Рішення

від 18.11.2019 по справі 910/11688/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.11.2019Справа № 910/11688/19

За позовомОСОБА_1 доМіністерства юстиції України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами 2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Яцино Катерини Сергіївни 3. Товариства з обмеженою відповідальністю Майдан-Плаза проскасування наказу та зобов`язання вчинити дії Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 від відповідача:Шевченко О.С. від третьої особи 1:Штуць Н.Г. від третьої особи 2:не з`явився від третьої особи 3:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про скасування наказу та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ Міністерства юстиції України №606/5 від 27.02.2019, яким задоволено скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (надалі - АРМА) про скасування реєстраційної дії, є протиправним з огляду на порушення строку звернення до комісії із скаргою та перевищення такою комісією повноважень при прийняті наказу. Крім того, позивачем заявлено вимогу про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису від 14.12.2018 №10701070021005370, скасованого на підставі оскаржуваного наказу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.09.2019, залучено до участі у справі Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Яцино Катерини Сергіївни та Товариства з обмеженою відповідальністю Майдан-Плаза .

30.09.2019 представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує повністю з огляду на те, що скаржником не було пропущено встановлений законом строк для звернення зі скаргою. Крім того, відповідач вказує, що оскільки ним було встановлено факт проведення оспорюваної реєстраційної дії всупереч вимогам чинного законодавства України, подана скарга була задоволена, а відповідна реєстраційна дія - скасована. Щодо вимоги про зобов`язання Міністерства юстиції вчинити відповідні дії, відповідач зазначає, що не має відповідних повноважень на проведення будь-яких реєстраційних дій стосовно юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Підготовче судове засідання 30.09.2019 було відкладено на 21.10.2019.

15.10.2019 та 17.10.2019 до канцелярії суду надійшли письмові пояснення представників третіх осіб 1 та 2 стосовно суті спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2019.

Позивач в судове засідання з`явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання з`явилися, надали пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечували повністю.

В судове засідання представники третіх осіб 2 та 3 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням викладеного, неявка представників третіх осіб 2 та 3, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті.

В судовому засіданні 18.11.2019 судом проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

На підставі акту приймання-передачі частки у статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Майдан-плаза від 12.12.2018 Акціонерне товариство ГЕСІС СА передало, а ОСОБА_1 прийняв частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Майдан-плаза у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 5 135 600,00 грн.

14.12.2018 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були здійснено реєстраційну дію №10701070021005370 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яцино К.С. стосовно товариства з обмеженою відповідальністю Майдан-плаза .

Зокрема, внесено відомості щодо нового власника корпоративних прав вказаного товариства у розмірі 100% статутного капіталу - ОСОБА_1

18.02.2019 АРМА звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою №708/6.1-27-19/7 від 18.02.2019 на реєстраційну дію №10701070021005370 від 14.12.2018, яка наказом міністерства юстиції України №606/5 від 27.02.2019 була задоволена, а вказана реєстраційна дія - скасована.

Спір у справі виник у зв`язку з неправомірним, на думку позивача, винесенням відповідачем наказу №606/5 від 27.02.2019.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців визначаються Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Відповідно до ч. 1 та 2 статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно з ч. 3 ст. 34 вказаного Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Позивач вказує, що третьою особою було пропущено встановлений даною статтею строк для звернення до відповідача зі скаргою від 18.02.2019, оскільки оскаржувана реєстраційна дія приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Яцино К.С. була вчинена 14.12.2018, а відтак останній день встановленого 60-денного строку настав 12.02.2019.

Суд відзначає, що процедура розгляду відповідно до Законів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами, встановлюються Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 (надалі - Порядок ).

Відповідно до п. 2 Порядку для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

За змістом п. 5 Порядку (в редакції, чинній на момент подання третьою особою скарги до Міністерства юстиції України) перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:

1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб`єкта розгляду скарги (належний суб`єкт розгляду скарги);

2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги;

3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб`єкта розгляду скарги.

Таким чином, питання дотримання скаржником строку на подання скарги, встановлюється безпосередньо комісією відповідача перед розглядом скарги.

Як вбачається із матеріалів справи, у поданій скарзі №708/6.1-27-19/7 від 18.02.2019 АРМА посилалася на те, що їй стало відомо про оскаржувану реєстраційну дію з 14.02.2019, а саме з моменту повідомлення Товариством з обмеженою відповідальністю СЕІЛ КОМПАНІ (особа, з якою АРМА уклала договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ Гесіс СА від 09.01.2019) відповідних відомостей про вчинення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, скаржником чітко було визначено момент, з якого йому стало відомо про порушення його прав відповідною дією приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Яцино К.С., і саме з цього моменту відповідач почав відлік встановленого приписами ч. 3 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень строку.

При цьому, оскільки станом на момент вирішення питання про призначення до розгляду даної скарги, доказів порушення третьою особою вказаних строків у Міністерства юстиції України не було, таку скаргу було призначено до розгляду по суті.

З урахуванням того, що позивачем в даному випадку не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту обізнаності третьої особи 1 про вчинення оскаржуваної реєстраційної дії раніше, ніж вказано в скарзі, суд вважає дії відповідача щодо розгляду такої скарги по суті такими, що не суперечать приписам чинного законодавства України.

Згідно з п. 8 Порядку (в редакції, чинній на момент розгляду скарги) під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Як вказувалося раніше, 14.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яцино К.С. проведено реєстраційну дію №10701070021005370 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Майдан-плаза .

Вказаною реєстраційною дією було змінено власника корпоративних прав такого товариства та зазначено позивача власником 100% статутного капіталу.

В той же час судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Соломянського районного суду міста Києва від 18.04.2018 у справі №760/10191/18 було накладено арешт на майно, а саме: корпоративні права акціонерного товариства Гесіс СА (місто Чіассо, Корсо Сан Потардо , 32, 6830, Швейцарія) в статутному капіталі ТОВ Майдан-Плаза (ЄДРПОУ 33302293) в розмірі 5 135 600,00 грн., що становить 100 % статутного капіталу ТОВ Майдан-Плаза (ЄДРПОУ 33302293); накладено заборону відчуження, користування та розпорядження вказаним майном акціонерному товариству Гесіс СА (місто Чіассо, Корсо Сан Потардо , 32, 6830, Швейцарія), а також заборонено будь-яким державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним реєстраторам відділів Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Головному територіальному управлінню юстиції у місті Києві, нотаріусам, акредитованим суб`єктам проводити реєстраційні дії по внесенню записів та змін, пов`язаних із зміною керівника юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, зміною підписантів юридичної особи, вносити будь-які інші зміни в статутні документи юридичної особи, а також вчиняти будь - які інші реєстраційні дії, в тому числі здійснювати реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації та вносити будь-яку інформацію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо ТОВ Майдан-Плаза (ЄДРПОУ 33302293).

Також вказаною ухвалою суду передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, корпоративні права акціонерного товариства Гесіс СА (місто Чіассо, Корсо Сан Потардо , 32, 6830, Швейцарія) в статутному капіталі ТОВ Майдан-Плаза (ЄДРПОУ 33302293) в розмірі 5 135 600,00 грн. що становить 100 % статутного капіталу ТОВ Майдан-Плаза (ЄДРПОУ 33302293), для подальшої їх передачі в управління за договором або для реалізації в порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів .

Таким чином, підписання позивачем з Акціонерним товариством ГЕСІС СА акту приймання-передачі частки у статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Майдан-плаза від 12.12.2018 про передачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Майдан-плаза у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 5 135 600,00 грн., а також вчинення вподальшому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яцино К.С. реєстраційної дії №10701070021005370 прямо суперечить вказаній забороні, встановленій рішенням суду.

Твердження позивача про те, що на момент вчинення оскаржуваної реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була відсутня відповідна інформація стосовно арешту корпоративних прав Акціонерного товариства Гесіс СА та заборони проводити відповідні реєстраційні дії, не може бути підставою для кваліфікації дій приватного нотаріуса як правомірних з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до положень частини 6 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

При цьому, будь-яких виключень або делегування регулювання даних правовідносин іншим нормам законодавства Конституція України не містить.

Відповідно до ст. 533 Кримінального процесуального кодексу України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

В даному випадку, ухвала слідчого судді від 18.04.2018 у справі №760/10191/18 була обов`язковою та підлягала виконанню всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

При цьому, внесення чи невнесення відповідних відомостей в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань жодним чином не впливає на дійсність та обов`язковість для виконання такої ухвали.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Яцино К.С. не була позбавлена права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою слідчого судді від 18.04.2018 у справі №760/10191/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За таких обставин суд погоджується із висновком відповідача про те, що реєстраційна дія, вчинена 14.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яцино К.С. №10701070021005370 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Майдан-плаза , суперечила чинному законодавства України, а відтак була скасована відповідачем оспорюваним у даній справі наказом №606/5 від 27.02.2019.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів від 27.10.1993).

Частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України). Відтак, саме на позивача покладається обов`язок довести обґрунтованість заявлених ним позовних вимог.

Всупереч викладеним вимогам процесуального закону позивачем не будо доведено суду за допомогою належних та допустимих доказів обставин порушення Міністерством юстиції України будь-яких норм чинного законодавства під час прийняття наказу №606/5 від 27.02.2019, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо його скасування.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису від 14.12.2018 №10701070021005370 суд відзначає, що така вимога є похідною від первісної вимоги про скасування наказу відповідача №606/5 від 27.02.2019, і відмова у задоволенні первісної вимоги унеможливлює задоволення похідної вимоги.

Більш того, суд звертає увагу на відсутність у Міністерства юстиції України повноважень на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі внесення відповідних записів в Реєстр, оскільки відповідач в даному випадку не є державним реєстратором в розумінні п. 14 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.11.2019.

Суддя В.П. Босий