Ухвала

від 25.11.2019 по справі 145/115/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 145/115/17

Провадження №11-кп/801/337/2019

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі: ОСОБА_5

за участю прокурора: ОСОБА_6

обвинуваченого: ОСОБА_7

захисника: ОСОБА_7

потерпілої: ОСОБА_8

розглянув року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження №12016020000000352 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , самого обвинуваченого ОСОБА_9 , потерпілої ОСОБА_8 та прокурора на вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 21 листопада 2018 року, яким

ОСОБА_9 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черемошне Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

засуджено за ч.2 ст.121 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч.5ст.72 КПК Українизараховано ОСОБА_9 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 29.10.2016 до набуття вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.

встановив:

Згідно вироку суду ОСОБА_9 визнаний винним та засуджений за те, що він близько 00.40год 29.10.2016, знаходячись в с. Василівка Тиврівського району Вінницької області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, підійшов до ОСОБА_10 , який знаходився на вулиці, поряд із власним домогосподарством, по АДРЕСА_2 , де вступив із останнім у словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_9 склалась особиста неприязнь та виник злочинний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, маючи здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними, розуміючи, що в результаті його дій ОСОБА_10 отримає ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння та бажаючи настання саме таких наслідків, не переслідуючи за мету заподіяти йому смерть, ОСОБА_9 , діючи умисно та використовуючи свою явну фізичну перевагу над потерпілим, наніс ОСОБА_10 численні удари руками та ногами по голові та різних частинах тіла, у результаті чого спричинив тяжке тілесне ушкодження, від якого останній помер.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №104 від 22.11.2016, при експертизі трупа ОСОБА_10 виявлена сполучена травма тіла, а саме: закрита черепно-мозкова травма внутрішньо-черепний крововилив під тверду мозкову оболонку (100мл), крововиливи в м`які тканини голови, рани на голові. Закрита тупа травма грудної клітини та шиї справа - пошкодження під`язикової кісточки, перелом правої ключиці, перелом 5, 6-го ребер справа, травматичні набряки та крововиливи в м`які тканини в проекції ключиць та правої бокової поверхні грудей. Закрита тупа травма живота розрив капсули та паренхіми печінки, з незначним крововиливом навколо розриву.

Дані ушкодження є прижиттєвими, виникли за короткий проміжок часу, від початку нанесення ушкоджень та до настання смерті, який міг сягати десятків хвилин, 29.10.2016.

По механізму спричинення дана сполучена травма виникла від дії тупого твердого предмету (предметів).

По ступеню тяжкості вище описана закрита черепно-мозкова травма, як така, що має ознаки небезпеки для життя в момент спричинення, належить до тяжких тілесних ушкоджень та стоїть в причинному зв`язку зі смертю.

Смерть ОСОБА_10 настала від вище описаної сполучної травми тіла.

В апеляційній скарзі обвинуваченого та в апеляційній скарзі зі змінами його адвоката ставиться питання про зміну вироку суду в частині призначеного покарання в бік пом`якшення, застосування до покарання норм ст.69, 75 КК України.

Свої доводи сторона захисту обґрунтувала тим, що суд при призначенні покарання не в достатній мірі врахував пом`якшуючі покарання обставини і особу обвинуваченого.

В апеляційній скарзі зі змінами потерпіла посилалася на молодий вік обвинуваченого, що він і так вже поніс покарання та ставить питання про зміну вироку суду в частині вирішення цивільного позову про відшкодування їй моральної шкоди в сумі 18000грн.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення обвинуваченого і його захисника, які просили задовільнити доводи їхніх апеляційних скарг; потерпілу, яка посилалася на неповне відшкодування їй моральної шкоди; прокурора, який просив залишити вирок суду без змін та закрити апеляційне провадження їхньою апеляційною скаргою; дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про часткову зміну вироку суду в частині призначеного покарання із наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, за яке він засуджений, при обставинах, викладених у вироку, ніким не оскаржуються, тому в цій частині вирок суду не переглядається.

Проте, доводи сторони захисту і потерпілої в частині призначення суворого покарання підлягають частковому задоволенню.

Призначення покарання має на меті не лише покарання вчиненого, а і дати можливість особі виправитись за цей період.

При вирішенні питання про покарання судом не було враховано молодий вік та щире каяття винного, перше притягнення до кримінальної відповідальності, повне відшкодування потерпілій майнової шкоди в зв`язку з чим, потерпіла в своїй заяві (а.с.79 т.1) просила суд не позбавляти волі обвинуваченого.

Зважаючи на вищенаведені обставини, за наявності посередніх характеристик із місця навчання та проживання та що обвинувачений більше 3 років перебуває під вартою при одній обтяжуючій обставині вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, суд визнав за можливе зменшити строк відбування покарання ОСОБА_9 на 6 місяців. Проте, покарання як і вірно визначив місцевий суд, слід відбувати в місцях позбавлення волі.

Зазначене покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення інших злочинів та відповідати вимогам ст.50, 65 КК України.

У ст.65 КК України визначено загальні засади призначення покарання, котрі наділяють суд правом вибору між альтернативами, кожна з яких є законною, як однією із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Щодо вимог потерпілої про часткове відшкодування частини моральної шкоди, слід зазначити, що потерпіла зверталася із заявою про відмову від цивільного позову внаслідок повного відшкодування їй матеріальної шкоди.

Попередня ухвала апеляційного суду від 02.03.2018 (т.2 а.с.239-242) не містить аргументів щодо невірного вирішення цивільного позову ОСОБА_8 і суд апеляційної інстанції в своєму рішенні не давав в цій частині ніяких вказівок суду першої інстанції.

Більш того, із пояснень потерпілої, їй ще до розгляду апеляційної скарги додатково родичами обвинуваченого були виплачені певні кошти.

Встановлена невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості стала підставою до зміни вироку суду.

Прокурор відкликав свою апеляційну скаргу, подану відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , в зв`язку із чим, апеляційне провадження в цій частині слід закрити.

Керуючись ст.404, 405, 407, 408, 409, 413, 414, 420 КПК України апеляційний суд,-

постановив: Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора закрити в зв`язку із його відмовою від апеляційної скарги.

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , самого обвинуваченого ОСОБА_9 , потерпілої ОСОБА_8 задовільнити частково.

Вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 21.11.2018 відносно обвинуваченого ОСОБА_9 в частині призначеного покарання змінити.

Призначити ОСОБА_9 за ч.2 ст.121 КК України покарання у виді 8 років позбавлення волі.

В решті оскаржуваний вирок суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Згідно з оригіналом

Суддя