Постанова

від 12.02.2020 по справі 910/11688/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2020 р. Справа№ 910/11688/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Алданової С.О.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 10.02.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 (повний текст рішення складено - 28.11.2019)

у справі № 910/11688/19 (суддя - Босий В.П.)

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача

1) Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами

2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Яцино Катерина Сергіївна

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Майдан-Плаза"

про скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про скасування наказу №606/5 від 27.02.2019 та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ Міністерства юстиції України №606/5 від 27.02.2019, яким задоволено скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (надалі - АРМА) про скасування реєстраційної дії, є протиправним з огляду на порушення строку звернення до комісії із скаргою та перевищення такою комісією повноважень при прийняті наказу. Крім того, позивачем заявлено вимогу про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису від 14.12.2018 №10701070021005370, скасованого на підставі оскаржуваного наказу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд вказав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин порушення Міністерством юстиції України норм чинного законодавства під час прийняття наказу №606/5 від 27.02.2019.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису від 14.12.2018 №10701070021005370 суд зазначив, що така вимога є похідною від первісної вимоги про скасування наказу відповідача №606/5 від 27.02.2019, тому відмова у задоволенні первісної вимоги унеможливлює задоволення похідної вимоги.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 у справі № 910/11688/19 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт вказує, що Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами пропущено строк для звернення до відповідача зі скаргою від 18.02.2019, оскільки оскаржувана реєстраційна дія приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Яцино К.С. була вчинена 14.12.2018, а тому останній день встановленого 60-денного строку настав 12.02.2019. Крім того, Національне агентство могло дізнатися про реєстраційні дії раніше ніж подана скарга, зважаючи на проведення щомісячного контролю за ефективністю управління.

Скаржник стверджує, що, оскільки станом на 14.12.2018 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підриємців та громадських формувань були відсутні відомості про заборону чи арешт, тому обмежень для вчинення реєстраційної дії відносно корпоративних прав ТОВ "Майдан-Плаза" не існувало.

Узагальнені доводи відзиву позивача на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами у своєму відзиві, наданому до суду 15.01.2020, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, третя особа-1 вказує, що про реєстраційні дії АРМА дізналось у результаті отримання 15.02.2019 листа ТОВ "Сеіл Компані" від 14.02.2019. В той час як, скаргу до Міністерства юстиції України подано 18.02.2019.

Третя особа-1 наголошує, що в силу статті 21 Закону України "Про Національне агентство України, з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" передача в управління арештованих у кримінальному провадженні активів відбувається шляхом укладення договору управління з управителем, отже контроль за ефективністю управління здійснюється після передачі арештованих активів в управління.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами стверджує, що задовольнивши скаргу Національного агентства, Міністерство юстиції України скасувало незаконні реєстраційні рішення та відновило порушені права Національного агентства щодо управління активами, забезпечило можливість виконання ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 18.04.2018, не порушило законних прав та інтересів апелянта, оскільки ТОВ Майдан - Плаза в силу застосованих вказаною ухвалою від 18.04.2018 заходів забезпечення кримінального провадження (арешту, передачі в управління) не мало законних повноважень щодо передачі 14.12.2018 корпоративних прав позивачу, що вказує на незаконність набуття права власності на актив останнім та відповідно на відсутність порушених прав позивача.

Узагальнені доводи письмових пояснень позивача

10.02.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду позивач подав письмові пояснення, які за своїм змістом тотожні апеляційній скарзі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2019 справу № 910/11688/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 у справі № 910/11688/19 та справу призначено до розгляду на 10.02.2020.

Явка представників сторін

Відповідач та треті особи у судове засідання, призначене на 10.02.2020, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями та поштовим поверненням, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників судового процесу обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи

Позивач у судовому засіданні апеляційної інстанції 10.02.2020 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

На підставі акту приймання-передачі частки у статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю "Майдан-плаза" від 12.12.2018 Акціонерне товариство "ГЕСІС СА" передало, а ОСОБА_1 прийняв частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Майдан-плаза" у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 5 135 600,00 грн.

14.12.2018 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено реєстраційну дію №10701070021005370 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яцино К.С. стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Майдан-плаза". Внесено відомості щодо нового власника корпоративних прав вказаного товариства у розмірі 100% статутного капіталу - ОСОБА_1

18.02.2019 Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами звернулось до Міністерства юстиції України із скаргою №708/6.1-27-19/7 від 18.02.2019, в якій просило скасувати реєстраційну дію №10701070021005370 від 14.12.2018.

25.02.2019 відбувся розгляд скарги за результатами якого складено висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації про задоволення скарги.

Наказом Міністерства юстиції України №606/5 від 27.02.2019 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" прийнято рішення, яким скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 18.02.2019 задоволено у повному обсязі. Скасовано реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.12.2018 №10701070021005370.

Звертаючись з позовними вимогами, позивач вказав, що наказ Міністерства юстиції України №606/5 від 27.02.2019 є протиправним з огляду на порушення строку звернення до Комісії із скаргою та перевищення такою Комісією повноважень при прийняті наказу. Крім того, позивач заявив вимогу про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису від 14.12.2018 №10701070021005370, скасованого на підставі оскаржуваного наказу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців визначаються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відповідно до частин 1, 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (ч. 3 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Процедура розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами, встановлюються Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 (надалі - Порядок).

Згідно з пунктом 2 Порядку для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

За змістом п. 5 Порядку (в редакції, чинній на момент подання третьою особою скарги до Міністерства юстиції України) перед розглядом скарги по суті Комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб`єкта розгляду скарги (належний суб`єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб`єкта розгляду скарги.

Отже, питання дотримання скаржником строку на подання скарги, встановлюється безпосередньо Комісією перед розглядом скарги.

Так, зі скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів №708/6.1-27-19/7 від 18.02.2019 вбачається, що агенству стало відомо про реєстраційну дію №10701070021005370 з 14.02.2019, а саме з моменту повідомлення Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕІЛ КОМПАНІ" (особа, з якою АРМА уклала договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "Гесіс СА" від 09.01.2019) відповідних відомостей про вчинення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, скаржником чітко було визначено момент, з якого йому стало відомо про порушення його прав відповідною дією приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Яцино К.С., і саме з цього моменту відповідач почав відлік встановленого приписами ч. 3 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" строку.

Стосовно посилань апелянта в апеляційній скарзі на те, що Національне агентство України могло дізнатися про реєстраційні дії раніше ніж подана скарга, зважаючи на проведення щомісячного контролю за ефективністю управління, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів " Національне агентство здійснює періодичну, але не рідше одного разу на місяць, перевірку ефективності управління арештованими активами, переданими ним в управління. Управитель зобов`язаний надавати уповноваженим особам Національного агентства доступ до прийнятих в управління активів для огляду, а також до документів щодо управління такими активами та їх використання.

Згідно з частиною 2 статті 21 вказаного Закону управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Таким чином, передача в управління арештованих у кримінальному провадженні активів відбувається шляхом укладення договору управління з управителем, отже контроль за ефективністю управління активами здійснюється після передачі арештованих активів в управління.

Відтак, суд апеляційної інстанції зазначає, що проведення контролю за ефективністю управління активами до передачі в управління активів суперечить вимогам Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", тому твердження апелянта про те, що Національне агентство могло дізнатися раніше, а саме під час виконання заходів щодо контролю за ефективністю управління активами є безпідставним.

Отже, оскільки станом на момент вирішення питання про призначення до розгляду даної скарги, доказів порушення Національним агентством України вказаних строків у Міністерства юстиції України не було, Комісія правомірно призначила вказану скаргу до розгляду по суті.

Згідно з пунктом 8 Порядку (в редакції, чинній на момент розгляду скарги) під час розгляду скарги по суті Комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 14.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яцино К.С. проведено реєстраційну дію №10701070021005370 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах" та змінено власника корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Майдан-Плаза".

Комісія вказала, що для проведення оскаржуваної реєстраційної дії приватному нотаріусу Яцино К.С. подано комплект документів: 1. Заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР; 2. Квитанції про сплату адміністративного збору; 3. Довіреність компанії "Гесіс СА" від 12.12.2018, перекладена українською мовою та легалізована в установленому порядку; 4. Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Майдан-Плаза" від 12,12.2018. Проте, документи, подані для проведення оскаржуваної реєстраційної дії, не відповідають вимогам чинного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою слідчого судді Соломянського районного суду міста Києва від 18.04.2018 у справі №760/10191/18 накладено арешт на майно, а саме: корпоративні права Акціонерного товариства "Гесіс СА" (місто Чіассо, Корсо Сан Потардо, 32, 6830, Швейцарія) у статутному капіталі ТОВ "Майдан-Плаза" (ЄДРПОУ 33302293) у розмірі 5 135 600,00 грн., що становить 100 % статутного капіталу ТОВ "Майдан-Плаза" (ЄДРПОУ 33302293). Накладено заборону відчуження, користування та розпорядження вказаним майном Акціонерному товариству "Гесіс СА" (місто Чіассо, Корсо Сан Потардо, 32, 6830, Швейцарія). Заборонено будь-яким державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним реєстраторам відділів Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Головному територіальному управлінню юстиції у місті Києві, нотаріусам, акредитованим суб`єктам проводити реєстраційні дії по внесенню записів та змін, пов`язаних із зміною керівника юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, зміною підписантів юридичної особи, вносити будь-які інші зміни в статутні документи юридичної особи, а також вчиняти будь - які інші реєстраційні дії, в тому числі здійснювати реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації та вносити будь-яку інформацію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо ТОВ "Майдан-Плаза" (ЄДРПОУ 33302293).

Також, вказаною ухвалою суду передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, корпоративні права Акціонерного товариства "Гесіс СА" (місто Чіассо, Корсо Сан Потардо, 32, 6830, Швейцарія) у статутному капіталі ТОВ "Майдан-Плаза" (ЄДРПОУ 33302293) у розмірі 5 135 600,00 грн. що становить 100 % статутного капіталу ТОВ "Майдан-Плаза" (ЄДРПОУ 33302293), для подальшої їх передачі в управління за договором або для реалізації в порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Враховуючи вказане вище, підписання ОСОБА_1 з Акціонерним товариством "ГЕСІС СА" акту приймання-передачі частки у статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю "Майдан-плаза" від 12.12.2018 про передачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Майдан-плаза" у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 5 135 600,00 грн., а також вчинення вподальшому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яцино К.С. реєстраційної дії №10701070021005370 прямо суперечить вказаній забороні, встановленій рішенням суду.

Твердження ОСОБА_1 про те, що на момент вчинення оскаржуваної реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була відсутня відповідна інформація стосовно арешту корпоративних прав Акціонерного товариства "Гесіс СА" та заборони проводити відповідні реєстраційні дії, не може бути підставою для кваліфікації дій приватного нотаріуса як правомірних, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 6 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

При цьому, будь-яких виключень або делегування регулювання даних правовідносин іншим нормам законодавства Конституція України не містить.

Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України (ст. 533 Кримінального процесуального кодексу України).

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Отже, ухвала слідчого судді від 18.04.2018 у справі №760/10191/18 була обов`язковою та підлягала виконанню всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Внесення чи невнесення відповідних відомостей в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань жодним чином не впливає на дійсність та обов`язковість для виконання такої ухвали.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Отже, з огляду на вищезазначене, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Яцино К.С. повинен був відмовити у проведені оскаржуваних реєстраційних дій, у зв`язку з наявністю ухвали слідчого судді від 18.04.2018 у справі №760/10191/18 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що реєстраційна дія, вчинена 14.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яцино К.С. №10701070021005370 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах" стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Майдан-плаза", суперечила чинному законодавства України, а відтак була правомірно скасована Міністерством юстиції України наказом №606/5 від 27.02.2019.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Отже, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами порушення Міністерством юстиції України норм чинного законодавства під час прийняття наказу №606/5 від 27.02.2019, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо його скасування.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису від 14.12.2018 №10701070021005370 місцевий господарський суд правомірно зазначив, що вказана вимога є похідною від первісної вимоги про скасування наказу відповідача №606/5 від 27.02.2019, тому відмова у задоволенні первісної вимоги унеможливлює задоволення похідної вимоги.

Крім того, слід зазначити, що у Міністерства юстиції України відсутні повноваження на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі внесення відповідних записів в Реєстр, оскільки Міністерство юстиції України не являється державним реєстратором у розумінні п. 14 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

На переконання суду апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 у справі № 910/11688/19 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 у справі № 910/11688/19 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 у справі №910/11688/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 у справі № 910/11688/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на ОСОБА_1 .

4. Матеріали справи №910/11688/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.02.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

С.О. Алданова