Рішення

від 20.11.2019 по справі 910/6771/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

20.11.2019Справа № 910/6771/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/6771/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Платформа Буд (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 25-а, літера Л )

до Комунального підприємства ПОЗНЯКИ-ІНВЕСТ-УКБ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА (02096, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 14)

про стягнення 890 356,00 грн,

без участі представників через їх неявку

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Платформа Буд (далі - Товариство) до комунального підприємства ПОЗНЯКИ-ІНВЕСТ-УКБ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА (далі - Підприємство) про стягнення заборгованості за договором від 04.01.2017 про надання охоронних послуг № 1-ОР (далі - Договір) 890 356 грн.

Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- 04.01.2017 Товариством (виконавець) і Підприємством (замовник) було укладено Договір, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується здійснювати охорону майна замовника, шляхом застосування заходів охорони, визначених Договором на об`єкті: Поліпшення водовідведення приватного сектора в мікрорайоні Червоний Хутір (ділянка № 9) в Дарницькому районі м. Києва;

- відповідно до умов додаткової угоди від 03.01.2019 № 2 до Договору сторони погодили продовження дії Договору на 2019 рік і остаточну ціну Договору у розмірі 1 350 356 грн.;

- позивач надав відповідачу послуги з охорони на суму 890 356 грн., які не були оплачені Підприємством;

- Товариство зверталося до відповідача із вимогами погасити заборгованість, які були залишені без відповіді та належного реагування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/6771/19; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 09.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 відкладено підготовче засідання на 06.08.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 05.09.2019.

05.09.2019 позивач подав суду додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 відкладено підготовче засідання на 19.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 зупинено провадження у справі № 910/6771/19 до вирішення суддею, визначеного у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Платформа Буд адвоката Малюка Є.Є. про відвід судді Курдельчука І.Д. від розгляду справи №910/6771/19.

23.09.2019 від Головного управління державної казначейської служби у місті Києві до суду надійшла інформація, про те, що, Підприємство не подавало на реєстрацію Договір.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 (суддя Гумега О.В.) відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Платформа Буд про відвід судді Курдельчука І.Д. від розгляду справи № 910/6771/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 поновлено провадження у справі та підготовче засідання призначено на 08.10.2019.

Підготовче засідання призначене на 08.10.2019 не відбулось через перебування судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 підготовче засідання призначено на 14.11.2019.

13.11.2019 позивач подав суду клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/6771/19 до судового розгляду по суті на 20.11.2019.

19.11.2019 відповідач подав суду додаткові пояснення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

19.11.2019 на електронну пошту суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представники сторін у судове засідання 20.11.2019 не з`явилися; про причини неявки суду не повідомили.

В силу приписів статті 202 Господарського процесуального кодексу України відсутні підстави для відкладення судового засідання.

Суд визнав достатніми матеріали в справі для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 20.11.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Щодо строку вирішення спору, то суд зазначає таке.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.1.2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

З аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається що строк який можна визначити розумним не може бути однаковим для всіх справ і було би неприродно встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків.

Враховуючи процесуальну поведінку учасників судового процесу суд неодноразово відкладав підготовче засідання для забезпечення засад верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивності, а також змагальності сторін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.01.2017 Підприємством (замовник) і Товариством (виконавець) було укладено Договір, за умовами якого:

- замовник доручає, а виконавець зобов`язується здійснювати охорону майна замовника шляхом застосування заходів охорони на об`єкті Поліпшення водовідведення приватного сектора в мікрорайоні Червоний Хутір (ділянка№9) Дарницького району м. Києва (пункт 1 розділу І Договору);

- ціна Договору складає 370 356 грн., у тому числі ПДВ - 61 726 грн. (пункт 1 розділу ІІ Договору);

- щомісячна вартість послуг, які надаються відповідно до Договору становить 30 863 грн., у тому числі ПДВ - 5 143,83 грн. (пункт 1 розділу ІІ Договору).

Сторонами були укладені додаткові угоди, якими зокрема була збільшена ціна Договору та вартість послуг за місяць.

Отже, укладений учасниками процесу Договір за своєю правовою природою є договором з надання послуг охорони.

Разом з тим, 27.12.2016 Підприємством (замовник) і Товариством (виконавець) було укладено договір №15 Поліпшення водовідведення приватного сектора в мікрорайоні Червоний Хутір (ділянка№9) Дарницького району м. Києва (далі - Договір №15), за умовами якого:

- підрядник за завданням замовника зобов`язується на свій ризик виконати роботи Поліпшення водовідведення приватного сектора в мікрорайоні Червоний Хутір (ділянка№9) Дарницького району м. Києва (далі - Об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість згідно з умовами Договору № 15 (пункт 1.1 Договору № 15);

- ціна Договору № 15 на момент підписання визначається кошторисною документацією та становить 11 546 066 грн., у тому числі ПДВ - 20 % - 1 924 344 грн. (пункт 2.1 Договору №15);

- строк виконання робіт грудень 2016 року (пункт 4.1 Договору № 15);

- виконавець зобов`язаний протягом дії Договору № 15 вживати заходів щодо збереження виконаних робіт, закуплених будівельних матеріалів, обладнання та об`єкта будівництва в цілому (підпункт 5.3.7 пункту 5.3 Договору №15).

Слід зазначити, що вказаний правочин відповідно до публічно доступної інформації було укладено в результаті відкритих торгів (UA-2016-11-29-001267-c); замовником предмету закупівлі Поліпшення водовідведення приватного сектора в мікрорайоні Червоний Хутір (ділянка 9) було Управління капітального будівництва Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, за своєю правовою природою укладений сторонами правочин є договором підряду.

За посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-11-29-001267-c , розміщено додаткову угоду від 27.12.2016 № 1 до Договору № 15, за умовами якої сторони погодили перенести всі роботи за Договором № 15 на 2017 рік та затвердили календарний план виконання етапів робіт (з січня 2017 року по грудень 2017 року).

В подальшому, на адресу позивача було надіслано лист №3/1 від 03.01.2017 Підприємства (за підписом директора Правденка В.С. з печаткою), відповідач як замовник без посилання на будь-який правочин просить для збереження раніше виконаних робіт організувати охорону об`єкта та за відсутності фінансування надати можливість відстрочки до його відновлення про що зазначити у договорі.

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В обґрунтування позову Товариство зазначає, що на підставі укладеного сторонами Договору, предметом якого є охорона на об`єкті Поліпшення водовідведення приватного сектора в мікрорайоні Червоний Хутір (ділянка№9) в Дарницькому районі м. Києва , а також додаткові угоди від 27.12.2017 №1 та від 03.01.2019 №2 ціною 1 350 356 грн., надані і прийняті за актами здачі-приймання наданих послуг послуги з охорони.

Також, Товариство вказує, що за період січень 2017 року - квітень 2019 року були надані послуги, які неоплачені відповідачем на загальну суму 890 356 грн.

Наведене дає підстави дійти висновку, що сторонами укладено Договір щодо надання послуг, які є обов`язком підрядника за Договором №15, а отже прийнято замовником (комунальним підприємством) без проведення процедури закупівлі - відкритих торгів на себе додаткове грошове зобов`язання.

Позивач як охоронець фактично надавав послуги з охорони майна, яке, як підрядник, зобов`язаний зберегти до моменту передачі замовнику об`єкту будівництва.

Крім того, слід зазначити, що акти за період січень 2019 року по 30.04.2018 здачі-приймання наданих послуг здійснення цілодобової охорони об`єкта Поліпшення водовідведення приватного сектора в мікрорайоні Червоний Хутір (ділянка№9) в Дарницькому районі м. Києва не підписані Підприємством.

Суд дійшов висновку, що даний господарський спір носить по суті штучний характер, Договір було укладено з порушенням чинного законодавства, зобов`язання з оплати за Договором № 15 та Договором дублюються, тобто виконавець виконує роботи, надає послуги і намагається отримати кошти за обома правочинами.

Відповідно до статті 841 ЦК України підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Отже, законодавець визначив обов`язок підрядника з охорони.

Сторони чітко визначили умовами Договору № 15 те, що саме Товариство вживає заходи щодо збереження вживати заходів щодо збереження виконаних робіт, закуплених будівельних матеріалів, обладнання та об`єкта будівництва в цілому; жодного посилання на необхідність укладення додаткового правочину чи зобов`язання замовника відшкодовувати витрати з охорони Договір № 15 не містить.

Крім того, відповідач є комунальним підприємством, засновником якого є Київська міська рада, яка, у свою чергу, є органом місцевого самоврядування.

Під час укладення Договору були порушені вимоги Закону України Про публічні торги (далі - Закон).

Відповідно до преамбули названого Закону він установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 1 Закону замовники - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:

органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання;

наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Отже, в силу приписів вказаної норми Підприємство має ознаки замовника у розумінні Закону.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону передбачено, що цей Закон застосовується:

до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;

до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Предметом Договору на момент його укладення (04.01.2017) є послуги на суму 370 356 грн., у тому числі ПДВ., тобто дія Закону поширюється на закупівлю таких послуг.

Крім того, взяті замовником зобов`язання, які мають фінансуватись з бюджету не зареєстровані.

Замовником не було здійснено процедуру закупівлі щодо правовідносин сторін у справі в порядку, передбаченому Законом України "Про публічні закупівлі" .

При цьому, забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина 7 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" ).

Отже, договір від 04.01.2017 за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується здійснювати охорону майна замовника шляхом застосування заходів охорони на об`єкті Поліпшення водовідведення приватного сектора в мікрорайоні Червоний Хутір (ділянка№9) Дарницького району м. Києва укладений.

Відповідач є стороною спірного договору, що прямо свідчить, що останній стосується прав та обов`язків відповідача, як і обов`язку відповідача зробити закупівлю послуг за бюджетні кошти за конкурентними та прозорими процедурами, що дає йому право та можливість отримати найбільш вигідну пропозицію, і які і було порушено в даному випадку.

Разом з тим такі послуги обумовлені іншим оплатним договором.

Як передбачено частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст.203 цього Кодексу .

Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновків, що договір від 04.01.2017 за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується здійснювати охорону майна замовника шляхом застосування заходів охорони на об`єкті Поліпшення водовідведення приватного сектора в мікрорайоні Червоний Хутір (ділянка№9) Дарницького району м. Києва був укладений з порушенням вимог з порушенням вимог частин 1 та 7 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" , у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Отже, відсутні підстави для стягнення грошових коштів у розмірі 890 356 грн. з відповідача на користь позивача.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі ГарсіяРуїз проти Іспанії , від 22 лютого 2007 року в справі Красуля проти Росії , від 5 травня 2011 року в справі Ільяді проти Росії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 9 грудня 1994 року в справі ХіроБалані проти Іспанії , від 1 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 7 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та МесропМовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Позивач не подав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували законність вимог Товариства, викладених у позовній заяві.

Отже, позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. В позові Товариства з обмеженою відповідальністю Платформа Буд (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 25-а, літера Л ; код 40222573) до Комунального підприємства ПОЗНЯКИ-ІНВЕСТ-УКБ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА (02096, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 14; код 31723240) про стягнення 890 356,00 грн відмовити повністю.

2. Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.11.2019.

Суддя І.Д. Курдельчук