Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 2-2550/09
провадження № 61-33040св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Росвен Інвест Україна , яке є правонаступником публічного акціонерного товариства Банк Форум ,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Зарічного районного суду міста Суми від 17 грудня 2009 року у складі судді Костенко В. Г. та рішення Апеляційного суду Сумської області від 08 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Семеній Л. І., Собини О. І., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Росвен Інвест Україна , яке є правонаступником публічного акціонерного товариства Банк Форум до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
Звертаючись в суд 23 квітня 2009 року із позовом акціонерний комерційний банк Форум (відбулася зміна назви на публічне акціонерне товариство Банк Форум , далі - ПАТ Банк Форум ) просив суд прийняти рішення про дострокове повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитними коштами та звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки CHEVROLET, модель Lacetti 1.6, рік випуску - 2007, колір - сірий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , переданий банку на підставі договору застави від 13 липня 2007 року за рахунок чого задовольнити вимоги банку; вирішити питання судових витрат.
В уточненій позовній заяві, після неодноразового збільшення розміру кредитної заборгованості, банк змінив предмет позову та заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку достроково кредитної заборгованості станом на 17 грудня 2009 року в сумі 18 571,23 дол. США, що еквівалентно (за курсом НБУ 7,981 грн за 1 дол. США) 148 216,99 грн.
Вимоги мотивовані тим, що 13 липня 2007 року між ПАТ Банк Форум та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0078/07/17-А, відповідно до умов якого банк надав грошові кошти (кредит) у сумі 15 450,00 дол. США на придбання автомобіля до 12 липня 2014 року із процентною ставкою за користування грошовими коштами 12 % річних, а позичальник, в свою чергу, прийняв кредит, що підтверджується заявою на видачу готівки № 5813 від 13 липня 2007 року, з метою використання його за цільовим призначенням та зобов`язався повернути банку кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановлені кредитним договором. Виконання вказаного зобов`язання було забезпечено заставою на вищевказаний автомобіль, а також шляхом укладання договору поруки з ОСОБА_2 , за умовами якого остання зобов`язалась відповідати в повному обсязі за виконання взятих на себе ОСОБА_1 кредитних зобов`язань. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, у зв`язку з чим позичальнику та поручителю було направлено листи з вимогою про погашення заборгованості.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 17 грудня 2009 року позов ПАТ Банк Форум задоволено частково, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк Форум заборгованість за договором кредиту в сумі 148 023,15 грн, звернуто стягнення на автомобіль CHEVROLET Lacetti, державний номер НОМЕР_3 , стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк Форум 1 519,72 грн судових витрат, у задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 08 серпня 2017 року заочне рішення Зарічного районного суду міста Суми від 17 грудня 2009 року в частині вирішення питання розподілу судових витрат скасовано та ухвалено нове, яким стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк Форум у відшкодування фактично понесених судових витрат за подання позову в сумі 1 482,16 грн, тобто по 741,08 грн з кожного. В оскарженій частині рішення залишено без змін.
Задовольняючи позов в частині стягнення з ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованості за договором кредиту в сумі 148 023,15 грн суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим у банка виникло право вимоги дострокового повернення кредитних коштів, а оскільки вказане кредитне зобов`язання забезпечене порукою, стягнув з ОСОБА_2 , як солідарного боржника, заборгованість за кредитним договором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 2-2550/09 і витребувано її з Зарічного районного суду міста Суми, зупинено виконання заочного рішення Зарічного районного суду міста Суми від 17 грудня 2009 року та рішення Апеляційного суду Сумської області від 08 серпня 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Про здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.
10 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 листопада 2019 року визначено склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Сердюк В. В., Фаловська І. М.
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року до участі у справі залучено правонаступника публічного акціонерного товариства Банк Форум товариство з обмеженою відповідальністю Росвен Інвест Україна .
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції виніс заочне рішення без постановлення ухвали про заочний розгляд справи чим порушив частину першу статті 225 ЦПК України, а також відповідно до частини третьої статті 224 ЦПК України не відклав судовий розгляд для повідомлення відповідачів про зміну позивачем розміру позовних вимог. Вказує, що в порушення пункту 5.4 кредитного договору відповідачами не було отримано вимогу банку про дострокове повернення кредитних коштів, тому суд неправомірно стягнув кошти, оскільки на момент винесення рішення строк повернення кредитних коштів не настав.
Заперечення на касаційну скаргу
У листопаді 2017 року ПАТ Банк Форум подало заперечення на касаційну скаргу в якій просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскаржувані рішення залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що 13 липня 2007 року між ПАТ Банк Форум та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0078/07/17-А за умовами якого позичальник отримав кредит у сумі 15 450,00 дол. США для придбання автомобіля строком повернення по 12 липня 2014 року (а. с. 8-9).
Підписанням даного кредитного договору, його сторони досягли, зокрема, наступних умов.
Позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше 184,00 дол. США на відкритий йому позичковий рахунок № НОМЕР_4 (пункт 2.3).
За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 12 % річних (пункт 1.3). Сплата процентів позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. При розрахунку плати за користування кредитом приймається місяць рівний календарній кількості днів та рік, рівний 360 днів. Проценти за користування кредитними коштами позичальник сплачує самостійно на рахунок № НОМЕР_4 щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредиту (пункти 2.6, 2.7).
Позичальник зобов`язаний щомісячно повертати частину кредитних коштів, згідно з пункту 2.3 цього договору. Не пізніше визначеного пунктом 1.2 цього договору строку повернути банку всю суму наданих кредитних коштів, сплачувати проценти за користування кредитними коштами, а також на вимогу банку можливі неустойку, штраф та пеню (пункти 3.3.2, 3.3.3).
Банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором, а також, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та/або поручителем зобов`язань за договорами, які є забезпеченням виконання зобов`язань. Стягувати з позичальника неустойку, штраф, пеню за невиконання або неналежне виконання умов цього договору (пункти 3.2.2, 3.2.5).
Пунктами 4.1, 4.4 цього договору визначено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 % за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. За кожен випадок невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених пунктом 3.3 (крім пункту 3.3.2) цього договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5 000,00 грн.
З метою забезпечення виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором між ПАТ Банк Форум та ОСОБА_1 було укладено договір застави від 13 липня 2007 року за умовами якого було передано у заставу автомобіль марки CHEVROLET, модель Lacetti 1.6, рік випуску - 2007, колір - сірий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 . Пунктом 5.2 даного договору визначено право банку на дострокове звернення стягнення на предмет застави в розмірі суми неповернутого кредиту та (або) несплачених відсотків за користування кредитними коштами, неустойки (штрафу, пені), можливих збитків та витрат понесених банком в разі невиконання заставодавцем обов`язків, передбачених в кредитному договорі та договорі застави (а. с. 10).
Також, з метою забезпечення виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором між ПАТ Банк Форум та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 12 липня 2007 року, за умовами якого остання поручилась перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 0078/07/17-А від 12 липня 2007 року у повному обсязі (пункт 1.1). Поручитель зобов`язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов`язань перед кредитором погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором (пункт 2.1). Кредитор зобов`язується письмово повідомити поручителя про невиконання боржником своїх зобов`язань (пункт 2.3). Кредитний договір є невід`ємною частиною даного договору (пункт 3.3).
23 вересня 2008 року банком на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направлено повідомлення про негайне погашення простроченої заборгованості до 30 вересня 2008 року та про можливе подальше складення претензії та звернення з позовом до суду (а. с. 19, 20).
16 грудня 2008 року ПАТ Банк Форум пред`явлено претензію ОСОБА_2 з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором до 22 грудня 2008 року у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань. Дану претензію особисто отримано ОСОБА_2 16 грудня 2008 року, про що свідчить її підпис (а. с. 21).
05 березня 2009 року банком пред`явлено претензію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором до 17 березня 2009 року (а. с. 22).
Позов до суду банком було пред`явлено 23 квітня 2009 року.
Таким чином, ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого в банка виникло право вимоги дострокового повернення кредиту та сплати штрафних санкцій.
Згідно з представленого банком розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 17 грудня 2009 року складає 18 571,23 дол. США, що еквівалентно 148 216,99 грн, а саме: заборгованість по тілу кредиту - 13 293,17 дол. США; заборгованість по відсоткам - 2 119,31 дол. США; пеня згідно з пунктом 4.1 кредитного договору - 20 209,97 грн або 2 532,26 дол. США; штрафні санкції згідно з пунктом 4.4 кредитного договору - 5 000,00 грн або 626,49 дол. США (а. с. 53).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно із статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами частин першої, другої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
За змістом частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
У статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1252цс16.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
При цьому поняття строк договору , строк виконання зобов`язання та термін виконання зобов`язання згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін -календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга зазначеної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.
Поняття строк виконання зобов`язання і термін виконання зобов`язання охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.
Таким чином, позикодавець наділений можливістю реалізувати своє право в порядку частини другої статті 1050 ЦК України на дострокове повернення йому частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, як шляхом пред`явлення досудової вимоги, так і судової.
13 липня 2007 року між ПАТ Банк Форум та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0078/07/17-А за умовами якого позичальник отримав кредит у сумі 15 450,00 дол. США для придбання автомобіля строком повернення по 12 липня 2014 року.
Позичальник свої зобов`язання не виконував, а тому 05 березня 2009 року ПАТ Банк Форум звернулося до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів, чим змінило кінцевий строк виконання зобов`язання, у зв`язку з чим позичальник мав обов`язок повернути всю заборгованість за договором.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі закінчення строку кредитування або пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року, справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18).
Враховуючи викладене, у зв`язку із реалізацією права на дострокове повернення позики припинилося право кредитора нараховувати проценти за кредитом.
Дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору.
На зазначене суди першої та апеляційної інстанцій уваги не звернули, вважаючи наявність підстав для повного стягнення нарахованої заборгованості станом на 17 грудня 2009 року.
Матеріали справи містять претензію від 05 березня 2009 року про дострокове повернення кредитних коштів, в якій заначено, що станом на 04 березня 2009 року виникла заборгованість за кредитним договором, а саме: заборгованість по тілу кредиту - 13 293,17 дол. США; заборгованість по відсоткам - 947,61 дол. США; пеня згідно з пунктом 4.1 кредитного договору - 1 195,04 грн; штрафні санкції згідно з пунктом 4.4 кредитного договору - 5 000,00 грн (а. с. 22).
Суди, зробивши в цілому правильний висновок про наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів кредитної заборгованості на вказані вимоги закону уваги не звернули, не врахували, що банк скористався своїм правом на дострокове повернення кредитних коштів, звернувшись до позичальника та поручителя з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів, змінив строк дії кредитного договору, після спливу якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пеню за кредитом припиняється.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет застави поручителем ОСОБА_2 в судді апеляційної інстанції не оскаржувалося та доводів в касаційній скарзі стосовно звернення стягнення на предмет застави та застосування строків позовної давності не наведено, а тому, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства та з огляду на положення статті 400 ЦПК України, суд перевіряє законність оскаржуваних судових рішень у межах доводів скарги.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на порушника невигідних правових наслідків, що ґрунтуються на умовах договору або на законі, та, які полягають у позбавленні його певних прав або у заміні невиконання обов`язку новим, або у покладенні на цю особу нового додаткового обов`язку. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
У постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15 зроблено висновок, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Отже, чинним законодавством запроваджено заборону одночасного застосування подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Проте відповідальність боржників, яка запроваджена двома різними умовами договору, надає підстави для її застосування за різні правопорушення, що полягає у сплаті неустойки (окремо й штрафу, й пені) у випадку прострочення зобов`язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та штрафних санкцій у строки, визначені цим договором.
Суд першої інстанції визначив розмір кредитної заборгованості станом на 17 грудня 2009 року в сумі 18 571,23 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 148 023,15 грн.
Проте 05 березня 2009 року кредитор змінив строк виконання основного зобов`язання, тому до солідарного стягнення з відповідачів підлягає кредитна заборгованість станом на 04 березня 2009 року, розмір якої визначений у відповідній претензії (а.с. 22), зокрема 13 293,17 дол. США заборгованості за кредитом та 947,61 дол. США заборгованості за відсотками.
Пеню і штраф кредитор нарахував за різні порушення кредитного договору (п. 4.1 та п. 4.4), крім того, відповідачі не подавали заяву про застосування строку позовної давності, тому з відповідачів слід стягнути солідарно нараховану станом на пеню 04 березня 2009 року пеню в розмірі 1 195,04 грн та штраф розмірі 5 000,00 грн.
Отже, суму стягнення за кредитним договором слід зменшити з 148 023,15 грн до 119 836,46 грн ((13 293,17 дол. США + 947,61 дол. США) х 7,98 + 1 195,04 грн + 5 000,00 грн).
Також пропорційно слід зменшити суму стягнутого судового збору до 599,18 грн (119 836,46 грн х 1% / 2) з кожного з відповідачів.
Належну відповідь на доводи ОСОБА_2 щодо порушення судом першої інстанції процесуальних норм дав суд апеляційної інстанції, зазначивши, що такі доводи не є підставою для скасування правильного по суті рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною першою статті 412 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про зміну судових рішень у частині стягнення заборгованості за договором кредиту та судових витрат.
Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України необхідно поновити виконання заочного рішення Зарічного районного суду міста Суми від 17 грудня 2009 року та рішення Апеляційного суду Сумської області від 08 серпня 2017 року з урахуванням змін, внесених цією постановою.
Керуючись статтями 400, 402, 410, 412, 413, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду.
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Заочне рішення Зарічного районного суду міста Суми від 17 грудня 2009 року та рішення Апеляційного суду Сумської області від 08 серпня 2017 року у частині стягнення заборгованості за договором кредиту та судових витрат змінити, зменшивши суму, що підлягає стягненню за договором до 119 836,46 грн, в частині стягнення судового збору до 599,18 грн з кожного з відповідачів .
В решті рішення залишити без змін.
Поновити виконання заочного рішення Зарічного районного суду міста Суми від 17 грудня 2009 року та рішення Апеляційного суду Сумської області від 08 серпня 2017 року з урахуванням цієї постанови.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2019 |
Оприлюднено | 29.11.2019 |
Номер документу | 85966173 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Грушицький Андрій Ігорович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Луспеник Дмитро Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні