Рішення

від 19.11.2019 по справі 520/9967/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 листопада 2019 р. справа № 520/9967/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

представника позивача - Демського В.Ю.,

представника відповідача - Зеленохатова І.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення- рішення від 05 липня 2019 року № 00010291306 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 91912,88 грн.;

- скасувати податкове повідомлення- рішення від 05 липня 2019 року № 00010281306 про збільшення суми грошового зобов`язання з оплати на військового збору на загальну суму 7659,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з оскаржуваними рішеннями відповідача він не погоджується, зокрема, щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Чарівна Мозаїка» , виходячи зі специфіки послуги, як предмета господарської операції, акт наданих послугз зазначенням фактично поставленої, наданої послуги, та платіжні доручення є достатніми доказами, що підтверджують факти виконання такої господарської операції. Крім, того акт перевірки не містить зауважень невідповідності відомостей, що зазначені у первинних документах, в томучислі відсутнізауваження щодо форми та змісту Актів приймання - передачі виконаних робіт, складених за результатами господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Позивач також зазначає, що перевіряючими не було встановлено, по яким взаємовідносинам, з якими контрагентами та у зв`язку з чим у позивача виникла дебіторська заборгованість. На думку позивача, відсутня норма, яка робить заборону та ставить в залежність наявність дебіторської заборгованості із забороною віднесення сум, сплачених позивачем ФОП ОСОБА_3 та ТОВ Чарівна ОСОБА_4 (код 37190767) за виконання робіт до складу витрат у 2018 році.

Позивач також вказує, що невиконання податковим органом Порядку проведення документальних планових/позапланових перевірок на виконання вимог статей 77, 78, 79 Податкового кодексу України призводить до порушення відповідачем способу реалізації владних управлінських функцій. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

У відзиві на позов відповідачем вказано, що в ході проведення перевірки встановлено, що до складу витрат за 2018 рік платником податків ОСОБА_5 було віднесено: суми, сплачені ФО-П ОСОБА_3 за виконання вантажно-розвантажувальних робіт, які здійснювались на підстав договору № 3 від 01.01.2018, згідно наданих актів здачі-приймання виконаних робіт, та у зв`язку з наявною дебіторською заборгованістю, безпідставно віднесено до складу витрат, в частині відвантаженої продукції; суми, сплачені ТОВ "Чарівна мозаїка", за виконання робіт по посиленому пакуванню продукції, які здійснювались на підстав договору на виробництво кондитерських вир від 04.07.2011, згідно наданого акту № 1 від 27.12.2018 здачі-приймання виконаних робіт, та у зв`язку з наявною дебіторською заборгованістю, безпідставно віднесено до складу витрат, в частині перепакованої продукції; суми, сплачені ФО-П ОСОБА_3 за виконання вантажно-розвантажувальних робіт, на підставі договору № 3 від 01.01.2018, згідно наданих актів здачі-приймання виконаних робіт, безпідставно віднесено до складу витрат, в частині понесених витрат на стретчування та укладання на палети готову продукцію та здійснення переміщення сировини між складами сировини та виробничими цехами та всупереч цьому, договори оренди складських або інших виробничих приміщень, сплата з договорами оренди відсутня, платником податків ОСОБА_5 до перевірки договорів щодо використання в здійсненні господарської діяльності орендованих чи власний приміщень не надано. Під час перевірки відповідачем встановлено завищення витрат за 2018 рік всього на загальну суму 408501,64 грн. Перевіркою встановлено не забезпечення виконання податкових зобов`язань платником збору по військовому збору за 2018 рік всього за загальну суму 6127,53 грн.

Процесуальним правом надати відповідь на відзив позивач не скористався.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено з наявних в матеріалах справи доказів, що Дубровін ОСОБА_6 зареєстрований як фізична особа - підприємець, дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію: 31.05.2005, номер запису: 2 480 000 0000 018525).

Позивач здійснює діяльність за кодами КВЕД 10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання (основний); 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність.

Контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 07.06.2019 №1971/20-40-13-06-08/ НОМЕР_1 .

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05 липня 2019 року № 00010291306 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 91912,88 грн та податкове повідомлення-рішення від 05 липня 2019 року № 00010281306 про збільшення суми грошового зобов`язання з оплати на військового збору на загальну суму 7659,42 грн.

За результатами адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень ДПС України прийнято рішення №1679/6/99-00-08-05-04 від 13.09.2019, яким скаргу позивача залишено без задоволення.

Не погоджуючись із винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням відповідача, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК) платники податків зобов`язані вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з підпунктом 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відносини, що виникають у сфері справляння податку на доходи фізичних осіб, платників цього податку, регулює розділ IV Податок на доходи фізичних осіб .

Відповідно до пункту 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є: доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 177.1 статті 177 ПК доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПК об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, визначено у підпункті 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 177.4.2 пункту 177.4 статті 177 ПК до цього переліку належать, зокрема, витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу).

Об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є чистий оподатковуваний дохід, який визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з отриманням доходу у межах здійснюваної фізичною особою-підприємцем господарською діяльністю. У податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто призводити до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю. До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.

Підпунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, зокрема податкові агенти.

Підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу встановлено, що об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу визначено, що ставка збору становить 1,5 % об`єкта оподаткування, визначеного пунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Податкового кодексу (підпункт 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу), відповідальним за що є особи, зазначені у статті 171 цього Кодексу (підпункт 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Судом встановлено, що висновок про безпідставне віднесення позивачем до складу витрат у 2018 році зроблено відповідачем за результатами аналізу господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Чарівна мозаїка", що не заперечувалось учасниками справи.

Між ФОП ОСОБА_5 (як замовником) та ФОП ОСОБА_3 (як виконавцем) 01.01.2018 укладено Договір №3 на організацію та виконання навантажувально- розвантажувальних робіт, строк дії договору до 31.12.2019.

Відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт до Договору №3 від 01.01.2018 на організацію та виконання навантажувально-розвантажувальних робіт (за січень 2018 - грудень 2018 року (з додатками №1,2,3) ФОП ОСОБА_3 виконував роботи щодо завантаження, розвантаження, перевантаження, стретчування та укладання на полети готової продукції - печиво з зазначенням загальної ваги та обсягу виконаної роботи.

Відповідно до платіжних доручень №293 від 16.02.2018, №298 від 20.02.2018, №300 від 21.02.2018, №327 від 05.03.2018, №355 від 19.03.2018, №524 від 02.07.2018, №528 від 04.07.2018, №550 від 18.07.2018, №585 від 15.08.2018, №590 від 16.08.2018, №623 від 05.09.2018, №646 від 14.09.2018, №662 від 21.09.2018, №671 від 24.09.2018, №702 від 11.10.2018, №708 від 17.10.2018, №772 від 22.10.2018, №728 від 24.10.2018, №737 від 02.11.2018, №747 від 07.11.2018, №757 від 09.11.2018 позивачем оплачено роботи за договором №3 від 01.01.2018.

04.07.2011 між позивачем (як замовником) та ТОВ "Чарівна Мозаїка» (як виконавцем) укладено Договір №3 на виробництво кондитерських виробів.

Відповідно до додаткової угоди №19 від 01.10.2018 до Договору №3 від 04.07.2011 ТОВ "Чарівна Мозаїка" взяло на себе зобов`язання з надання послуг з посиленого пакування продукції. Відповідно до Акту №1 від 27.12.2018 приймання - передачі виконаних робіт до Договору на виробництво кондитерських виробів №3 від 04.07.2011 (з додатком №1) ТОВ "Чарівна Мозаїка" за період з 01.10.2018 по 27.12.2018 виконало роботи для позивача з посиленого пакування продукції в кількості 68942,2 кг.

Відповідно до платіжних доручень №647 від 14.09.2018, №650 від 17.09.2018, №677 від 26.09.2018 позивачем сплачено вартість робіт за договором №3 від 04.07.2011.

На підтвердження необхідності придбання вищевказаних послуг для використання в господарській діяльності позивачем надано до суду копії додаткової угоди до договору №270718 від 27.07.2008, відповідно до якої позивач (як продавець) узгодив з Moldukr SRL Румунія (як покупцем) договірні умови щодо обов`язку позивача посиленого пакування продукції, а також листа (вимоги) від ТОВ ТК "Елксіл Фуд" №352 від 28.09.2018 щодо недостатнього пакування продукції, що призвело до її пошкодження.

Вищевикладене свідчить про те, що понесені позивачем витрати на оплату послуг з посиленого пакування продукції та здійснення вантажно-розвантажувальних робіт мають безпосередній зв`язок з господарською діяльністю позивача та пов`язані з одержанням доходу. Відтак, позивач обґрунтовано відніс до складу витрат витрати зі сплаченої повіреному винагороди.

Судом не встановленого жодного з порушень зазначених норм закону, яке б позбавляло позивача права на формування витрат на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру.

Відповідачем доказів протилежного до суду не надано, у акті перевірки відсутні посилання на будь-які недоліки форми та змісту первинних документів по вищевказаним господарським операціям.

Аргументи відповідача щодо наявності у позивача дебіторської заборгованості із вищевказаними контрагентами не знайшли свого підтвердження проведеним судовим розглядом.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення позивачу за грошових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб та військового податку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

З огляду на зазначене суд вважає достатніми наведені учасниками справи в процесуальних заявах аргументи та надані докази для прийняття обґрунтованого рішення та не досліджує посилання позивача на недотримання відповідачем вимог податкового законодавства при проведенні перевірки та оформленні її результатів.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом. Доказів протилежного відповідачем як суб`єктом владних повноважень до суду не надано.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення- рішення від 05 липня 2019 року № 00010291306 та № 00010281306.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Пушкінська, буд.46, м. Харків, 61057) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 995 (дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн 72 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 29 листопада 2019 року.

Суддя О.Г. Котеньов