Постанова

від 27.11.2019 по справі 640/6624/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6624/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Федорчук А.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Пилипенко О.Є.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Робітнича газета на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Товариства з обмеженою відповідальністю Робітнича газета , третя особа Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про припинення випуску газети, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2019 року, Міністерство юстиції України (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Робітнича газета (далі - відповідач), за участю третьої особи - Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області, в якому просить суд: припинити випуск газети Робітнича газета ( Robochaya gazeta , Рабочая газета ), зареєстрована Державним комітетом телебачення та радіомовлення України 08 грудня 2005 року, свідоцтво №10724, Серія КВ, засновником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю Робітнича газета (03047, місто Київ, проспект Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 33833980).

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що у зв`язку із порушенням Газетою вимог Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні , Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки та Закону України Про інформацію , що підтверджується листом Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області від 07 лютого 2019 року №51/12-1189, висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2018 року №10003/18-39/19560-19563/18-39, випуск такої газети підлягає припиненню в судовому порядку.

При цьому, Міністерство юстиції України є органом державної влади, що здійснює контроль за додержанням друкованими засобами масової інформації вимог Конституції та законів України та, відповідно, є суб`єктом, уповноваженим на звернення до суду з вимогою про припинення випуску друкованого засобі масової інформації. Тобто, саме рішення суду є правовою підставою для подальшого припинення реєструючим органом випуску друкованого засобу масової інформації.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Припининено випуск газети Робітнича газета ( Robochaya gazeta , Рабочая газета ), зареєстрована Державним комітетом телебачення та радіомовлення України 08 грудня 2005 року, свідоцтво №10724, Серія КВ, засновником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю Робітнича газета (03047, місто Київ, проспект Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 33833980).

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Газета Робітнича газета ( Robochaya gazeta , Рабочая газета ) зареєстрована Державним комітетом телебачення та радіомовлення України, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 10724 , Серія КВ, копія якого наявна в матеріалах справи.

07 лютого 2019 року Головне управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області листом №51/12-1189 повідомило Міністерство юстиції України, що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22017000000000168, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 109 та частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу України.

У зазначеному листі також вказано, що в ході досудового розслідування кримінального провадження призначено експертне дослідження інформації, викладеної у газеті Рабочая газета випуск №50-51 (16219-16220) 04 мая 2018 года (тираж 239305), Рабочая газета випуск №48 (16217) 26 апреля 2018 года (тираж 258792) та Рабочая газета випуск №47 (16216) 24 апреля 2018 года (тираж 258792).

Згідно висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №10003/18-39/19560-19563/18-39 від 04 жовтня 2018 року у текстових матеріалах газет: Рабочая газета випуск №50-51 (16219-16220) 04 мая 2018 года , Рабочая газета випуск №48 (16217) 26 апреля 2018 года та Рабочая газета випуск №47 (16216) 24 апреля 2018 года наявні статті, зміст яких містить мовні ознаки схиляння та підбурювання до зміни чинної української влади і діючої в Україні системи суспільного державного укладу та встановлення соціалістичного ладу шляхом насильницької зміни існуючого суспільного порядку, розпалювання в українському суспільстві нетерпимості на ґрунті ідеологічних та політичних переконань.

Зазначеним листом проінформовано Міністерство юстиції України для розгляду питання про ініціювання процедури припинення випуску видання в судовому порядку.

В додаток до листа надано копію висновку експерта №10003/18-39/19560-19563/18-39 від 04 жовтня 2018 року.

Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні, встановлює державні гарантії їх свободи відповідно до Конституції України, Закону України Про інформацію та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових документів створює Закон України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні від 16 листопада 1992 року №2782-ХІІ (далі - Закон №2782-ХІІ).

Частиною 1 статті 1 Закону №2782-ХІІ в цьому Законі під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Згідно частини 1 статті 2 Закону №2782-ХІІ свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України і відповідно до цього Закону означають право кожного вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації, крім випадків, визначених законом, коли обмеження цього права необхідно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Неприпустимість зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації визначена статтею 3 Закону №2782-ХІІ.

Так, забороняється використання друкованих засобів масової інформації для: закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України; пропаганди війни, насильства та жорстокості; розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі; розповсюдження порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь; пропаганди комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки; популяризації або пропаганди держави-агресора та її органів влади, представників органів влади держави-агресора та їхніх дій, що створюють позитивний образ держави-агресора, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України; втручання в особисте і сімейне життя особи, крім випадків, передбачених законом; заподіяння шкоди честі і гідності особи; розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його законного представника.

Приписами пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №228, (далі - Положення №228, в редакції станом на момент звернення позивача до суду) передбачено, що Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері електронних довірчих послуг, нотаріату організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.

Відповідно до підпункту 2-2 пункту 3 Положення №228 основними завданнями Мін`юсту є: забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності.

При цьому, Міністерство юстиції відповідно до покладених на нього завдань здійснює відповідно до закону контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, в тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до закону, та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені законом; державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності (підпункт 83-7 пункту 4 Положення №228).

21 травня 2015 року набрав чинності Закон України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки від 09 квітня 2015 року №317-VIII (далі - Закон №317-VIII, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, який визначає правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлює порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №317-VIII пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів - публічне заперечення, зокрема через засоби масової інформації, злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років в Україні, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, діяльності радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, виготовлення та/або поширення, а також публічне використання продукції, що містить символіку комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Згідно частини 1 статті 3 Закону №317-VIII пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам`яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом.

Приписами частин 2, 3 статті 3 Закону №317-VIII передбачено, що пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки юридичною особою, політичною партією, іншим об`єднанням громадян, друкованим засобом масової інформації та/або використання у назві символіки комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів є підставою для відмови в реєстрації та/або припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян, підставою для відмови в реєстрації та/або припинення випуску друкованого засобу масової інформації.

У разі невиконання юридичними особами, політичними партіями, іншими об`єднаннями громадян, друкованими засобами масової інформації вимог цього Закону їх діяльність/випуск підлягає припиненню в судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, або іншого уповноваженого органу державної влади.

Аналіз наведеної норми чинного законодавства свідчить, що факт невиконання друкованим засобом масової інформації вимог цього Закону є підставою для припинення його діяльності в судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, або іншого уповноваженого органу державної влади.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів пиходить до висновку, що саме рішення суду дає реєструючому органу повноваження на припинення випуску друкованого засобу масової інформації.

Окрім зазначеного вище, наявними матеріалами справи підтверджується, що висновком експерта за результатами проведення комплексної лінгвістично-мистецтвознавчої експертизи від 04 жовтня 2018 року №10003/18-39/19560-19563/18-39, яка проведена на підставі постанови слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області майора юстиції Салівончика С.О. про призначення комплексної судової лінгвістично-психологічної та мистецтвознавчої експертизи від 10 травня 2018 року у кримінальному провадженні №22017000000000168 від 27 квітня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 109 та частини 1 статті 111 Кримінального кодексу України, встановлено, що у текстовому матеріалі листівки-наліпки червоного кольору Компартия Украины Борись с фашизмом! Долой Порошенка містяться заклики (до членів Комуністичної партії України) взяти участь у боротьбі з чинною українською владою та встановленим в Україні суспільно-політичним порядком (з урахуванням семантики лексеми борись не виключене застосування силових методів боротьби), а також усунути Президента України ОСОБА_1 від влади;

у текстовому матеріалі листівки-наліпки червоного кольору: Компартия Украины! Власть тебя не слышит? Бери оружие! міститься заклик (до членів Комуністичної партії України) відстоювати свої інтереси шляхом збройної боротьби з владою;

у назві статті Время усилить борьбу за свои права , наявної в газеті Всеукраинская общественно-политическая газета Рабочая газета выпуск № 50-51 (16219-16220) 4 мая 2018 года , міститься заклик (до читачів газети) посилити боротьбу з чинною українською владою за свої права (з урахуванням семантики лексеми борьба не виключене застосування силових методів боротьби);

у тексті статті Марксистско-ленинское учение востребовано современностью (у промові лідера КПУ ОСОБА_5 , виголошеній ним на зібрання, присвяченому 148-й річниці з дня народження В.І. Леніна ), наявної в газеті Всеукраинская общественно-политическая газета Рабочая газета выпуск № 47 (16216) 24 апреля 2018 года , містяться: цитати з праць В.І. Леніна, у яких наявні заклики-лозунги, що виражають схвалення перемоги пролетаріату над капіталізмом і націоналізмом, їх повалення і знищення, єднання пролетаріату Росії та України задля реалізації спільної мети - відсторонення капіталістів від влади, встановлення на території цих країн соціалістичного устрою та світового панування соціалізму; заклики-лозунги, які виражають схвалення ідей і політичних методів В.І. Леніна та К. Маркса, розгортання в Україні класової боротьби та встановлення соціалістичного ладу.

Ці заклики є прямими публічними закликами.

У текстових матеріалах газет: Всеукраинская общественно-политическая газета Рабочая газета выпуск №50-51 (16219-16220) 4 мая 2018 года , Всеукраинская общественно-политическая газета Рабочая газета выпуск № 48 (16217) 26 апреля 2018 года , Всеукраинская общественно-политическая газета Рабочая газета выпуск № 47 (16216) 24 апреля 2018 года наявні статті, проаналізовані у дослідницької частині висновку, зміст яких містить мовні ознаки схиляння та підбурювання адресантами адресатів до зміни чинної української влади і діючої в Україні системи суспільного державного укладу та встановлення соціалістичного ладу революційним шляхом, зокрема, шляхом насильницької зміни існуючого суспільного порядку та фізичного знищення керівництва держави, а також розпалювання в українському суспільстві нетерпимості на ґрунті ідеологічних та політичних переконань.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що вимогами статті 28 Закону України Про інформацію передбачено, що інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

Згідно вимог частин 1, 3 статті 18 Закону №2782-ХІІ випуск друкованого засобу масової інформації може бути припинено за рішенням засновника (співзасновників) або суду. Суд припиняє випуск видання у разі порушення частини першої статті 3 цього Закону, вимог Закону України Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації або ліквідації юридичної особи, яка є засновником видання. Про своє рішення суд повідомляє реєструючий орган.

Встановлені висновком експертизи обставини свідчать про порушення Газетою Робітнича газета вимог Закону №317-VIII та Закону №2782-ХІІ, що є підставою для припинення випуску даної газети, а відтак суд приходить до висновку про наявність правових обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачем не надано доказів розповсюдження газет, а саме конкретних редакцій газет, які були надані експерту для дослідження, колегія суддів зазначає наступне.

Так, вимогами частини 4 статті 1 Закону №2782-ХІІ друкований засіб масової інформації вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукований будь-яким тиражем.

Факт тиражування газети Робітнича газета , зокрема, випуску № 50-51 (16219-16220) 4 травня 2018 года, випуску № 47 (16216) 24 квітня 2018 року та випуску № 48 (16217) 26 квітня 2018 року, які були предметом експертного дослідження, підтверджується наявними матеріалами та свідчить про те, що друкований засіб масової інформації є виданим.

Щодо посилання відповідача у справі на те, що в ході розгляду справи у суді першої інстанції не досліджено газети Робітнича газета №№ 47, 48 ,50-51, а також відсутні докази розповсюдження зазначених вище газет, колегія суддів зазначає наступне.

Так, на вимогу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 року зобов`язано повторно надати додаткові докази позивачем, відповідачем та третьою особою.

На виконання протокольної ухвали від 06.11.2019 року, представником ГУ СБУ у м. Києві та Київській області надано додаткові докази, а саме: належним чином завірені копії матеріалів друкованих газет Робітнича газета , зокрема, випуску № 50-51 (16219-16220) 4 травня 2018 року, випуску № 47 (16216) 24 квітня 2018 року та випуску № 48 (16217) 26 квітня 2018 року слідчим ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Мосійчуком С.М., що здійснює Досудове розслідування кримінального провадження №22017000000000168, на 24 аркушах; належним чином завірену копія відповіді ТОВ МЕГА-ПОЛ1ГРАФ №122 від 15.11.19, з доданими матеріалами, на 11 аркушах; належним чином завірену копію супровідного листа Національної бібліотеки України імені В.1. Вернадського №37/658 від 14.11.19, з копіями газет, на 25 аркушах.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що надані додаткові докази на вимогу суду апеляційної інстанції повністю дублюють та підтверджують наявність газет Робітнича газета , які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 222- 269).

Щодо посилання відповідача на те, що після надходження звернення Служби безпеки України Міністерство юстиції України повинен був або за заявою Служби безпеки України, або з власної ініціативи передати в Комісію з питань дотримання Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки матеріали для проведення правової експертизи, колегія суддів зазначає наступне.

Процедуру прийняття Мін`юстом рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки (далі - Закон) визначає Порядок прийняття рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 року №354 (далі - Порядок №354).

Вимогами пункту 4 Порядку №354 визначено, що підставами проведення правової експертизи можуть бути:

1) звернення ініціатора про проведення правової експертизи, яке має містити: повне найменування об`єкта правової експертизи та його ідентифікаційний код (у разі наявності статусу юридичної особи); факт порушення Закону (із посиланням на норми Закону); повне найменування, місцезнаходження ініціатора, його контактні дані;

2) ініціатива Мін`юсту;

3) рішення суду, що набрало законної сили, яким встановлено факт невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що правова експертиза може проводитись на підставі звернення ініціатора про проведення правової експертизи.

Водночас, наявними матеріалами справи, зокрема листом Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області від 07 лютого 2019 року №51/12-1189, підтверджується, що Головне управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області проінформувало Міністерство юстиції України про уже наявний встановлений висновком експертизи факт недотримання відповідачем вимог Закону №317-VIII з метою ініціювання останнім процедури припинення випуску видання в судовому порядку.

Відтак, в даному випадку відсутні обставини, передбачені пунктом 4 Порядку №354, та, як наслідок, відсутні порушення його положень з боку позивача.

Щодо посилання відповідача на те, що поданий позивачем висновок експертного дослідження не є належним доказом, оскільки проведення експертизи призначено не в ході розгляду та вирішення даної адміністративної справи, колегія суддів зазначає наступне.

Так, норми чинного законодавства пов`язують можливість припинення випуску газети Робітнича газета з невиконанням друкованого засобу масової інформації вимог Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки . Відтак, встановлення факту такого невиконання у висновку експерта за наслідками проведеного експертного дослідження, призначеного в межах кримінальної справи, не може свідчити про порушення вимог законодавства та не спростовує доводів щодо невиконання друкованим засобом масової інформації вимог Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки .

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновків щодо задоволення адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Робітнича газета - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 27 листопада 2019 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

О.Є. Пилипенко