Ухвала

від 26.11.2019 по справі 914/2975/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.11.2019 р. Справа № 914/2975/16

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, Львівська область, м.Дрогобич;

до Відповідача: Трускавецької міської ради, Львівська область, м.Трускавець;

за участю Третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Приватного підприємства "Гарантбуд-2012", Львівська область, м.Трускавець;

за участю Третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Управління комунальної власності Трускавецької міської ради, Львівська область, м.Трускавець;

за участю Третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської облдержадміністрації, Львівська область, м. Львів;

про: визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Представники:

Позивача: Леонтьєва Н.Т. - прокурор (посвідчення від 11.02.2015р. №032118);

Відповідача: не з'явився;

Третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: не з'явився.;

Третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Сегер О.Я. - керівник;

Третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області до Трускавецької міської ради, за участі третіх осіб - Приватного підприємства "Гарантбуд-2012", Управління комунальної власності Трускавецької міської ради та Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської облдержадміністрації про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.02.2017 року (суддя Кидисюк Р.А.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 року (колегія суддів у складі: Якімець Г.Г. - суддя-головуючий, судді Бонк Т.Б., Мирутенко О.Л.), у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2017 року рішення господарського суду Львівської області від 07.02.2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 року у даній справі скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2017 року суддею у справі визначено суддю Господарського суду Львівської області Фартушка Т.Б.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 19.08.2017 року прийнято справу на новий розгляд до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 12.09.2017 року. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, викладених в ухвалах від 12.09.2017р., від 21.09.2017р., та від 28.09.2017р. у справі, зокрема, у зв'язку із неявкою повноважних представників Учасників судового процесу та невиконанням ними вимог ухвал суду у справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.10.2017р. у даній справі суд ухвалив призначити судову експертизу; провадження у справі зупинити; проведення судової експертизи доручити кваліфікованим фахівцям Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

11.04.2018р. до Господарського суду Львівської області надійшло від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз клопотання експерта від 06.04.2018р. №001814 (вх.№971/18) в якому останній просить надати наступні документи:

1) затверджену проектно-кошторисну документацію на виконані роботи в нежитловому приміщенні, що розташоване за адресою: пров.Тихий,1, м.Трускавець, Львівська область;

2) акти виконаних робіт підписані замовником та підрядником на виконані будівельні роботи в нежитловому приміщенні, що розташоване за адресою: пров.Тихий,1, м.Трускавець, Львівська область;

3) журнали ведення технічного та авторського нагляду за будівництвом на об'єкті за адресою: пров.Тихий,1, м.Трускавець, Львівська область;

4) інвентаризаційна справа на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: пров.Тихий,1, м.Трускавець, Львівська область;

5) технічний паспорт на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: пров.Тихий,1, м.Трускавець, Львівська область.

11.04.2018р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшли матеріали справи № 914/2975/16 з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.04.2018р. суд постановив поновити провадження у справі №914/2975/16 для вирішення питання про надання Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз документів; справу №914/2975/16 розглядати за правилами загального позовного провадження на стадії підготовчого провадження; призначити підготовче засідання на 24.04.2018р.

Підготовчі засідання 24.04.2018р. відкладено на 08.05.2018р., засідання 08.05.2018р. - на 14.05.2018р. з підстав, викладених в ухвалах Господарського суду Львівської області від 24.04.2018р. та від 08.05.2018р. у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.05.2018р. у даній справі судом постановлено повторно скерувати матеріали справи №914/2975/16 до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.10.2017р. у справі №914/2975/16; провадження у справі зупинити у зв'язку із призначенням судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.06.2019р. суд постановив поновити провадження у справі; призначити підготовче засідання на 18.06.2019 р.

14.06.2019р. від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення від 10.06.2019р. №--2566/08-19 (вх.№24902/19), в якому зазначено наступне:

"25.06.2018 року у Львівський НДІСЕ із Господарського суду Львівської області надійшла ухвала судді Фартушок Т.Б. від 05.10.2017 року про призначення судової експертизи по господарській справі №914/2975/16 за позовом Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області до Трускавецької міської ради, треті особи - ПП "Гаранбуд-2012", Управління комунальної власності Трускавецької міської ради Львівської області. Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської облдержадміністрації про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування. Разом з ухвалою на дослідження надійшли матеріали справи №914/2975/16 в трьох томах (том 1 - 221 арк., том 2 - 226 арк., том З - 246 арк.).

Відповідно до вимог ст.15 Закону України "Про судову експертизу", ст. 127 ГПК України та п. 1.9 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України № 53/5 від 08.10.1998 (в чинній редакції), експертизи проводяться за рахунок замовника. Ухвалою суду від 05.10.2017 року платником визначено приватне підприємство "Гарантбуд-2012".

26.06.2018 року при супровідному листі № 3502 на адресу суду направлено клопотання про погодження терміну виконання експертизи з травня 2019 року у зв'язку з надмірною експертною завантаженістю.

25.04.2019 року при супровідних листах №1764-1767 до відома суду та на адресу приватного підприємства "Гарантбуд-2012" направлено рахунок №304 на оплату вартості експертизи в сумі 23550,00 грн., та клопотання сторонам по справі та суду про надання додаткових матеріалів, а саме:

- затверджену проектно-кошторисну документацію на виконані роботи в нежитловому приміщенні, що розташоване за адресою: пров. Тихий, 1. м. Трускавець, Львівська область;

- акти виконаних робіт підписані замовником та підрядником на виконані будівельні роботи в нежитловому приміщенні, що розташоване за адресою: пров. Тихий, 1, м.Трускавець, Львівська область;

- акти прихованих робіт по об'єкту за адресою; пров. Тихий, І, м. Трускавець, Львівська область;

- журнали ведення технічного та авторського нагляду за будівництвом на об'єкті за адресою: пров. Тихий, 1, м. Трускавець, Львівська область.

27.05.2019 року у відповідь на лист №914/2975/16/4/19 від 10.05.2019 року матеріали справи в трьох томах (том 1-221 арк., том 2 - 226 арк., том З - 246 арк.) повернуто до суду.

Однак, станом на 10.06.2019 року, вартість за проведення експертизи не оплачена та витребувані експертом додаткові матеріали в експертну установу не надійшли.

Керуючись ст.15 Закону України "Про судову експертизу", ст. 125 ГПК України, п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України Х" 53/5 від 08.10.1998 (в чинній редакції), ухвала суду залишається без виконання. .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.06.2019р. судом постановлено підготовче засідання відкласти на 02.07.2019р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.07.2019р. у даній справі судом постановлено провадження у справі №914/2975/16 зупинити до розгляду Великою Палатою Верхового Суду справи №587/430/16-ц; зобов`язати Учасників справи повідомити Господарський суд Львівської області про результати розгляду Великою Палатою Верхового Суду справи №587/430/16-ц; копію ухвали надіслати всім Учасникам справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.10.2019р. у даній справі судом постановлено поновити провадження у справі; провадження у справі №914/2975/16 зупинити закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №911/1107/18; зобов`язати Учасників справи повідомити Господарський суд Львівської області про результати перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №911/1107/18.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 11.11.2019р. суд постановив: поновити провадження у справі; призначити підготовче засідання на 26.11.2019р.; Учасникам справи надати суду письмове пояснення з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц та постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 25.10.2019р. у справі №911/1107/18.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд .

Процесуальні права та обов'язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердили представники Учасників справи в судовому засіданні, їм відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання від Учасників справи про роз'яснення прав та обов'язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

В судовому засіданні 26.11.2019р. оголошувалась перерва в межах дня розгляду справи до 14год. 30хв. Після оголошення перерви представники Учасників справи \явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили.

Відповідно до ч.3 ст.222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Прокурор в судове засідання з'явилась, надала пояснення, після оголошення перерви судове засідання залишила.

Представник Позивача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, явка визнавалась судом обов'язковою.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, явка визнавалась судом обов'язковою.

Представник Третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні Відповідача: в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, явка визнавалась судом обов'язковою.

Представник Третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні Відповідача в судове засідання з'явилась, надала пояснення, після оголошення перерви судове засідання залишила.

Представником Третьої особи 2 надано суду пояснення, що Третьою особою 1 спірне приміщення звільнено, проте, доказів останнього не подано.

Представник Третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні Відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, явка визнавалась судом обов'язковою.

Крім того, до оголошення перерви Прокурором та представником Третьої особи 2 пояснено, що наявні підстави до закінчення підготовчого провадження та переходу до розгляду спору по суті.

При цьому суд зазначає, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 16.10.2019р. у справі №912/2385/18 суд ухвалив справу №912/2385/18 разом із касаційною скаргою Заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Вказаною ухвалою встановлено наступне:

4.22. Таким чином, у даній справі слід вирішити питання, чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду?

4.23. Окрім того, існує також інше питання, що потребує правового висновку, щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

4.30. Таким чином, на нашу думку, у цій справі є також інші питання, які становить виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду. По-перше: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності. По-друге: які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом. .

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19) ухвалено прийняти до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року; призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24 березня 2020 року об 11 годині у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

Так, в ухвалі Верховного Суду Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі №912/2385/18 судом встановлено наступні обставини:

За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131 -1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України Про прокуратуру , рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі №924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить різну судову практику з наведеного питання:

- у постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 922/901/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють установлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо). Аналогічні висновки були зроблені у таких постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18 (пункт 30), від 16 квітня 2019 року у справі № 925/650/18 (пункт 51), від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18 (пункт 35), від 18 квітня 2019 року у справі № 913/299/18 (пункт 7.16), від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18 (пункт 7.16), а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18 (пункт 25);

- про необхідність обґрунтування та з`ясування судом причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, зазначено також і в рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів інших касаційних судів (від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18 (пункт 24), від 03 жовтня 2019 року у справі № 802/4083/15-а (пункт 34), від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 906/240/18, від 01 листопада 2018 року у справі № 910/18770/17, від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, від 25 вересня 2019 року у справі № 201/5279/16, від 04 вересня 2019 року у справах № 372/1688/17-ц та № 448/764/17);

- у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 802/1873/17-а зроблено висновок про те, що неможливість сплати судового збору та недостатнє фінансування органу державної влади не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави (пункт 40);

- водночас у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 910/3486/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (пункт 5.6). У подальшому цей висновок викладений у постановах судів апеляційної інстанції різних юрисдикцій (постанови колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 441/702/19, від 16 вересня 2019 року у справі № 441/821/19, постанова колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Харківського апеляційного суду від 18 червня 2019 року у справі № 626/482/19-ц);

- у постанові від 21 березня 2019 року у справі № 910/3486/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що проведення процедури державних закупівель та укладення договору з порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Водночас обставини щодо з`ясування судом причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, у цій справі судом касаційної інстанції не перевірялися.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру ), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань:

- у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що обставини дотримання прокурором установленої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті (пункт 33). А відсутність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України. Аналогічні висновки щодо необхідності залишення у такому випадку позову прокурора без розгляду сформульовані у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 серпня 2019 року у справі № 912/2529/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 916/641/18, від 31 липня 2019 року у справі № 916/2914/18, від 03 квітня 2019 року у справі № 909/63/18, від 19 березня 2019 року у справі № 909/63/18, від 26 лютого 2019 року у справі № 920/284/18;

- водночас у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 925/226/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано), погодився із судом апеляційної інстанції, який, установивши, що прокурором у зверненні з позовом до суду не зазначено причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, дійшов неспростовного висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та необхідність залишення позову прокурора в інтересах держави в особі ради без розгляду;

- в інших випадках суд касаційної інстанції зазначає про необхідність ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, якщо прокурор не обґрунтував підстав представництва інтересів держави в особі позивачів у суді. Так, у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про скасування ухвали про залишення позову без розгляду, що була постановлена судом першої інстанції на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, зазначивши, що, з`ясувавши обставини відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів у цій справі, судам слід було відмовити у позові, а не залишати позов без розгляду. Аналогічні висновки сформульовані у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 909/569/18, в якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що прокурор у цій справі звернувся в інтересах особи, яка не має статусу позивача у справах щодо оскарження процедур закупівлі, проведених відповідно до Закону України Про публічні закупівлі , господарські суди правомірно відмовили в задоволенні позову . При цьому колегія суддів враховувала правову позицію, викладену у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 (у цій справі суд касаційної інстанції також погодився з висновками судів про необхідність відмови у задоволенні позову у такому випадку);

- у судах іншої юрисдикції також виникають проблемні питання щодо визначення правових наслідків. Так, у постанові Апеляційного суду Черкаської області від 18 червня 2019 року у справі № 22-ц/793/1011/19 зазначено, що залишати позовну заяву без розгляду з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд вправі, якщо її заявлено особою, яка не може особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, що в даній справі не має місця, адже позивач - Черкаська місцева прокуратура в особі відповідної посадової особи (заступника керівника), вправі мати та здійснювати процесуальні обов`язки під час розгляду цивільних справ. Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково вказав на відсутність у прокуратури цивільної процесуальної дієздатності, одночасно аргументувавши це відсутністю у прокуратури права на позов, що є різними за змістом правомочностями. .

Прокурор та представник Позивача зазначили, що вирішення питання щодо зупинення провадження залишають на розсуд суду.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Приписами п.11 ч.1 ст.229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи те, що питання правових підстав представництва прокурором інтересів держави в суді в особі уповноваженого органу на даний час знаходиться на розгляді Великої Палати Верховного Суду суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №914/2975/16 до закінчення перегляду в касаційному порядку закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №912/2385/18, оскільки Великою Палатою Верховного суду розглядається питання, яке вплине на оцінку господарським судом доводів Учасників даної справи щодо повноважень Прокурора на звернення до господарського суду із позовом.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 13, 14, 15, 120, 121, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Провадження у справі №914/2975/16 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №912/2385/18.

2. Зобов`язати Учасників справи повідомити Господарський суд Львівської області про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №912/2385/18.

3. Копію ухвали надіслати всім Учасникам справи.

4. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

5. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст ухвали складено 02.12.2019р.

Головуючий суддя Фартушок Т. Б.