Постанова

від 10.06.2020 по справі 910/11688/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11688/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Губенко Н.М., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не з`явився,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Босий В.П.)

від 18.11.2019,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Майданевич А.Г., судді - Гаврилюк О.М., Алданова С.О.)

від 10.02.2020,

за позовом ОСОБА_1 ,

до Міністерства юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, 2) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Яцино Катерина Сергіївна, 3) Товариство з обмеженою відповідальністю Майдан - Плаза ,

про скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про скасування наказу № 606/5 від 27.02.2019 Про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та зобов`язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису № 10701070021005370 від 14.12.2018 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах проведеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яцино К.С., який був скасований на підставі наказу Міністерство юстиції України № 606/5 від 27.02.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ Міністерства юстиції України № 606/5 від 27.02.2019, яким задоволено скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) про скасування реєстраційної дії, є протиправним з огляду на порушення строку звернення до комісії із скаргою та перевищення такою комісією повноважень при прийнятті наказу. Також зазначає, що на момент вчинення реєстраційної дії № 10701070021005370 від 14.12.2018 не існувало жодних обмежень щодо її вчинення. Вказує, що про ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.04.2018 у справі № 760/10191/18 стало відомо лише при поданні цієї скарги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020, у задоволені позову відмовлено.

05.03.2020 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставами для скасування судових рішень зазначає застосування судами ч. 3 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.12.2019 у справі № 912/3644/17, від 21.03.2018 у справі № 57/314-6/526-2012, від 03.04.2018 у справі № 910/31767/15, від 17.07.2018 у справі № 911/4006/16; неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 404/6619/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України). Посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права в ситуації перевищення повноважень комісією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації та розгляду і вирішення питань, які не належать до її компетенції ( п.3 ч.2 ст.287 ГПК України). Також посилається на те, що судами не було взято до уваги, що на момент проведення реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань були відсутні відомості щодо ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.04.2018 у справі № 760/10191/18. Вважає, що Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не передбачає обов`язку досліджувати Єдиний державний реєстр судових рішень на предмет наявності певних судових рішень. Стверджує, що станом на 14.12.2018 жодних обмежень для вчинення реєстраційної дії щодо корпоративних прав ТОВ Майдан-Плаза не існувало. Зазначає, що оскаржуваним наказом Міністерство юстиції України позбавляє ОСОБА_1 його власності у зв`язку із необхідністю виправити власні помилки щодо належного функціонування державних реєстрів. На думку скаржника, такими діями державний орган порушує принцип належного урядування . Вказує, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яцино К.С. не було порушено Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , а тому комісія не мала повноважень приймати оскаржуваний наказ. Зазначає, що АРМА було порушено строк звернення, а скарга не містила жодного обгрунтування поважності такого пропуску та неможливості дізнатись про (ймовірне) порушення права раніше. Вважає, що відповідач зобов`язаний був прийняти рішення про відмову у задоволенні скарги, оскільки права АРМА не порушувались.

У відзиві на касаційну скаргу Міністерство юстиції України просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін з наведених у відзиві підстав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), ненаведення сторонами висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносин щодо перевищення комісією своїх повноважень з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження, порушене на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України необхідно закрити, касаційну скаргу в частині підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України необхідно залишити без задоволення зогляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, за актом приймання-передачі частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ Майдан-Плаза від 12.12.2018 Акціонерне товариство Гесіс СА передало, а ОСОБА_1 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ Майдан-Плаза у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 5 135 600,00 грн.

14.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яцино К.С. здійснено реєстраційну дію № 10701070021005370 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах щодо ТОВ Майдан-Плаза в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Внесено відомості щодо нового власника корпоративних прав вказаного товариства у розмірі 100% статутного капіталу - ОСОБА_1

18.02.2019 Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами звернулось до Міністерства юстиції України із скаргою № 708/6.1-27-19/7 від 18.02.2019, в якій просило скасувати реєстраційну дію № 10701070021005370 від 14.12.2018, проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яцино К.С.

25.02.2019 відбувся розгляд скарги, за результатами якого складено висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації про задоволення скарги.

Наказом Міністерства юстиції України № 606/5 від 27.02.2019 Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань прийнято рішення, яким скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 18.02.2019 задоволено та скасовано реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10701070021005370 від 14.12.2018.

Судами встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.04.2018 у справі № 760/10191/18 накладено арешт на майно, а саме: корпоративні права АТ Гесіс СА (м. Чіассо, Корсо Сан Потардо, 32, 6830, Швейцарія) у статутному капіталі ТОВ Майдан-Плаза (ЄДРПОУ 33302293) у розмірі 5 135 600,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ Майдан-Плаза (ЄДРПОУ 33302293). Накладено заборону відчуження, користування та розпорядження вказаним майном АТ Гесіс СА (м. Чіассо, Корсо Сан Потардо, 32, 6830, Швейцарія). Заборонено будь-яким державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним реєстраторам відділів Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Головному територіальному управлінню юстиції у місті Києві, нотаріусам, акредитованим суб`єктам проводити реєстраційні дії по внесенню записів та змін, пов`язаних із зміною керівника юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, зміною підписантів юридичної особи, вносити будь-які інші зміни в статутні документи юридичної особи, а також вчиняти будь - які інші реєстраційні дії, в тому числі здійснювати реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації та вносити будь-яку інформацію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо ТОВ Майдан-Плаза (ЄДРПОУ 33302293).

Також, вказаною ухвалою суду передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, корпоративні права АТ Гесіс СА (м. Чіассо, Корсо Сан Потардо, 32, 6830, Швейцарія) у статутному капіталі ТОВ Майдан-Плаза (ЄДРПОУ 33302293) у розмірі 5 135 600,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ Майдан-Плаза (ЄДРПОУ 33302293), для подальшої їх передачі в управління за договором або для реалізації в порядку та на умовах, визначених ст. ст. 19, 21 Закону України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів .

Предметом спору є скасування наказу Міністерства юстиції України Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 606/5 від 27.02.2019 та зобов`язання вчинити дії.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Оскільки, звернення до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних та майнових прав позивача, а не прав у сфері публічно-правових відносин, то вказане виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства і справа має вирішуватися в порядку господарського судочинства (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 826/4204/18).

Враховуючи вказане, а також те, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2019 було відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі № 640/5031/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про скасування наказу № 606/5 від 27.02.2019 та зобов`язання вчинити дії, вказана справа правомірно була розглянута господарським судом.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно з ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

За ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України (ст. 533 КПК України).

Отже, ухвала слідчого судді від 18.04.2018 у справі № 760/10191/18 була обов`язковою для приватного нотаріуса.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить: 1) формування державної політики у сфері державної реєстрації; 2) нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації; 3) координація діяльності у сфері державної реєстрації громадських формувань; 4) контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації, у тому числі шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі відповідно до цього Закону та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом; 5) здійснення повноважень держателя Єдиного державного реєстру;6) визначення технічного адміністратора; 7) забезпечення надання доступу до Єдиного державного реєстру державним реєстраторам, уповноваженим особам суб`єктів державної реєстрації прав, іншим суб`єктам відповідно до цього Закону та прийняття рішень про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 8) розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом; 9) складання протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 10) взаємодія з державними органами, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань державної реєстрації; 11) державна реєстрація політичних партій, всеукраїнських профспілок, їх об`єднань, всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань; 12) надання виписок у паперовій формі для проставлення апостилю та проставлення на них апостилю; 13) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (ч. 3 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

Частиною 6 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову в задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції; б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації; в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Господарські суди дійшли правильного висновку, що, оскільки приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яцино К.С. вчинено 14.12.2018 реєстраційну дію № 10701070021005370 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах щодо ТОВ Майдан-Плаза , за наявності ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.04.2018 у справі № 760/10191/18, якою накладено арешт на майно - корпоративні права АТ Гесіс СА у статутному капіталі ТОВ Майдан-Плаза , то Міністерство юстиції України правомірно скасувало таку реєстраційну дію згідно з наказом № 606/5 від 27.02.2019.

Отже, встановивши, що позивачем відповідно до вимог ст. 74 ГПК України не було доведено порушення Міністерством юстиції України норм чинного законодавства під час прийняття наказу № 606/5 від 27.02.2019, суди правомірно відмовили у задоволенні позову про скасування наказу Міністерства юстиції України № 606/5 від 27.02.2019.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису № 10701070021005370 від 14.12.2018, то місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правомірно вказав, що у Міністерства юстиції України відсутні повноваження на вчинення цих реєстраційних дій в державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адже міністерство є суб`єктом державної реєстрації лише у випадках, передбачених п. 14 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Разом з тим ця норма закону не розповсюджується на спірні правовідносини.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, вказав, що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій застосували ч. 3 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.12.2019 у справі № 912/3644/17, від 21.03.2018 у справі № 57/314-6/526-2012, від 03.04.2018 у справі № 910/31767/15, від 17.07.2018 у справі № 911/4006/16.

Проте, обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не підтвердилися з огляду на таке.

Із змісту п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

У постанові від 27.12.2019 у справі № 912/3644/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс до Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, Головного управління державної казначейської служби України у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю Нива , про стягнення 403 621,86 грн шкоди Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій про відмову у позові з огляду на пропуск позивачем позовної давності.

У справі № 57/314-6/526-2012 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Трикотажна фабрика Киянка до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Візард , 2) Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Державного реєстратора Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Киянка Плюс про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників та скасування державної реєстрації змін до установчих документів, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін судові рішення попередніх інстанцій, зазначив, що позивачем доведено порушення його прав як учасника ТОВ Візард рішеннями загальних зборів від 01.02.2006, оформленими протоколом № 1/06. Водночас, враховуючи, що позовна давність щодо вимог про визнання недійсними спірних рішень загальних зборів учасників ТОВ Візард спливла та позивачем не доведено існування поважних причин поновлення такого пропуску позовної давності, господарські суди дійшли правильного висновку про те, що вимоги позивача про визнання недійсними наведених рішень загальних зборів учасників ТОВ Візард задоволенню не підлягають у зв`язку зі спливом позовної давності.

Суд касаційної інстанції у постанові від 03.04.2018 у справі № 910/31767/15, скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 та передаючи справу № 910/31767/15 до Господарського суду міста Києва на новий розгляд, встановив недотримання судами ч. 1 ст. 261 ЦК України.

Постановою Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 911/4006/16 було скасовано рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі № 911/4006/16, а справу № 911/4006/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області з підстав того, що судами неправильно застосувано до спірних правовідносин ст. 261 ЦК України.

Аналіз висновків, зроблених в оскаржуваних судових рішеннях у справі № 910/11688/19, яка розглядається, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постановах від 27.12.2019 у справі № 912/3644/17, від 21.03.2018 у справі № 57/314-6/526-2012, від 03.04.2018 у справі № 910/31767/15, від 17.07.2018 у справі № 911/4006/16, оскільки у цих справах касаційним судом перевірялась правомірність застосування судами ст. 261 ЦК України щодо позовної давності, в той час, як спірні правовідносини регулюються спеціальним законом - ч. 3 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , якою встановлюється строк оскарження рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації до Міністерства юстиції України та його територіальних органів, який не є тотожним позовній давності.

Щодо неврахування судами правових висновків, викладених Верховним Судом у справі № 404/6619/17 та Великою Палатою Верховного Суду у справі № 543/730/14-ц (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), то необхідно зазначити таке.

У постанові від 11.03.2020 у справі № 404/6619/17 суд касаційної інстанції зазначив, що правочин щодо відчуження майна, яке перебуває під арештом, може бути визнано недійсним за позовом заінтересованої особи, незалежно від того, чи було зареєстроване таке обтяження відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на час його укладення, якщо про встановлену заборону сторонам правочину було відомо. Також у постанові зазначено, що до таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постановах від 25 травня 2016 року у справі № 6-605цс16, від 24 травня 2017 року у справі № 6-640цс17 та від 18 січня 2017 року у справі № 6-2552цс16 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 543/730/14-ц (провадження № 14-149цс18).

Отже, реєстраційна дія щодо майна, яке перебуває під арештом, може бути визнана незаконною за позовом заінтересованої особи, незалежно від того, чи було зареєстроване таке обтяження відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на час її вчинення, якщо про встановлену заборону сторонам було відомо.

Таким чином, апеляційним судом було прийнято постанову з урахуванням вказаних правових позицій Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.

Також у поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 , обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, вказав на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права в ситуації перевищення повноважень комісією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації та розгляду і вирішення питань, які не належать до її компетенції.

Процедура розгляду відповідно до Законів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами, встановлюються Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 (Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

За п. 5 Порядку (в редакції, чинній на момент подання третьою особою скарги до Міністерства юстиції України) перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб`єкта розгляду скарги (належний суб`єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб`єкта розгляду скарги.

Отже, питання дотримання скаржником строку на подання скарги, встановлюється безпосередньо комісією перед розглядом скарги.

Зі скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів № 708/6.1-27-19/7 від 18.02.2019 вбачається, що агенству стало відомо про реєстраційну дію № 10701070021005370 з 14.02.2019, тобто з моменту повідомлення ТОВ СЕІЛ КОМПАНІ (особа, з якою АРМА уклала договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ Гесіс СА від 09.01.2019) відповідних відомостей про вчинення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З урахуванням вказаного, комісією не було встановлено недотримання агенством ч. 3 ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань при зверненні з відповідною скаргою.

Пунктом 8 Порядку (в редакції, чинній на момент розгляду скарги) під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Отже, комісія правомірно прийняла вказану скаргу до розгляду, за наслідками чого, в межах повноважень встановлених Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, розглянула її.

Щодо аргументів позивача в касаційній скарзі про те, що Міністерство юстиції України позбавляє ОСОБА_1 його власності у зв`язку із необхідністю виправити власні помилки щодо належного функціонування державних реєстрів, то вони є безпідставними, оскільки вказане міністерство обґрунтовано скасувало неправомірну реєстраційну дію, вчинену приватним нотаріусом і жодним чином не порушило право власності позивача, адже на корпоративні права АТ Гесіс СА (місто Чіассо, Корсо Сан Потардо, 32, 6830, Швейцарія) у статутному капіталі ТОВ Майдан-Плаза (ЄДРПОУ 33302293) у розмірі 5 135 600,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ Майдан-Плаза було накладено арешт ухвалою суду.

Решта доводів позивача в касаційній скарзі зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та до встановлення обставин у справі, що з огляду на встановлені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 910/11688/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити касаційне провадження у справі № 910/11688/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 18 листопада 2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2020 року у справі за № 910/11688/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Н. Губенко

І. Ткач