Рішення

від 18.11.2019 по справі 1.380.2019.002140

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002140

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Гордійчук Г.В.,

за участю:

представника позивача Робейко А.А.,

представника відповідача Квасниці Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Форест Санрайз до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Форест Санрайз (місцезнаходження: 79034, м.Львів, вул.Луганська, 3, код ЄДРПОУ 40949294) (далі - позивач, ТзОВ Форест Санрайз ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 39462700) (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №0020841414 від 07.12.2018 про нарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 21 179 973,00 грн., в тому числі за основним платежем 16 943 979,00 грн. та за штрафними санкціями 4 235 995,00 грн. та №0020831414 від 07.12.2018 про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 13 156,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Форест Санрайз , за результатами якої складено акт від 23.10.2018 №2566/13-01-14-14/40949294 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Форест Санрайз з питань проведення взаємовідносин із ТзОВ Трейдком-Захід за період за липень 2018 року . Представник позивача зазначає, що відповідачем перевіркою повноти визначення податкового кредиту при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТзОВ Трейдком-Захід за липень 2018 року встановлено його завищення на загальну суму 16957134,59 грн., внаслідок придбання сільськогосподарської продукції. Зазначає, що висновки акту перевірки ґрунтуються та тому, що господарські операції між ТзОВ Форест Санрайз та ТзОВ Трейдком-Захід не відбувались, оскільки до перевірки не представлені товарно-транспортні накладні на поставку товарів, не підтверджено факт зберігання товару на складі, а також виявлено невідповідність номенклатури придбаного та реалізованого товару у ТзОВ Трейдком-Захід . Однак, представник позивача зазначає, що такі висновки не ґрунтуються на представлених в ході перевірки первинних документах, не ґрунтуються на їх повному та об`єктивному дослідженні, висновки не відповідають дійсним обставинам, які мали місце при здійсненні господарської операції, а відтак не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Окрім цього, зазначає, що під час проведеної перевірки факт подальшої реалізації с/г продукції не досліджувався, документи перевіряючими не вимагались, оскільки до кола об`єкта дослідження віднесено лише перевірку питань взаємовідносин з ТзОВ Трейдком-Захід . Відтак, висновки про нереальність господарських операцій зроблені без дослідження всього кола операцій, здійснюваних позивачем по придбанню та реалізації придбаної у ТзОВ Трейдком-Захід сільськогосподарської продукції, а тому не може вважатись повним та достовірним висновком щодо його нереальності та відсутності ланцюга походження та реалізації товару. Також представник позивача вказує на те, що факт придбання товару, його зберігання на складі підтверджується належним чином складеними первинними документами. А тому, виходячи із зазначеного, представник позивача вважає, що ТзОВ Форест Санрайз не було порушено положень п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПУ України, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті всупереч вимогам податкового законодавства та підлягають скасуванню.

Ухвалою від 26.04.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 15.05.2019 подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Вказав, що перевіркою позивача встановлено, що ТзОВ Форест Санрайз порушено п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПУ України, в частині завишення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТзОВ Трейдком-Захід за липень 2018 року на 16957134,59 грн., що призвело до завишення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення) (р.19) за липень 2018 року в сумі 13156 грн. та до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.18) на загальну суму 16943978,99 грн. (в т.ч. за липень 2018 року на 16943978,99 грн.). Представник відповідача зазначає, що ТзОВ Форест Санрайз оформляло документи щодо придбання насіння соняшнику та ріпаку у ТзОВ Трейдком-Захід у липні 2018 року на загальну суму 101742807,6 грн. (в т.ч. ПДВ 16957134,60 грн.). Так, в акті перевірки зазначено, що відповідно до даних видаткових накладних неможливо ідентифікувати осіб, які підписали документи зі сторони позивача та ТзОВ Трейдком-Захід , а також відсутні інформація щодо довіреностей на отримання ТМЦ. Окрім цього, до перевірки не надано наступні документи: регістри з бухгалтерського обліку щодо проведених взаємовідносин з ТзОВ Трейдком-Захід , платіжні документи (платіжні доручення, банківські виписки, тощо), документи щодо транспортування ТМЦ (товарно-транспортні накладні, подорожні листи тощо). Також представник відповідача вказує на те, що проведеним аналізом поданої звітності та даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено відсутність придбання ТзОВ Форест Санрайз послуг щодо транспортування насіння соняшнику та ріпаку. З урахуванням вказаного, перевіркою не підтверджено факту продажу ТзОВ Трейдком-Захід послуг на адресу ТзОВ Форест Санрайз , а тому відповідачем встановлено безпідставне включення ТзОВ Форест Санрайз до складу податкового кредиту ПДВ за липень 2018 року в сумі 16957134,59 грн. по взаєморозрахунках з ТзОВ Трейдком-Захід . Відповідач вважає обґрунтованими висновки акту перевірки, а тому прийняті за її наслідками податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

24.09.2019 представник позивача надав додаткові пояснення по справі.

Ухвалою від 12.06.2019 суд задовольнив клопотання представника позивача про виклик свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою від 05.08.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Ухвалою від 18.11.2019 суд замінив відповідача у справі з ГУ ДФС у Львівській області на ГУ ДПС у Львівській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила, з підстав, викладених у відзиві. Просила відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТзОВ Форест Санрайз зареєстроване як юридична особа код ЄДРПОУ 40949294. Місцезнаходження: 79034, м.Львів, вул.Луганська, 3.

На підставі направлення від 05.10.2018 №9186, виданого ГУ ДФС у Львівській області, відповідно до п.п.16.1.5 і 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73. п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та наказу відповідача від 05.10.2018 №5694 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ Форест Санрайз з питань проведення взаємовідносин із ТзОВ Трейдком Захід за період липень 2018 року.

За результатами перевірки складено акт №2566/13-01-14-14/40949294 від 23.10.2018 (далі - акт перевірки).

Згідно з актом перевірки відповідачем встановлено порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПУ України, завищення сум податкового кредиту по взаємовідносинах з ТзОВ Трейдком-Захід (41504608) за період липень 2018 року в розмірі 16957134,59 грн., що призвело до:

- завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення) (р.19) за період липень 2018 року в сумі 13156 грн.

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.18) на загальну суму 169943978,99 грн. в тому числі за липень 2018 року в сумі 16943978,99 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0020841414 від 07.12.2018 про нарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 21 179 973,00 грн., в тому числі за основним платежем 16 943 979,00 грн. та за штрафними санкціями 4 235 995,00 грн. та №0020831414 від 07.12.2018 про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 13 156,00 грн.

ТзОВ Форест Санрайз , відповідно до ст.56 ПК України, вищезазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку.

21.02.2019 рішенням ДФС України №8574/6/99-99-11-04-01-25 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 07.12.2018 №0020841414 та №0020831414, а скаргу ТзОВ Форест Санрайз без задоволення.

Не погодившись з вказаними рішеннями податкового органу та вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон України № 996-XIV) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з ч.1, 2 ст.9 Закону України № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем, на підтвердження взаємовідносин з ТзОВ Трейдком Захід долучено до матеріалів справи копії всіх первинних документів, які були підставою для відображення таких господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліках.

Зокрема, судом під час розгляду справи досліджено наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме: договір поставки від 09.07.2018 з додатками, видаткові накладні та податкові накладні на придбання товару ТзОВ Форест Санрайз , оборотно-сальдові відомості, платіжні документи про перерахування коштів за поставлений товар з ТзОВ Форест Санрайз на ТзОВ Трейдком Захід , договір зберігання, укладений із ТзОВ Торгівельний дім ПАВЛІВСЬКИЙ №8 від 01.06.2018, договір складського зберігання зерна №17-004 від 17.04.2018, укладений із ТзОВ Гределіс , що знаходиться за адресою Полтавська область, Лохвицький район, с.Юсківці, вул.Зелена, 1А., акти приймання-передачі товару (насіння соняшника) від ТзОВ Трейдком Захід на ТзОВ Форест Санрайз від 09.07.2018, 1.07.2018, 16.07.2018, 17.07.2018, 19.07.2018 та акти приймання-передачі ріпака від 20.07.2018.

Суд зазначає, що первинні документи, якими позивач доводить здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами, оформлені належним чином, такі досліджувались під час перевірки, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій ТзОВ Трейдком Захід і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів. Вказана обставина не спростовується висновками перевірки. Доводи відповідача з приводу невідповідності вказаних документів вимогам законодавства, зводяться до того, що у видаткових накладних не вказано прізвища осіб, які їх складали та підписували.

Загалом, висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що, на думку відповідача, господарські операції між ТзОВ Форест Санрайз та ТзОВ Трейдком-Захід не відбулись, оскільки до перевірки не представлено товарно-транспортних накладних на поставку товарів, не підтверджено факт зберігання товару на складі, а також виявлено невідповідність номенклатури придбаного та реалізованого товару у ТзОВ Трейдком-Захід . Позивач вважає, що такі висновки не ґрунтуються на аналізі спірних господарських операцій та первинних документів, які досліджувались під час перевірки.

Даючи оцінку доводам позивача та відповідача з приводу спірних правовідносин суд встановив таке.

09.07.2018 між ТзОВ Трейдком Захід (постачальник) та ТзОВ Форест Санрайз (покупець) укладено договір поставки.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію, іменовану надалі Товар , а покупець зобов`язується прийняти і сплатити його за умовами даного договору.

Згідно з п.п.1.2 договору, найменування, кількість та ціна товару за цим договором вказується у видаткових накладних.

09.07.2018 між ТзОВ Трейдком Захід (постачальник) та ТзОВ Форест Санрайз (покупець) укладено додаткову угоду до договору поставки від 09.07.2018.

Згідно з п.2 якої вирішено змінити п.3.1 розділу 3 Порядок, строки і умови поставки товару, та викладено його у наступній редакції: 3.1. Доставку товару здійснює постачальник, власним транспортом чи транспортом стороннього перевізника, на склад покупця, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, с. Юсківці, вул.Зелена .

Окрім цього, доповнено договір таким пунктом: 3.1.1 Вартість доставки включена до вартості товару та окремо не визначається .

Судом встановлено, що ТзОВ Трейдком Захід листом №09.07-18-Д від 09.07.2018 повідомило ТзОВ Форест Санрайз , що поставка буде здійснена на склад ТзОВ Трейдком Захід до 19.07.2018, а тому передача ріпака на ТзОВ Форест Санрайз може здійснюватися з участю представника покупця одночасно з розвантаженням товару на складі.

Окрім цього, повідомлено, що насіння соняшника знаходиться на складі ТзОВ Трейдком Захід за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, с.Юсківці, вул.Лучанська, 1 Б, і може здійснити передачу товару на цьому складі.

17.04.2018 між ТзОВ Форест Санрайз (поклажодавець) та ТзОВ Гределіс (зерновий склад) укладено договір складського зберігання №17-004.

Умовами вказаного договору передбачено, що поклажодавець зобов`язується передати, а зерновий склад зобов`язується прийняти на зберігання зернові (зернові, зерновобобові, крупяні, олійні культури), надавати додаткові послуги відповідно до додатку №1 до договору, що є невід`ємною частиною даного договору та у встановлений строк повернути їх поклажодавцеві або особі, зазначеній як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором.

Згідно з умовами даного договору розмір плати за зберігання зерна і надання додаткових послуг визначається за діючими тарифами, які затверджені зерновим складом та є невід`ємною частиною цього договору.

30.08.2018 між ТзОВ Форест Санрайз та ТзОВ Гределіс підписано акт надання послуг, відповідно до змісту якого підтверджується факт зберігання ріпаку в кількості 1894 т., за що поклажодавець зобов`язаний оплатити вартість наданих послуг в розмірі 47325,42 грн., оплата вказаних послуг підтверджується платіжним дорученням №1222 від 08.04.2019.

Придбання насіння соняшника здійснювалось шляхом приймання-передачі товару на складі, що знаходиться за адресою Полтавська область, Лохвицький район, с.Юсківці, вул.Лучанська, 1Б, де ТзОВ Форест Санрайз орендувало у ТзОВ Торгівельний дім Павлівський складські приміщення на підставі укладеного договору складського зберігання зерна №8 від 01.06.2018.

Відповідно до умов вказаного договору поклажодавець зобов`язаний передати продукцію (насіння соняшника 15000 т.), а зерновий склад зобов`язаний прийняти її на зберігання на умовах визначених цим договором.

На підставі умов цього договору між ТзОВ Форест Санрайз та ТзОВ Торгівельний дім Павлівський складено та підписано акти приймання-передачі товару (насіння соняшника) безпосередньо на складі від 09.07.2018, 12.07.2018, 16.07.2018, 17.07.2018 та 19.07.2018, якими підтверджується факт передачі на зберігання насіння соняшника в кількості 15000 т. на складі ТзОВ Торгівельний дім Павлівський .

Судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що придбаний у ТзОВ Трейдком Захід товар в подальшому був реалізований на ТзОВ Еко-Трейд Захід , ТзОВ Агрофірма Грейн Плюс та ТзОВ Захід Груп Компані , що підтверджується укладеними договорами поставки: №20/07 від 20.07.2018 укладений з ТзОВ Еко-Трейд Захід , №10-007/18 від 10.07.2018 укладений з ТзОВ Захід Груп Компані , №01/09 укладений з ТзОВ Агрофірма Грейн Плюс , видатковими та податковими накладними, виписками банку про оплату товару, оборотно-сальдовими відомостями по рах.361 тощо.

Вказаними контрагентами проведено оплату за придбаний у позивача товар та такі операції відображені ТзОВ Форест Санрайз у складі податкових зобов`язань у звітності по ПДВ за липень, серпень та вересень 2018 року.

Таким чином, долученими до матеріалів справи первинними документами підтверджується факт придбання товару, його зберігання на складі та подальшу реалізацію кінцевим споживачам.

Згідно п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст.198 ПУ України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог вказаного Положення.

Пунктом 2 вказаного Положення передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абз.абз.1-3,5 п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно вказаних Порядків, податковий орган за допомогою різних засобів і методів здійснює аналіз наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства , і у випадку виявлення ознак нереальності здійсненої операції поставки товару суб`єктом господарювання, здійснює блокування податкових накладних Постачальника, тим самим упереджує формування покупцем незаконного податкового кредиту.

Судом встановлено, що в ході проведеної перевірки всі податкові накладні на поставку насіння соняшника і ріпака пройшли реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак, з огляду на застосування положень п. 201.16 ст.201 ПК України, для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження, вказане підтверджується висновками акту перевірки.

Щодо посилань контролюючого органу на відсутність товарно-транспортних накладних, як на обставини, що свідчать про безпідставне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, суд зазначає таке.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що приймання-передача насіння соняшника здійснювалась на складі по місцю зберігання продукції ТзОВ Трейдком-Захід , згідно укладеного із ТзОВ Торгівельний дім ПАВЛІВСЬКИЙ договору зберігання зерна № 8 від 01.06.2018. Факт зберігання товару підтверджується актами приймання передачі товару на складі, актами наданих послуг зберігання, платіжними документами про перерахування коштів ТзОВ Торгівельний дім ПАВЛІВСЬКИЙ за надані послуги зберігання.

Крім цього, сторони погодили між собою, що прийняття ріпака за кількістю та якістю буде здійснюватись директором ТзОВ Форест Санрайз одночасно при його розвантаженні постачальником ТзОВ Н-Продакшн на ТзОВ Трейдком-Захід на складі ТзОВ Гределіс . Факт прийняття товару від ТзОВ Трейдком Захід підтверджується вже укладеними ТзОВ Трейдком-Захід актами приймання передачі товару, актами наданих послуг зберігання товару на складі, платіжними документами про проведення розрахунків за надані послуги.

Суд також враховує надані в судовому засіданні покази свідків директора ТзОВ Форест Санрайз ОСОБА_1 та директора ТзОВ Трейдком-Захід Додатка В.Є.

Допитані в судовому засіданні ОСОБА_1. та ОСОБА_2 підтвердили, що поставка товару відбувалась на складах ТзОВ Гределіс та ТзОВ Торгівельний дім ПАВЛІВСЬКИЙ згідно з договором поставки.

Свідок ОСОБА_1 додатково пояснив, що у позивача власних транспортних засобів немає. Окрім цього, ще раз зазначив, що постачальник самостійно поставив товар, а дана поставка була оформлена видатковими накладними, які підписані ним та директором ТзОВ Трейдком-Захід .

Таким чином, для підтвердження реальності поставки товару, покупець не є зобов`язаний мати товарно-транспортні накладні. Водночас, для підтвердження транспортування насіння ріпаку до місця зберігання та передачі позивачу, директор ТзОВ Форест Санрайз ОСОБА_1. долучив до матеріалів справи отримані від ТзОВ Трейдком-Захід та належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з п.п.11.1, 11.3 вказаних Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль .(марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Водночас, зазначені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними Правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вказуючи на відсутність товарно-транспортних накладних, як на обставини, що свідчать про безпідставне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, податковим органом не враховано, що податковим законодавством не визначено товарно-транспортну накладну та довіреність як обов`язкові первинні документи на підтвердження реального здійснення господарської операції з поставки товару, а сама по собі відсутність товарно-транспортних накладних та довіреностей, за наявності доказів, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та використання таких операцій у власній господарській діяльності, не свідчить про допущення порушення вимог податкового законодавства. Більше того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що витрати на перевезення ТзОВ Форест Санрайз не понесені, та не включені до складу загальних витрат, оскільки обов`язок щодо транспортування товару покладався на постачальника і всі витрати покладались на постачальника, позаяк згідно умов додаткової угоди від 09.07.2018 б/н доставку товару здійснює Постачальник, власним транспортом чи транспортом стороннього перевізника . Тобто, Позивач не є особою, що транспортувала відповідний товар; вказані дії здійснював контрагент. Більше того, Товариство не наділене повноваженнями перевіряти приналежність транспортних засобів постачальнику та встановлювати його використання на правах власності чи на правах оренди чи інших правочинів, досліджувати факт поставки товару, оскільки це є втручанням в господарську діяльність суб`єкта господарювання, що тягне за собою притягнення особи до відповідальності.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що доводи податкового органу щодо відсутності товарно-транспортних накладних як обставини, що свідчить про нереальність господарських операцій, є безпідставними, оскільки товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції в цілому. В межах спірних відносин витрати по факту придбання послуг перевезення позивачем не формувалися, що обумовлює безпідставність доводів податкового органу в частині вимог до товарно-транспортних накладних взагалі.

Отже, відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути доказом безтоварності господарських операцій, проведених з контрагентами; факт передачі товару позивачеві та набуття права власності на нього підтверджується належно оформленими видатковими накладними.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а.

Судом встановлено та підтверджено представником позивача, ТзОВ Форест Санрайз допустило помилку в акті прийому-передачі ріпака в частині зазначеної дати 19.07.2018.

Представник позивача зазначив, що допущена помилка була виправлена між сторонами договірних відносин, шляхом письмового погодження (лист ТзОВ Трейдком-Захід № 19.07-18-ДР від 19.07.2018) анулювання цієї видаткової накладної в зв`язку з допущеними помилками у даті та місті складання первинного документу, оскільки приймання-передача продукції (ріпаку) здійснювалась ТзОВ Форест Санрайз саме 20.07.2018 за адресою Полтавська область, Лохвицький р-н, с.Юсківці вул.Зелена, 1А, що належить ТзОВ Гределіс .

Проте, даний факт податковим органом під час проведення перевірки не взято до уваги.

Суд звертає увагу, що відповідно до ухвали ВАСУ від 19.07.2016 у справі № К/800/50811/15 - наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Що стосується зазначених в акті перевірки висновків про невключення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах із ТзОВ Торгівельний дім ПАВЛІВСЬКИЙ , що на думку податкового органу є свідченням відсутності факту надання послуг із зберігання с/г продукції, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких не минув дозволений законодавством строк реєстрації податкових накладних, не може бути свідченням відсутності господарської операції, адже пряма дія цієї норми вказує лише на відсутність у покупця права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. В той же час, перевіркою не встановлено факту віднесення суми ПДВ з послуг зберігання с/г продукції до податкового кредиту за липень 2018 року за відсутності факту реєстрації податкової накладної, та відображення даної суми в складі податкового кредиту в декларації з ПДВ за липень 2018 року.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність з боку ТзОВ ФОРЕСТ САНРАЙЗ порушень ведення податкового обліку по взаємовідносинах з ТзОВ Торгівельний дім ПАВЛІВСЬКИЙ .

Суд встановив, що первинні документи, якими ТзОВ Форест Санрайз доводить здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій позивача і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам, що ставляться до первинних документів.

Щодо виявлених відповідачем окремих неточностей в наданих документах, то суд зазначає, що такі не є суттєвими, не тягнуть за собою недійсність таких документів, а тому не можуть свідчити про безтоварність господарських операцій, які ними підтверджуються.

Судом встановлено, що під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел позивача або його контрагента на укладення правочинів без наміру створити наслідки, які передбачені ним, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача про фіктивний характер проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Водночас, позивачем ТзОВ Форест Санрайз підтверджено, що придбані у контрагента товари використані ним у власній господарській діяльності.

Суд критично оцінює покликання податкового органу на недоведеність факту придбання ТзОВ Трейдком-Захід реалізованого позивачу товару, оскільки ця обставина чи невірне відображення таким контрагентом господарських операцій у своїй податковій звітності не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення його до відповідальності, оскільки згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Викладені в акті перевірки висновки про вчинення контрагентами платника податків нікчемних правочинів або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону.

Окрім того, обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень обставинами, які засвідчують порушення норм податкового законодавства не позивачем, а його контрагентом (постачальником) є неприпустимим також з огляду на практику Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі Інтерсплав проти України ).

Таким чином, на переконання суду, відповідачем не доведено недобросовісності дій цього контрагента, чи наявності мети на уникнення від оподаткування операцій з позивачем.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0020841414 від 07.12.2018 про нарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 21 179 973,00 грн., в тому числі за основним платежем 16 943 979,00 грн. та за штрафними санкціями 4 235 995,00 грн. та №0020831414 від 07.12.2018 про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 13 156,00 грн., не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак порушують права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 19210 грн. сплаченого згідно з платіжного доручення №240 від 11.03.2019.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0020841414 від 07.12.2018 про нарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 21 179 973,00 грн., в тому числі за основним платежем 16 943 979,00 грн. та за штрафними санкціями 4 235 995,00 грн. та №0020831414 від 07.12.2018 про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 13 156,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Форест Санрайз (місцезнаходження: 79034, м.Львів, вул.Луганська, 3, код ЄДРПОУ 40949294) судовий збір в сумі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 28.11.2019.

Суддя Р.І. Кузан