Постанова

від 28.11.2019 по справі 917/1785/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2019 р. Справа №917/1785/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М. , суддя Склярук О.І.,

при секретарі судового засідання Тимошенко А.А.,

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - Борсук В.В., адвокат, довіреність від 31.10.2018, свідоцтво ПТ №2309 від 02.10.2018,

приватного виконавця - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пишного А.В. (вх.№3387П/1 від 07.11.2019) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.10.2019 у справі №917/1785/16 (місто Полтава, суддя Сірош Д.М., повний текст ухвали підписано 17.10.2019),

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Техмолпром ,

на дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича у справі №917/1785/16,

за позовом Торгового дому Пальміра Дочірнього підприємства компанії Палма груп С.А. (Швейцарія), Біляївський район, Одеська обл.,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Техмолпром , м. Гадяч, Полтавська обл,

про стягнення суми основного боргу, річних, пені та інфляційних,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.12.2016 задоволено позов Торгового дому Пальміра дочірнього підприємства компанії Палма компанії Палма груп С.А. (Швейцарія). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Техмолпром , 37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, 47 код ЄДРПОУ 35293993 на користь Торгового дому Пальміра дочірнього підприємства компанії Палма груп С.А. (Швейцарія) , 65031, Одеська область, Біляївський район, 1665 км автошляху Санкт-Петербург-Київ-Одеса, р/р в ПАТ Банк Восток, код ЄДРПОУ 25422297 - 758 543,43 грн основного боргу, 13620,85 грн 3% річних, 116 270,73 грн пені, 28430,84 грн інфляційних, 13752,99 грн судового збору.

07.03.2017 на виконання зазначеного рішення Господарським судом Полтавської області видано відповідний наказ.

03.10.2019 до Господарського суду Полтавської області від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Техмолпром надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича у справі №917/785/16, в якій просить суд:

визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича щодо відкриття ним Швейцарія) про примусове виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 07.03.2017 №917/1785/16 про стягнення грошових коштів з ТОВ Техмолпром та вчинення примусових виконавчих дій в межах вказаного виконавчого провадження;

визнати неправомірними та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60121836 від 20.09.2019, постанову від 20.09.2019 про стягнення з боржника основної винагороди, постанову від 20.09.2019 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, постанову від 20.09.2019 про арешт коштів боржника винесені в межах виконавчого провадження ВП №60121836

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.10.2019 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Техмолпром на дії приватного виконавця Пишного Артема Володимировича (виконавчий округ місто Київ) задоволено.

Визнано неправомірними дії приватного виконавця Пишного Артема Володимировича (виконавчий округ місто Київ) щодо відкриття ним 20.09.2019 виконавчого провадження №60121836 за заявою Торгового дому Пальміра ДП компанії Палма Груп С.А. (Швейцарія) про примусове виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 07.03.2017 №917/1785/16 про стягнення грошових кошів з ТОВ Техмолпром та вчинення примусових виконавчих дій в межах вказаного виконавчого провадження;

Визнано неправомірними та зобов`язати приватного виконавця Пишного Артема Володимировича (виконавчий округ місто Київ) скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60121836 від 20.09.2019, від 20.09.2019, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову від 20.09.2019 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, постанову від 20.09.2019 про арешт коштів боржника винесені в межах виконавчого провадження ВП №60121836.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Пишний А.В. з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства та невірне встановлення обставин справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.10.2019 та відмовити ТОВ Техмолпром в його вимогах -повністю.

В обґрунтування своєї позиції по справі, приватний виконавець зазначає, що по-перше, минув строк на оскарження постанов приватного виконавця. Відповідне обґрунтовується тим, що представник боржника - В.О. Хоруженко отримав оскаржувані постанови - 23.09.2019, а звернувся до суду за захистом порушеного права - 03.10.2019, що свідчить про пропуск строку на оскарження постанов відповідно до приписів ст. 341 ГПК України. По-друге, апелянт вказує на те, що беззаперечним є висновок того, що боржник по виконавчому провадженню №60121836 - ТОВ Техмолпром має майно на території виконавчого округу приватного виконавця Пишного А.В. - місто Київ, а саме - грошові кошти в розмірі 697,50 грн на рахунка, відкритих у банківській установі АТ ОТП Банк , юридична адреса якого є - місто Київ. По-третє, апелянт вказує, що виявлення майна, а саме грошових коштів боржника без відкриття провадження по справі є неможливим та таким, що порушує ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , ст. 62 Закону України Про банки і банківську діяльність , ст. 21 Закону України Про інформацію . По-четверте, приватний виконавець зазначає, що на момент надходження заяви про відкриття виконавчого провадження були відсутні підстави, передбачені п.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження для повернення виконавчого документу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2019 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали. Призначено справу №917/1785/16 до розгляду на 28.11.2019.

Представник позивача та приватний виконавець у справі до судового засідання Східного апеляційного господарського суду не з`явились.

Згідно наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, позивач отримав ухвалу суду про призначення справи до розгляду - 21.11.2019; приватний виконавець Пишний А.В. - 14.11.2019.

Відповідно до п.3 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників провадження у справі про час та місце розгляду справи шляхом надіслання копій ухвал про призначення справи до розгляду на юридичні адреси учасників справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, а також положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 28.11.2019 представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив оскаржувану ухвалу - залишити без змін. Через канцелярію суду надав заяву (вх.№11255 від 28.11.2019) про долучення до матеріалів справи копії довідки за вих.№127 від 27.11.2019 про місце реєстрації банківських рахунків ТОВ Техмолпром .

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ст.129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Згідно зі ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом частини 1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно зі ст.1 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , яка кореспондується з нормами ст.5 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України Про виконавче провадження випадках - на приватних виконавців.

За приписами ст.3 вказаного Закону завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України Про виконавче провадження (частина 1 ст.27 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів ).

Відповідно до частини 3 ст.22, п.4 ч.1 ст.23 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України. Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України. У Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Доступ до інформації Єдиного реєстру приватних виконавців України є безоплатним, здійснюється цілодобово і без обмежень на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування інформації без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів (частини 5 ст.23 вказаного Закону).

Згідно зі ст.25 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України Про виконавче провадження знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

У силу приписів ч.2 ст.24 Закону України Про виконавче провадження приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

За змістом ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до пункту 10 частини 4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Як свідчить інформація, що наявна у Єдиному державному реєстрі приватних виконавців, Пишний Артем Володимирович зареєстрований як приватний виконавець виконавчого округу м. Києва (відповідна довідка долучена до матеріалів справи).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Пишним А.В. відкрито виконавче провадження №60121836 з примусового виконання наказу №917/1785/16 від 07.03.2017. Також, 20.09.2019 приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди.

З викладеного випливає, що приватний виконавець одразу відкрив виконавче провадження та вчинив декілька виконавчих дій із примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області №917/1785/16 від 07.03.2017.

Відповідні дії приватного виконавця були вчинені на підставі направленої стягувачем заяви разом із виконавчим документом. Так, стягувач - Торговий дім Пальміра Дочірнього підприємства компанії Палма груп С.А. 10.09.2019 звернувся до приватного виконавця Пишного А.В. з заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Полтавської області №917/1785/16 від 07.03.2017. Прохання відкрити відповідне виконавче провадження, адресоване приватному виконавцю, професійна діяльність якого поширюється на виконавчий округ м. Київ, стягувач мотивував наявністю у боржника розрахункових рахунків у банках - AT Укрексімбанк та AT ОТП Банк у м. Києві, що на думку стягувача, відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.09.2018 у справі №905/3542/15.

Разом з тим, будь-яких документів чи підтверджень в обґрунтування викладеної інформації стягувачем надано не було.

При цьому, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчить, що місцезнаходженням ТОВ Техмолпром є місто Гадяч, Полтавська область (код ЄДРПОУ 35293993).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження місцезнаходження боржника, ТОВ Техмолпром , та/або його філій, представництв у місті Києві, або доказів на підтвердження наявності у місті Києві зареєстрованого за боржником майна.

При цьому, приватний виконавець обґрунтовує неможливість перевірки відповідних відомостей до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, зокрема, нормами ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , ст. 62 Закону України Про банки і банківську діяльність , ст. 21 Закону України Про інформацію .

Однак, колегія суддів вважає відповідні посилання необґрунтованими з огляду на наступне.

По-перше, ст. 48, а саме ч. 8 Закону України Про виконавче провадження містить припис відповідно до якого виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. Разом з тим, ст. 48 Закону регулює питання порядку звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, тобто регламентує порядок дій приватного виконавця при виконанні ним такої виконавчої дії - як звернення стягнення. Дана стаття не встановлює порядок вчинення приватним виконавцем дій під час відкриття виконавчого провадження, а отже на даній стадії - не підлягає до застосування.

По-друге, твердження апелянта про обов`язок виконавця в будь-якому випадку відкрити виконавче провадження, а вже потім здійснювати відповідні перевірки спростовується, п.10 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження , якою встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

По-третє, згідно з приписами ст.26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, вимоги до якого встановлені статтею 4 Закону України Про виконавче провадження .

Так, у виконавчому документі зазначаються ( ст.4 Закону): 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Наведене свідчить, що зазначення місцезнаходження боржника-юридичної особи є обов`язковою вимогою при оформленні виконавчого документу.

Отже, обов`язок виконавця , передбачений ч.5 ст.26 Закону України Про виконавче провадження , винести, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа, постанову про відкриття виконавчого провадження, залежить від права приватного виконавця прийняти цей виконавчий документ до виконання.

По-четверте, право стягувача (ч.3 ст.26 Закону) зазначити у заяві про примусове виконання рішення відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів , стягнутих з боржника, суми яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати, - є підставою для накладання виконавцем негайно після відкриття виконавчого провадження арешту на кошти боржника, як це зазначено у ч.7 ст.26 Закону України Про виконавче провадження , але не є підставою для зміни місця виконання виконавчого документу.

По-п`яте, відповідно до ч. 6 ст. 62 Закону України Про банки і банківську діяльність інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України Про виконавче провадження , стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу , а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що вказана стаття не ставить в залежність надання інформації по рахункам боржника від наявності відкритого виконавчого провадження. Вказана стаття надає можливість приватному виконавцю отримати відповідну інформацію стосовно питань виконання рішень судів відповідно до закону України Про виконавче провадження . До кола питань, що можуть виникати при виконанні рішень судів належить, в тому числі, питання відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем у відповідності до вимог територіальної юрисдикції. А отже, відповідні посилання апелянта зроблені на довільному тлумаченні норм чинного законодавства та є необґрунтованими.

По-шосте, з приводу посилань апелянта на ст. 21 Закону України Про інформацію , колегія суддів зазначає, що вказана норма, зокрема, передбачає те, що конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Разом з тим, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банку здійснюється у відповідності до положень Закону України Про банки і банківську діяльність . В свою чергу ст. 61 вказаного Закону передбачає, що банки зобов`язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю. Однак, ст. 62 Закону передбачає порядок розкриття банківської таємниці. Відповідно до якого, як вже було зазначено вище, приватні виконавці мають право на отримання відповідної інформації з питань виконання рішень судів відповідно до Закону України Про виконавче провадження (п. 6 ст. 62 Закону). Отже, посилання апелянта на ст. 21 Закону України Про інформацію не стосуються обставин даної справи.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним дослідити правильність посилання апелянта на судову практику, а саме постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №905/3542/15.

Так, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у своїй постанові зробив, зокрема, висновок, що подальші дії приватного виконавця у межах вже відкритого виконавчого провадження не обмежуються виконавчим округом цього виконавця, Суд зазначив, що дії приватного виконавця Наконечного І.М., який здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва, з відкриття виконавчого провадження шляхом винесення постанови від 05.02.2018 про відкриття виконавчого провадження № 55717414 та подальші виконавчі дії з винесенням постанови від 06.02.2018 у виконавчому провадженні № 55717414 про арешт коштів на всіх рахунках боржника - Відповідача, відкритих в АТ Дельтабанк , ПАТ ВТБ Банк , ПАТ ПУМБ , філії КРЕДИТПРОМБАНК , ПАТ Міський комерційний банк , ПАТ АБ Радабанк , АТ КБ Союз не суперечать наведеним нормам законодавства.

Тобто, у вказаному абзаці (на який посилається апелянт у своїй скарзі) досліджувалось питання, чи має право приватний виконавець у разі правомірного відкриття виконавчого провадження здійснювати подальші виконавчі дії на іншій території, що виходить за межі виконавчого округу.

З приводу інших обставин, встановлених Верховним Судом у вказаній постанові, а саме щодо встановлення підстав наявності у боржника відкритих рахунків у місті Києві, колегія суддів зазначає, що вказані обставини були встановлені судом, виходячи з обставин конкретної справи. Зокрема, касаційний суд мотивував прийняту ним постанову встановленим попередніми процесуальними документами фактами. А саме, Верховний Суд посилався на ухвалу апеляційного суду у досліджуваній справі від 25.01.2018, якою було забезпечено позов шляхом накладення арешту на рахунок, який був відкритий у ПАТ ВТБ БАНК з місцем реєстрації у місті Києві. А отже, інформація про наявність коштів на рахунку, відкритому у місті Києві була підтверджена матеріалами справи №905/3542/15.

Що стосується обставин даної справи №917/1785/16 - обставини щодо наявності рахунків боржника у місті Києві не встановлювались в процесі розгляду справи, а отже відсутні підстави вважати про підтвердженість доводів щодо наявності відкритих рахунків у місті Києві як на стадії розгляду справи судом, так і на стадії відкриття виконавчого провадження.

Ч.2 ст.343 ГПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд, визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на вищезазначені норми чинного законодавства, якими передбачено право приватного виконавця приймати до виконання документи, місце виконання яких знаходиться у межах області, у якій розташовано його виконавчий округ, а також те, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням боржника - ТОВ Техмолпром , є м. Гадяч Полтавської області, ураховуючи те, що інформація, викладена в заяві стягувача не була перевірена приватним виконавцем, наявність іншого майна боржника у м. Києві не підтверджена доказами, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог скарги в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця Пишного А.В. щодо відкриття виконавчого провадження та вчинення примусових дій в межах вказаного виконавчого провадження.

Оскільки всі наступні дії з примусового виконання виконавчого документу, наказу Господарського суду Полтавської області у справі №917/1785/16, мають вчинятися приватним виконавцем в межах відкритого (правомірно) виконавчого провадження, враховуючи визнання судом першої інстанції неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В. щодо відкриття виконавчого провадження №60121836, вимоги про визнання неправомірними та зобов`язання приватного виконавця Пишного Артема Володимировича скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60121836 від 20.09.2019, від 20.09.2019, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову від 20.09.2019 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, постанову від 20.09.2019 про арешт коштів боржника винесені в межах виконавчого провадження ВП №60121836 є похідними та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Техмолпром на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В. у справі №917/1785/16.

Щодо посилань апелянта на пропуск скаржником строку на оскарження постанов приватного виконавця, колегія суддів зазначає наступне.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС передбачено частинами першою та п`ятою статті 74 Закону України Про виконавче провадження . Згідно із цими нормами рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

ГПК України, який набрав чинності з 15.12.2017, положення щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення передбачають вчинення таких дій у строки, що обчислюються не в робочих, а календарних днях.

Так, згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Одночасно підпунктом а частини першої статті 341 ГПК України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Конституційний Суд України у рішенні від 07.07.1998 №11-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначив: Термін дні , якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні.

З огляду на встановлений статтею 115 ГПК України порядок обчислення процесуальних строків зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм ГПК України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України. Відповідний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду 13.03.2019 у справі №920/149/18.

Відповідно до статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Останні день строку триває до 24 години.

Як зазначає сам апелянт, матеріалами справи підтверджується, що боржник отримав постанови по виконавчому провадженню №60121836 - 23.09.2019 (а.с.47-54 матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 15.10.2019), отже облік процесуального строку починається з 24.09.2019 та триває до 24 години 03.10.2019.

Згідно штампу вхідної кореспонденції Господарського суду Полтавської області скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця - 03.10.2019, а отже, строк, передбачений ст. 341 ГПК України - не пропущено. У зв`язку з чим, відповідні твердження апелянта є необґрунтованими.

Отже, порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді скарги судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено.

У відповідності до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 281-284 ГПК України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пишного Артема Володимировича залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.10.2019 у справі №917/1785/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.12.2019.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя Н.М. Дучал

Суддя О.І. Склярук