Рішення

від 28.11.2019 по справі 920/748/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.2019 Справа № 920/748/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №920/748/19 за правилами загального позовного провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗСОШІ" (42813, Сумська область, Великописарівський район, с. Розсоші, вул.. Центральна, буд. 81, код ЄДРПОУ 33219504)

до відповідача: фермерського господарства "АГРОРОД" ( 42813, Сумська область, Великописарівський район, с. Розсоші, вул.. Центральна, буд. 139, код ЄДРПОУ 38043606)

про стягнення 367354,99 грн. збитків, завданих працівниками юридичної особи під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків,

представники учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - адвокат Рибницька І.О. (довіреність № 28 від 09.08.2019).

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду звернувся позивач з позовом до відповідача, у якому просить суд стягнути з відповідача 367354,99 грн. завданих збитків працівниками юридичної особи під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків та суму сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 01.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 29.08.2019.

Відповідач подав до суду відзив № б/н від 19.08.2019 на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки надані позивачем в якості доказів договір оренди, експертиза, накладні та акти не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, що підтверджували б наявність у позивача права користування земельними ділянками, та відповідно права власності на посіви і насадження, що було б протиправно порушене саме працівниками відповідача та спричинило б позивачу збитки у заявленому ним розмірі. Отже у даній справі відсутній предмет спору з огляду на відсутність порушеного відповідачем права позивача.

Ухвалою суду від 29.08.2019 відкладено підготовче засідання на 24.09.2019.

Ухвалою суду від 24.09.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 29.10.2019 та відкладено підготовче засідання на 15.10.2019.

Ухвалою суду від 15.10.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.10.2019.

Ухвалою суду від 29.10.2019 відкладено розгляд справи по суті на 28.11.2019.

28.11.2019 позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

05 травня 2006 року між Великописарівською районною державною адміністрацією та позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Великописарівському відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК від 20 червня 2006 року, про що у державному реєстрі зроблено запис № 040662803237.

Предмет вищевказаного договору оренди - платне користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, із земель запасу, яка знаходиться в межах території Розсошівської сільської ради. Загальна площа земельної ділянки - 57,6032 га (ріллі).

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до п. б ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Згідно доводів позивача 04.07.2017 працівники відповідача шляхом культивації знищили посіви сільськогосподарської культури кукурудзи до ступеня припинення росту, яка була засіяна позивачем весною 2017 року на земельних ділянках загальною площею 28 га, що входять до складу вищевказаної орендованої земельної ділянки, в підтвердження чого позивачем до матеріалів справи долучено копії видаткових накладних, актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, товарно-транспортних накладних.

Поряд з тим, позивач вказав, що оскільки дії відповідача мали ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України та ст. 194 КК України, тобто умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, позивач звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Великописарівського відділення поліції ГУНП в Сумській області, в наслідок чого було відкрито кримінальне провадження № 12017200150000157.

Відповідно до постанови начальника СВ В-Писарівського відділення поліції Охтирського ВП ГУНП в Сумській області від 15.12.2017 по вищевказаному кримінальному провадженню було призначено товарознавчу експертизу.

Згідно висновку судової комплексної товарознавчої та економічної експертизи № 2238/516 від 31.05.2018 за результатами проведеного дослідження, за наявними в матеріалах кримінального провадження документами, зокрема довідки ТОВ РОЗСОШІ від 06.07.2017 № 45 розрахунок збитків ТОВ РОЗСОШІ внаслідок знищення посівів кукурудзи на полях підприємства № 6/1 та № 6/2 (загальна площа 28 га) станом на 04.07.2017 підтверджується документально на суму 367 354. 99 грн.

Поряд з тим, як зазначив позивач, 04.07.2017 відповідач знищив посіви сільськогосподарської культури кукурудзи, яка була засіяна позивачем весною 2017 року, внаслідок чого ТОВ РОЗСОШІ нанесено збитки, що складаються з витрат на мінеральні добрива Діамофоска , мінеральні добрива Карамбід , на посівний матеріал, на засоби захисту рослин.

На підтвердження вказаних обставин стосовно неправомірних дій відповідача по знищенню посівів позивач посилається на матеріали кримінального провадження № 12017200150000157, висновок судової комплексної товарознавчої та економічної експертизи № 2238/516 від 31.05.2018, протоколи допитів свідків по кримінальному провадженню.

Відповідно до змісту висновку судової комплексної товарознавчої та економічної експертизи № 2238/516 від 31.05.2018 по кримінальному провадженню № 12017200150000157 встановлено, що матеріали кримінального провадження містять протокол огляду місця події від 06.10.2017 з доданою до нього фото таблицею, проведеному слідчим В-Писарівського ВП Скоромним С.В., у якому вказано наступне: Поле № 6/1 загальною площею 13 га. Територія поля 6/1 має сліди пере дискування, на поверхні грунту маються фрагменти рослин схожих на рослину кукурудзи, а саме фрагменти корінні та стебл. Поле № 6/2 загальною площею 15 га. Територія поля № 6/2 має сліди пере дискування. Вся поверхня грунту вкрита фрагментами від рослин схожих на рослини кукурудзи . Інших документів щодо фактичного знищення посіві кукурудзи на полях підприємства № 6/1 та № 6/2 загальною площею 28,0 га станом на 04.07.2017 на дослідження не представлено.

Звернення до суду із відповідним позовом ТОВ РОЗСОШІ мотивує обставами порушення відповідачем його права власності на посіви, як землекористувача земельною ділянкою, який знищив належні позивачу посіви кукурудзи на земельній ділянці.

Обґрунтовуючи наявність у сукупності усіх елементів складу правопорушення, позивач зазначив, що внаслідок вчинення вищевказаних дій відповідач завдав позивачу матеріальних збитків у вигляді витрат на мінеральні добрива Діамофоска у сумі 125725 грн., витрат на мінеральні добрива Карамбід у сумі 63617,40 грн., витрат на посівний матеріал у сумі 152045,25 грн., витрат на засоби захисту рослин у сумі 25967,34 грн.

В підтвердження розміру понесених збитків позивач надав розрахунок, здійснений на підставі доданих до позовної заяви копій актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, видаткових накладних на насіння кукурудзи, товарно-транспортних накладних, актів витрат насіння і садивного матеріалу.

За доводами позивача, протиправна поведінка та вина відповідача, полягають у вчиненні ним умисних дій по знищенню належних ТОВ РОЗСОШІ посівів.

Наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями відповідача та понесеними збитками позивач обґрунтовує тим, що саме внаслідок знищення відповідачем посівів позивач поніс відповідні збитки.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача 367354,99 грн. завданих збитків на підставі ст. 95 Земельного кодексу України, ст. ст. 1166, 1172 ЦК України.

В обґрунтування заперечень проти заявлених вимог відповідач посилається на не доведення позивачем обставин порушення його прав та законних інтересів, оскільки позивачем не надано доказів наявності у нього статусу землекористувача земельної ділянки з огляду на припинення договору оренди, культивацією посівів на якій було спричинено збитки позивачу. Отже жодним належним, допустимим та достовірним доказом не підтверджується право власності позивача на посіви та насадження на земельній ділянці, що заявлено останнім в якості культивованої працівниками відповідача.

Відповідач у відзиві зауважив, що наказами Управління Держгеокадастру у Сумській області № 18-3691/16-16-СГ від 20.09.2016, № 18-3689/16-16-СГ від 20.09.2016 , № 18-3684/16-16-СГ від 20.09.2016; № 18-3991/16-16-СГ від 20.09.2016; № 18-4307/16-16-СГ від 05.10.2016; № 18-4289/16-16-СГ від 05.10.2016; № 18-4310/16-16-СГ від 05.10.2016; № 18-4265/16-16-СГ від 05.10.2016; № 18-4286/16-16-СГ від 05.10.2016; № 18-4329/16-16-СГ від 05.10.2016; № 18-4284/16-16-СГ від 05.10.2016; №18-4245/16-16-СГ від 05.10.2016; № 18-4285/16-16-СГ від 05.10.2016; № 18-4275/16-16-СГ від 05.10.2016; №18-3682/16-16-СГ від 29.09.2016; № 18-4273/16-16-СГ від 05.10.2016; № 18-4330/16-16-СГ від 05.10.2016 була затверджена документація із землеустрою, а земельні ділянки надані у власність фізичним особам.

Відповідно до норм чинного законодавства України про приватизацію, у належному порядку було надано земельні ділянки у власність, що підтверджується рішеннями про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки:

ОСОБА_1 , кадастровий номер 5921284000:09:003:0149, номер запису про право 16893199, дата державної реєстрації 11.10.2016 року;

ОСОБА_2 , кадастровий номер 5921284000:09:003:0150, номер запису про право 16894838, дата державної реєстрації 11.10.2016 року;

ОСОБА_3 , кадастровий номер 5921284000:09:003:0151, номер запису про право 16914280, дата державної реєстрації 13.10.2016 року;

ОСОБА_4 , кадастровий номер 5921284000:09:003:0152, номер запису про право 16914823, дата державної реєстрації 13.10.2016 року;

ОСОБА_5 , кадастровий номер 5921284000:09:003:0153, номер запису про право 16914930, дата державної реєстрації 13.10.2016 року;

ОСОБА_6 , кадастровий номер 5921284000:09:003:0154, номер запису про право 16963527, дата державної реєстрації 17.10.2016 року;

ОСОБА_7 , кадастровий номер 5921284000:09:003:0155, номер запису про право 16913947, дата державної реєстрації 11.10.2016 року;

ОСОБА_8 , кадастровий номер 5921284000:09:003:0156, номер запису про право 16982175, дата державної реєстрації 17.10.2016 року;

ОСОБА_9 , кадастровий номер 5921284000:08:003:0158, номер запису про право 16719840, дата державної реєстрації 03.10.2016 року;

ОСОБА_10 , кадастровий номер 5921284000:08:003:0159, номер запису про право 16720335, дата державної реєстрації 03.10.2016 року;

ОСОБА_11 , кадастровий номер 5921284000:08:003:0160, номер запису про право 16719633, дата державної реєстрації 03.10.2016 року;

ОСОБА_12 , кадастровий номер 5921284000:08:003:0161, номер запису про право 16720029, дата державної реєстрації 03.10.2016 року;

ОСОБА_13 , кадастровий номер 5921284000:08:003:0162, номер запису про право 16894595, дата державної реєстрації 11.10.2016 року;

ОСОБА_14 , кадастровий номер 5921284000:08:003:0163, номер запису про право 16983999, дата державної реєстрації 17.10.2016 року;

ОСОБА_15 , кадастровий номер 5921284000:08:003:0164, номер запису про право 16964359, дата державної реєстрації 17.10.2016 року.

Водночас, зважаючи на право розпоряджатися земельними ділянками, фізичними особами - власниками у жовтні 2016 року було передано зазначені вище земельні ділянки в оренду відповідачу, копії договорів оренди земельних ділянок містяться в матеріалах справи.

Отже землекористувачем, яким було відповідно набуто усі права, у тому числі й на посіви і насадження, станом на 04.07.2017 є відповідач.

Також відповідач зазначає, що позивачем було ініційовано судовий спір, в ході якого подано заяву про забезпечення позову. Ухвалою Великописарівського районного суду Сумської області від 21.04.2017 у справі № 575/461/17 про забезпечення позову, було заборонено фізичним особам - власникам земельних ділянок, ФГ Агрород чи будь-якій іншій особі, яка діятиме від їх імені чи в їх інтересах, до набрання рішенням суду по справі, вчиняти будь-які дії щодо користування земельними ділянками за кадастровими номерами: 5921284000:09:003:0149; 5921284000:09:003:0150; 5921284000:09:003:0151; 5921284000:09:003:0152; 5921284000:09:003:0153; 5921284000:09:003:0154; 5921284000:09:003:0155; 5921284000:09:003:0156; 5921284000:08:003:0158; 5921284000:08:003:0159; 5921284000:08:003:0160; 5921284000:08:003:0161; 5921284000:08:003:0162; 5921284000:08:003:0163; 5921284000:08:003:0164.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 26.06.2017 ухвалу Великописарівського районного суду Сумської області від 21.04.2017 було скасовано.

Водночас відповідач зазначив, що рішенням господарського суду Сумської області від 06.02.2017 у справі № 920/753/16 у задоволенні позову ТОВ РОЗСОШІ про поновлення договору оренди, на який позивач посилається в обґрунтування існування права та як наслідок предмету спору, було відмовлено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 у даній справі рішення господарського суду Сумської області від 06.02.2017 залишено без змін. Отже, станом на 06.02.2017 набрало чинності рішення суду у справі щодо питання поновлення у судовому порядку прав позивача, яким чітко було визначено відсутність у позивача будь-яких прав на земельну ділянку та відповідно прав на її використання.

Постановою Верховного Суду від 12.07.2017 скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 та рішення господарського суду Сумської області від 06.02.2017 у справі № 920/753/16, а матеріали справи направлено до господарського суду Сумської області на новий розгляд.

11.04.2019 господарським судом Сумської області прийнято рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ РОЗСОШІ про поновлення договору оренди земельної ділянки у справі № 920/753/16/, яке набрало законної сили.

Таким чином, посилаючись на те, що позивач у розумінні законодавчих приписів не є ані власником, ані землекористувачем земельних ділянок, переданих ФГ АГРОРОД в оренду, відповідач зауважив на відсутності порушеного права позивача, що виникало б з належної правової підстави .

Натомість, як зауважив відповідач, право користування на земельні ділянки ФГ Агрород набуло у передбаченому законом порядку на підставі договорів оренди та здійснило державну реєстрацію відповідного права оренди, у той час як у позивача відсутній статус землекористувача земельної ділянки у зв`язку з припиненням договору оренди.

До того ж відповідач зазначив про відсутність у ТОВ РОЗСОШІ права на відшкодування збитків, спричинених знищенням або пошкодженням речі, якою, на думку позивача, є посіви та насадження, оскільки в останнього відсутні права власності на такі посіви та насадження.

Відповідно до ст. ст. 11, 1166 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписами статей 224, 225 ГК України, що кореспондують із ст. 22 ЦК України, унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої вищевказаними нормами законодавства, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв`язок між ними; вина.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Так, наявність порушеного права у вигляді понесення збитків, позивач обґрунтовує знищенням належного йому майна - посівів кукурудзи на наданих йому у користування земельних ділянках у чому, відповідно на думку позивача, і полягає протиправність поведінки відповідача та його вина.

Згідно підпункту б) ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Приписами ст. ст. 116, 125 Земельного кодексу України унормовано, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З системного аналізу вищевикладених норм закону слідує, що право власності на посіви та/або насадження сільськогосподарських культур на земельній ділянці належить саме землекористувачу відповідної земельної ділянки, тобто особі, яка на відповідних правових підставах володіє чи користується такою землею і відповідне право визнане державою.

За приписами статтей 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин набуття ТОВ РОЗСОШІ у передбаченому законом порядку права користування (оренди) на земельні ділянки, на яких за доводами позивача ним було посіяно кукурудзу.

Посилання ж позивача на набуття ним права користування земельними ділянками у зв`язку з передачею їх у користування згідно договору оренди землі від 05.05.2006 та державною реєстрацією відповідного права, судом визнаються безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі ).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі ).

Позивачем вчинялися дії з приводу поновлення договору оренди землі від 05.05.2006 у межах процедури передбаченої статтею 33 Закону України Про оренду землі . Однак Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області було відмовлено у поновленні спірного договору оренди.

Зазначені вище обставини підтверджуються рішенням господарського суду Сумської області від 11.04.2019 у справі № 920/753/16.

Так, протиправність дій ФГ Агрород позивач обґрунтовує умисним знищенням шляхом культивації посівів сільськогосподарської культури кукурудзи до ступеня припинення росту, яка була засіяна весною 2017 року на земельній ділянці з кадастровими номерами: 5921284000:09:003:0149; 5921284000:09:003:0150; 5921284000:09:003:0151; 5921284000:09:003:0152; 5921284000:09:003:0153; 5921284000:09:003:0154; 5921284000:09:003:0155; 5921284000:09:003:0156; 5921284000:08:003:0158; 5921284000:08:003:0159; 5921284000:08:003:0160; 5921284000:08:003:0161; 5921284000:08:003:0162; 5921284000:08:003:0163; 5921284000:08:003:0164, в підтвердження чого позивачем надано заяву про вчинення кримінального правопорушення та висновок експертизи.

Водночас, станом як на 04.07.2017, так і на час розгляду даного спору, землекористувачем земельними ділянками за кадастровими номерами 5921284000:09:003:0149; 5921284000:09:003:0150; 5921284000:09:003:0151; 5921284000:09:003:0152; 5921284000:09:003:0153; 5921284000:09:003:0154; 5921284000:09:003:0155; 5921284000:09:003:0156; 5921284000:08:003:0158; 5921284000:08:003:0159; 5921284000:08:003:0160; 5921284000:08:003:0161; 5921284000:08:003:0162; 5921284000:08:003:0163; 5921284000:08:003:0164, зареєстровано Фермерське господарство Агрород на підставі дійсних договорів оренди землі укладених у 2016 році.

У матеріалах справи докази пролонгації договору оренди земельних ділянок відсутні, а відтак право користування землею станом на час виникнення спірних правовідносин було припинено.

Отже, враховуючи обставини відсутності у позивача майнового права на посіви на земельних ділянках, правомірним користувачем якими є відповідач, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача стосовно наявності протиправної поведінки та вини ФГ Агрород .

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи недоведеність позивачем наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування збитків, суд дійшов висновку про необґрунтованість, відтак відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 367354,99 грн. збитків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 178, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 29.11.2019

Суддя В.В. Яковенко