Постанова

від 27.11.2019 по справі 120/109/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/109/19-а

Головуючий у І інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

27 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Драчук Т. О. Мацького Є.М.

за участю:

секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Ткачук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Літинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Літинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Літинської районної державної адміністрації Вінницької області від 16.07.2018 № 246 "Про затвердження акту Комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач та його представниця в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а провадження у справі закрити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності володіє нежитловими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 на підставі біржового контракту купівлі-продажу нерухомості № 173 від 20.04.2005.

Рішенням 5 сесії 5 скликання Літинської селищної ради №118 від 28.12.2006 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду приватному підприємцю ОСОБА_1 . Надано в оренду земельну ділянку загальною площею 1,1229 га, що розміщена в межах АДРЕСА_2 , з метою здійснення підприємницької діяльності. Встановлено ставку орендної плати за землю у розмірі 2 грн. за 1 м2 території в рік з періодичністю сплати щомісячно. Зобов`язано ФОП ОСОБА_1 заключити та зареєструвати договір оренди землі з Літинською селищною радою в термін до 10.01.2007.

15.06.2018 Комісія з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам склала Акт про визначення ОСОБА_1 розміру збитків (втрат, у вигляді неодержаних доходів), які виникли внаслідок несплати ним орендної плати за період 2015-2018 р.р. використання земельної ділянки площею 1,0229 га: 2015 рік (за 8 місяців) - 48348,72 грн., 2016 рік (за 12 місяців) - 103924,56 грн., 2017 рік (за 12 місяців) - 110160,72 грн., 2018 рік (за 4 місяці) - 36720,24 грн. Сума збитків всього становить - 299154,24 грн.

Розпорядженням №246 від 16.07.2018 Літинської районної державної адміністрації Вінницької області затверджено акт Комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам про визначення розміру збитків власнику (землекористувачу) землі від 15.06.2018.

Не погодившись з вказаним розпорядженням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження голови Літинської РДА від 16.07.2018 №246, яким затверджено акт Комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам про визначення розміру збитків власнику (землекористувачу) землі від 15.06.2018, прийнято в межах повноважень, у спосіб та на підставах, що передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 157 Земельного кодексу України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що Літинська РДА, вважаючи, що ОСОБА_1 завдав органу місцевого самоврядування збитків у вигляді неодержаних доходів, мала право та повноваження скласти акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також затвердити його відповідним рішенням.

Ч. 1 ст. 2 КАС передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуваним розпорядженням Літинської РДА затверджено акт Комісії про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, розмір збитків, завданих ОСОБА_1 внаслідок користування земельною ділянкою.

Таким чином, повноваження відповідача у даному випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Що стосується відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення Літинської РДА. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

При цьому в разі незгоди позивача з рішенням відповідача про затвердження акта про визначення збитків власнику землі та невиконання в добровільному порядку рішення Літинської РДА, орган місцевого самоврядування має право звернутися до господарського суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків. Саме в такому випадку при вирішенні позову Літинської РДА правомірність визначення цим органом збитків власнику землі буде перевірена в судовому порядку.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення органу місцевого самоврядування про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні ст.19 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, а тому воно не може бути предметом спору, що виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, розглядаючи спори, що виникли з аналогічних підстав, Велика Палата Верховного Суду в постановах від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а та від 03 липня 2019 року у справі №823/2491/18 дійшла висновку про те, що такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

З урахуванням наведеного вище та правових висновків Верховного Суду колегія суддів дійшла висновку про те, що зазначена категорія спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.319 КАС України порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року скасувати, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Літинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправним та скасування розпорядження закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 листопада 2019 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Драчук Т. О. Мацький Є.М.