Постанова

від 19.11.2019 по справі 902/291/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року Справа № 902/291/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Василишин А.Р. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.,

представники учасників справи:

позивач- Бойко А.М.;

третя особа позивача- не з`явився;

відповідач 1- ОСОБА_1 ;

відповідач 2- не з`явився;

третя особа відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з господарським судом Вінницької області апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій облас-ті на рішення господарського суду Вінницької області від 16.08.2019р., повний текст якого скла-дено 16.08.2019р., у справі №902/291/19 (суддя Міліціанов Р.В.)

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області м.Вінниця

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -

Вінницька обласна державна адміністрація м.Вінниця

до 1. Фермерського господарства Хребетець

с.Коростівці Жмеринського р-ну Вінницької обл.

2. Жмеринської районної державної адміністрації м.Жмеринка, Вінницька обл.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 -

Леляцька сільська рада с.Леляки Жмеринського р-ну Вінницької обл.

про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,-

У квітні 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (надалі в текс-ті - Управління) звернулось до господарського суду Вінницької області із позовом про визнання не-дійсним укладеного Фермерським господарством Хребетець (надалі в тексті - Фермерське госпо-дарство) та Жмеринською районною державною адміністрацією (надалі в тексті - Райдержадмініс-трація) договору оренди земельної ділянки з підстав невідповідності нормам чинного законодавст-ва.(т.1, арк.справи 4-11).

Ухвалою від 10.04.2019р. господарський суд Вінницькій області відкрив провадження у спра-ві №902/291/19, протокольною ухвалою від 07.05.2019р. залучено в якості третьої особи без само-стійних вимог на стороні позивача - Вінницьку обласну державну адміністрацію та в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні Відповідача-1 - Леляцьку сільську раду Жмеринського ра-йону Вінницької області.(т.1 арк.справи 1-2, 132-134).

Рішенням господарського суду Вінницькій області від 16.08.2019р. у справі №902/291/19 відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі. Рішення вмотивоване тим, що розпорядження Райдержадміністрації №609 від 31.08.2007р. із визначенням строку укладення договору було належ-ною правовою підставою для вчинення відповідачем дій, спрямованих на визначення меж земельної ділянки в натурі та розроблення проекту землеустрою, що узгоджується з приписами п. а ст.22 Закону України Про землеустрій . При цьому, докази виготовлення проекту землеустрою, технічна документація та докази встановлення меж земельної ділянки, станом на момент укладення догово-ру оренди в матеріалах реєстраційної справи №521083600040020262 відсутні. Разом з тим, перебіг строку позовної давності почався з дати укладення договору оренди - 20.12.2007 року, оскільки са-ме з цієї дати держава, в особі уповноваженого органу (на той час Жмеринська районна державна адміністрація Вінницької області) була обізнана про наявність оспорюваного договору та могла звернутися з позовом до суду. При цьому, Позивач міг дізнатися про порушення своїх прав з 19.11. 2013р. - дати внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру. Тому, строк звернення до суду, починаючи з дати коли Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області могло дізнатися про існування оспорюваного договору, сплинув 20.11.2016 року.(т.2, арк. справи 63-76).

Не погоджуючись із рішенням, Позивач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 16.08.2019р. та постановити нове рішення, яким позов задоволити.(т.2, арк.справи 113-130).

Обґрунтовуючи скаргу Управління зазначає, що господарський суд першої інстанції непов-но з`ясував всі обставини справи, ухваливши рішення з порушенням норм матеріального права. На думку Скаржника, суд безпідставно не взяв до уваги факт відсутності розробленого проекту земле-устрою щодо відведення земельної ділянки, відсутність нормативно-грошової оцінки земельної ді-лянки, яка відповідно до положень ч.1 ст.15, ст.21 Закону України Про оренду землі , ст.13 Закону України Про оцінку земель є обов`язковою у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, вказує на скасування Вінницькою обласною держав-ною адміністрацією розпорядження про передачу земельної ділянки в оренду, а також посилається на те, що договір оренди земельної ділянки від 20.12.2007р. суперечить нормативно-правовим актам та чинному законодавству. Позивач наголошує, що лише після прийнятого розпорядження КМУ №910-р від 30.11.2016р. на Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області покладено обов`язок та наділено повноваженнями щодо організації та здійснення державного нагляду (конт-ролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх катего-рій і форм власності.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2019р. відкрито апеляційне провадження за скаргою Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на рішення господарського суду Вінницької області від 16.08.2019р. у справі №902/291/19. Судове засідання призначено на 19.11.2019р.(т.2, арк.справи 117).

07.11.2019р. на адресу суду надійшов відзив Фермерського господарства, у якому заперечу-ються підстави апеляційної скарги та міститься прохання залишити рішення суду першої інстанції без змін.(т.2, арк.справи 143-153).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 19.11.2019р. представник Позивача підтримав до-води та вимоги апеляційної скарги та надав свої пояснення. Представник Відповідача-1 заперечив проти апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

Інші учасники справи не забезпечили явки своїх уповноважених представників у призначе-не на 19.11.2019 року судове засідання, причин неявки суду не повідомили.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши ма-теріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Жмеринської районної державної адмі-ністрації №609 від 31.08.2007р. надано ФГ Хребетець в оренду земельну ділянку площею 31,5 га із земель запасу Леляцької сільської ради, для ведення сільського господарства терміном на 25 ро-ків та зобов`язано у місячний термін укласти договір оренди земельної ділянки.(т.1, арк.справи 24).

На виконання розпорядження Райдержадміністрації №609 від 31.08.2007р. виготовлено акт погодження та встановлення меж земельної ділянки, яка надається оренду, відповідно до якого ме-жі земельної ділянки закріплені на місцевості межовими знаками в кількості 14 штук, розміщені на характерних поворотних точках земельної ділянки та передані на зберігання орендарю.(т.1, арк.справи 31).

Матеріали справи свідчать, що 01.11.2007р. Відділом земельних ресурсів у Жмеринському районі Вінницької області Державного агентства земельних ресурсів України виготовлено висновок №319 про надання в оренду земельної ділянки ФГ Хребетець на території Леляцької сільської ради, з якого вбачається, що останнє повинно дотримуватись обов`язків землекористувача відповід-но до вимог ст.96 Земельного Кодексу України, використовувати земельну ділянку за цільовим при-значенням, не допускати забур`янення земельної ділянки яка орендується та прилеглих до неї тери-торій, своєчасно сплачувати орендну плату згідно укладеного договору оренди, до використання земельної ділянки приступити після державної реєстрації договору оренди.(т.1, арк.справи 29).

Як вбачається з матеріалів справи, Жмеринська районна державна адміністрація-орендода-вець та ФГ Хребетець -орендар уклали договір оренди земельної ділянки від 20.12.2007р.(надалі в тексті - Договір) з невід`ємними частинами, за умовами п.1.1 якого орендодавець надає, а орен-дар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господар-ства, яка знаходиться на території Леляцької сільської ради.(т.1, арк.справи 15-20).

Згідно п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 31,5 га із зе-мель запасу Леляцької сільської ради.

На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна (п.3 Договору).

Згідно з п.4 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки не встановлена.

Договір укладено на 25 років. Після закінчення строку Договору орендар має переважне пра-во поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до за-кінчення строку дії Договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. (п.7 Договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді в розмірі 1 890 грн. за рік або 60 грн. за 1 га землі. Орендна плата вноситься орендарем щомісячно по 157,5 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції.(п.п.8,9 Договору).

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.(п.37).

Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено відтисками печаток сторін. (т.1, арк.справи 19, 109).

Невід`ємними частинами Договору є:

- розпорядження Голови районної державної адміністрації від 31.08.2007р. №609 Про на-дання в оренду земельної ділянки ФГ Хребтець на території Леляцької сільської ради;

- викопіювання з плану території Леляцької сільської ради, з нанесенням земельної ділянки, яка передається в довгострокове користування на умовах оренди;

- акт приймання-передачі об`єкту оренди;

- висновок земельного відділу про використання земельної ділянки;

- кадастровий номер земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Договору орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 31,5 га із земель запасу Леляцької сільської ради, про що сторони склали акт прийому-передачі.(т.1, арк.справи 30).

Матеріали справи містять довідку від 27.02.2008р. відділу земельних ресурсів у Жмеринсь-кому районі Вінницької області Державного агентства земельних ресурсів України надано про пра-вовий статус земельної ділянки №568, згідно якої земельній ділянці площею 31,5 га присвоєно ка-дастровий номер №0521083600:04:002:0262.(т.1, арк.справи 26).

Як свідчать матеріали справи, на підставі договору про надання послуг з ведення державного реєстру земель 02.07.443 від 07.03.2008р., укладеного ДП Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах та ФГ Хребетець надано послуги з ве-дення державного реєстру земель, за результатами яких договір оренди зареєстровано у Вінницькій регіональній філії ДП Центр ДЗК , про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 07.03. 2008р. за №040883600093.(т.1, арк.справи 109-зворот).

23.05.2012р. прокурором Прокуратури Вінницької області внесено протест №05-2-289 голові Вінницької обласної державної адміністрації з вимогою скасувати Розпорядження голови Жмерин-ської райдержадміністрації від 31.08.2007р. №609 та від 12.09.2007р. №632.(т.1, арк.справи 162).

Розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 05.06.2012р. №317 скасо-вано розпорядження голови Жмеринської райдержадміністрації від 31.08.2007р. №609 та від 12.09. 2007р. №632, якими надано в оренду земельну ділянку, що слугувало підставою для укладення дого-вору оренди земельної ділянки від 20.12.2007р., як такі що суперечать положенням ст.ст.20, 50 Зако-ну України Про землеустрій , Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земе-льних ділянок, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004р. №677.(т.1, арк. справи 32).

На підставі листа Жмеринської районної державної адміністрації №0101-40/2228 від 21.11. 2018р., старшим інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель на території Вінницькій області 29.01.201р. та 30.01.2019р. проведено перевірку земельних ділянок, зокрема, спірної ділянки площею 31,5 га на території Лялецької сільської ради Жмеринського району. Як вбачається із доповідної записки начальника юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та на підставі наказів №251-ДК та №252-ДК від 05.03.2019р. проведено повторну перевірку зазна-чених земельних ділянок.(т.1, арк.справи 33-38).

Вбачаючи порушення сторонами Догововру вимог земельного законодавства, Управління звернулось до суду із позовом про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. При цьо-му, Позивач не вважає пропущеним строк позовної давності, однак просить суд визнати поважною причину його пропуску.

Як зазначалось вище, рішенням від 06.08.2019р. господарський суд Вінницької області від-мовив у задоволенні позову з причин пропуску строку позовної давності.(т.2, арк.справи 63-76).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна і не підлягає задоволенню з огляду на наступ-не:

Предметом даного спору визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ч.1 ст.124 ЗК України (надалі в тексті - ЗК України), передача в оренду земельних ді-лянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноважен-нями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ді-лянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст.83 ЗК України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Підставами виникнення, зміни та припинення земельних відносин є юридичні факти - юри-дично значимі обставини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі. До таких обставин відносяться: договори та інші угоди, передбачені законом, а також не передбачені законом але такі, що не суперечать йому; акти державних органів та органів місцевого самоврядування, які передбачені законом як підстави виникнення земельних прав та обо-в`язків; судові рішення, які встановлюють земельні права та обов`язки; набуття земельних прав та обов`язків на підставах, які дозволені законом; заподіяння шкоди; інші дії фізичних та юридичних осіб; події, з якими закон або інший правовий акт пов`язує виникнення, зміну і припинення земель-них відносин. Зазначене кореспондується зі статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тек-сті - ЦК України).

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі (надалі в тексті - Закон), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необ-хідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивіль-ним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.(ст.2 Закону).

В силу приписів ст.124 ЗК України (в редакції чинній на час укладення спірного договору), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здій-снюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самовря-дування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Вирішуючи даний спір, колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до ст.ст. 626, 638 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначені норми кореспондуються з приписами ст.180 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України).

За замістом ст.15 Закону, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в орен-ду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо викорис-тання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або зни-щення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

За приписами ст.21 зазначеного Закону (в редакції чинній на час укладення оспорюваного договору) орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земель-ною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а та-кож порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєст-рації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.(ч.2 ст.15 Закону).

Відповідно до статті 1 Закону України Про оцінку земель (в редакції чинній на час укладен-ня оспорюваного договору) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Підставами здійснення землеустрою, згідно зі ст.22 Закону України Про землеустрій (в ре-дакції від 22.05.2003р.), можуть бути як рішення органів виконавчої влади або місцевого самовряду-вання щодо проведення робіт з землеустрою, так і договори, укладені між землевласниками (земле-користувачами) та розробниками документації із землеустрою. Земельно-оціночні роботи при здійс-ненні землеустрою виконуються з метою визначення якісних характеристик, економічної цінності та вартості земель у порядку, встановленому законом.

Землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема, у разі: надання земельних ділянок; встановлення в натурі (на місцевості) меж земель , організації нових і впорядкування існуючих об`єктів землеустрою.(ст.20 Закону Украї-ни Про землеустрій ).

Проаналізувавши наведені норми законодавства, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що передача в оренду земельної ділянки на підставі оспорюваного договору від 20.12.2007р. повинна була здійсненою із розробленням проекту землеустрою.

Натомість, вказана земельна ділянка внесена до державного земельного кадастру 19.11.2013 року на підставі документації з інвентаризації земель виготовленої лише у 2013 році, що підтверджує відсутність розробленого та погодженого у визначеному законом порядку проекту землеустрою від-носно спірної земельної ділянки.(т.1, арк.справи 110-111).

Матеріали справи не містять доказів виготовлення проекту землеустрою, технічної документ-тації та відсутні докази встановлення меж земельної ділянки, станом на момент укладення договору оренди.

При цьому, суд першої інстанції правомірно встановив, що наявний у матеріалах справи Акт погодження та встановлення меж земельної ділянки не містить дати складення і його підписано за відсутності проекту землеустрою або технічної документації на вказану у ньому земельну ділянку.

Таким чином, розпорядження Райдержадміністрації №609 від 31.08.2007р. із визначенням строку укладення договору було належною правовою підставою для вчинення Відповідачем-1 дій, спрямованих на визначення меж земельної ділянки в натурі та розроблення проекту землеустрою, що узгоджується з приписами п. а ст.22 Закону України Про землеустрій .

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що Відповідачами не до-тримано вимог законодавства при укладенні оспорюваного Договору, що є підставою визнання його недійсним.

Разом з тим, судом першої інстанції правомірно з підстав ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України роз-глянуто заяву Відповідача-1 про застосування наслідків пропуску Позивачем строків позовної дав-ності для звернення із даним позовом до суду.(т.1, арк.справи 44-52).

Оскільки, за змістом частини першої статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, то перш ніж застосовувати позовну давність, суду слід з`ясувати чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інте-рес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

До спірних правовідносин застосовується загальний трирічний строк позовної давності (ст. 257 ЦК України). Початок перебігу строку позовної давності обчислюється за правилами статті 261 ЦК України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довіда-тися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого ци-вільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підста-ву своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Як стверджується матеріалами справи, перебіг строку позовної давності почався з дати укла-дення Договору оренди - 20.12.2007 року, оскільки саме з цієї дати держава, в особі уповноваженого органу (на той час Жмеринська районна державна адміністрація Вінницької області) була обізнана про наявність оспорюваного договору і могла звернутися з позовом до суду.

Посилання Позивача на те, що функції державного розпорядження та контролю за земельни-ми ділянками Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області здійснює лише після прий-няття постанови Кабінетом міністрів України від 22.07.2016р. №482, згідно якої зазначені повнова-ження були передані органам Держгеокадастру - на переконання колегії суддів є помилковими, з огляду на те, що відповідно до п.67 Порядку ведення державного земельного кадастру - внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр та цього Порядку. Забороняєть-ся вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України Про Державний земельний кадастр . Документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлен-ня, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону Ук-раїни Про Державний земельний кадастр та цього Порядку.

Згідно з п.111 Порядку ведення Державного земельного кадастру державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 і календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: відповідність доданих документів вимогам, передба-ченим пунктом 67 цього Порядку. За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій серед яких: приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі невідповідності поданих документ-тів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту.

З огляду на те, що реєстрація земельної ділянки здійснюватись управлінням Держземагенства у Жмеринському районі Вінницької області 19.11.2013р., отже, саме з цього моменту, структурним підрозділам Держкомзему (на данний час Держгеокадастру) було відомо про наявність зареєстро-ваного права оренди на підставі оспорюваного договору оренди, про що вірно зазначено судом пер-шої інстанції.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин, які свідчили б про наявність поважних причин, котрі перешкоджали звернутися до суду з відповідним позовом, принаймні з 19.11.2013р.

Тобто, Позивач міг дізнатися про порушення своїх прав з 19.11.2013 року - дати внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру. Тому, строк звернення до су-ду обчислюється починаючи з дати коли Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій облас-ті могло дізнатися про існування оспорюваного договору та сплинув 20.11.2016 року.

Крім того, державою не припинялось регулювання державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, вказані повноваження делегувались різним органам, які ста-вали правонаступниками попередніх установ.

Указом Президента України від 14 серпня 2000 року №970/200 (чинний на момент укладення оспорюваного договору) затверджено Положення про Державний комітет України по земельних ре-сурсах, згідно п.3 якого основними завданнями Держкомзему України є: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Пунктом 2 Указу Президента України від 8 квітня 2011 року №445/2011 установлено, що Державне агентство земельних ресурсів України є правонас-тупником Державного комітету України із земельних ресурсів, у тому числі за укладеними міжна-родними договорами України, стороною в яких є Державний комітет України із земельних ресурсів. 10 вересня 2014 року функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родю-чості ґрунтів було покладено на Державну екологічну інспекцію, що підтверджується п.4.1 Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України 12 січня 2012 року №34/20347. А з 22 липня 2016 року, згідно постанови Кабінету міністрів України від 22 липня 2016р. №482, зазначені повноваження були передані органам Держгеокадастру. Функції державного контролю за земельни-ми ділянками Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області здійснює з 01.01.2013 року на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розме-жування земель державної та комунальної власності №5245-VI.

Як встановлено вище, дізнатися про можливість звернення до суду Позивач міг з 19.11.2013 року.

Відповідно ст.262 ЦК України, заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Отже, делегування повноважень державою різним органам або уста-новам. зокрема, Позивачу - не змінює строку обчислення позовної давності.

Враховуючи, що право розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського приз-начення станом на момент укладення оспорюваного договору було віднесено до компетенції Рай-держадміністрації (ч.3 ст.122 ЗК України в редакції від 27.04.2007р.), контролюючим органам дер-жави (Прокуратурі Вінницької області) було відомо про існування договору принаймні станом на 23.05.2012р.(дата направлення протесту), передача контролюючих функцій не впливає на перебіг строку позовної давності, то строк звернення до суду з метою захисту інтересів держави сплинув 28.04.2010р.

Тобто, 05.04.2019р. Позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, що, незважаючи на встановлені обставини суперечності Договору актам законодавства, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Решта підстав, на які посилається Позивач у позовній заяві, як то відсутність нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розпорядження Вінницької обласної держаної адміністрації №317 від 05.06.2012р. не досліджуються апеляційним судом, оскільки відсутність першої не тягне правових наслідків і не зумовлює недійсності оспорюваного Договору, а скасування розпоряджен-ня голови Райдержадміністрації №609 від 31.07.2007р. не тягне визнання недійсним Договору.

Крім того, як правомірно зазначив суд першої інстанції, сторони оспорюваного Договору не позбавлені можливості вчинити дії, спрямовані на його приведення у відповідність до вимог чин-ного законодавства та визначивши нормативну грошову оцінку земельної ділянки, укласти відповід-ну додаткову угоду до Договору.

Колегія суддів вважає, що розглянуто всі доводи та вимоги апеляційної скарги, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Враховуючи зазначені обставини в сукупності, апеляційний суд не вбачає підстав для пере-оцінки висновків суду першої інстанції, оскільки матеріалами справи спростовуються доводи Скар-жника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін та зобов`язань Відповідачів, рівно як і твердження про невмотивованість рішення суду.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсько-го суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 277, 282, 284 Господарського процесу-ального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на рішен-ня господарського суду Вінницької області від 16.08.2019 року у справі №902/291/19 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3 . Матеріали справи №902/291/19 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Мельник О.В.