися у поданих ПАТ БАНК КАМБІО документах, суперечність між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Однак, в даному випадку, без наявності рішень суду, державним реєстратором Ковальовим С.В. вчинені реєстраційні дії щодо припинення діючого запису про право власності позивача в Державному реєстрі та проведено державну реєстрації переходу права власності від неї до ПАТ БАНК КАМБІО , не зважаючи на наявність в Державному реєстрі відомостей стосовно того, що власником нерухомого майна є позивачка, а не ТОВ ГОФЕРА (Іпотекодавець). Також, державним реєстратором 30.03.2019 року без наявності будь-яких судових рішень прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №46227595, на підставі якого скасовано реєстраційну дію іпотеки, а саме записи про: припинення іпотеки від 10.09.2014 року та від 11.09.2015 року, а також скасовано реєстраційну дію обтяження, а саме записів про припинення дії обтяження від 10.09.2014 року та 11.09.2015 року на належний позивачці об`єкт нерухомого майна, що, на думку ОСОБА_1 є грубим порушенням її права власності та є підставою для скасування відповідних рішень. Окрім того, позивачка вважає, що ПАТ БАНК КАМБІО не мало права вимоги до ТОВ ГОФЕРА , оскільки договір іпотеки №24/11-2013-10 від 28.11.2013 року було спочатку змінено, а потім розірвано за згодою сторін, про що в Державному реєстрі містилися відповідні записи від 10.09.2014 року та 11.09.2015 року, а державний реєстратор Ковальов С.В., приймаючи рішення про державну реєстрацію прав, зобов`язаний був перевірити іпотечний договір на предмет його чинності (на іпотечному договорі містилася інформація про його розірвання), наявності зареєстрованих в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, заборон та даних про припинення іпотеки. Отже, ОСОБА_1 вважає, що оскільки вона є добросовісним, належним та законним набувачем права власності на вказане нерухоме майно, а ПАТ БАНК КАМБІО безпідставно та необґрунтовано оспорює та не визнає її право власності на даний об`єкт, є достатні законні підстави для визнання судом за нею, добросовісним набувачем на підставі правочину, права власності на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 225636512110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Не погоджуючись з вказаним позовом, представник відповідача ПАТ БАНК КАМБІО - адвокат Крижовий Д.В. надав до суду відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування відзиву вказав, що 22.11.2013 року між ПАТ БАНК КАМБІО та ТОВ АГРО-ПІВДЕНЬ-1 укладено Генеральний кредитний договір №24/11-2013 (далі - Кредитний договір), сума кредиту 30 мільйонів гривень, строк повернення кредиту - 31.12.2015 року. 28.11.2013 року, між Банком (Іпотекодержатель) та ТОВ ГОФЕРА (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір, який посвідчено Приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Чорною О.С. за №2422 (далі - Договір іпотеки). Відповідно до п.1.1. Договору іпотеки, Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку нежиле нерухоме майно а саме нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер: 225636512110. 19.08.2014 року Правлінням НБУ видано постанову №510/БТ Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ БАНК КАМБІО шляхом призначення куратора . 20.08.2014 року примірник постанови №510/БТ передано нарочно Першому заступнику Голови правління ПАТ БАНК КАМБІО Кондратенко Л. В. 25.09.2014 року Правлінням НБУ видано Постанову №603/БТ Про віднесення ПАТ БАНК КАМБІО до категорії проблемних . 04.12.2014 року Правлінням НБУ видано Постанову №782 Про віднесення ПАТ БАНК КАМБІО до категорії неплатоспроможних . 16.07.2018 року видано Наказ №108, яким створено комісію для підготовки, аналізу та узагальнення аналітичної інформації щодо правочинів укладених Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації Банку, які можуть містити ознаки нікчемності. 18.07.2018 року видано Наказ №109, яким затверджено Акт комісії з перевірки правочинів на предмет нікчемності від 18.07.2018 року. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) здійснено перевірку діяльності Банку на предмет доведення останнього до неплатоспроможності та вчинення інших правопорушень. Так, у ході перевірки було встановлено, що аналіз балансових даних ПАТ БАНК КАМБІО за рік до введення тимчасової адміністрації ФГВФО свідчить про активне згортання балансу Банку протягом серпня-вересня 2014 року, валюта якого за період з 01.09.2014 року до 01.10.2014 року зменшилась з 2 535,7 млн. грн. до 1 505,4 млн. грн. (на 1 030,3 млн. грн. або 41%), у тому числі за рахунок Кредитів юридичних та фізичних осіб більш ніж на 889 млн. грн. Щодо ліквідації ПАТ БАНК КАМБІО , представник вказує, що відповідно до Постанови Правління НБУ №144 від 27.02.2015 року Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ БАНК КАМБІО , виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 02.03.2015 року за №46 "Про початок ліквідації ПАТ БАНК КАМБІО та призначення уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію Банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ БАНК КАМБІО та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка В.І. строком на 1 рік з 02.03.2015 року по 01.03.2016 року включно. В подальшому, на підставі п.2 ч.5 ст.12, ч.1 ст.35, ч.5 ст.44, ч.3 ст.48 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 22.02.2016 року за №212 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ БАНК КАМБІО на два роки до 01.03.2018 року включно. 01.02.2018 року виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення №304 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ БАНК КАМБІО строком на один рік з 02.02.2018 року до 01.03.2019 року включно. 29.03.2018 року, виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення №900, яким змінено уповноважену особу ФГВФО, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ БАНК КАМБІО , а саме призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Северина Ю.П. на строк з 30.03.2018 року до 01.03.2019 року включно. 14.02.2019 року Виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення №350 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ БАНК КАМБІО строком на один рік з 02.03.2019 року до 01.03.2020 року включно. Щодо виявлення нікчемник правочинів, представник відповідача вказує, що на виконання вимог Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Закон) , уповноваженою особою Банку здійснено ряд заходів, а саме: 16.07.2018 року видано Наказ №108, яким створено комісію для підготовки, аналізу та узагальнення аналітичної інформації щодо правочинів укладених Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації Банку, які можуть містити ознаки нікчемності. 18.07.2018 року за результатами проведеної перевірки, складено Акт комісії з перевірки правочинів, в якому Комісія зробила висновок, що окремим кредиторам надано переваги (пільги), не передбачені для них Законом. 18.07.2018 року проведено засідання Малого комітету з управління активами ПАТ БАНК КАМБІО та видано Наказ №109, згідно з яким затверджено Акт комісії з перевірки правочинів на предмет нікчемності від 18.07.2018 року, яким виявлено ознаки нікчемності у ряді договорів, що укладались протягом року до моменту введення тимчасової адміністрації Банку: договір відступлення права вимоги від 08.09.2014 року, укладений між первісним кредитором ПАТ БАНК КАМБІО , Боржником - ТОВ АГРО ПІВДЕНЬ-1 , новим кредитором -1 ОСОБА_3 , новим кредитором -2 ОСОБА_4 , за яким відступлено право вимоги за Генеральним кредитним договором №24/11-2013 від 22.11.2013 року, в рамках якого укладено Індивідуальну кредитну угоду №26/11-2013 від 22.11.2013 року, Індивідуальну кредитну угоду №25/11-2013 від 25.11.2013 року, Індивідуальну кредитну угоду №32/05-2014 від 23.06.2014 року; Договір відступлення права вимоги від 09.09.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Чорною О.С., зареєстрований за №1416. Іпотекодавець - ТОВ ГОФЕРА ; додатковий договір від 09.09.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Чорною О.С., зареєстрований в реєстрі за №1418 до Іпотечного договору №24/11-2013-10 від 28.11.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Чорною О.С., реєстровий номер 2422, Заставодавець - ТОВ ГОФЕРА . Також, представник відповідача заперечує проти порушення банком реєстраційної процедури. Так, виявивши факт нікчемності правочинів та фактичне невиконання кредитного зобов`язання, Банк направив відповідну повідомлення-вимогу на адресу Боржника та Іпотекодавця. На момент направлення повідомлення-вимоги - 28.09.2018 року, власником спірного майна було ТОВ ГОФЕРА - первісний Іпотекодавець. Ця інформація відображена у інформаційній довідці №135050399 від 21.08.2018 року. Представник звертає увагу, що ТОВ ГОФЕРА було власником вказаного майна з 28.11.2013 року, проте, як зазначає Позивач, отримавши повідомлення-вимогу від Банку, здійснило відчуження предмету іпотеки на підставі договору купівлі-продажу, покупцем згідно якого стала ОСОБА_1 , отже, на момент укладання договору купівлі-продажу продавець знав про нікчемність договорів, якими було припинено Договір іпотеки. Представник відповідача вважає, що такі дії щодо швидкого відчуження майна на користь третьої особи ТОВ ГОФЕРА свідчать про усвідомлення останнім протиправності своїх дій та про намір уникнути наслідків відповідальності за невиконання кредитного зобов`язання. Також, на думку представника, факт відчуження предмета іпотеки ТОВ ГОФЕРА до ОСОБА_1 може бути простою формальністю, здійсненою з метою утворення формальних перепон для звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки, згідно з інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ ГОФЕРА (ЄДРПОУ:31735335) засновниками товариства є: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

25.09.2019 року представником позивача надано відповідь на вказаний вище відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з доводами представника відповідача, вважає їх безпідставними та невмотивованими та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх правомірними.

Окрім того, 09.07.2019 року представником третьої особи ТОВ ГОФЕРА надано до суду пояснення до позовної заяви, відповідно до яких 31.10.2018 року між ТОВ ГОФЕРА та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кучман І.І. за реєстровим номером 4531, на підставі якого ТОВ ГОФЕРА передало, а ОСОБА_1 прийняла у власність та сплатила обговорену грошову суму за наступне майно - нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 225636512110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаний договір не розривався/не припинявся, не визнавався судом недійсним та не був предметом будь-яких судових спорів. Представник ТОВ ГОФЕРА зазначає, що дійсно, 28.11.2013 року між ПАТ БАНК КАМБІО та ними укладено Договір іпотеки №24/11-2013-10, відповідно до умов якого ТОВ ГОФЕРА (Іпотекодавець та майновий поручитель) передало ПАТ БАНК КАМБІО (Іпотекодержатель) в іпотеку нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 225636512110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в якості забезпечення зобов`язань ТОВ АГРО ПІВДЕНЬ-1 за генеральним кредитним договором №24/11-2013 від 22.11.2013 року, індивідуальної кредитної угоди №25-11-2013 від 25.11.2013 року. Так, 09.09.2014 року між ПАТ БАНК КАМБІО , ТОВ ГОФЕРА , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено додатковий договір до Іпотечного договору №24/11-2013-10 від 28.11.2013 року, відповідно до умов якого було змінено іпотекодержателя з ПАТ БАНК КАМБІО на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у зв`язку з відступленням банком прав вимоги за генеральним кредитним договором №24/11-2013 від 22.11.2013 року, індивідуальної кредитної угоди №25-11-2013 від 25.11.2013 року. Тобто, станом на 09.09.2014 року ПАТ БАНК КАМБІО вже не мало права вимоги до ТОВ ГОФЕРА , оскільки іпотечний договір було змінено за згодою сторін (замінено іпотекодержателя у зв`язку з відступленням права вимоги). У подальшому, у зв`язку з повним погашенням основного зобов`язання по кредитним договорам перед ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , договір іпотеки №24/11-2013-10 від 28.11.2013 року було припинено на підставі п.9.2. у зв`язку з повним виконанням вимог іпотекодержателів та кредитними договорами. На думку представника третьої особи, ПАТ БАНК КАМБІО не мало права вимоги до ТОВ ГОФЕРА , оскільки відповідно до умов додаткового договору до Іпотечного договору №24/11-2013-10 від 28.11.2013 року ПАТ БАНК КАМБІО втратив статус іпотекодержателя по іпотечному договору від №24/11-2013-10 від 28.11.2013 року, про що в Державному реєстрі містилися відповідні записи від 10.09.2014 року та 11.09.2015 року, а державний реєстратор Ковальов С.В. приймаючи рішення про державну реєстрацію прав, мав би перевірити іпотечний договір на предмет їх чинності, наявності зареєстрованих в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, заборон та іпотек згідно цих іпотечних договорів. Натомість державним реєстратором безпідставно зареєстровано право власності за банком на об`єкти нерухомого майна, за договором іпотеки, в якому банк не є іпотекодержателем. Отже, представник вважає, що державним реєстратором не перевірено договір іпотеки №24/11-2013-10 від 28.11.2013 року на предмет йог відповідності діючому законодавству та безпідставно зареєстровано 30.03.2019 року перехід права власності від ОСОБА_1 (котра взагалі не була стороною договору іпотеки) до ПАТ БАНК КАМБІО на об`єкт нерухомого майна за вже припиненим (розірваним) договором іпотеки №24/11-2013-10 від 28.11.2013 року. Окрім того, представник третьої особи вважає безпідставним посилання державного реєстратора Ковальова С.В. в Державному реєстрі речових прав на те, що наказом ПАТ БАНК КАМБІО №109 від 18.07.2018 року були застосовані наслідки нікчемності правочинів у зв`язку з чим, поновлені права ПАТ БАНК КАМБІО на предмет іпотеки. Також, представник стверджує про те, що вказівка ПАТ БАНК КАМБІО в №109 від 18.07.2018 року на нікчемність правочинів не може встановлювати обов`язки для третіх осіб, зокрема для державного реєстратора Ковальова С.В., ОСОБА_1 чи ТОВ ГОФЕРА та порушувати право власності позивача на належний їй об`єкт нерухомого майна. Отже, державний реєстратор, здійснивши на підставі внутрішнього наказу ПАТ БАНК КАМБІО №109 від 18.07.2018 (без рішення суду про застосування наслідків недійсності правочинів) скасування записів про державну реєстрацію від 10.09.2014 року та 11.09.2015 року, припинивши право власності ОСОБА_1 та провівши державну реєстрацію права власності за ПАТ БАНК КАМБІО на належне позивачу нерухоме майно грубо порушив вимоги ст.19 Конституції України, ч.3 ст.10, ч.5 ст.12, ч.1, 2 ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , що є підставою для скасування відповідних рішень і скасування здійснених ним реєстраційний записів.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явились, при цьому, представник позивача надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за їх відсутності, підтримав заявлені позовні вимоги, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ БАНК КАМБІО та відповідач державний реєстратор КП Центр державної реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Ковальов С.В. в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надавали.

Представник третьої особи ТОВ ГОФЕРА , в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення судом позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з прав людини від 11 квітня 2011 року у справі "Жук проти України", яке підлягає застосуванню відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слідує, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їм вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їхнє право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.

У зв`язку з цим, з огляду на належне повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду вказаної цивільної справи, суд вважає можливим провести заочний розгляд вказаної справи на підставі наявних в ній письмових доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Згідно з ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Так, правовідносини, пов`язані з набуттям права власності на майно та його державною реєстрацією регулюються Цивільним кодексом України, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-IV від 01.07.2004 (далі - Закон №1952), Законом України Про іпотеку № 898- IV від 05.06.2003 року, Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Окрім того, відповідно до ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ст.ст.317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Так, судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.10.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кучман І.І. за реєстровим номером 4531, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 225636512110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Продавцем та попереднім власником цього приміщення є ТОВ ГОФЕРА . Вказана обставина, також, підтверджується копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.17-18, 24).

Відповідно до ст.181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Так, відповідно до ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Положеннями ч.2 ст.3 вказаного Закону встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.10 Закону №1952, державний реєстратор, зокрема:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно з ст.22 Закону №1952, документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

При цьому, відповідно до ст.37 вказаного Закону, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Тобто, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державний реєстратор зобов`язаний ретельно перевірити відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах, а також документи, які подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень та встановити факт відсутності підстав для відмови у такій реєстрації. Вчинення вказаних дій є обов`язком, а не правом державного реєстратора.

Разом з цим, судом встановлено, що 22.04.2019 року при реалізації позивачкою наміру щодо відчуження вказаного вище майна та перевірці документів для укладення договору купівлі-продажу, нотаріус повідомила їй про неможливість його укладення в зв`язку з тим, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вона не є його власником.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №164819809 від 24.04.2019 року, 30.03.2018 року о 10:35:23 годин державним реєстратором КП Центр державної реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Ковальовим С.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №46227595, на підставі якого скасовано реєстраційну дію іпотеки, а саме записи про: припинення іпотеки від 10.09.2014 року та від 11.09.2015 року, а також скасовано реєстраційну дію обтяження - записів про припинення дії обтяження від 10.09.2014 року та 11.09.2015 року на вказаний об`єкт нерухомого майна. У подальшому, 30.03.2018 року об 11:43:37 годин державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №46228448, на підставі якого припинено право власності позивача та одночасно зареєстровано за ПАТ БАНК КАМБІО право власності на належний ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна. Підставою для припинення права власності та виникнення права власності у ПАТ БАНК КАМБІО та внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором вказано: повідомлення-вимога, серія та номер: 22/1706, виданий 21.09.2018 року, видавник: ПАТ БАНК КАМБІО ; Повідомлення про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності, серія та номер: 22/1712; 22/1713, виданий 21.09.2018 року; видавник: ПАТ БАНК КАМБІО , рекомендований лист про вручення поштового відправлення, серія та номер: б/н, видавник: Укрпошта; Договір іпотеки, серія та номер: 24/11-2013-10, виданий 28.11.2013 року; видавник: Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Чорна О.С. (а.с.19-23).

Також, як видно з копії ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.05.2019 року, слідчим суддею цього суду в межах кримінального провадження №42019041750000048 накладено арешт, зокрема, на нежитлове приміщення, загальною площею 144,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.27-30).

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Пунктом 5 ч.1 ст.24 вказаного Закону встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, зокрема, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. При цьому, за ч.2 цієї статті, за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Суду не надано будь-яких доказів того, що станом на 30.03.2019 року існували будь-які рішення суду про визнання вказаного вище договору купівлі-продажу недійсним або про скасування рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 від 31.10.2018 року та припинення відповідного запису в Державному реєстрі, у зв`язку з чим, ці відомості, в силу положень ч.5 ст.12 Закону №1952 були достовірними, тому саме на підставі цих відомостей державний реєстратор зобов`язаний був здійснити дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.

Разом з цим, як видно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №164819809 від 24.04.2019 року, в поданих ПАТ БАНК КАМБІО документах для проведення державної реєстрації права власності, а саме договорі іпотеки, власником нерухомого майна зазначено ТОВ ГОФЕРА , а не ОСОБА_1 , тобто, на думку суду, мала місце очевидна невідповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містилися у поданих Банком документах, суперечність між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Таким чином, суд вважає, що встановлені обставини, в силу п.5 ч.1 ст.24 Закону №1952 є обов`язковою підставою для прийняття державним реєстратором рішення про відмову у проведенні державної реєстрації. Разом з цим, як видно з матеріалів справи, державним реєстратором КП Центр державної реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Ковальовим С.В., без наявності рішень суду, були вчинені реєстраційні дії по припиненню діючого запису про право власності ОСОБА_1 в Державному реєстрі та проведено державну реєстрації переходу права власності від неї до ПАТ БАНК КАМБІО , не зважаючи на наявність в Державному реєстрі відомостей стосовно того, що власником нерухомого майна є саме позивачка, а не ТОВ ГОФЕРА .

Згідно із ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Положеннями ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положення ст.216 ЦК України передбачають, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

При цьому, судом встановлено, що 22.11.2013 року між ПАТ БАНК КАМБІО та ТОВ АГРО-ПІВДЕНЬ-1 укладено Генеральний кредитний договір №24/11-2013 (далі - Кредитний договір), сума кредиту 30 000 000,00 грн., строк повернення кредиту - 31.12.2015 року (а.с.100-103). В подальшому, між цими ж сторонами 21.02.2014 року та 08.09.2014 року укладено додаткові угоди до цього Кредитного договору (а.с.104-107, 108).

25.11.2013 року між ПАТ БАНК КАМБІО та ТОВ АГРО-ПІВДЕНЬ-1 укладено Індивідуальну кредитну угоду №25/11-2013 (відзивна відновлювальна кредитна лінія), сума кредиту - 12 500 000,00 грн., строк повернення кредиту - 31.12.2014 року, проценти за користування кредитом - 22% річних (а.с.175-181).

28.11.2013 року між ПАТ БАНК КАМБІО та ТОВ ГОФЕРА укладено Договір іпотеки №24/11-2013-10, відповідно до умов якого ТОВ ГОФЕРА (Іпотекодавець та майновий поручитель) передало ПАТ БАНК КАМБІО (Іпотекодержатель) в іпотеку нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 225636512110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в якості забезпечення зобов`язань ТОВ АГРО ПІВДЕНЬ-1 за генеральним кредитним договором №24/11-2013 від 22.11.2013 року, індивідуальної кредитної угоди №25-11-2013 від 25.11.2013 року (а.с.66-73).

Також, 08.09.2014 року між первісним кредитором ПАТ БАНК КАМБІО , Боржником - ТОВ АГРО ПІВДЕНЬ-1 , новим кредитором-1 ОСОБА_3 , новим кредитором-2 ОСОБА_4 укладено договір відступлення права вимоги, за яким відступлено право вимоги за Генеральним кредитним договором №24/11-2013 від 22.11.2013 року (а.с.182-188).

09.09.2014 року між ПАТ БАНК КАМБІО , ТОВ ГОФЕРА , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено додатковий договір до Іпотечного договору №24/11-2013-10 від 28.11.2013 року, відповідно до умов якого було змінено іпотекодержателя з ПАТ БАНК КАМБІО на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у зв`язку з відступленням банком прав вимоги за генеральним кредитним договором №24/11-2013 від 22.11.2013 року, індивідуальної кредитної угоди №25-11-2013 від 25.11.2013 року (а.с.74-76).

Отже, станом на 09.09.2014 року ПАТ БАНК КАМБІО вже не мало права вимоги до ТОВ ГОФЕРА , оскільки іпотечний договір було змінено за згодою сторін (замінено іпотекодержателів у зв`язку з відступленням права вимоги).

У подальшому, нові іпотекодержателі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали заяви, завірені приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Чорною О.С., згідно з якими ОСОБА_4 , отримав 11566226,34 грн., а ОСОБА_3 - 4276998,24 грн. відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 08.09.2014 року усіма додатковими договорами та договорами застави. Обидва повідомили, що матеріальних та інших претензій до ТОВ АГРО-ПІВДЕНЬ-1 , яке є боржником за вищевказаними договорами вони не мають, у зв`язку з чим просять зняти заборону відчуження та вилучити записи про обтяження та іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та вилучити записи про обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, зокрема, на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.77-78, 79-80).

Таким чином, з наявних в матеріалах справи документів, судом встановлено, що у зв`язку з повним погашенням основного зобов`язання по кредитним договорам перед ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , договір іпотеки №24/11-2013-10 від 28.11.2013 року було припинено на підставі п.9.2. у зв`язку з повним виконанням вимог іпотекодержателів та кредитними договорами.

Так, відповідно до ч.1 ст.37 Закону України Про іпотеку, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Згідно з п.57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Підпунктами 7.1, 7.2 пункту 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, визначено, що договір сторін про зміну або розірвання нотаріально посвідченого договору здійснюється шляхом складання окремого договору. Договір про зміну або розірвання договору підписується сторонами і посвідчується нотаріусом. На всіх наданих нотаріусу примірниках основного договору проставляється відмітка про його зміну або розірвання, у якій зазначаються номер за реєстром та дата посвідчення договору про зміну або розірвання, проставляється нотаріусом підпис і скріплюється його печаткою.

Згідно зі ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Так, на думку суду, ПАТ БАНК КАМБІО не мало права вимоги до ТОВ ГОФЕРА , оскільки договір іпотеки №24/11-2013-10 від 28.11.2013 року було спочатку змінено, а потім розірвано за згодою сторін, про що в Державному реєстрі містяться відповідні записи від 10.09.2014 року та 11.09.2015 року (а.с.21).

Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що державний реєстратор Ковальов С.В., приймаючи рішення про державну реєстрацію прав, був зобов`язаний перевірити іпотечний договір на предмет його чинності, наявності зареєстрованих в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, заборон та даних про припинення іпотеки, тому, не вчинивши вказані дії, 30.03.2019 року безпідставно зареєстрував перехід права власності від ОСОБА_1 до ПАТ БАНК КАМБІО на об`єкт нерухомого майна за вже припиненим (розірваним) договором іпотеки №24/11-2013-10 від 28.11.2013 року.

Відповідно до пункту 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів показаннями свідків.

Згідно зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи, до чого також зводиться позиція Європейського суду з прав людини у рішенні Проніна проти України № 63566/00 від 18.07.006 року.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки при вчиненні відповідачами оспорюваних реєстраційних дій обмежено її право власності, яке є непорушним, відповідно до вимог ст.41 Конституції України та підлягає захисту та поновленню в судовому порядку.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст.141 ЦПК України, з огляду на ухвалення рішення на користь позивача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів ПАТ БАНК КАМБІО , в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Савельєвої А.М. та державного реєстратора КП Центр державної реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Ковальова С.В., кожного окремо у рівних частинах на користь ОСОБА_1 по 3087,10 грн. в рахунок відшкодування сплаченого нею при зверненні до суду судового збору (а.с.1).

Окрім того, в порядку ч.2 ст.7 Закону України Про судовий збір , суд вважає за доцільне повернути ОСОБА_1 надміру сплачену нею суму судового збору у розмірі 676,60 грн.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 142, 206, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 280, 354, 355, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО , в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Савельєвої Анни Миколаївни, державного реєстратора Комунального підприємства Центр державної реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Ковальова Сергія Вадимовича, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ГОФЕРА про визнання права власності, скасування рішень державного реєстратора та скасування записів про державну реєстрацію права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 225636512110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46228448 від 30.03.2019 року, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства Центр державної реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Ковальовим Сергієм Вадимовичем, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №30950829 від 30.03.2019 року про припинення права власності ОСОБА_1 на майно та внесено запис про перехід права власності до Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 225636512110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 21.

Скасувати запис №30950829 від 30.03.2019 року про реєстрацію переходу права власності, припинення права власності та державну реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством БАНК КАМБІО на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 225636512110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , здійснений державним реєстратором Комунального підприємства Центр державної реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Ковальовим Сергієм Вадимовичем.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46227595 від 30.03.2019 року, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства Центр державної реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Ковальовим Сергієм Вадимовичем, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна внесено записи від 30.03.2019 року про скасування реєстраційної дії іпотеки, а саме записи про: припинення іпотеки від 10.09.2014 року та від 11.09.2015 року, а також скасовано реєстраційну дію обтяження - записів про припинення дії обтяження від 10.09.2014 року та 11.09.2015 року на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 225636512110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Скасувати запис від 30.03.2019 року про скасування реєстраційної дії іпотеки: припинення іпотеки від 10.09.2014 року, здійснений державним реєстратором Комунального підприємства Центр державної реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Ковальовим Сергієм Вадимовичем на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 225636512110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Скасувати запис від 30.03.2019 року про скасування реєстраційної дії іпотеки: припинення іпотеки від 11.09.2015 року, здійснений державним реєстратором Комунального підприємства Центр державної реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Ковальовим Сергієм Вадимовичем, на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 225636512110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Скасувати запис від 30.03.2019 року про скасування реєстраційної дії обтяження: припинення дії обтяження від 10.09.2014 року, здійснений державним реєстратором Комунального підприємства Центр державної реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Ковальовим Сергієм Вадимовичем на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 225636512110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Скасувати запис від 30.03.2019 року про скасування реєстраційної дії обтяження: припинення дії обтяження від 11.09.2015 року, здійснений державним реєстратором Комунального підприємства Центр державної реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Ковальовим Сергієм Вадимовичем на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 225636512110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО (ЄДРПОУ 26549700), в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Савельєвої Анни Миколаївни та державного реєстратора Комунального підприємства Центр державної реєстрації та надання послуг Нивотрудівської сільської ради Ковальова Сергія Вадимовича, кожного окремо в рівних частках, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , по 3087 (три тисячі вісімдесят сім) грн. 10 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з державного бюджету надміру сплачену нею суму судового збору в розмірі 676 (шістсот сімдесят шість) грн. 60 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його ухвалення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В.Чернова