Рішення

від 13.11.2019 по справі 910/1911/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2019Справа № 910/1911/19

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний центр правового

партнерства"

про винесення додаткового рішення у справі № 910/1911/19 про розподіл судових витрат

За позовом Акціонерного товариства "Кредобанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний центр правового партнерства"

про стягнення 374 070, 07 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Грішина Н.О.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Кредобанк" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний центр правового партнерства" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 374070,07 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором доручення від 15.10.2012, в частині вчинення дій, спрямованих на стягнення належної до сплати заборгованості за кредитними договорами та договорами забезпечення, укладеними позивачем з позичальниками та особами, які несуть відповідальність за погашення боргу, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 відкрито провадження у справі №910/1911/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.03.2019.

07.03.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

14.03.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

18.03.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Судом у підготовчому засіданні 18.03.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 08.04.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

01.04.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

02.04.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів у зв`язку з порушенням вимог ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

Судом у підготовчому засіданні 08.04.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 24.04.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

10.04.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання про витребування доказів.

Судом у підготовчому засіданні 24.04.2019 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 21.05.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

13.05.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому останній повідомив суд про те, що 02.05.2019 звернувся до Акціонерного товариства "Кредобанк" з листом №2019/05/02-1 про надання копій документів, які підтверджують передачу/направлення позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридичний центр правового партнерства" копій/скан-копій документів, що стосуються перелічених у клопотанні боржників, однак станом на дату звернення відповідача з розглядуваним клопотанням до суду, Акціонерне товариство "Кредобанк" відповіді на вказаний лист не надало.

21.05.2019 року підготовче засідання не відбулось у зв`язку з відсутністю постачання електроенергії до приміщень Господарського суду міста Києва та відповідно неможливістю здійснювати фіксацію судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що підтверджується актом від 21.05.2019, який наявний в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 призначено підготовче засідання у справі № 910/1911/19 на 29.05.2019 року.

28.05.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Кредобанк" надійшла заява про залишення без розгляду та задоволення клопотання відповідача про витребування доказів з огляду на пропуск Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичний центр правового партнерства" строку для звернення до суду із вказаним клопотанням та за відсутності ініціювання відповідачем в установленому законом порядку продовження строку, встановленого судом для подання відповідних доказів.

В підготовчому судовому засіданні 29.05.2019 представник позивача проти задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний центр правового партнерства" про витребування доказів заперечив з наведених вище підстав.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні 29.05.2019 просив суд клопотання про витребування доказів задовольнити.

Розглянувши у підготовчому засіданні 29.05.2019 подане відповідачем клопотання про витребування доказів у справі суд вирішив задовольнити його частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 підготовче засідання відкладено на 24.06.2019 року.

18.06.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

24.06.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Судом відкладено розгляд клопотання про витребування доказів до встановлення фактичних обставин справи.

Судом у підготовчому засіданні 24.06.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 15.07.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

15.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про залишення без розгляду клопотання відповідача про витребування доказів.

15.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли додаткові обґрунтування до клопотання про витребування доказів від 14.06.2019 року, в яких останній зазначив, що в судовому засіданні 24.06.2019 року обговорювався порядок передачі кредитних справ боржників згідно актів приймання-передачі реєстру боржників, під час якого повідомлено про те, що за весь час співпраці з АТ "КРЕДОБАНК" згідно Договору доручення від 15.10.2012 кредитні справи боржників ніколи не передавалися АТ "КРЕДОБАНК" разом з актами приймання-иередачі реєстру боржників, скан-конії документів кредитних справ боржників направлялися АТ "КРЕДОБАНК" на електронну пошту ТОВ "Юридичний центр правового партнерства" або викладалися на спільний мережевий ресурс, в переважній більшості випадків із тривалим запізненням (на підтвердження чого надаємо письмові копії електронного листування щодо передачі документів кредитних справ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 задоволено клопотання відповідача від 14.06.2019 про витребування доказів.

Представник позивача у підготовче засідання 05.08.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не надав суду документів, витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 повторно в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Акціонерного товариства "Кредобанк" докази, зазначені в Ухвалі від 15.07.2019 та відкладено підготовче засідання по справі № 910/1911/19 на 02.09.2019.

29.08.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

02.09.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

02.09.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання по справі № 910/1911/19 на 11.09.2019.

10.09.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про виключення скріншотів з числа доказів.

10.09.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли додаткові заперечення.

Представник позивача у підготовчому засіданні 11.09.2019 заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для ознайомлення з поданими представником відповідача заявою та клопотанням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2019, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання по справі № 910/1911/19 на 30.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2019, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відмовлено в задоволенні клопотання про виключення скріншотів з числа доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 судом закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 16.10.2019 року.

Судом у судовому засіданні 16.10.2019 постановлено ухвалу про оголошення перерви по розгляду справи № 910/1911/19 по суті до 28.10.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 28.10.2019 представник відповідача під час судових дебатів заявив, що заява про стягнення витрат на правничу допомогу буде подана протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Судом у судовому засіданні 28.10.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Кредобанк".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 відмовлено в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Кредобанк".

01.11.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про винесення додаткового рішення у справі № 910/1911/19 про розподіл судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2019 заяву про розподіл судових витрат у справі № 910/1911/19 призначено на 13.11.2019 року.

Представник відповідача (заявника) підтримав заяву про розподіл судових витрат.

Представник позивача у судове засідання 13.11.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103052983375.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Розглянувши додані до вказаної заяви докази та заслухавши думку представника відповідача , суд дійшов висновку про необхідність її задоволення лише в частині стягнення з позивача 30 000, 00 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Через недотримання норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за змістом частини 5 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту пункту 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав. Між тим, суд дослідив додані до заяви про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу докази (акт приймання - передачі наданих послуг № 3 та детальний опис виконаних робіт) та не встановив недотримання позивачем (його представником) вимог частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результата її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Договору № 2019/02/21-1 про надання правової допомоги від 21.02.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридичний центр правового партнерства (клієнт) та Адвокатським бюро Грішина та партнери (адвокатське бюро), клієнт доручає, а адвокатське бюро на умовах та в обсязі, передбаченому Договором приймає на себе обов`язки щодо надання правової допомоги та юридично - правових, консультаційних послуг з приводу захисту прав та інтересів клієнта у спорі за позовом Акціонерного товариства Кредобанк до клієнта про стягнення заборгованості за Договором доручення від 15 жовтня 2012 року (п.1.1. Договору).

Пунктом 4.1. Договору визначено, що винагорода адвокатського бюро за надання юридично - правових, консультаційних та інших видів правової допомоги клієнту, визначається у розмірах: за надання правової допомоги та представництва інтересів у суді першої інстанції - 60 000, 00 грн.

За приписами статті 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Стороною в договорі про надання правової допомоги є Адвокатське бюро. Адвокатське бюро зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

До матеріалів справи додано звіт про надану правову допомогу у справі № 910/1911/19 за період з 21.02.2019 по 28.10.2019, акт надання послуг № 65 від 28.10.2019, платіжне доручення № 1818 від 20.03.2019 про сплату за правову допомогу згідно Договору про надання правової допомоги № 2019/02-21-1 від 21.02.2019 у розмірі 60 000, 00 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, позивачем у відповіді на відзив від 18.03.2019 викладені заперечення на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000, 00 грн., в яких позивач зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів фактичного понесення витрат у розмірі 60 000, 00 грн.

Окрім того, позивач зазначив, що представник відповідача адвокат Грішина Н.О. є пов`язаною з відповідачем особою, оскільки є дружиною засновника і одночасно директора відповідача ОСОБА_1 , що на думку позивача спростовує обґрунтованість розрахунку судових витрат та необхідність їх понесення відповідачем.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20.11.2018р. по справі № 910/23210/17.

Наразі, суд вважає безпідставними та необґрунтованими належним чином включення до звіту про надану правову допомогу від 28.10.2019 вартості послуг з підготовки відзиву на позовну заяву на 5 аркушах - 3, 5 години; підготовка заяви про виключення скріншотів з числа доказів № 2019/05/09-2 на 2 аркушах - 0,7 годин, підготовка клопотання № 2019/09/02-1 від 02.09.2019 про відкладення розгляду справи на 1 аркуші - 0, 5 годин; підготовка додаткового обґрунтування щодо клопотання про витребування доказів від 14.06.2019 на 2 аркушах - 1 година; підготовка додаткових заперечень щодо позовної заяви № 2019/05/09 -1 від 05.09.2019 на 4 аркушах - 2, 5 години.

За висновком суду, включення вартості вказаних вище послуг до складу витрат на правничу допомогу є безпідставним, оскільки визначений у звіті час надання послуг є неспіврозмірним з необхідним часом для їх підготовки.

Заперечення позивача про те, що адвокат Грішина Н.О. є пов`язаною з відповідачем особою, оскільки є дружиною засновника і одночасно директора відповідача ОСОБА_1 , що спростовує обґрунтованість розрахунку судових витрат та необхідність їх понесення відповідачем у вказаному розмірі є необґрунтованими та безпідставними, оскільки при дослідженні судом дійсного понесення витрат на професійну правничу допомогу дані обставини не беруться судом до уваги.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Наразі, за висновками суду, заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям, що наведені у ч. 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, з урахуванням наведеного, суд приходить висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний центр правового партнерства" про розподіл судових витрат та підлягає зменшенню до 30 000, 00 грн.

Керуючись статтями 15, 123, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний центр правового партнерства" про розподіл судових витрат у справі № 910/1911/19 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78; буд. 09807862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний центр правового партнерства" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 32849565 ) 30 000, 00 (тридцять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення до суду апеляційної інстанції.

5. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147- VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2019 року.

Суддя М.Є. Літвінова