Рішення
від 28.11.2019 по справі 420/4807/19
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4807/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мельника Ю.В.,

представника позивача - Дябло Г.С. (за ордером),

представника відповідача - Охотник О.А. (за довіреністю),

відповідача - головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - Павлової Наталії Михайлівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом колективного підприємства БУДОВА до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, виконуючого обов`язки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Авдєєва Олександра Робертовича, головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Павлової Наталії Михайлівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №046/19/369 вих. від 29.07.2019 року, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.07.2019 року, а також визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов колективного підприємства БУДОВА до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, виконуючого обов`язки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Авдєєва Олександра Робертовича, головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Павлової Наталії Михайлівни, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.07.2019 року № 046/19/369вих;

- визнати протиправним та скасувати припис Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил виданий 17.07.2019 року, головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської Павловою Наталією Михайлівною;

- визнати протиправними дії виконуючого обов`язки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Авдєєва Олександра Робертовича, щодо винесення постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №046/19/369вих від 29.07.2019 року;

- визнати протиправними дії Головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Павлової Наталі Михайлівни:

- щодо складання акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 17.07.2019 року;

- щодо видання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.07.2019 року;

- щодо складання Протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2019 року.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач зазначає, що 17.07.2019 року за результатами позапланової перевірки об`єкта будівництва Будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 та у зв`язку з нібито порушенням положення п.1 ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.п.1 п.11, абз.2 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року, головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Павловою Наталією Михайлівною складено: Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою допустити посадових осіб Управління державного архітектурного контролю Одеської міської ради на об`єкт будівництва: Будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до проведення перевірки вимог містобудівного законодавства у термін до 31.07.2019 року ; Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. В подальшому, 29.07.2019 року виконуючим обов`язки начальника Управління ДАБК ОМР Авдєєвим О.Р. було прийнято Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №046/19/369вих, якою КП БУДОВА визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 60 210,00 грн.

Позивач наголошує на тому, що згідно п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 від 23.05.2011 року, строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. А тому позивач вважає, що вимога щодо допуску посадових осіб управління ДАБК на об`єкт будівництва за межами строку проведення перевірки є безпідставною та незаконною.

При цьому, недопущення до перевірки може полягати у вчиненні активних дій, що створюють перешкоди в проведенні перевірки. Такі дії можуть полягати, зокрема, у відмові виконати законні вимоги посадових осіб інспекції щодо надання доступу до об`єкта. Позивач вказує на те, що відповідачем в матеріалах перевірки та винесеній постанові не вказано яким чином позивач перешкоджав доступу відповідача на об`єкт будівництва. Тобто позивач вважає, що відповідачем не підтверджено відповідними доказами факт протидії з боку позивача з метою не допустити посадових осіб відповідача на об`єкт будівництва.

Також, позивач зазначає, що Порядком №553 передбачено два самостійних обов`язки суб`єкта містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки та подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Тобто, позивач вважає, що притягнення особи до відповідальності можливо лише у разі фактичного не допуску на об`єкт будівництва органів державного архітектурно-будівельного контролю. Обов`язок допускати посадових осіб контролюючих органів для здійснення обстеження об`єкта та подавати документи є різними обов`язками суб`єкта містобудування.

Щодо постанови про накладання штрафу позивач зазначає, що в.о. начальника Управління ДАБК ОМР Авдєєв О.Р. в порушення ч.2 ст.19 Конституції України, ст.7, ст.ст.245-246 КУпАП, в порушення порядку встановленого Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , після закінчення строку проведення позапланової перевірки відносно КП БУДОВА , втративши права на накладання штрафу тільки під час перевірки, передбачені п.2 ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , протиправно наклав на КП БУДОВА адміністративне стягнення - штраф у розмірі 60 210,00 грн.

Таким чином, позивач вважає, що Акт про недопущення від 17.07.2019 року, Припис від 17.07.2019 року, Протокол від 17.07.2019 року були складені головним спеціалістом Павловою Н.М. за відсутністю прав передбачених пунктами 2, 3 ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , що свідчить про порушення ОСОБА_1 ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1, ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 14 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 10 вересня 2019 року.

10 вересня 2019 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання судом приєднано до матеріалів справи відзив Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на адміністративний позов (вхід. №30862/19 від 29.08.2019 року) та відповідь на відзив КП БУДОВА (вхід. №31302/19 від 02.09.2019 року).

02 жовтня 2019 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання судом приєднано до матеріалів справи заперечення Управління ДАБК ОМР на відповідь на відзив (вхід. №ЕП/6664/19 від 16.09.2019 року).

Ухвалою суду від 09 жовтня 2019 року розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі призначено на 09 жовтня 2019 року о 15 год. 20 хв.

09 жовтня 2019 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання судом приєднано до матеріалів справи додаткові письмові пояснення КП БУДОВА (вхід. №36940/19 від 09.10.2019 року).

Ухвалою суду від 22 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 жовтня 2019 року.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується з позовними вимогами КП БУДОВА , вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню зазначаючи при цьому те, що про проведення позапланової перевірки у вказаний період генерального підрядника на об`єкті будівництва, Будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , було попереджено шляхом вручення копії направлення №001251 від 02.07.2019 року (відмітка про отримання КП БУДОВА вх. № 933 від 04.07.2019 року на оригіналі направлення), а також листом Управління №01-9/342вих від 05.07.2019 року з вимогою прибути до Управління у триденний термін з моменту отримання цього листа та надати документи, які зазначені Управлінням (лист отримано позивачем згідно вхідного номеру КП БУДОВА вх. №940 від 05.07.2019 року, а також відповідно до Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення із трек-номером поштового відправлення №6506503443247 - 08.07.2019 року).

Відповідач наголошує на тому, що за період проведення позапланової перевірки, з 04.07.2019 року до 17.07.2019 рік, директор КП БУДОВА або уповноважена особа не виконав законні вимоги контролюючого органу та не допустив посадову особу Управління для здійснення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства, що є порушенням п.1 ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.п.1 п.11, абз.2 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року.

За результатом здійсненого заходу державного архітектурно-будівельного контролю було складено акт, про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 17.07.2019 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №448/19 від 17.07.2019 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2019 року за встановлене правопорушення передбачене п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Відповідач зазначає, що Управління в межах чинного законодавства виконало всі вимоги щодо повідомлення та вручення матеріалів перевірки позивачу.

Також, відповідач вказує на те, що 29.07.2019 року у приміщенні Управління розглядалася справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено оскаржувану Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №046/19/369-вих. Під час розгляду справи був присутній представник КП БУДОВА за довіреністю від 29.07.2019 року Гавриленко А.І. який отримав вказану постанову, що підтверджується його підписом.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що Управлінням не допущено жодних порушень під час здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, а постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена за результатом розгляду всіх обставин справи з дотриманням вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні 29 жовтня 2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Головний спеціаліст інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Павлова Наталія Михайлівна позовні вимоги не визнала та просила суд в задоволенні позову відмовити.

Виконуючий обов`язки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Авдєєв Олександр Робертович у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, жодних заяв та клопотань до суду не надав.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також з`ясувавши докази, якими обґрунтована позиція позивача та позиція відповідача, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Колективне підприємство БУДОВА є юридичною особою (код ЄДРПОУ 22484783), основними видами діяльності якого є: виготовлення виробів із бетону для будівництва (код КВЕД 23.61); виробництво інших виробів із бетону гіпсу та цементу (код КВЕД 23.69); електромонтажні роботи (код КВЕД 43.21); діяльність у сфері архітектури (код КВЕД 71.11); діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (код КВЕД 71.12); інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у. (код КВЕД 74.90); будівництво житлових і нежитлових будівель (основний) (код КВЕД 41.20) (а.с.51-55).

22 серпня 2016 року між МП у формі ТОВ ДІФО та КП БУДОВА укладено договір генерального підряду на капітальне будівництво №22082016 (а.с.17-32).

Пунктом 2.1. договору №22082016 від 22 серпня 2016 року передбачено, що генеральний підрядник (КП БУДОВА ) зобов`язується власними та/або залученими силами і засобами виконати і здати замовнику (МП у формі ТОВ ДІФО ) у встановлений договором термін роботи по влаштуванню огороджувальних та несучих конструкцій (коробки) об`єкту будівництва відповідно до затвердженої проектної документації, умовами договору, а замовник зобов`язується надати генпідряднику будівельний майданчик, передати йому затверджену в установленому порядку проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти окремі етапи виконаних робіт, закінчені роботи та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.3.2. договору №22082016 від 22 серпня 2016 року, орієнтовний термін закінчення виконання робіт за даною угодою і передачі закінчених робіт замовнику встановлюється відповідно до графіка виконаних робіт. Датою закінчення виконання робіт за цим договором вважається дата підписання сторонами договору акту приймання-передачі закінчених робіт в порядку, визначеному розділом 14 цього договору.

Згідно п.14.1. договору №22082016 від 22 серпня 2016 року, передача закінчених робіт генпідрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі закінчених робіт.

16 липня 2019 року між генпідрядником - КП БУДОВА та замовником - МП у формі ТОВ ДІФО складено акт приймання-передачі закінчених робіт, згідно якого КП БУДОВА в особі в.о. директора ОСОБА_2 передало закінчені роботи на об`єкті будівництва (житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 15 (а.с.118).

Листом за вих. №752/1 від 18.12.2018 року, КП БУДОВА повідомило МП у формі ТОВ ДІФО , що позивачем виконано зобов`язання за договором генерального підряду на капітальне будівництво №22082016 від 22 серпня 2016 року на об`єкті будівництва: Будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом за адресою: 65012, м. Одеса, вул. Отрадна, 15, роботи по влаштуванню огороджувальних та несучих конструкцій (коробки) об`єкту будівництва відповідно до затвердженої проектної документації (а.с.35).

01 липня 2019 року ОСОБА_3 направила до в.о. начальника ДАБК Одеської міської ради Авдєєва О.Р. звернення, в якому викладено прохання: Перевірити законність розміщення багатоповерхового житлового комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 поляна-2 , який знаходиться в історичному ареалі АДРЕСА_3 . Одеси АДРЕСА_1 (а.с.86).

02 липня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано Наказ №01-13/287ДАБ, згідно якого вирішено провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва: Будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом , розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Отрадна, 15; замовник - Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю ДІФО (код ЄДРПОУ 19208529; 65125, Одеська область, м. Одеса, вул. Базарна, буд.40); генеральний підрядник - колективне підприємство БУДОВА (код ЄДРПОУ 22484783; 65125, Одеська область, м. Одеса, вул. Осипова, буд.25). Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час підготовчих та будівельних робіт (а.с.85).

На підставі Наказу Управління ДАБК ОМР №01-13/287ДАБ від 02 липня 2019 року, заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №001251 від 02.07.2019 року (а.с.87-88).

Листом за вих. №91-9/342вих від 05 липня 2019 року, Управління ДАБК ОМР повідомило директора КП БУДОВА Трубая Я.А. про проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 (ЖК Ясна Поляна-2 ), у зв`язку з чим в листі викладено прохання надати виконавчу, технічну та іншу документацію щодо виконання будівельних робіт. Також, у вказаному листі зазначено, що директору або представнику необхідно прибути до Управління у триденний термін з моменту отримання цього листа, а також бути особисто або забезпечити присутність уповноваженої особи 10.07.2019 року о 14 год. 30 хв. на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.89).

Зазначений лист було отримано КП БУДОВА , що підтверджується вхід. №940 від 05.07.2019 року на листі, а також рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: АДРЕСА_4 , яке отримане останнім 08.07.2019 року (а.с.90-91).

17 липня 2019 року головним спеціалістом Управління ДАБК ОМР Павловою Н.М. складено Акт про те, що колективне підприємство БУДОВА в особі директора ОСОБА_4 Анатолійовича не допустило посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Отрадна, 15 для проведення позапланової перевірки (а.с.92-93).

На останній сторінці акту зазначено: від отримання відмовились (не з`явились), примірник акта надіслано Укрпоштою 6506503455083 .

За результатами позапланової перевірки, головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР Павловою Н.М. 17 липня 2019 року видано Припис Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с.98-100).

У вказаному Приписі вимагається усунути порушення вимог містобудівного законодавства, а саме: допустити посадових осіб Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на об`єкт будівництва: Будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_5 Одеса, вул. Отрадна, 15 , розташованого за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1 до проведення перевірки вимог містобудівного законодавства у термін до 31.07.2019 року.

На останній сторінці Припису зазначено: від отримання відмовились (не з`явились), примірник припису надіслано Укрпоштою 6506503455083 .

Згідно даних офіційного сайту Укрпошти за трек-номером 6506503455083, Припис від 17 липня 2019 року вручено адресату - 09 липня 2019 року.

В подальшому головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Павловою Наталією Михайлівною складено Протокол від 17 липня 2019 року Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.94-97).

В Протоколі зазначено, що: …директором колективного підприємства БУДОВА Трубаєм Ярославом ОСОБА_5 (або його уповноваженою особою) не було допущено посадову особу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Павлову Наталію Михайлівну для здійснення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства, що є порушенням положення п.1 ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.п.1 п.11, абз.2 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року . Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться об 11 год. 00 хв. 29 липня 2019 року у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

В графі - підпис керівника (уповноваженої ним особи) юридичної особи/фізичної особи-підприємця, стосовно якої складено протокол та на останній сторінці Протоколу від 17.07.2019 року зазначено: не з`явився .

Листом за №01-10/310ЗГ від 18 липня 2019 року Управління ДАБК ОМР направило КП БУДОВА : копію акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 17.07.2019 року на 1 арк. в 1 прим.; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2019 року на 4 арк. в 1 прим.; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №448/19 від 17.07.2019 року на 3 арк. в 1 прим. (а.с.101-102).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, лист №01-10/310ЗГ від 18 липня 2019 року отримано КП БУДОВА 23 липня 2019 року (а.с.104).

29 липня 2019 року, виконуючий обов`язки начальника Управління ДАБК ОМР Авдєєв Олександр Робертович, розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності виніс Постанову №046/19/369 вих від 29.07.2019 року Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , яким колективне підприємство БУДОВА визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 60 210 грн. (а.с.106-109). Примірник Постанови №046/19/369 вих від 29.07.2019 року отримано 29 листопада 2019 року представником позивача за довіреністю Гавриленком Андрієм Івановичем, що підтверджується підписом представника на останній сторінці Постанови.

Джерела права

Відповідно до п.1 Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради №579-VII від 27.04.2016 року, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до Законів України Про місцеве самоврядування в Україні , Про регулювання містобудівної діяльності , Про архітектурну діяльність та інших нормативно-правових актів з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на території м. Одеси.

Таким чином, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради наділено відповідними повноваженнями щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю в межах м. Одеси.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI від 17.02.2011 року (далі Закон №3038-VI).

Відповідно до частини 1 статті 41 вказаного Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно п.1 ч.3 ст.41 Закону №3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон №877-V) визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з ст.1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.4 ст.5 Закону №877-V, органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку.

Відповідно до ст.6 Закону №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону №877-V, на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Відповідно ч.5 ст.7 Закону №877-V, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Частиною 6 статті 7 Закону №877-V передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону №877-V, органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.

Статтею 10 Закону №877-V передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Пунктом 11 ст.4 Закону №877-V встановлено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №208/94-ВР від 14.10.1994 року (далі - Закон №208/94-ВР) встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно ст.1 Закону №208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону №208/94-ВР, суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

3) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

4) експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо: об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб; об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

5) незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

6) незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

7) неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об`єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації у випадках, коли подання такої інформації є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно п.2 ч.6 ст.2 Закону №208/94-ВР, суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за таке правопорушення як недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів будівництва регламентована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №553).

Частиною 2 пункту 1 Порядку №553 закріплено, що державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Пунктом 3 Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Відповідно до п.5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно до п.п.7, 9 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пп.1 п.11 Порядку №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Абзацом 8 пунктом 12 Порядку №553 передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Згідно п.14 Порядку №553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 15-17 Порядку №553 встановлено, що форми актів та інших документів, які складаються під-час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до пункту 21 Порядку №553, якщо суб`єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Висновки суду

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17.

Як було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, проведення позапланової перевірки було обумовлене зверненням ОСОБА_3 , в якому викладено прохання перевірити законність розміщення багатоповерхового житлового комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 поляна-2 , який знаходиться в історичному ареалі АДРЕСА_1 (а.с.86). При цьому, відповідь на це звернення ОСОБА_3 на час розгляду скарги не надано, відносно чого представник відповідача та головний спеціаліст інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Павлова Наталія Михайлівна не заперечували.

Проаналізувавши положення статті 41 Закону №3038-VI та Порядком №553 суд дійшов висновку, що сукупність заходів, яка здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, може здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт, тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться у процесі будівництва.

Судом було встановлено, що позапланова перевірка проводилась контролюючим органом у період 04.07.2019 року по 17.07.2019 рік на об`єкті, будівництво якого, на час проведення позапланової перевірки не було закінчено.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що КП БУДОВА виконало роботи за Договором генерального підряду №22082016 від 22 серпня 2016 року, що підтверджується наявними у справі довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2018 року (а.с.33-34), листом №752/1 від 18 грудня 2018 року (а.с.35) та актом приймання-передачі закінчених робіт від 16.07.2019 року (а.с.118).

За вказаних обставин можна дійти висновку, що КП БУДОВА у якості генерального підрядника виконало свої зобов`язання за Договором генерального підряду №22082016 від 22 серпня 2016 року, у грудні 2018 року та передало виконані роботи замовнику 16 липня 2019 року, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі закінчених робіт.

Таким чином, на день складання оскаржуваних Акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва від 17.07.2019 року, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.07.2019 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2019 року та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №046/19/369вих від 29.07.2019 року КП БУДОВА було підрядником за договором генерального підряду №22082016 від 22 серпня 2016 року, за умовами якого договір виконано.

Як було встановлено судом, на підставі Наказу Управління ДАБК ОМР №01-13/287ДАБ від 02 липня 2019 року, заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №001251 від 02.07.2019 року (а.с.87-88).

Водночас, в матеріалах адміністративної справи міститься лист малого підприємства у формі ТОВ ДІФО (вих. №02/08-1 від 15.08.2019 року), який адресований директору КП БУДОВА Трубаю Я.А., в якому зазначено, що протягом 10.07.2019 року представники ДАБК ОМР на об`єкті будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Отрадна, 15 не з`являлись. Вся виконавча, технічна, проектно-кошториста та інша документація щодо виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 постійно знаходиться на самому об`єкті будівництва (а.с.117).

При цьому, в листі від 15.08.2019 року також зазначено, що ДАБК ОМР 15.07.2019 року провела позапланову перевірку МП ТОВ ДІФО на об`єкті будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Отрадна, 15 і мала доступ до всієї документації, що підтверджується Актом Управління ДАБК ОМР №001250 від 15.07.2019 року, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (а.с.119-129).

До того ж, суд зазначає, що враховуючи знаходження представника контролюючого органу під час позапланової перевірки МП ТОВ ДІФО , останній мав можливість з`ясувати коло питань щодо знаходження на об`єкті будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Отрадна, 15 генерального підрядника КП БУДОВА , однак, жодних дій з боку перевіряючого стосовно зазначеного питання та в рамках наданих повноважень, здійснено не було.

Таким чином, враховуючи те, що контролюючим органом не надано до суду належних та допустимих доказів які б підтверджували факт знаходження перевіряючих на місці проведення позапланової перевірки 10.07.2019 року о 14 год. 30 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Отрадна, 15, за фактом перевірки 10.07.2019 року акт про не допуск перевіряючими не складено, а також враховуючи те, що в матеріалах справи міститься лист замовника будівництва МП ТОВ ДІФО , яким підтверджено те, що представники ДАБК ОМР на об`єкті будівництва протягом 10.07.2019 року не з`являлись, суд вважає, що висновки контролюючого органу щодо не допуску посадової особи Управління ДАБК ОМР головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Павлової Н.М. для здійснення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства є необґрунтованими.

Крім того, щодо дати складання Акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 17.07.2019 року за фактом подій, які відбулись 10.07.2019 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі, складений головним спеціалістом Управління ДАБК ОМР Павловою Н.М. не містить посилань на дату та час коли саме відбулось нібито недопущення посадової особи контролюючого органу на об`єкт будівництва. При цьому, суд критично ставиться до твердження представника Управління ДАБК ОМР та головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР Павлової Н.М., що зазначений Акт складається останнім днем перевірки, а також те, що перевіряючи чекала від відповідача надання документів, з урахуванням як того, що на підставі системного аналізу положень Порядку №553 та абз.8 п.12 Порядку №553, Акт про недопущення посадових осіб органу ДАБК на об`єкт будівництва складається уповноваженою особою на об`єкті перевірки саме під час такої перевірки, безпосередньо під час не допуску або одразу після цього, так і недоведеністю положеннями нормативно-правових актів того, що за фактом події перевіряюча мала право або зобов`язана очікувати надання документів.

Як було встановлено судом, тільки в останній день проведення позапланової перевірки - 17.07.2019 року, головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Павловою Наталією Михайлівною складено Припис Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с.98-100). У приписі від 17.07.2019 року вимагається усунути порушення вимог містобудівного законодавства, а саме: допустити посадових осіб Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на об`єкт будівництва: Будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_2 15 , розташованого за адресою: м АДРЕСА_1 , до проведення перевірки вимог містобудівного законодавства у термін до 31.07.2019 року.

При цьому, додатком до Порядку №553 передбачено, що у разі недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, строк для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виявлених під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю складає 10 робочих днів.

Водночас, пунктом 7 Порядку №553 передбачено, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Таким чином, враховуючи те, що фактично виїзд на позапланову перевірку КП БУДОВА здійснено головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Павловою Наталією Михайлівною 10.07.2019 року о 14 год. 30 хв., проте, акт про недопущення був складений 17.07.2019 року та матеріали справи не містять рішення контролюючого органу про продовження терміну проведення позапланової перевірки, аналізуючи положення п.7 Порядку №553 та додатку до вказаного Порядку, суд доходить до висновку про обґрунтованість тверджень представника позивача щодо безпідставності вимоги оскаржуваного Припису про усунення порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 31.07.2019 року.

Суд зазначає, що ненадання документів особам, які були направлені на проведення перевірки, не свідчить про не допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки, оскільки пунктом 12 Порядку №553 розмежовано поняття відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки та відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону №208/94-ВР полягає у недопущенні посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю. Недопущення - це створення перешкод, що унеможливлює здійснення відповідачем архітектурно-будівельного контролю. Такі дії можуть полягати, зокрема, у відмові виконати законні вимоги посадових осіб інспекції щодо надання доступу до об`єкта.

Окрім того, посадові особи органу ДАБК під час проведення позапланової перевірки наділені відповідними правами, зокрема, здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо та відеотехніки, що передбачено пп.10 ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Проте, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факти протидії з боку КП БУДОВА з метою не допустити посадових осіб відповідача на об`єкт будівництва.

Суд наголошує, що недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до об`єкта містобудування з метою проведення його перевірки полягає у активних діях, таких як перешкоджання у доступі до місць, де здійснюється будівництво об`єктів (місць будівництва об`єктів), до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню, будівельного майданчика з метою його огляду та ненадання на запит органу державного архітектурно-будівельного контролю документів, які є підставою для проведення будівельних робіт, тощо.

Судом було встановлено, що 29 липня 2019 року, виконуючий обов`язки начальника Управління ДАБК ОМР Авдєєв Олександр Робертович, розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності виніс Постанову №046/19/369 вих від 29.07.2019 року Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , яким колективне підприємство БУДОВА визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 60 210 грн. (а.с.106-109). Примірник Постанови №046/19/369 вих від 29.07.2019 року отримано 29 листопада 2019 року представником позивача за довіреністю Гавриленком Андрієм Івановичем, що підтверджується підписом представника на останній сторінці Постанови.

Згідно ст.4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Частина 1 ст.188-42 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, яка тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз диспозиції даної норми однозначно вказує на те, що адміністративна відповідальність може наступати виключно, якщо така вимога чи припис є законними, тобто таким, що, в тому числі, ґрунтуються на вимогах закону.

Таким чином, позивача притягнуто до відповідальності на підставі протиправних висновків викладених в оскаржуваних Акті від 17.07.2019 року та Приписі від 17.07.2019 року враховуючи недопущення посадових осіб органу ДАБК на об`єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, а тому постанова №046/19/369 вих від 29.07.2019 року Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи висновки суду щодо протиправності Припису Управління ДАБК Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.07.2019 року та Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №046/19/369вих від 29.07.2019 року, суд вважає, що дії посадових осіб Управління ДАБК ОМР щодо їх видання є протиправними за наслідками того, що посадові особи діяли не в спосіб передбачений Законом України.

Позивачем також заявлено вимогу про визнання протиправними дії Головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Павлової Наталі Михайлівни щодо складання Акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 17.07.2019 року та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2019 року.

Суд вважає, що в даній частині в задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне.

Нормативно-правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов`язки у того суб`єкта, якому вони адресовані.

Разом з тим, за змістом наведених норм Конституції України та КАС України судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.

У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах, а точніше вже порушене.

Порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов`язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Таким чином, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. При цьому, вирішуючи спір по суті, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тож, якщо особа вважає, що її право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звернутися за судовим захистом. У разі відповідного звернення особи, суд розглядає питання щодо наявності порушення права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішує спір.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати протиправними дії Головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР Павлової Н.М. щодо складання Акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 17.07.2019 року та Протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2019 року.

З огляду на вказане, суд зазначає, що акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - це службовий документ, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, та в даному випадку не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є індивідуальним актом у розумінні частини першої статті 19 КАС України, та при цьому не створює обов`язків для позивача.

Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій містить у собі лише виклад обставин, що КП БУДОВА в особі директора ОСОБА_2 не допустило посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю на будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_5 Одеса АДРЕСА_1 .

Теж саме стосується і протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який є виключно носієм інформації про встановлені порушення та який безпосередньо правових наслідків для позивача не породжує.

Таким чином, самі по собі оскаржуваний акт та протокол а також дії щодо їх складання безпосередньо не впливають на права та обов`язки позивача, що є підставою для відмови в задоволенні в цій частині позовних вимог.

Аналогічний висновок за наслідками вирішення спору викладений у постанові Верховного Суду України від 18 жовтня 2016 року у справі №500/2776/14-а.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.2 ст.73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги колективного підприємства БУДОВА до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, виконуючого обов`язки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Авдєєва Олександра Робертовича, головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Павлової Наталії Михайлівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №046/19/369 вих. від 29.07.2019 року, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.07.2019 року, а також визнання протиправними дій підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позову та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача у загальній сумі 7 684 грн. 00 коп., сплачені згідно з квитанцією №П1108К від 13 серпня 2019 року, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов колективного підприємства БУДОВА до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, виконуючого обов`язки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Авдєєва Олександра Робертовича, головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Павлової Наталії Михайлівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №046/19/369 вих. від 29.07.2019 року, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.07.2019 року, а також визнання протиправними дій - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.07.2019 року № 046/19/369вих.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил виданий 17.07.2019 року, головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської Павловою Наталією Михайлівною.

Визнати протиправними дії виконуючого обов`язки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Авдєєва Олександра Робертовича, щодо винесення постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №046/19/369вих від 29.07.2019 року.

Визнати протиправними дії Головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Павлової Наталі Михайлівни щодо видання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.07.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728) на користь колективного підприємства БУДОВА (код ЄДРПОУ 22484783) суму сплаченого судового збору в розмірі 7 684 грн. 00 коп. (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено та підписано суддею 28 листопада 2019 року.

Суддя С.О. Cтефанов


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	28.11.2019
Оприлюднено	29.11.2019
Номер документу	85957564
Судочинство	Адміністративне

Стефанов С. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 28.11.2019 по справі 420/4807/19ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —420/4807/19

Рішення від 28.11.2019

Рішення
від 28.11.2019 по справі 420/4807/19
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД