Рішення

від 18.11.2019 по справі 802/2350/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 листопада 2019 р. Справа № 802/2350/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

представника позивача: Глівінська С.Й.

представника відповідача: Лисенко Л.М., Сивий М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон-Ш"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Леон-Ш з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.11.2017 № 0010081406, № 0010071406.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами проведеної виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ Леон-Ш із своєчасності, достовірності та повноти нарахування ПДВ по взаємовідносинах з ПП Ремподіллябуд та ПП Гарде-плюс за період з 01.10.2014 по 31.10.2014, відповідачем складено акт від 02.10.2017 №1855/1406/33623460, у висновках якого зафіксовано порушення п. 44.1., 44.3. ст. 44, п. 198.1. ст. 198, п. 200.1., 200.2. ст. 200 ПК України в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 248733 грн., у тому числі - вересень 2014 року - 133333 грн. та жовтень 2014 року - 115400 грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення від 10.11.2017 №0010081406, яким до позивача застосований адміністративний штраф у сумі 510 грн. згідно п. 85.2. ст. 85, п. 121.1. ст.121 ПК України та №0010071406, яким позивачеві донарахований ПДВ у сумі 115400 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у 28850 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.05.2018, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018, адміністративний позов задоволено.

Разом із тим, постановою Верховного Суду від 26.04.2019 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.05.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018, а справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду.

15.07.2019 матеріали справи надійшли на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 18.07.2019 матеріали даної справи прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 12.08.2019.

Судове засідання 12.08.2019 відкладено до 11.09.2019 за клопотанням представника позивача. В зв`язку з необхідністю отримання правової допомоги.

Ухвалою від 11.09.2019 задоволено клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області та замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у Вінницькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Вінницькій області.

Іншою ухвалою від 11.09.2019, постановленою судом без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 календарних днів.

З огляду на наведені вище обставини, судове засідання 11.09.2019 відкладено до 25.09.2019.

Судове засідання 25.09.2019 відкладено до 16.10.2019 з метою надання представнику позивача часу для подання відповіді на відзив.

Ухвалою від 16.10.2019 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон-Ш" та викликано в наступне судове засідання в якості свідка начальника виробництва Калинівського ДЕД ДП "Вінницький облавтодор" ОСОБА_1 .

Крім того, в зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 18.10.2019.

Ухвалою від 18.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.11.2019.

Судове засідання 06.11.2019 відкладено до 18.11.2019 з метою повторного виклику свідка в судове засідання.

В судовому засіданні 18.11.2019 представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити. Зокрема зазначила, що фактичне отримання від ПП Гранде плюс товару, обумовленого договором від 23.10.2014, підтверджується видатковою накладною №23 від 24.10.2014, товарно-транспортною накладною №83 від 24.10.2014, заявкою №6 від 23.10.2014 відповідно до договору поставки №23-10 від 23.10.2014. Крім того, зазначила, що місцем розвантаження товару було Калинівська філія ДЕД ДП Вінницький облавтодор , що підтверджується актом приймання матеріалів від 24.10.2014. Також вказала, що в зазначеному вище акті наявне найменування, марка і вид нафтопродукту - Мазут М-100, волога 1,6%, температура - 81 С, яка дозволяє перелити мазут із ємності транспортування в ємність зберігання. Факт отримання мазуту саме від ПП Гранде плюс підтверджується зазначеною в акті ТТН №83 від 24.10.2014, із якої слідує, що товар перевозився автомобілем з д.н.з НОМЕР_1 , водієм ОСОБА_2 . Представник позивача також зазначила, що позивач не вповноважений на перевірку реєстрації належних ПП Гранде плюс транспортних засобів, адже завданням ТОВ "Леон-Ш" було отримати складовий матеріал для приготування асфальтної суміші, в даному випадку - мазуту, який і був поставлений за вказівкою позивача до Калинівської філії ДЕД ДП Вінницький облавтодор . Крім того, зазначила, що згідно з Методичними рекомендаціями по нормуванню обліку палива для виготовлення асфальтобетонної суміші, мазут або паливо пічне використовуються для розігріву суміші бітуму, пластифікаторів та щебені для виготовлення асфальтобетонної суміші. Тому немає різниці в тому, що використовувати: чи паливо пічне, чи мазут, оскільки обидва ці компоненти застосовуються як паливо для парових котлів, котельних установ та промислових печей. Також зазначила, що перевезення за договором №04/08/14-01 від 04.08.2014, укладеним між позивачем та ПП Ремподіллябут здійснювались для виконання договору підряду будівництва дороги, укладеного між ТОВ "Леон-Ш" та Департаментом ЖКГЕІ обласної державної адміністрації, виконання якого було предметом перевірки Головного управління ДФС у Вінницькій області, що підтверджується довідкою від 02.06.2016.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували щодо задоволення даного адміністративного позову, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначили, що на даний момент не відомо чи відновленні первинні документи по господарським операціям із ПП Гранде плюс , адже позивачем не надано доказів на підтвердження вжиття заходів для відновлення документів. Також зазначили, що під час оформлення товарно-транспортної накладної №83 від 24.10.2014 порушено норми Правил перевезень, що унеможливлює відстеження пункту навантаження та пункту розвантаження. Крім того, звернули увагу на те, що автомобіль, вказаний у наданій позивачем товарно-транспортній накладній не міг здійснювати автоперевезення нафтопродуктів, адже не є автоцистерною, а фургоном, що за своїми характеристиками не придатний для перевезення нафтопродуктів. Крім того, копія акта прийому-передачі давальницької сировини датована 20.05.2014, тоді як копія видаткової накладної та ТТН, які надані позивачем на підтвердження спірних правовідносин датовані 24.10.2014. Таким чином, Калинівська ДЕД прийняла мазут 20.05.2014, який був транспортований ПП Гранде плюс 24.10.2014, що є неможливим. Що ж до господарських операцій із ПП Ремподіллябут зазначили, що надані позивачу транспортні засоби належали не ПП Ремподіллябут а іншим особам. Також зазначили, що автомобілі, які надало ПП Ремподіллябут , не можливо ідентифікувати. Крім того, в договорах та інших первинних документах відсутні номерні знаки транспортних засобів, які надавалась ПП Ремподіллябут .

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що На підставі наказу про проведення позапланової документальної перевірки від 14.06.2017 та перенесення термінів проведення вказаної перевірки від 20.06.2017, у зв`язку із повідомленням позивача про втрату первинних документів та надання йому відповідного строку на їх відновлення, відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка позивача з своєчасності, достовірності та повноти нарахування ПДВ по взаємовідносинах з ПП Ремподіллябуд та ПП Гранде плюс за період з 01.10.2014 по 31.10.2014. За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 02.10.2017 № 1855/1406/33623460.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1., 44.3. ст.. 44, п. 198.1. ст.. 198, п. 200.1., 200.2. ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 248733 грн., у тому числі - вересень 2014 року - 133333 грн. та жовтень 2014 року - 115400 грн.

В акті перевірки зазначено, що ПП Ремподіллябуд не мало достатніх трудових ресурсів для вчинення господарських операцій такого об`єму, за ним не зареєстровані ніякі транспортні засоби. Надані позивачем ТТН не містять необхідних певних відомостей, відповідно оформлені неналежним чином та не можуть підтверджувати господарські операції. Транспортні засоби, на які є посилання в ТТН, зареєстровані на фізичну особу, з якою не встановлено договірних стосунків. Були допитані водії, визначені у ТТН, які не підтвердили виконання таких робіт. Один з транспортних засобів взагалі не зареєстрований у органах ДАІ. Встановлена відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, сировини та матеріалів для здійснення господарських операцій. У договорі, укладеним з позивачем зазначено, що саме ПП Ремподіллябуд здійснює заправку транспорту, але у реєстрі податкових накладних не виявлено податкових накладних на придбання паливно - мастильних матеріалів. Направлені запити до Управління Держземагентства у Вінницькій області щодо наявності у підприємства земельних ділянок, у відповіді зазначено про відсутність таких, до Управління Держпраці у Вінницькій області щодо наявності у підприємства спецтехніки, згідно отриманої відповіді в управлінні відсутня інформація щодо наявності такої техніки та видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки і експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Встановлена відсутність контрагента за місцем реєстрації. Директор підприємства підтвердив, що є посадовою особою, але на даний час знаходиться у відрядженні за територією Вінницької області.

Стосовно ПП Гранде плюс відповідачем встановлено, що за підприємством не зареєстровані транспортні засоби та відсутність необхідних ресурсів для здійснення господарських операцій. 20.06.2017 року позивачем було повідомлено про втрату первинних документів стосовно вказаних контрагентів та надана відповідна довідка.

До перевірки позивачем були надані копії первинних документів, які не були прийняті відповідачем та складений акт від 21.09.2017 року № 345 про ненадання документів, що належать до перевірки. Крім цього, при перевірці податкової накладної встановлено, що вона оформлена з порушення вимог законодавства, не зазначено код товару згідно УКТЗЕД. Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Херсонській області здійснюється досудове розслідування по цьому контрагенту за кримінальним провадженням від 09.02.2017 року.

З наведеного зроблені висновки, що господарські операції із вказаними контрагентами не мали реального характеру.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та надав заперечення від 31.10.2017 року, які листом від 08.11.2017 року залишені відповідачем без задоволення.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення: від 10.11.2017 року № 0010081406, яким до позивача застосований адміністративний штраф у сумі 510 грн. згідно п. 85.2.ст. 85, п. 121.1. ст.. 121 ПКУ та № 0010071406, яким позивачеві донарахований ПДВ у сумі 115400 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у 28850 грн.

Не погоджуючись із даними податковими повідомленнями-рішенням позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду.

Встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.05.2018, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018, адміністративний позов задоволено.

Разом із тим, постановою Верховного Суду від 26.04.2019 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.05.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018, а справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду.

Направляючи дану справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав на необхідність дослідження інформації про те, якими належними доказами підтверджується фактичне отримання позивачем від ПП Гранде плюс обумовленого договором від 23.10.2014 товару, а також необхідність встановлення, зокрема, місця розвантаження та подальшого зберігання нафтопродуктів; чи відбулось їх прийняття у відповідності до умов п.2.3 договору від 24.10.2014 та Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року; чи пов`язана вказана операція із господарською діяльністю позивача.

Так, надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та враховуючи висновки Верховного Суду, що викладені в постанові від 26.04.2019, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані з підтвердженням даних, визначених у податковій звітності, обчисленням податку на додану вартість, обчислення об`єкту оподаткування, формуванням виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано статтями 14, 44, 198, 201 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У зв`язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

У разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань, то право платника на податкові пільги та преференції не можна вважати законним.

З огляду на це, предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій з надання робіт та послуг, а тому й обґрунтованість визначення позивачем його податкових зобов`язань.

Як слідує із матеріалів справи, 23.10.2014 між позивачем та ПП Гранде плюс укладений договір № 23-10 на постачання нафтопродуктів та матеріалів, асортимент та кількість яких узгоджуються додатково та підтверджується накладними на відпуск.

Згідно пункту 2.4 Договору, позивач отримує товар на складі контрагента - нафтобаза або на своєму терміналі. Пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна товару зазначається у рахунках - фактурах та видаткових накладних. Відповідно до п. 4.2 Договору, товар відвантажується після отримання коштів від позивача.

Факт виконання умов зазначеного вище договору підтверджується видатковою накладною №83 від 24.10.2014, рахунком-фактурою №83 від 24.10.2014, податковою накладною №83 від 24.10.2014, товарно-транспортною накладною №83 від 24.10.2014, а також заявкою до договору №6 від 23.10.2014.

Факт оплати позивачем придбаного товару підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №210 від 18.11.2014, №221 від 27.11.2014 та №249 від 05.12.2014.

Крім того, як слідує із матеріалів справи, 20.05.2014 між позивачем (замовник) та філією Калинівська ДЕД ДП Вінницьким облавтодор (виконавець) укладено договір приготування №09.

Відповідно до умов даного договору, виконавець робить приготування гарячої асфальтобетонної суміші з матеріалів замовника на власній виробничій базі АБЗ на умовах, вказаних у даному договорі.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов даного договору до філії Калинівська ДЕД ДП Вінницьким облавтодор позивачем (товаровласником) передано на зберігання наступні матеріальні цінності: відсів, щебінь 5 х 10, бітум, пічне паливо.

Дані обставини підтверджуються Актом прийому-передачі давальницької сировини на виготовлення асфальтобетону від 20.05.2014.

З приводу наведених вище обставин, представник позивача додатково пояснила, що переданий до філії Калинівська ДЕД ДП Вінницьким облавтодор мазут М-100 помилково обліковувався в останнього як пічне паливо, адже він також використовується як паливо для парових котлів, котельних установ та промислових печей, які, в свою чергу, необхідні для розігріву суміші бітуму, пластифікаторів та щебеню для виготовлення асфальтобетонної суміші.

При цьому, суд критично оцінює посилання представників відповідачів на наявні розбіжності в первинних документах та акті прийому-передачі давальницької сировини щодо дати поставки товару, адже як слідує із відповіді ДП Вінницький облавтодор №617 від 16.10.2019, передача товарно-матеріальних цінностей відбулась саме в жовтні 2014 року, а дата, зазначена в шапці акта прийому-передачі давальницької сировини є лише опискою.

Крім того, заперечуючи реальність господарських операцій між позивачем та ПП Гранде плюс представники відповідача зазначають, що автомобіль, вказаний у наданій позивачем товарно-транспортній накладній не міг здійснювати автоперевезення нафтопродуктів, адже не є автоцистерною, а фургоном, що за своїми характеристиками не придатний для перевезення нафтопродуктів.

На необхідність даних обставин щодо розвантаження та зберігання товару, придбаного в ПП Гранде плюс також вказав Верховний Суд в постанові від 26.04.2019.

З огляду на викладене, а також з метою перевірки обставин реальності поставки придбаного в ПП Гранде плюс мазуту до філії Калинівська ДЕД ДП Вінницьким облавтодор та його подальшого зберігання, ухвалою від 16.10.2019 вирішено викликати в судове засідання в якості свідка начальника виробництва Калинівського ДЕД ДП "Вінницький облавтодор" ОСОБА_1 .

Так, в судовому засіданні 18.11.2019 свідок - ОСОБА_1 зазначив, що вони постійно співпрацюють із ТОВ Леон-Ш , які поставляють паливо та матеріали, необхідні для виготовлення суміші асфальту. ОСОБА_1 також підтвердив факт постачання позивачем мазуту до АБЗ Калинівського ДЕД і в жовтні 2014 року, а також зазначив, що останній міг в подальшому обліковуватись як пічне паливо, адже і пічне паливо, і мазут використовуються в якості палива для котлів.

При цьому, представник позивача в судовому засіданні також зазначила, що транспортування нафтопродуктів здійснювалось саме автоцистерною, проте вона не виключає можливість того, що ПП Гранде плюс здійснило підміну номерних знаків транспортного засобу, на якому здійснювалась транспортування мазуту до АБЗ Калинівського ДЕД.

З приводу наведених вище обставин, суд вважає за необхідне зазначити, що здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання доходу, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту.

В даному ж випадку, факт виконання ПП Гранде плюс умов договору № 23-10 підтверджується як документально (первинними документами), так і показаннями свідка - начальника виробництва Калинівського ДЕД ДП "Вінницький облавтодор" ОСОБА_1 , який підтвердив факт поставки позивачем до АБЗ Калинівського ДЕД мазуту та його подальше зберігання.

До того ж, операції щодо придбання мазуту та його подальшої поставки до АБЗ Калинівського ДЕД з метою виготовлення асфальтобетонної суміші, на думку суду, цілком пов`язані з одним із видів господарської діяльністю позивача - Код КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад.

При цьому, наявні розбіжності щодо типу транспортного засобу, яким здійснювалась поставка нафтопродуктів, чи/або обставини можливого вчинення контрагентом позивача дій щодо підміни номерних знаків транспортного засобу, на думку суду, жодним чином не спростовують факт такої поставки, адже вона підтверджена як документально, так і показаннями свідка.

Більше того, як уже зазначалось судом вище, позивач в даному випадку не може нести негативні наслідки за методи ведення своїм контрагентом господарської діяльності, адже він не зобов`язаний бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Крім того, суд зазначає, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит.

Разом із тим, відповідачем на виконання вимог протокольної ухвали не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у ПП Гранде плюс мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом. Вказані рішення також не виявлено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За наведених вище мотивів, на думку суду, також є необґрунтованими висновки контролюючого органу щодо відсутності реального факту здійснення господарських операцій між позивачем та ПП Ремподіллябуд .

Так, зокрема, як слідує із матеріалів справи, 04.08.2014 між позивачем та ПП Ремподіллябуд укладений договір про надання послуг № 04/08/14-01, згідно умов якого позивачеві надаються послуги щодо перевезення вантажу. Пунктами 1.2., 1.3 договору передбачено наявність письмової заявки позивача щодо надання послуг із визначеним переліком відомостей, яка є невід`ємною частиною договору, вона також підписується та скріплюється печатками обох сторін. Згідно п. 2.1 позивач оформлює ТТН, дорожні листи. Факт виконання послуг підтверджується актом виконаних робіт.

На виконання вказаного договору позивачем надані завірені копії наступних документів: акти здачі-приймання робіт; рахунки - фактури; податкові накладні; ТТН; письмові заявки щодо надання послуг із визначеним переліком відомостей, платіжні доручення; банківські виписки.

Також між вказаними сторонами укладений договір про надання послуг механізмів та автотранспорту від 04.08.2014, за яким позивач отримує у тимчасове користування будівельну техніку.

На виконання умов даного договору позивачем надані наступні документи: акти здачі-приймання робіт, розрахункова вартість експлуатації механізмів; рахунки - фактури; податкові накладні.

Разом із тим, під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що за цим підприємством не зареєстровані ніякі транспортні засоби. Власником автомобілів, які визначені у первинних документа, є фізична особа, з якою не встановлена наявність будь-яких фінансово-господарських відносин ПП Ремподіллябуд . Також не зареєстрована ніяка спецтехніка та встановлена відсутність відповідних дозволів на виконання робіт з технікою підвищеної небезпеки.

В той же час, до матеріалів справи позивачем надані договори підряду з Департаментом житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури обласної державної адміністрації та з Калинівською міською радою. На виконання вказаних договорів позивачем надані відповідні первинні документи. Виконання обов`язків позивача за вказаними договорами передбачає використання транспортних засобів та спецтехніки. Згідно п. 1.1. договорів позивач саме своїми силами і засобами виконує свої зобов`язання.

Фактичне виконання таких договорів було перевірено Управлінням Північного офісу держаудитслужби у Вінницькій області, що підтверджується довідками зустрічних звірок.

При цьому, наявність певних недоліків в товарно-транспортних накладних, не встановлення місця знаходження підприємства, відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, сировини та матеріалів, на думку суду, не свідчать про нереальність господарських операцій із ПП Ремподіллябуд , оскільки вид діяльності, яким займається контрагент позивача не передбачає наявність таких ресурсів.

Більше того, як уже зазначалось судом вище, позивач в даному випадку не може нести негативні наслідки за методи ведення своїм контрагентом господарської діяльності, адже він не зобов`язаний бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

З огляду на викладене, а також в зв`язку із встановленням судом наявності факту реального вчинення вказаних господарських операцій, у позивача були усі підстави для віднесення сум ПДВ по цим операціям до складу податкового кредиту.

Крім того, відповідно до ст. 44 ПК України у редакції, яка була чинна на момент проведення перевірки, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Аналіз наведеної норми доводить, що платник податків повинен відновити втрачені документи та надати їх для перевірки. Лише у разі неприйняття податковим органом таких документів, платник податків повинен надіслати поштою копії таких документів.

При цьому, пунктом 121.1 статті 121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених cтаттею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних ) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

В даному ж випадку, первинні документи позивача по взаємовідносинам із контрагентами були втрачені.

З огляду на викладене, позивач повідомив відповідача про втрату первинних документів стосовно контрагентів, по яким здійснюється перевірка. Відповідачем було надано строк, протягом якого позивач повинен був відновити втрачені документи. З цією метою позивачем були направлені запити до вказаних контрагентів з прохання надати дублікати первинних документів.

Від ПП Ремподіллябуд позивачем були отримані необхідні документи та вони були надані до перевірки.

Від ПП Гранде плюс відповідь не надійшла. Відповідно, відновлення втрачених документів не відбулось. І до перевірки позивачем були надані ксерокопії первинних документів, на яких написано згідно оригіналу та міститься підпис директора позивача. Вказані ксерокопії не були прийняті податковим органом.

При цьому, наявність копій первинних документів, на думку суду, свідчить про наявність у позивача перед їх втратою оригіналів таких первинних документів.

До того ж, позивачем до матеріалів справи надані запити Козятинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 31.12.2014 року та від 06.01.2015 року щодо необхідності надання позивачем первинних документів по взаємовідносинах із вказаними контрагентами за спірний період у зв`язку із виявленням фактів, які можуть свідчити про порушення позивачем податкового законодавства.

На вказаний запит позивачем надані відповіді від 21.01.2015 та від 06.02.2015, в додатку до яких зазначено про надання копій: видаткових та податкових накладних, договорів, ТТН, банківських виписок, платіжних доручень та паспорту якості, рахунків-фактури.

Таким чином, оригінали первинних документів по взаємовідносинах позивача із ПП Гранде плюс були предметом дослідження Козятинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області у 2015 році в межах камеральної перевірки.

При цьому, слід також враховувати, що до перевірки позивачем були надані копії первинних документів. Цей факт також не заперечується відповідачем та підтверджується відповідними матеріалами справи.

З огляду на викладене, враховуючи ігнорування контрагентом позивача - ПП Гранде плюс прохання надати дублікати первинних документів, а також беручи до уваги те, що оригінали первинних документів по взаємовідносинах, які були предметом даної перевірки, в минулому надавались контролюючому органу на його запит, суд приходить до висновку, що підстави для притягнення позивача до відповідальності за відсутності реального складу правопорушення, передбаченого ст. 85 ПК України, на думку суду, відсутні.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд вважає, що висновки акта перевірки щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій позивача з ПП Гранде плюс та ПП Ремподіллябуд не знайшли свого належного підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки спростовуються зазначеними вище нормами законодавства та дослідженими в ході судового розгляду доказами.

За таких обставин податкові повідомлення-рішення №0010081406 та №0010071406 від 10.11.2017 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення №0010081406 від 10.11.2017 та №0010071406 від 10.11.2017.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Леон-Ш судовий збір в розмірі 2171,41 (дві тисячі сто сімдесят одна гривня) 41 копійка за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Леон-Ш" (вул. Возз`єднання, 13, кв. 32, м. Калинівка, Вінницька область, код ЄДРПОУ 33623460);

Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454).

Повний текст рішення складено 28.11.2019.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна