Постанова

від 12.11.2019 по справі 911/614/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2019 р. Справа№ 911/614/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Яковлєва М.Л.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Білецький А.Л. за ордером від 22.03.2019;

від відповідача : Данилова О.О. за ордером від 26.11.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Експортний Кредитний Банк Туреччини"

на рішення Господарського суду Київської області від 15.11.2018 (повний текст складено 13.12.2018)

у справі №911/614/18 (суддя - Рябцева О.О.)

за позовом Акціонерного товариства "Експортний Кредитний Банк Туреччини"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Батата"

про стягнення 40223,65 доларів США,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Акціонерне товариство "Експортний Кредитний Банк Туреччини" (далі - позивач, АТ "Турк Ексімбанк") звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Батата" (далі - відповідач) про стягнення 40223,65 доларів США виплаченого страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між відповідачем (покупець) та компанією "Сартен Амбалаж Санаі Тіжарет A.C." (продавець) був укладений Контракт №SAR/BAT 12-12 від 12.12.2013, відповідно до якого відповідачу поставлений товар, який не був оплачений. Позивачем, на підставі договору страхування /Полісу№11099113 від 12.04.2013, була здійснена страхова виплата продавцю товару у сумі 40223,65 дол. США, після чого на підставі зазначеного договору страхування продавець передав позивачу право вимоги до відповідача за контрактом на суму 40223,65 дол. США.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що продавець порушив умови контракту, яким встановлено, що жодна із сторін не вправі передавати свої права та обов`язки третій особі без згоди іншої сторони контракту, при цьому відповідача не було повідомлено про заміну кредитора і він не давав згоди щодо цієї заміни. Також відповідачем було заявлено про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, який сплив 01.05.2017.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15 листопада 2018 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Акціонерне товариство "Експортний Кредитний Банк Туреччини" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки судом необґрунтовано не враховані докази та пояснення позивача, які надавались на вимогу суду і підготовка яких потребувала додаткового часу; позивач набув право вимоги до відповідача у зв`язку із виплатою страхового відшкодування, тому заявлені вимоги є суброгацією, і у даному випадку підлягає застосуванню право Туреччини, згідно якого позовна давність становить десять років; страховий поліс діяв у період виплати страхового відшкодування.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді: Коротун О.М., Сулім В.В.) було відкрито апеляційне провадження.

01.02.2019 відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що позивачем частину доказів, зокрема, щодо строку дії договору страхування, було подано з порушенням встановлених строків; у позовній заяві позивачем не було зазначено правову підставу позову (цесія або суброгація); посилання на строк позовної давності є недоречними; позивачем було сплачено продавцю страхове відшкодування у в розмірі 80098,82 турецьких лір (еквівалент 36240,53 доларів США), а заявлено до стягнення 40223,65 доларів США.

14.02.2019 позивачем подано клопотання про долучення доказів зарахування судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 оголошувалась перерва до 06.03.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27 лютого 2019 року задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Смірнової Л.Г. від розгляду апеляційної скарги. Справу передано на повторний автоматизований розподіл. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2019 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Козир Т.П., суддів Іоннікової І.А., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 колегією суддів у зазначеному складі призначено справу до розгляду на 15 квітня 2019 року.

Згідно ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 15 квітня по 20 травня 2019 року.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2019, у зв`язку із перебуванням судді Іоннікової І.А.,у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі колегію суддів у складі головуючого судді Козир Т. П., суддів Кравчука Г.А., Тищенко А.І.

Згідно ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 20 по 27 травня 2019 року.

27.05.2019 позивачем подано клопотання про встановлення змісту норм права Турецької Республіки, у якому він просив звернутись з відповідним запитом до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів з метою встановлення змісту норм права іноземної держави.

27.05.2019 відповідачем подані заперечення на клопотання, у якому він вказує, що встановлення змісту норм матеріального права іноземної держави у даному випадку не буде мати вирішального значення для справи.

Згідно ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 27 травня по 24 червня 2019 року.

24.06.2019 позивачем подано клопотання про приєднання до матеріалів справи перекладів статей норм турецького законодавства щодо терміну давнини, договорів про продаж та про страхове право.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2019, у зв`язку із перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі колегію суддів у складі головуючого судді Козир Т. П., суддів Коробенка Г.П., Тищенко А.І.

Згідно ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 24 червня по 29 серпня 2019 року.

01.08.2019 відповідача подано клопотання про приєднання додаткових письмових пояснень відповідача щодо позовних вимог, з врахуванням норм права Турецької Республіки, у яких вказує, що строк оплати за договором закінчився 01.05.2014, однак, у зв`язку із дією форс-мажорних обставин строк виконання зобов`язань здвинувся на 17.12.2014 (дата перереєстрації підприємства з м.Донецьк на м.Біла Церква); поліс страхування закінчив свою дію 30.04.2014, до настання порушення сплати відповідачем, тому були відсутні підстави для виплати страхового відшкодування; страхову виплату позивачем було здійснено на підставі іншого договору, який не зазначався у позові; право вимоги було передано продавцем, а не перейшло на підставі закону, що суперечить умовам контракту; позивачем не надано доказів відсутності спеціальних строків позовної давності щодо спірних правовідносин; згідно ст.ст.1472, 1481 Зобов`язального кодексу Туреччини право вимоги переходить в сумі сплаченої компенсації - 36240,63 доларів США, а не загальної суми боргу відповідача перед продавцем.

15.08.2019 відповідачем подано клопотання щодо висновку Донецької Торгово-Промислової палати від 16.12.2014 про форс-мажорні обставини.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2019, у зв`язку із перебуванням судді Тищенко А.І., у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі колегію суддів у складі головуючого судді Козир Т. П., суддів Коробенка Г.П., Яковлєва М.Л.

Згідно ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 29 серпня по 12 листопада 2019 року.

21.10.2019 відповідачем подано клопотання про приєднання додаткових пояснень щодо позовних вимог, у яких він, на запитання суду, вказує, що: зобов`язання за контрактом вважається простроченим з 01.05.2014, а з врахуванням форс-мажорних обставин - з 17.12.2014; поліс №11099113 від 12.04.2013 (код імпортера 11099-1) закінчив дію 30.04.2014, до порушення кінцевого строку оплати відповідачем, а виплата проводилась позивачем за кодом імпортера 11099/2, і новий поліс позивачем надано після закриття підготовчого провадження; позивач зазначає, що право вимоги було передано, а не виникло автоматично; продавець порушив умови контракту, передавши право вимоги до виплати страхового відшкодування, отже, має місце цесія.

08.11.2019 позивачем подано клопотання про залучення додаткових пояснень по справі, у яких він, на запитання суду, вказує, що: згідно умов контракту строк оплати настав 28.04.2014 (по першому рахунку) та 01.05.2014 (по другому рахунку); договір (поліс) страхування №11099113 діяв з 12.04.2013 по 30.04.2014, однак, в межах його дії був затверджений ліміт покупця щодо контракту із відповідачем зі строком дії з 01.11.2013 по 31.10.2015; посилання у виписці на договір як "11099/2" де - "11099" код імпортера, а "/2" - друга виплата цьому імпортеру; заявлені позивачем до відповідача вимоги є виключно суброгацією; право вимоги до позивача перейшло з моменту виплати страхового відшкодування; сума несплачених відповідачем грошових коштів за контрактом становить 40223,65 доларів США; всі необхідні докази позивачем були подані своєчасно, а письмові докази, подані під час розгляду справи по суті, були надані виключно на вимогу суду і надійшли із запізненням, враховуючи їх знаходження в Туреччині і необхідність перекладу.

Північний апеляційний господарський суд приймає до розгляду подані сторонами додаткові пояснення.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі та додаткових поясненнях, просив скасувати рішення та задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях, просила залишити оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 грудня 2013 року між компанією "Сартен Амбалаж Санаі Тіжарет A.C." (м.Стамбул, Туреччина), як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Батата" (м.Донецьк, Україна), як покупцем, був укладений Контракт №SAR/BAT 12-12 (далі - Контракт), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець придбає пусті жерстяні аерозольні балони на умовах CIP Донецьк, Україна, Инкотермс-2010 (тобто, доставляє товар названому покупцем перевізнику, оплачує перевезення та страховку), в кількості, асортименті та по ціні і по технічним характеристикам, зазначеним у Додатках до даного контракту, які є невід`ємною частиною цього Контракту (том 1 а.с.46-52).

Контракт містить, зокрема, наступні умови:

- загальна сума вказаного контракту становить 900000,00 дол. США. (п.2.3);

- оплата за товар здійснюється покупцем на адресу продавця на підставі Інвойсу, виставленого продавцем. Валютою платежу є долар США. 100% від вартості партії товару по відповідному додатку перераховується на рахунок продавця через 30 днів після дати Інвойсу (п.3.1);

- поставка товару здійснюється згідно додатку на кожну поставку (п.5.2);

- жодна з сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання будь-якого свого зобов`язання, якщо невиконання буде наслідком таких обставин, як паводок, пожежа, землетрус і інші явища природи, а також війна, бойові дії, блокада, акти або інші дії державних органів або інших обставин, що знаходяться поза контролем сторін, що виникли після укладення контракту. При цьому строк виконання зобов`язань по контракту відкладається на час дій таких обставин та їх наслідків (п.10.1);

- сторона, для якої сталась неможливість виконання зобов`язань, про настання, можливий строк дії та припинення вищевказаних обставин, негайно, у письмовій формі, повідомить іншу сторону. Свідоцтво Торгово-промислової палати буде достатнім доказом виникнення та припинення вказаних вище обставин (п.10.2);

- ні одна із сторін не вправі передавати свої обов`язки за контрактом без письмової згоди на те сторін (п.12.3);

- продавець та покупець не мають права без дозволу іншої сторони передавати третій стороні будь-які дані, що містяться у даному контракті (п.12.5);

- даний договір набирає чинності після його підписання обома сторонами і є дійсним до 31.12.2014 р. (п. 12.6).

При цьому, компанія-постачальник і позивач - резиденти Турецької Республіки, отже, у спірних правовідносинах є іноземний елемент, відповідач - резидент України.

Договір поставки не містить застереження щодо права, яке має застосовуватися до правовідносин за договором поставки.

Відповідно, Північний апеляційний господарський суд, визначаючи матеріальне право, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, керується правилами Закону України "Про міжнародне приватне право".

Згідно ч. 3 ст. 32 названого Закону якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов`язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.25 вказаного Закону особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи; для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

За приписом ч. 2 ст. 44 цього Закону у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин… третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є: 1) продавець - за договором купівлі-продажу;… 12) страховик - за договором страхування.

Враховуючи, що сторонами, які мали здійснити виконання, що має вирішальне значення для правочинів, а саме, продавцем (постачальником) та страховиком є юридичні особи Туреччини, до спірних правовідносин має застосовуватися матеріальне право Турецької Республіки, а також міжнародні угоди, які ратифіковані Україною та Турецькою Республікою, зокрема, Конвенція Організації Об`єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року (ратифікована Україною - 03.01.1990, та Туреччиною - 07.07.2010).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про міжнародне приватне право" застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні правовідносини.

Згідно ч.1 ст. 8 названого Закону при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.

За приписом ч. 3 цієї ж статті особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

Згідно ст. 35 Закону України "Про міжнародне приватне право" позовна давність визначається правом, яке застосовується для визначення прав та обов`язків учасників відповідних відносин.

Так, зміст норм права Турецької Республіки, що регулюють поставку, страхування, суброгацію та позовну давність, судом апеляційної інстанції, за відсутності нормативно обґрунтованих заперечень відповідача, встановлено на підставі поданих позивачем текстів норм права, наданих адвокатом Хаканом Дурак, що має відповідну ліцензію на адвокатську діяльність у Турецькій Республіці, легалізованих у встановленому законодавством України порядку.

На виконання умов Контракту продавець 31.03.2014 та 08.04.2014, двома партіями, поставив відповідачу товар на загальну суму 49219,65 дол. США, що підтверджується рахунком-фактурою (Invoice) №А348271 від 28.03.2014 р. на суму 24650,28 дол. США (том 1 а.с.53), міжнародною товарно-транспортною накладною №004067 (том 1 а.с.157-158), електронною експортною декларацією зі штрих кодом №14341200ЕХ082376 (том 1 а.с.80); рахунком-фактурою (Invoice) № А 348303 від 31.03.2014 р. 24569,37 дол. США. (том 1 а.с.54), міжнародною товарно-транспортною накладною №004069 (том 1 а.с.160-161), експортною декларацією зі штрих кодом №14341200ЕХ084093 (том 1.а.с.82)

Відповідач вказаний товар прийняв, проте, оплатив його вартість частково, в сумі 9000 дол.США, що підтверджується банківською випискою за 30.04.2014 (том 1 а.с.212-213).

Факт та дати отримання відповідачем товару згідно зазначених вище рахунків-фактур підтверджується відповідними відмітками у міжнародних товарно-транспортних накладних №004067 та №004069.

Отже, згідно умов Контракту, останнім днем виконання зобов`язань з оплати рахунку-фактури №А 348271 від 28.03.2014 р. є 28.04.2014 р., а рахунку-фактури №А348303 від 31.03.2014 р. є 30.04.2014 р.

Таким чином, борг відповідача перед компанією "Сартен Амбалаж Санаі Тіжарет A.C." за поставлений товар, з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати, становить 40219,65 дол. США (49219,65 дол. США - 9000,00 дол. США).

У той же час, згідно висновку Донецької торгово-промислової палати від 16.12.2014 №2812/2/12.02-03, ТОВ "Батата", яке розташоване у місті Донецьк, з 14.04.2014 не мало можливості виконувати зобов`язання за Контрактом у зв`язку із проведенням бойових дій на території Донецької та Луганської областей (том 2 а.с.158-161).

Згідно пояснень відповідача, форс-мажорні обставини відносно нього закінчились 17.12.2014 (дата перереєстрації підприємства з міста Донецьк на місто Біла Церква).

Однак, матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем продавця про настання вказаних форс-мажорних обставин, як це було передбачено умовами Контракту.

З матеріалів справи також вбачається, що 12 квітня 2013 року між компанію "Сартен Амбалаж Санаі Тіжарет A.C.", як страхувальником, та позивачем - Акціонерним товариством "Експортний Кредитний Банк Туреччини" (АТ "Турк Ексімбанк"), як страховиком, був укладений договір страхування/Поліс № 11099113 від 12.04.2013 р., відповідно до якого позивач здійснює страхування короткострокових експортних кредитів на постачання товару із Туреччини та пов`язаних з цією процедурою ризиків, в результаті яких виникають збитки, здійснює компенсацію втрат в обумовлених межах на підставі документів, які є невід`ємною частиною договору страхування, таких як форма страхування/декларація, отриманої від страхувальника, загальний поліс короткострокового експортного кредиту, за умови відшкодованих зі сторони страхувальника АТ "Турк Ексімбанк" вкладів і надбавок за оформлення полісу, за умови дотримання обумовлених у договорі страхування і додатках до нього обов`язків та загальних правил (том 1 а.с.133-156) (далі - Поліс).

Згідно з вказаним полісом кодом експортера є № 11099-1.

Згідно ст.16 Полісу виплати компенсації будуть проводитися після остаточного завершення перевірки у випадку необхідності зібрання всіх доказів для підтвердження розміру збитку. Строк настання збитку встановлюється датою через 4 місці після дня запланованої оплати суми, що не була сплачена.

Відповідно до ст. 35 Полісу у випадку письмового звернення страхувальника до закінчення строку договору, договір страхування продовжується тільки при затвердженні зі сторони Турк Ексімбанк.

Відповідно до форми страхової декларації (№ SК03) від 16.04.2013 р. (код експортера № 11099-1), що є невід`ємною частиною договору страхування/Поліс № 11099113 від 12.04.2013 р., строк дії даного договору починається з 12.04.2013 р., датою закінчення дії договору страхування встановлено - 30.04.2014 р. Строк дії договору страхування складає 1 рік від початкової дати, кінцева дата визначається додаванням часу до кінця місяця, з того моменту, коли закінчується річний строк дії договору (том 1 а.с.133).

Відповідно до форми страхової декларації (№ SК03) від 16.04.2013 р. (код експортера № 11099-1) сторонами було визначено максимальний розмір компенсації - 10 мільйонів доларів США з правом банку змінити граничний розмір компенсації в односторонньому порядку, погоджено 90% розмір компенсації майбутніх збитків у випадку затвердженого ліміту покупця та за нормативом у випадку невстановленого ліміту покупця; сторони обумовили, що договір страхування охоплює всі поставки товару, строк платежів за які може бути встановлено до 360 днів.

Крім цього, з метою страхування правовідносин з відповідачем, позивачем, відповідно до умов Полісу, 02.12.2013 було видано Загальний поліс страхування короткострокового експортного кредиту - Затвердження кредитоспроможності покупця від 02.12.2013 - страховий код 11099, страховий номер 11099113, згідно якого страхувальник: "Сартен Амбалаж Санаі Тіжарет A.C.", покупець: 176472 ТОВ "Батата", сума ліміту покупця - 75000 доларів США, строк погашення платежу 120 днів, дата початку дії 01.11.2013, дата закінчення дії - 31.10.2015 (том 1 а.с.229).

Відповідно до форми страхової декларації (№SК03) від 24.04.2014 р. (код експортера №11099-2), Поліс №11099214, строк дії даного договору починається з 01.05.2014 р., датою закінчення дії договору страхування встановлено - 30.04.2015 р. Строк дії договору страхування складає 1 рік від початкової дати, кінцева дата визначається додаванням часу до кінця місяця, з того моменту, коли закінчується річний строк дії договору (том 1 а.с.226).

Враховуючи положення ст. 35 Полісу, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що заповненням та погодженням форми страхової декларації (№SК03) від 24.04.2014 р. сторони продовжили строк дії Полісу, тобто, договору страхування, на наступний річний період, на тих же умовах.

Таким чином, поставка товару відбулася в період дії договору страхування, строк оплати за контрактом відповідав умовам договору страхування, крім того, відбулася пролонгація договору страхування відповідно до визначеної у ньому процедури.

Враховуючи, що відповідач заборгував за товар, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що мав місце страховий випадок на суму боргу покупця, який не перевищив встановлений банком ліміт.

У зв`язку із неповною оплатою поставленого відповідачу товару позивачем-страховиком була складена електрона таблиця розрахунку компенсації: експортер - 11099 - Сартен Амбалаж Санаі Тіжарет A.C.; одержувач - 176472 ТОВ "Батата", кількість відправлень - 49219,65 доларів США, кількість збитку - 40223,65 доларів США, сума загальної компенсації - 36240,53 доларів США, курс обміну 2,2102, еквівалент 80098,82 турецьких лір (а.с.235).

18 грудня 2014 року компанія "Сартен Амбалаж Санаі Тіжарет A.C." склала Акт про передачу №26406, у якому вказала, що зробила поставку для компанії ТОВ "Батата" та виплату отримає за реквізитами, вказаними нижче. Згідно зі страховою угодою Поліса №11099113, підписаного з Ексімбанком, про часткову компенсацію Ексімбанком, виплата суми, що підлягає відшкодуванню, у розмірі 40223,65 доларів США, яка раніше ніколи не призначалася в країні чи закордоном, частково чи повністю, фізичній чи юридичній особі, та ніколи не підлягала заставі, з усіма правами, у тому числі допомоги правових органів, безповоротно передається та присвоюється Ексімбанку. Згідно акту поставлено товар на суму 49219,65 доларів США, підлягає відшкодуванню 40223,65 доларів США (том 1 а.с.55-58).

Одночасно, на суму страхового відшкодування страхувальник склав документ під назвою "Поручительство уступки прав требований (цессія)".

У судовому засіданні представник позивача стверджував, що перехід права вимоги відбувся в порядку суброгації, у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, на повну суму боргу відповідача згідно підписаних ним документів.

Крім цього, 18.12.2014 компанія "Сартен Амбалаж Санаі Тіжарет A.C." склала Розписку про погашення боргу №26407, у якій вказано, що згідно страхового полісу Турк Ексімбанк №11099113 була застрахована заборгованість за відвантажений товар на суму 40223,65 доларів США, відправлений компанії ТОВ "Батата". Підтверджує, що у зв`язку із тим, що сума даної кредиторської заборгованості разом зі штрафами в розмірі 80098,82 турецьких лір виплачена у відповідності із договором страхування зі сторони Турк Ексімбанк , то сума заборгованості у розмірі 40223,65 доларів США відносно вказаної поставки погашена і згідно цього компанія не має претензій до Турк Ексімбанк (том 1 а.с.127-128).

Згідно банківської виписки від 29.12.2014 позивач сплатив компанії "Сартен Амбалаж Санаі Тіжарет A.C." страхове відшкодування у розмірі №80098,82 турецьких лір з призначенням платежу "750 компенсаційна оплата 11099/2 компанії Сартен Амбалаж Санаі Тіжарет A.C." (том 1 а.с.61, 130-131).

15 січня 2015 року позивач направив відповідачу претензію на суму 49219,65 дол. США з вимогою негайно оплатити її на вказані у претензії банківські реквізити позивача. Окрім того, за змістом претензії, продавець, як первісний кредитор, передав право вимоги зазначеної вище суми заборгованості до АТ "Турк Ексімбанк" (новий кредитор). Про виконання передачі права вимоги сплати заборгованості ТОВ "Батата", як боржник, був повідомлений письмово (том 1 а.с.62-64).

Відповідач направив позивачу відповідь №19 від 26.03.2015 р. на претензію, за змістом якої відповідач підтвердив наявність заборгованості перед компанією "Сартен Амбалаж Санаі Тіжарет A.C." у розмірі 40223,65дол. США та вказав на те, що в додатках до претензії відсутні документи стосовно згоди ТОВ "Батата" на передання права вимоги від "Сартен Амбалаж Санаі Тіжарет A.C." на користь АТ "Турк Ексімбанк" (том 1 а.с.65).

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 40223,65 доларів США.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не довів свій позов належними та допустимими доказами.

Однак, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі наступних правочинів:

- між компанією "Сартен Амбалаж Санаі Тіжарет A.C." та ТОВ "Батата" на підставі Контракту №SAR/BAT 12-12 від 12.12.2013, який за правовою природою є зовнішньоекономічним договором поставки;

- між компанією "Сартен Амбалаж Санаі Тіжарет A.C." та АТ "Експортний Кредитний Банк Туреччини" на підставі договору страхування/Полісу № 11099113 від 12.04.2013 р., який за правовою природою є договором страхування.

Відповідно до ст. 30 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, продавець зобов`язаний поставити товар, передати документи, що стосуються його, та передати право власності на товар відповідно до вимог договору та цієї Конвенції.

Статтею 207 Турецького зобов`язального кодексу договір купівлі-продажу - це договір, в якому продавець зобов`язується передати право володіння і право власності на продане майно покупцеві, а покупець зобов`язується сплатити ціну. Продавець і покупець зобов`язані погасити свої борги одночасно, якщо інше не передбачено договором або якщо не існує звичай в протилежному сенсі.

Відповідно до ст. 210 Турецького зобов`язального кодексу продавець зобов`язаний передати володіння проданої речі покупцеві з метою передати йому право власності на продану річ.

Контрактом встановлені умови поставки - CIP Донецьк, Україна Инкотермс-2010.

Умова CIP (Carriage and Insurance Paid To) або Фрахт/перевезення і страхування оплачені до (…назва місця призначення) - термін Інкотермс-10, який означає, що продавець доставить товар названому покупцем перевізнику, оплатить перевезення та страховку.

Наявними у матеріалах справи міжнародними товарно-транспортними накладними підтверджується, що продавець виконав свої зобов`язання з поставки товару, передавши його перевізнику - " Оба Логістик Отомотів Санаі Тіджарет " і товар на загальну суму 49219,65 доларів США одержаний відповідачем (покупцем) у квітні 2014, що підтверджується його підписом та печаткою у накладних.

Відповідно до ст. 53 Конвенції покупець зобов`язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції.

Згідно зі ст. 59 Конвенції покупець зобов`язаний сплатити вартість у день, який встановлено чи може бути визначено згідно з договором та цією Конвенцією, без необхідності якогось запиту або виконання яких-небудь формальностей з боку продавця.

Статтею 234 Турецького зобов`язального кодексу встановлено, що якщо немає договору про протилежному значення, коли покупець вступає у володіння проданого товару, тоді ціна продажу підлягає оплаті.

Умовами Контракту встановлено, що оплата вартості партії товару по відповідному додатку перераховується на рахунок продавця через 30 днів після дати Інвойсу.

Отже, останнім днем виконання зобов`язань з оплати Інвойсу від 28.03.2014 р. є 28.04.2014 р., а Інвойсу від 31.03.2014 р. є 30.04.2014 р.

Проте, в порушення умов Контракту та Конвенції відповідач 30.04.2014 частково оплатив товар лише на суму 9000 доларів США.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що заборгованість позивача перед продавцем становила 40219,65 доларів США.

Доводи відповідача про те, що строки оплати, відповідно до п.10.1 Контракту, були відкладені на строк дії форс-мажорних обставин до 17.12.2014, відхиляються судом, оскільки відповідачем не надано доказів негайного повідомлення продавця про настання форс-мажорних обставин, як це передбачено пунктом 10.2 Контракту.

У зв`язку із простроченням виконання відповідачем зобов`язань з оплати за отриманий товар продавець, відповідно до умов Полісу, укладеного із позивачем, скористався правом на отримання страхового відшкодування.

Так, відповідно до ст. 1401 Турецького Кодексу про боргові зобов`язання, угода страхування - це угода між страхувальником і страховиком в силу якого страховик зобов`язується при настанні страхової події (загрози або ризиків, що наносять матеріальні збитки правам та інтересам страхувальника, а також зо стосуються тривалості життя або деяких обставин у житті однієї чи декількох осіб) виплатити страхову суму страхувальнику або іншій особі або виконати певні дії, а страхувальник зобов`язується оплатити страхові внески у встановлений термін.

Статтею 1409 вказаного кодексу встановлено, що страховик несе відповідальність за відшкодування збитків, викликаних ризиками, передбаченими угодою страхування.

З матеріалів справи вбачається, що виконання зобов`язань за спірним Контрактом були застраховані на підставі договору страхування/Полісу №11099113 від 12.04.2013 р.

Вказаний договір діяв у період з 12.04.2013 по 30.04.2014, та укладенням страхової декларації від 24.04.2014 був пролонгований на наступний період з 01.05.2014 по 30.04.2015, що спростовує доводи відповідача та висновок суду першої інстанції про те, що договір страхування припинив чинність 30.04.2014.

Крім цього, з метою страхування правовідносин з відповідачем, позивачем, відповідно до умов Полісу, було видано Загальний поліс страхування короткострокового експертного кредиту - Затвердження кредитоспроможності покупця від 02.12.2013 - страховий код 11099, страховий номер 11099113, згідно якого страхувальник: "Сартен Амбалаж Санаі Тіжарет A.C.", покупець: 176472 ТОВ "Батата", сума ліміту покупця - 75000 доларів США, строк погашення платежу 120 днів, дата початку дії 01.11.2013, дата закінчення дії - 31.10.2015.

Відповідно до ст. 1459 Турецького Кодексу про боргові зобов`язання страховик зобов`язаний компенсувати страхувальну суму та збитки.

На підставі умов Полісу та наведених норм Турецького Кодексу про боргові зобов`язання позивачем було розраховано розмір страхової компенсації.

Згідно зі ст.ст. 1472, 1481 Турецького Кодексу про боргові зобов`язання, після виплати страховиком страхувальнику компенсації до страховика переходять юридичні права страховика вимагати виплату збитків. У разі, якщо страхувальник володіє правом подати позов проти осіб, які відповідальні за ці збитки, це право переходить до страховика у сумі, яка відповідає сплаченої страховиком компенсації.

Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов`язання, яке існувало на момент заподіяння шкоди і у зв`язку з яким було виплачене страхове відшкодування, та зміна в ньому кредитора.

Під час суброгації нового зобов`язання не виникає, первісні правовідносини залишаються незмінними. Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Таким чином позивач у даній справі виступає на правах потерпілого (компанії "Сартен Амбалаж Санаі Тіжарет A.C."), а тому до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки - ТОВ "Батата".

При цьому зі змісту Акту про передачу №26406 від 18.12.2014 та Розписки про погашення боргу №26407 від 18.04.2014 вбачається, що у зв`язку із виплатою страхового відшкодування сума заборгованості відносно вказаної поставки погашена, а до позивача від страхувальника перейшло право вимоги отримання всієї суми заборгованості від продавця (відповідача).

Отже, факт виплати страховиком страхового відшкодування обумовив перехід до нього від страхувальника, з урахуванням розписок, актів та листа відповідачу від страхувальника про повне відшкодування йому збитків та передачу страховику права вимоги на повну суму збитків, відповідних прав у порядку суброгації до особи, відповідальної за завдані збитки, в межах всієї несплаченої покупцем суми боргу.

Щодо заявлення до стягнення суми 40223,65 доларів США, а не 40219,65 доларів США, яка становила недоплату за Контрактом, представник позивача у судовому засіданні посилався на курсові різниці, однак, не надав жодних доказів на підтвердження цього.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, наведені норми законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 40219,65 доларів США збитків в порядку суброгації, у зв`язку із чим позовні вимоги задовольняються частково.

Доводи відповідача щодо заборони умовами контракту уступати право вимоги без згоди покупця Північний апеляційний господарський суд залишає поза увагою, оскільки ні законом, ні умовами контракту сторонам не заборонено страхувати комерційні ризики, і у даному випадку право вимоги перейшло у зв`язку з настанням страхового випадку і виплатою страхового відшкодування.

Щодо посилань відповідача на пропуск позовної давності, то вказані доводи відхиляються судом, оскільки відповідно до ст. 146 Турецького Кодексу про боргові зобов`язання на будь-які боргові зобов`язання, якщо інше не передбачено законодавством, розповсюджуються положення щодо десятирічного терміну давнини.

Відповідачем не надано доказів того, що на спірні правовідносини поширюється інший строк позовної давності.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 24 липня 2019 року прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, та невірним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати пов`язані із розглядом справи, пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 603,94 доларів США судового збору за подання позовної заяви, 1761,82 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу від 16.04.2018 та 905,91 доларів США за подання апеляційної скарги на рішення.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Експортний Кредитний Банк Туреччини" задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 15 листопада 2018 року та прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Батата" (09106, Київська обл., місто Біла Церква, вилиця Таращанська, будинок 197, ідентифікаційний код 37135402) на користь Акціонерного товариства "Експортний Кредитний Банк Туреччини" (TURKIYE IHRACAR KREDI BAMKASI A.S.) (Сараї Мах. Унтел Сік №19 34768, Умарниє, Стамбул, Туреччина / Saray Mah.Untel Sok. No 19 34768 Umraniye Istanbul Turkey, реєстраційний код 845859) - 40219,65 доларів США збитків, 603,94 доларів США судового збору за подання позовної заяви, 1761,82 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу від 16.04.2018 та 905,91 доларів США за подання апеляційної скарги на рішення.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

7. Справу повернути до Господарського суду Київської області.

8. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02.12.2019.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді М.Л. Яковлєв

Г.П. Коробенко