Постанова

від 25.11.2019 по справі 910/16049/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2019 р. Справа№ 910/16049/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Бовсуновській Ю.В.,

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув;

від третьої особи - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева") на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 у справі №910/16049/16 (суддя Босий В.П., повний текст складено - 22.05.2017) за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева") до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет-Експерт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Західінвест Компані Консалтінг", про звернення стягнення на предмет іпотеки.

встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет-Експерт" про звернення стягнення на майно, яке передане в іпотеку відповідно до договору іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №873/50, а саме: нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г), загальна площа 2023,1 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Інтернет-Експерт" на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1003, виданий 05.04.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О., в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Західінвест Компані Консалтінг" перед публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором №010/14/043 від 03.04.2007 у загальній сумі 6 234 157,38 доларів США, у тому числі: за тілом кредиту - 3 959677,19 доларів США, за відсотками - 2 274 480,19 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що товариством з обмеженою відповідальністю "Західінвест Компані Консалтінг" всупереч положенням іпотечного договору, вже після винесення судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, було здійснено ряд будівельних робіт, в результаті яких відбулася зміна/реконструкція предмету іпотеки за рахунок внутрішнього простору приміщень.

В подальшому, як вказував позивач, товариством з обмеженою відповідальністю "Західінвест Компані Консалтінг" здійснено незаконний поділ предмета іпотеки та отримано 2 свідоцтва про право власності, а саме на нежитлове приміщення площею 5859 кв.м. та на нежитлові приміщення площею 2023,1 кв.м. При цьому, записи про іпотеку та обтяження майна не були перенесені державним реєстратором до розділу, відкритого для об`єкту площею 2023,1 кв.м., чим порушено права позивача, як іпотекодержателя.

Посилаючись на перехід іпотеки на новостворене майно в силу ч. 3 ст. 5, ст. 23 Закону України "Про іпотеку", позивач звернувся до суду з даним позовом про звернення стягнення на нежитлові приміщення площею 2023,1 кв.м.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 у справі №910/16049/16 у задоволені позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні вказаної вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не було доведено того факту, що в силу ч. 3 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" іпотека за Договором іпотеки поширюється на спірне нерухоме майно площею 2023,1 кв.м., та не спростовано державної реєстрації права власності на вказане майно як на окремий об`єкт нерухомості.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 у справі № 910/16049/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г), загальна площа 2023,1 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 не є новоствореним об`єктом нерухомого майна, оскільки створені з прив`язкою до вже існуючої заставленої нерухомості, з використанням її функціональних елементів.

Таким чином, за доводами скаржника, іпотека за Договором іпотеки поширюється на спірне нерухоме майно площею 2023,1 кв.м.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/16049/16 до вирішення справи № 910/10832/17 за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" та товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.04.2016; застосування наслідків недійсності правочину шляхом зобов`язання сторін повернути одна одній все одержане за вказаним договором та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 поновлено провадження у справі №910/16049/16 та призначено справу до розгляду.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" було подано заяву про заміну в порядку правонаступництва позивача - публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева".

Вказана заява мотивована тим, що відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 19.11.2018 відбулась заміна сторони у зобов`язанні та товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" набуло права вимоги, зокрема, за кредитним договором від 03.04.2007 № 010/14/03/043 та договором іпотеки від 03.04.2007 №010/14/03/043/1.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 замінено позивача у справі №910/16049/16 - акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева".

Сторони та третя особа не скористалися правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Так, згідно п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв`язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання адресатами кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатами, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Також колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно з ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, проте мотивувальна частина оскаржуваного рішення місцевого господарського суду підлягає зміні, з наступних підстав.

Між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (після зміни найменування - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", та після зміни найменування 27.04.2018 - акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"), як позикодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Інкрістар", як позичальником, 03.04.2007 укладено було кредитний договір № 010/14/043, відповідно до якого позичальнику відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 7 000 000, 00 доларів США строком до 31.03.2014 зі сплатою процентної ставки в розмірі Libor (1 month) + 6,18 % річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0,99 % від ліміту кредитної лінії.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Інкрістар" (далі - первісний боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" (далі - новий боржник) 29.09.2008 року за згодою кредитора - відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" укладено договір про переведення боргу, відповідно до якого первісний боржник переводить на нового боржника свої зобов`язання, що випливають із кредитного договору від 03.04.2007 №010/14/043, укладеного банком та товариством з обмеженою відповідальністю "Інкрістар".

Згодом, а саме 29.09.2008 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (після зміни найменування - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", та після зміни найменування 27.04.2018 - акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") та первісним боржником укладено додаткову угоду № 010/14/04/443 до кредитного договору № 010/14/043 від 03.04.2007, згідно з якою сторони досягли домовленості про переведення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "Інкрістар" на товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" згідно з договором про переведення боргу від 29.09.2008 р. та про внесення змін до преамбули і п. 1.1, 3.4, 5.1, 6.1, а також до розділу "Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін".

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору з урахуванням внесених змін позичальнику було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 6 200 000 доларів США строком до 31.03.2014 зі сплатою процентної ставки в розмірі Libor (1 month)+6,18% річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0,99% від ліміту кредитної лінії.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за вказаним кредитним договором між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (після зміни найменування - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Західінвест Компані Консалтінг" (іпотекодавець) 03.04.2007 року було укладено договір іпотеки №010/14/03/043/1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрований в реєстрі за №873-50, відповідно до якого Іпотекодавець передав в заставу (іпотеку) належне йому нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. Г), розташовану за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 (будівля виробничого корпусу № 8Б загальною площею 6 013,60 кв.м.), заставною вартістю 38 847 000, 00 грн.

Державну реєстрацію даного обтяження було проведено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер 4744403, контрольна сума 6317Д8В700) та в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер 4752617, контрольна сума 04Д1039ЕГ8).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року у справі №5011-33/7282-2012 з урахуванням ухвали від 03.02.2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки за вищевказаним договором іпотеки №010/14/03/043/1 від 03.04.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрований за № -873/50, укладений між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг", предметом якого є нерухоме майно - нежила будівля (літ. Г), розташована за адресою: м. Київ, вулиця Сурикова, будинок № 3 (виробничого корпусу № 8б, загальною площею 6013,60) в рахунок погашення кредитної заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг" за кредитним договором № 010/14/043 від 03.04.2007 року у загальній сумі 6 276 720 дол. США 44 центів, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 073 677 дол. США 19 центів, заборгованість за відсотками в розмірі 1 773 327 дол. США 50 центів, пеня за кредитом в розмірі 386260 дол. США 90 центів та пеня за відсотками в розмірі 43 454 дол. США 85 центів. Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки - нежилої будівлі (літ. Г), розташованої за адресою: м. Київ, вулиця Сурикова, будинок № 3 (виробничий корпусу № 8б, загальною площею 6013,60), шляхом її продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною в розмірі 80 582 240,00 грн.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року у справі №5011-33/7282-2012 видано наказ, відкрите виконавче провадження.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг", оформлених протоколом № 21/12 від 28.05.2015 року, вирішено здійснити поділ об`єкту нерухомого майна, що складається з будівлі, виробничого корпусу № 8б (літ. Г), загальною площею 7818,3 кв.м., розташованою за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3 на 2 окремих об`єкта:

- будівлю, виробничого корпусу № 8б (літ. Г), загальною площею 5859,0 кв.м.;

- будівлю, виробничого корпусу № 8б (літ. Г), загальною площею 2023,1 кв.м., які залишаються за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3; у зв`язку з поділом нерухомого майна та виготовити 2 окремих свідоцтва про право власності.

Як вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно №46684421 від 30.10.2015 року нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу № 8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 5859 кв.м., належить на праві приватної власності ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг".

Між ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг" (сторона - 1) та ТОВ "Проджектс Медіа" (сторона - 2) 24.10.2015 року було укладено договір про припинення зобов`язання переданням відступного, за яким сторони прийняли рішення про припинення всіх зобов`язань, що випливають із договорів про надання поворотної фінансової допомоги всього на 1 847 000 грн.

Відповідно до п. 1.3. договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 24.10.2015 сторона - 1 безоплатно передала у власність стороні - 2, як відступне - групу нежитлових приміщень 2,6,8,9,11,12,13,15 будівлі, виробничого корпусу № 8б (по частині літ. Г) загальною площею 2023,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Хиба А.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 26426241 від 24.11.2015 року на нежитлове приміщення будівлі, виробничого корпусу № 8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2023,1 кв.м. за ТОВ "Проджектс Медіа".

Крім того, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно №48291504 від 24.11.2015 року нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2023,1 кв.м., належить на праві приватної власності ТОВ "Проджектс Медіа".

В свою чергу, 05.04.2016 року між ТОВ "Проджектс Медіа" (надалі - продавець) та ТОВ "Інтернет Експерт" (надалі - покупець) було укладено договір купівлі - продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. за реєстровим № 1003.

Відповідно до п. 1.1. договору купівлі - продажу від 05.04.2016 продавець передав, а покупець прийняв у власність нежитлові приміщення №№2,6,8,9,11,12,13,15 (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2 023,1 кв.м.

Вказані обставини були встановлені судами у справі № 910/4650/17, по якій рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 910/4650/17:

- визнано за публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" право іпотеки на будівлю виробничого корпусу № 8б (літ.Г), загальною площею 7 818,3 кв.м., за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, належній товариству з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності, серія та номер: 38175289, виданого 27.05.2015 року державним реєстратором Дахно А.М., згідно з договором іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2017 року;

- визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 25537508 від 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу № 8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м., адреса: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3;

- визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, серія та номер: 46228364, видане 23.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальною площею 2 023,1 кв.м., за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3;

- визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 жовтня 2015 року №25739850;

- визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, серія та номер: 46684421, видане 30.10.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№3,4,5,7,10,14) (літ. Г), загальною площею 5 859 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3;

- визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Хиба А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 26426241 від 24.11.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу № 8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальною площею 2 023,1 кв.м., за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3;

- визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, серія та номер: 48291504, видане 24.11.2015 року, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу № 8б (групи приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г), загальною площею 2 023,1 кв.м., за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3.

Так, зазначеними судовими актами встановлено наступне:

- нерухоме майно - нежила будівля (літ. Г), розташована за адресою: м. Київ, вулиця Сурикова, будинок № 3 (виробничого корпусу № 8б, загальною площею 6013,60) було реконструйовано товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг", внаслідок чого площа об`єкту змінилась до 7818,3 кв.м. Після державної реєстрації проведеної реконструкції, нежитлові приміщення були поділені на два окремі об`єкти, отримано відповідні свідоцтва про право власності;

- зміна (реконструкція) предмету іпотеки відбувалася без згоди на це іпотекодержателя (позивача), що суперечить укладеному сторонами договору іпотеки (із посиланням на преюдиціальність встановлених фактів і обставин у справі № 910/23031/15);

- нові приміщення у нежитловій будівлі (літ. Г), розташованій за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 (антресолі у приміщеннях за рахунок внутрішнього простору), за рахунок яких збільшилась площа предмету іпотеки з 6 013,60 кв.м. до 7818,3 кв.м., не є новоствореним майном, яке було приєднано до предмета іпотеки як окремий об`єкт нерухомого майна, а є частиною спірного майна;

- на будівлю виробничого корпусу № 8б (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 7 818,3 кв.м., на яку зареєстровано право приватної власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №38175289 від 27.05.2015р., поширюється дія іпотеки на підставі договору іпотеки №010/14/03/043/1 від 03.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №873-5;

- ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" не було отримано письмової згоди публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на зменшення загальної площі предмета іпотеки, переданого на підставі договору іпотеки № 010/14/03/043/1 від 03.04.2007 року з 6 013,60 кв.м. до 5859 кв.м., що є порушенням чинного законодавства та укладеного між сторонами договору іпотеки;

- згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним. Частиною 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотеко держателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування;

- дії державних реєстраторів щодо прийняття рішень про внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та щодо видачі свідоцтв про право власності товариству з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" та товариству з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" вчинені всупереч положенням ст.ст. 9, 12 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 9, 18, 20, 21 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", норм Інструкції щодо проведення поділу, виділення та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затверджена наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 №55;

- рішення про здійснення поділу об`єкту нерухомого майна, прийняте на загальних зборах учасників ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг", оформлених протоколом № 21/12 від 28.05.2015 року, що призвело в подальшому до реєстрації двох окремих об`єктів нерухомості, було прийнято після видачі наказу господарського суду про звернення стягнення на спірний об`єкт нерухомості від 11.11.2014 року у справі № 5011-33/7282-2012 та відкриття виконавчого провадження. Вказані обставини свідчать про свідомі дії ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг", спрямовані на зміну предмета іпотеки, наслідком яких стала фактична неможливість виконання вказаного рішення суду шляхом звернення стягнення на об`єкт нерухомості;

- договір купівлі - продажу від 05.04.2016 року, укладений між ТОВ "Проджектс Медіа" (продавець) та ТОВ "Інтернет Експерт" (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. за реєстровим №1003, відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв у власність нежитлові приміщення №№2,6,8,9,11,12,13,15 (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 2023,1 кв.м., є нікчемним в силу ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Крім того, публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" та товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт", в якій просило суд:

1) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 05.04.2016, укладений між ТОВ "Проджектс Медіа" та ТОВ "Інтернет Експерт", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. та зареєстрований в реєстрі № 1003, предметом якого є нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу № 8б (групи приміщень № № 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г) загальною площею 2023,1 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3;

- застосувати наслідки недійсності правочину шляхом зобов`язання сторін повернути одна одній все одержане за вказаним договором;

- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 14025089 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29105996 від 05.04.2016.), який внесений на підставі договору купівлі-продажу від 05.04.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 у справі №910/10832/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018, позовні вимоги задоволено повністю:

- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 05.04.2016, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. та зареєстрований в реєстрі № 1003, предметом якого є нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу № 8б (групи приміщень № № 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г) загальною площею 2023,1 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, будинок 3;

- зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт" повернути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" майно, отримане на виконання умов договору купівлі-продажу від 05.04.16., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. та зареєстрованого в реєстрі № 1003, а саме: нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу № 8б (групи приміщень № № 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г) загальною площею 2023,1 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, будинок 3;

- зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" повернути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт" грошові кошти, отримані на виконання умов договору купівлі-продажу від 05.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. та зареєстрованого в реєстрі № 1003, в сумі 2 351 520 (два мільйони триста п`ятдесят одна тисяча п`ятсот двадцять) грн. 00 коп.;

- скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 14025089 (вчинений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29105996 від 05.04.2016), який внесений на підставі договору купівлі-продажу від 05.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. та зареєстрованого в реєстрі № 1003.

Вказані судові акти мотивовано тим, що з підстав наявності, встановленого судовим рішенням у справі №910/4650/17, факту нікчемності договору купівлі-продажу від 05.04.16, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. та зареєстрованого в реєстрі № 1003, предметом якого є нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу № 8б (групи приміщень №№2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г) загальною площею 2023,1 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, будинок 3, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для визнання вказаного договору недійсним.

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2019 року у справі №910/10832/17 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет-Експерт" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 у справі № 910/10832/17.

Отже, зазначені судові акти набрали законної сили та є чинними.

В свою чергу, позивач у даній справі звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет-Експерт" про звернення стягнення на майно, яке передане в іпотеку відповідно до договору іпотеки №010/14/03/043/1 від 03.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №873/50, а саме: нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г), загальна площа 2023,1 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3.

Пред`являючи даний позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет-Експерт" позивач виходив з того, що вказаний предмет іпотеки - нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г), загальна площа 2023,1 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 05.04.2016.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не було доведено того факту, що в силу ч. 3 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" іпотека за Договором іпотеки поширюється на спірне нерухоме майно площею 2023,1 кв.м., та не спростовано державної реєстрації права власності на вказане майно як на окремий об`єкт нерухомості.

Колегія суддів вважає, що вказані висновки не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі, з огляду на наступне.

Як вже вказувалося, Господарським судом міста Києва розглядалася справа № 910/4650/17 за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг", товариства з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа", товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт" про визнання за позивачем права іпотеки, визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним та скасування свідоцтв про право власності.

У вказаній справі судами були встановлені наступні обставини.

У зв`язку із здійсненням товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" реконструкції предмету іпотеки (приміщень будівлі виробничого корпусу з влаштуванням антресолей за рахунок внутрішнього простору за адресою: вул. Сурикова, буд. 3, корпус 8б, літера Г у м. Києві, про що зазначено у Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у м. Києві), загальна площа останнього була збільшена з 6 013,60 кв.м до 7818,3 кв.м.

В свою чергу, рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року по справі №910/23031/15, яке набрало законної сили, встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" було укладено з товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" інвестиційний договір від 18.03.2013р., відповідно до якого інвестор приймає інвестиційну участь у проваджені комплексу заходів, пов`язаних з реконструкцією нежитлової будівлі № 8Б (літера Г), що знаходиться в Солом`янському районі м. Києва по вул. Сурикова, 3, загальною площею 6 013,6 кв.м. (об`єкт інвестування), а саме: влаштування антресолей в приміщеннях об`єкту інвестування за рахунок внутрішнього простору, наслідком якого стала зміна (реконструкція) предмету іпотеки, без повідомлення про це іпотекодержателя за наявності переданого на вирішення суду спору про звернення стягнення на цей же предмет іпотеки, порушивши таким чином, прийняті на себе зобов`язання перед банком, адже за умовами п. 2.6 договору іпотеки відчуження предмету іпотеки, передача його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування, наступну іпотеку без письмової згоди іпотекодержателя не допускається. Доказів погодження з банком змін предмету іпотеки суду подано не було. При цьому, умови інвестиційного договору передбачали проведення комплексу заходів, пов`язаних з реконструкцією нежитлової будівлі через влаштування антресолей у приміщеннях за рахунок внутрішнього простору.

Судами у справі № 910/4650/17 було застосовано до спірних правовідносин принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Таким чином, факт проведення товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" комплексу заходів, пов`язаних з реконструкцією нежитлової будівлі через влаштування антресолей у приміщеннях за рахунок внутрішнього простору, наслідком якого стала зміна (реконструкція) предмету іпотеки, без згоди на це іпотекодержателя, підтверджено рішенням Господарського суду м. Києва від 17.11.2015 року у справі №910/23031/15, яке набрало законної сили.

Отже, в результаті реконструкції предмету іпотеки в 2015 році, без згоди на те позивача як іпотекодержателя, шляхом влаштування антресолей за рахунок внутрішнього простору загальна площа предмета іпотеки - будівлі виробничого корпусу №8-б (літ.Г) за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3 збільшена та становила 7 818,3 кв.м., у зв`язку з чим ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" подано заяву про проведення державної реєстрації змін щодо нерухомого майна.

Відповідні зміни про нову площу об`єкта в розмірі 7818,3 кв.м. внесені до державного реєстру. Як встановлено судами, реконструкція будівлі, переданої в іпотеку, шляхом влаштування антресолей за рахунок внутрішнього простору підтверджується відповідною декларацією, що свідчить про те, що нові приміщення у складі будівлі виробничого корпусу №8-б (літ.Г) не є новоствореним майном, яке було приєднане до предмета іпотеки як окремий об`єкт нерухомості.

У відповідності до Додатку до №10 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України №127 від 24.05.2001 року, антресоль - це майданчик, що займає верхню частину об`єму приміщення житлового, громадського чи виробничого будинку, призначена для збільшення його площі, розміщення допоміжних, складських та інших приміщень. Отже, антресоль не є самостійною будівлею чи приміщенням, а є частиною приміщення, що призначена для збільшення його площі, розміщення допоміжних, складських та інших приміщень.

Відповідно до п.1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до 1-111 категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація). Відповідно до п.7 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів якщо згідно з будівельним паспортом передбачено будівництво декількох об`єктів, кожен з них може бути прийнятий в експлуатацію окремо. При цьому, реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконаленням виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшенням умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності). Відповідно до Додатку №1 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, у декларації про готовність об`єкта до експлуатації зазначається найменування закінченого будівництвом об`єкта відповідно до затвердженого проекту будівництва.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що відомості про вид будівництва - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт тощо визначаються проектною документацією та відображаються у декларації про готовність об`єкта до експлуатації. При цьому згідно п.п.20,21 Порядку, інспекція перевіряє протягом 10 робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію. У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Як встановлено судами у справі № 910/4650/17, у декларації ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" чітко зазначено назву закінченого будівництвом об`єкта відповідно до затвердженого проекту будівництва - "Реконструкція приміщень будівлі виробничого корпусу з влаштування антресолей за рахунок внутрішнього простору за адресою: вул. Сурикова,3, корпус 8-Б, літ.Г, Соломянський район м. Києва". Повнота даних, зазначених у декларації перевірена Інспекцією, про що свідчить реєстрація декларації департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві 16.04.2015р.

Враховуючи викладене, обставини зміни предмета іпотеки внаслідок реконструкції з влаштування антресолей за рахунок внутрішнього простору, а не побудови нового нерухомого майна, було встановлено судами при розгляді спору у справі № 910/4650/17.

Згідно п.п. 3.1.2 іпотечного договору іпотекодавець зобов`язується забезпечити цілісність переданого в іпотеку майна та створити належні умови для його зберігання. У п.п. 3.1.4 договору іпотеки передбачено, що іпотекодавець не має права проводити будь-які будівельні роботи відносно предмета іпотеки, окрім поточного або капітального ремонту, в тому числі реконструкції (переобладнання, перепланування). Отже, згідно даного пункту договору, ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" міг проводити лише поточний та капітальний ремонт предмету іпотеки, а не його реконструкцію.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором. Отже, незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв`язку перебудуванням, добудовою тощо предмета іпотеки, чи ні, іпотека поширюється й на таку реконструкцію. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду України від 20.04.2011р. у справі № 6-61027св10.

При цьому новоствореним об`єктом нерухомості може вважатись виключно такий, що був створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто, неможливо визнати новоствореним нерухомим майном об`єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами.

Таким чином, будівля виробничого корпусу №8-б (літ.Г), загальною площею 7818,3 кв.м. за адресою: м.Київ, вул.Сурикова, 3 є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки №010/14/03/043/1 від 03.04.2007р., характеристики якого змінені в результаті реконструкції першопочаткової площі одного й того самого об`єкту шляхом влаштування антресолей у складі вже існуючої заставленої нерухомості за рахунок її внутрішнього простору, та відповідно з використанням її функціональних елементів.

З огляду на викладене, судами у справі № 910/4650/17 було встановлено обставини поширення дії іпотеки на підставі Договору іпотеки № 010/14/03/043/1 від 03.04.2007р., на будівлю виробничого корпусу №8б (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, загальною площею 7 818,3 кв.м., на яку зареєстровано право приватної власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №38175289 від 27.05.2015р.

Апеляційний суд застосовує до спірних правовідносин принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про не доведеність позивачем факту поширення іпотеки за Договором іпотеки № 010/14/03/043/1 від 03.04.2007р. на спірне нерухоме майно площею 2023,1 кв.м. визнається колегією суддів необґрунтованим та таким, що не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі.

Разом з тим, позовні вимоги у цій справі не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось, визначаючи відповідачем у даній справі товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет-Експерт" позивач виходив з того, що вказаний предмет іпотеки - нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г), загальна площа 2023,1 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 05.04.2016.

Проте, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 у справі №910/10832/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018, визнано недійсним вказаний договір купівлі-продажу від 05.04.2016, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. та зареєстрований в реєстрі № 1003, предметом якого є нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу № 8б (групи приміщень № № 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г) загальною площею 2023,1 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, будинок 3; зобов`язано сторін правочину повернути одна одній все отримане на його виконання, а також скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 14025089 (вчинений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29105996 від 05.04.2016), який внесений на підставі договору купівлі-продажу від 05.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. та зареєстрованого в реєстрі № 1003.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як роз`яснено п 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають обов`язковість виконання усіма суб`єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, рішення у справі №910/10832/17 не може бути поставлено під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі №910/16049/16, не можуть йому суперечити.

Отже, товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт" не є власником спірного майна, а саме нежитлових приміщень будівлі виробничого корпусу № 8б (групи приміщень № № 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г) загальною площею 2023,1 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, будинок 3, вимоги про звернення стягнення на яке заявлені позивачем у даній справі.

Також, скасовані записи про реєстрацію вказаного нерухомого майна за відповідачем.

За наведених обставин, враховуючи визнання недійсним зазначеного договору купівлі - продажу, товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Експерт" не є тією особою, яка може відповідати за даним позовом, тобто позов пред`явлено до неналежного відповідача.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частини перша та друга статті 48 Господарського процесуального кодексу України).

Із наведених положень слідує, що за власною ініціативою суд не може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем.

В свою чергу, позивачем відповідних клопотань про залучення до участі у справі співвідповідача або заміни первісного відповідача належним відповідачем не було заявлено.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у задоволенні вимоги позивача про звернення стягнення на майно, яке передане в іпотеку відповідно до договору іпотеки №010/14/03/043/1 від 03.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрованого в реєстрі за №873/50, а саме: нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г), загальна площа 2023,1 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3 слід відмовити у зв`язку з її пред`явленням до неналежного відповідача.

При цьому, мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 у справі №910/16049/16 слід змінити в частині підстав відмови у задоволенні позову у даній справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева") не підлягає задоволенню, проте мотивувальна частина оскаржуваного рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині підстав відмови у задоволенні позову у даній справі. В решті рішення - залишається без змін.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева") на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 у справі №910/16049/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 у справі №910/16049/16 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 у справі №910/16049/16 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 02.12.2019 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко