Рішення
від 11.11.2020 по справі 914/2975/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2020 справа № 914/2975/16

Господарський суд Львівської області у складі:

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участі секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, Львівська область, м.Дрогобич;

до Відповідача: Трускавецької міської ради, Львівська область, м.Трускавець;

за участю Третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Приватного підприємства "Гарантбуд-2012", Львівська область, м.Трускавець;

за участю Третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Управління комунальної власності Трускавецької міської ради, Львівська область, м.Трускавець;

за участю Третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської облдержадміністрації, Львівська область, м. Львів;

про: визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Представники:

Прокурора: Рогожнікова Н.Б. - прокурор (наказ від 11.09.2020р. №1602-к);

Відповідача: Потічна Н.Ю. - представник (довіреність від 10.11.2020р. №18-90/1);

Третьої особи-1: не з`явився;

Третьої особи-2: Сегер О.Я. - керівник (посвідчення від 31.12.2016р. №198);

Третьої особи-3: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області до Трускавецької міської ради, за участі третіх осіб - Приватного підприємства "Гарантбуд-2012", Управління комунальної власності Трускавецької міської ради та Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської облдержадміністрації про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.02.2017 року (суддя Кидисюк Р.А.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 року (колегія суддів у складі: Якімець Г.Г. - суддя-головуючий, судді Бонк Т.Б., Мирутенко О.Л.), у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2017 року рішення господарського суду Львівської області від 07.02.2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 року у даній справі скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2017 року суддею у справі визначено суддю Господарського суду Львівської області Фартушка Т.Б.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 19.08.2017 року прийнято справу на новий розгляд до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 12.09.2017 року. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, викладених в ухвалах від 12.09.2017р., від 21.09.2017р., та від 28.09.2017р. у справі, зокрема, у зв`язку із неявкою повноважних представників Учасників судового процесу та невиконанням ними вимог ухвал суду у справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.10.2017р. у даній справі суд ухвалив призначити судову експертизу; провадження у справі зупинити; проведення судової експертизи доручити кваліфікованим фахівцям Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

11.04.2018р. до Господарського суду Львівської області надійшло від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз клопотання експерта від 06.04.2018р. №001814 (вх.№971/18) в якому останній просить надати наступні документи:

1) затверджену проектно-кошторисну документацію на виконані роботи в нежитловому приміщенні, що розташоване за адресою: пров.Тихий,1, м.Трускавець, Львівська область;

2) акти виконаних робіт підписані замовником та підрядником на виконані будівельні роботи в нежитловому приміщенні, що розташоване за адресою: пров.Тихий,1, м.Трускавець, Львівська область;

3) журнали ведення технічного та авторського нагляду за будівництвом на об`єкті за адресою: пров.Тихий,1, м.Трускавець, Львівська область;

4) інвентаризаційна справа на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: пров.Тихий,1, м.Трускавець, Львівська область;

5) технічний паспорт на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: пров.Тихий,1, м.Трускавець, Львівська область.

11.04.2018р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшли матеріали справи № 914/2975/16 з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.04.2018р. суд постановив поновити провадження у справі №914/2975/16 для вирішення питання про надання Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз документів; справу №914/2975/16 розглядати за правилами загального позовного провадження на стадії підготовчого провадження; призначити підготовче засідання на 24.04.2018р.

Підготовчі засідання 24.04.2018р. відкладено на 08.05.2018р., засідання 08.05.2018р. - на 14.05.2018р. з підстав, викладених в ухвалах Господарського суду Львівської області від 24.04.2018р. та від 08.05.2018р. у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.05.2018р. у даній справі судом постановлено повторно скерувати матеріали справи №914/2975/16 до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.10.2017р. у справі №914/2975/16; провадження у справі зупинити у зв`язку із призначенням судової експертизи.

Супровідним листом (від 25.04.2019р. вих.1764) (вх.№1168/19 від 02.05.2019р.) надійшло клопотання судових експертів рахунок на оплату експертизи та необхідність надання додаткових документів.

До вказаного супровідного листа долучено клопотання судового експерта Голдевського Д.О. б/д б/н, у якому просить надати наступні документи:

- затверджену проектно-кошторисну документацію на виконані роботи в нежитловому приміщенні, що розташоване за адресою: пров.Тихий, 1, м.Трускавець, Львівська область;

- акти виконаних робіт підписані замовником та підрядником на виконані будівельні роботи в нежитловому приміщенні, що розташоване за адресою: пров.Тихий, 1, м.Трускавець, Львівська область;

- акти прихованих робіт по об`єкту за адресою: пров.Тихий, 1, м.Трускавець, Львівська область;

- журнали ведення технічного та авторського нагляду за будівництвом на об`єкті за адресою: пров.Тихий, 1, м.Трускавець, Львівська область.

Листом від 10.05.2019р. вих. №914/2975/16/4/19 суд з метою розгляду вказаного клопотання судового експерта витребував від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи №914/2975/16.

Супровідним листом від 27.05.2019р. вих. №2305/08-19 (вх. №639 від 30.05.2019р.) Львівським НДІСЕ надіслано на адресу суду матеріали справи №914/2975/16 у трьох томах та Інвентаризаційну справу на будинковолодіння за адресою провулок Тихий, 1 у м. Трускавець.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.06.2019р. суд постановив поновити провадження у справі; призначити підготовче засідання на 18.06.2019 р.

14.06.2019р. від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення від 10.06.2019р. №--2566/08-19 (вх.№24902/19), в якому зазначено наступне:

"25.06.2018 року у Львівський НДІСЕ із Господарського суду Львівської області надійшла ухвала судді Фартушок Т.Б. від 05.10.2017 року про призначення судової експертизи по господарській справі №914/2975/16 за позовом Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області до Трускавецької міської ради, треті особи - ПП "Гаранбуд-2012", Управління комунальної власності Трускавецької міської ради Львівської області. Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської облдержадміністрації про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування. Разом з ухвалою на дослідження надійшли матеріали справи №914/2975/16 в трьох томах (том 1 - 221 арк., том 2 - 226 арк., том З - 246 арк.).

Відповідно до вимог ст.15 Закону України "Про судову експертизу", ст. 127 ГПК України та п.1.9 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України № 53/5 від 08.10.1998 (в чинній редакції), експертизи проводяться за рахунок замовника. Ухвалою суду від 05.10.2017 року платником визначено приватне підприємство "Гарантбуд-2012".

26.06.2018 року при супровідному листі № 3502 на адресу суду направлено клопотання про погодження терміну виконання експертизи з травня 2019 року у зв`язку з надмірною експертною завантаженістю.

25.04.2019 року при супровідних листах №1764-1767 до відома суду та на адресу приватного підприємства "Гарантбуд-2012" направлено рахунок №304 на оплату вартості експертизи в сумі 23550,00 грн., та клопотання сторонам по справі та суду про надання додаткових матеріалів, а саме:

- затверджену проектно-кошторисну документацію на виконані роботи в нежитловому приміщенні, що розташоване за адресою: пров.Тихий, 1. м.Трускавець, Львівська область;

- акти прихованих робіт по об`єкту за адресою; пров.Тихий, І, м.Трускавець, Львівська область;

27.05.2019 року у відповідь на лист №914/2975/16/4/19 від 10.05.2019 року матеріали справи в трьох томах (том 1-221 арк., том 2 - 226 арк., том З - 246 арк.) повернуто до суду.

Однак, станом на 10.06.2019 року, вартість за проведення експертизи не оплачена та витребувані експертом додаткові матеріали в експертну установу не надійшли.

Керуючись ст.15 Закону України "Про судову експертизу", ст. 125 ГПК України, п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України Х" 53/5 від 08.10.1998 (в чинній редакції), ухвала суду залишається без виконання.".

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.06.2019р. судом постановлено підготовче засідання відкласти на 02.07.2019р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.07.2019р. у даній справі судом постановлено провадження у справі №914/2975/16 зупинити до розгляду Великою Палатою Верхового Суду справи №587/430/16-ц; зобов`язати Учасників справи повідомити Господарський суд Львівської області про результати розгляду Великою Палатою Верхового Суду справи №587/430/16-ц; копію ухвали надіслати всім Учасникам справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.10.2019р. у даній справі судом постановлено поновити провадження у справі; провадження у справі №914/2975/16 зупинити закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №911/1107/18; зобов`язати Учасників справи повідомити Господарський суд Львівської області про результати перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №911/1107/18.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 11.11.2019р. суд постановив: поновити провадження у справі; призначити підготовче засідання на 26.11.2019р.; Учасникам справи надати суду письмове пояснення з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц та постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 25.10.2019р. у справі №911/1107/18.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.11.2019р. у даній справі суд постановив провадження у справі №914/2975/16 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №912/2385/18; зобов`язати Учасників справи повідомити Господарський суд Львівської області про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №912/2385/18.

30.07.2020р. Прокурором за вх. №22979/20 подано до суду клопотання від 27.07.2020р. вих. №05/2-649вих-20, у якому повідомляє суд про ухвалення 26.05.2020р. Великою Палатою Верховного Суду постанови у справі №912/2385/18, долучає копію такого судового рішення та просить суд поновити провадження у справі.

В період з 03.08.2020р. по 28.08.2020р. головуючий суддя Фартушок Т.Б. перебував у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.09.2020р. у даній справі суд постановив поновити провадження у справі; призначити підготовче засідання на 29.09.2020р.; Учасникам справи в строк до 22.09.2020р. надати суду письмове пояснення з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання обов`язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.09.2020р. у даній справі судом постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; судове засідання з розгляду спору по суті призначити на 21.10.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.10.2020р. у даній справі суд постановив відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 11.11.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання для дачі пояснень по суті справи.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд .

Процесуальні права та обов`язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердили Прокурор, представники Відповідача та Третьої особи-2 в судовому засіданні, їм відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання від Учасників справи про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Прокурор в судове засідання з`явилась, в судовому засіданні надала усні пояснення по суті спору з обґрунтуванням підстав до задоволення позову, надала оригінали документів, належним чином завірені копії яких долучено до позовної заяви для огляду судом, зазначила про неможливість врегулювання спору між сторонами у добровільному порядку та подання всіх наявних у Прокурора доказів в обґрунтування обставин, на які посилається, як на підставу своїх позовних вимог.

Представник Відповідача в судове засідання з`явилась, в судовому засіданні надала усні пояснення по суті спору, позов визнала повністю з підстав, зазначених у Заяві про визнання позову від 12.12.2016р. №18/29-3184/1 (вх. №50155/16 від 13.12.2016р.) та Письмовому поясненні від 11.09.2017р. №18/29-2543 (вх. №30786/17 від 12.09.2017р.).

Представник Третьої особи-1 в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Представник Третьої особи-2 в судове засідання з`явилась, в судовому засіданні надала усні пояснення по суті спору, позов підтримала, просить суд його задоволити.

Представник Третьої особи-3 в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Позиція Прокурора:

Прокурор в обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на прийняття Відповідачем 21.10.2014р. рішення №756 Про доповнення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2014 році щодо комунального майна, - нежитлової будівлі площею 660,5м.кв. по пров.Тихому, 1, у м.Трускавець з порушенням Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та Закону України Про охорону культурної спадщини з підстав відсутності в заяві ПП Гарантбуд-2012 запропонованих умов купівлі та експлуатації об`єкта, без обґрунтування доцільності відчуження, та пропозицій щодо способу його відчуження, в тому числі щодо викупу, а не продажу на аукціоні чи продажу за конкурсом, без публікації в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях переліку об`єктів, що підлягають приватизації, без підтвердження здійсненого поліпшення орендованого майна Орендарем у відсотках до вартості майна і без дозволу орендодавця на такі поліпшення, без одержання дозволу орендодавця та відділу охорони культурної спадщини і культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації та без укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Трускавецької міської ради від 21.10.2014р. №756 Про доповнення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2014 році .

У поданих 13.01.2017р. за вх. №1276/17 Додаткових обґрунтуваннях позовних вимог від 10.01.2017р. вих. №04/13-30вих-17 Прокурор зазначає, що в силу приписів ст.7 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , в заяві покупця до відповідного органу приватизації повинні зазначатись запропоновані заявником умови купівлі та експлуатації об`єкта.

Крім того, Прокурор зазначає, що в силу приписів п.1 ст.18 Закону України Про охорону культурної спадщини законом чітко передбачено погодження відповідного органу охорони культурної спадщини та укладення попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку як одну з умов приватизації. В той же час, укладений Відповідачем охоронний договір від 15.01.2014р. №11-АА-14 не звільняє Третю особу-1 від такого обов`язку.

Посилання Третьої особи-1 на Закон України про тимчасову заборону приватизації пам`яток архітектурної спадщини Прокурор спростовує тим, що ним не ставилось питання щодо того, що вказана пам`ятка заборонена до приватизації, а зазначено порушення вимог Закону України Про охорону культурної спадщини .

Окрім того, Прокурор звертає увагу суду на те, що, в порушення вимог ст.10 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , інформацію про приватизацію об`єкта по пров.Тихому, 1 в м.Трускавці не було оприлюднено, що підтверджується листом Управління комунальної власності Трускавецької міської ради.

Покращення орендованого майна здійснювалось Третьою особою-1 без погодження такого із орендодавцем та Відділом охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА.

З вказаних підстав Прокурор підсумовує, що Відповідачем за результатами розгляду заяви Третьої особи-1 в порушення законодавства прийнято без обґрунтування доцільності відчуження комунального майна і пропозицій щодо умов його відчуження, в тому числі шляхом викупу, без підтвердження здійсненого поліпшення орендованого майна у відсотках до вартості майна та без укладення майбутнім власником з відповідних органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку.

12.09.2020р. за вх. №30830/17 Прокурором подано до суду додаткові пояснення від 08.09.2017р. вих. №05/2-1180вих.17, у яких, в доповнення до раніше викладених доводів, зазначає про те, що прийняття Відповідачем спірного рішення відбулось з порушенням процедури - без отримання дозволу компетентного органу та без укладення з майбутнім власником та органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку.

Позиція Відповідача:

Відповідач у поданих до суду Заяві про визнання позову від 12.12.2016р. №18/29-3184/1 (вх. №50155/16 від 13.12.2016р.) та Письмовому поясненні від 11.09.2017р. №18/29-2543 (вх. №30786/17 від 12.09.2017р.) з огляду на те, що орендована Третьою особою-1 за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунального майна міста Трускавця від 25.10.2013р. №36 нежитлова триповерхова будівля з підвалом площею 660,5м.кв., що розміщена за адресою: м.Трускавець, пров.Тихий, 1 є пам`яткою архітектури місцевого значення на підставі рішення Львівської обласної ради від 28.01.1986р. №44 (охоронний №669).

Термін оренди за вказаним договором оренди сплив 25.09.2016р. і Відповідачем вжито передбачених п.10.5. Договору заходів до повідомлення Третьої особи-1 про припинення договору, а відтак, станом на час подання позову до суду, Третя особа-1 не є орендарем відповідного нежитлового приміщення.

Згідно охоронного договору від 15.01.2014р. №11-АА-14, укладеного між відділом охорони культурної спадщини і культурних цінностей Львівської ОДА та Третьою особою-1, останній взяв на себе зобов`язання щодо охорони пам`ятки архітектури 1928 року - пансіонат Вавель . Термін договору - до 25.09.2016р.

27.11.2013р. Третя особа-1 звернулась до Управління комунальної власності Трускавецької міської ради із заявою про надання дозволу на реконструкцію системи опалення, водопостачання та електропостачання.

18.12.2013р. Відділ хорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА повідомив, що консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток національного значення відбувається лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації, для розгляду якої слід виготовити реставраційне завдання, проектно-кошторисну документацію, яку погодити у встановленому законодавством порядку. Листами від 28.01.2016р. та 01.11.2016р. Відділ підтвердив відсутність погодження Третій особі-1 проектно-кошторисної документації на проведення відповідних робіт чи видачу відповідних дозволів.

В той же час, у підписаних Третьою особою-1 Актах приймання виконаних будівельних робіт за липень і серпень 2014 року форми КБ-2в зазначено роботи, які є реконструкцією будівлі і проведення яких без будь-яких дозволів є самочинним будівництвом.

З врахуванням наведеного Відповідач зазначає, що вартість таких робіт не може бути розцінена як невід`ємні поліпшення об`єкта оренди, які дають орендарю право на викуп такого об`єкта.

З вказаних підстав, а також з огляду на приписи статті 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) Третя особа-1 не набула права на викуп майна, оскільки невід`ємні поліпшення орендованого майна було здійснено без згоди орендодавця.

При цьому звертає увагу суду на те, що право орендаря на викуп об`єкта оренди в Договорі оренди нерухомого майна, що належить до комунального майна міста Трускавця від 25.10.2013р. №36 не передбачено.

Окремою підставою Відповідач зазначає включення будівлі за адресою м.Трускавець, пров.Тихий, 1 на підставі рішення Трускавецької міської ради від 27.09.2012р. №375 Про затвердження програми приватизації майна територіальної громади міста Трускавця на 2012-2015 роки до об`єктів, заборонених до приватизації на 2012-2015 роки (додаток №3 до рішення).

З підстав наведеного Відповідач підсумовує, що оспорюване рішення, яким включено до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2014 році об`єкт комунальної власності - нежитлову будівлю площею 660,5м.кв., що розміщена за адресою: м.Трускавець, пров.Тихий,1 шляхом її викупу, не відповідає умовам рішення Трускавецької міської ради від 27.09.2012р. №375 Про затвердження програми приватизації майна територіальної громади міста Трускавця на 2012-2015 роки .

При цьому, зазначає про відсутність подання органу приватизації про включення нежитлової будівлі до переліку об`єктів приватизації відсутнє.

В доповнення до викладеного зазначає, що п.3.4. Положення про впорядкування умов відчуження майна, що є комунальною власністю територіальної громади міста Трускавця, затвердженого рішенням Трускавецької міської ради від 27.09.2012р. №380 встановлено, що заявником до заяви про включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, подається лист на ім`я міського голови з обґрунтуванням доцільності відчуження комунального майна та пропозиції щодо умов відчуження.

В той же час, заява Третьої особи-1 не містить відповідного листа та зазначення про здійснене поліпшення орендованого майна у відсотках до його вартості в порядку ст.18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) .

У поданих 07.02.2017р. за вх. №4923/17 додаткових поясненнях від 06.02.2017р. вих. №18/29-330 Відповідач зазначає, що однією з підстав визнання позову Відповідачем є те, що спірне рішення Відповідача прийнято всупереч рішенню Трускавецької міської ради від 27.09.2012р. №375 Про затвердження програми приватизації майна територіальної громади міста Трускавця на 2012-2015 роки , оскільки додатком №3 до рішення від 27.09.2012р. №375 затверджено перелік будівель та споруд, заборонених до приватизації в 2012-2015 роках. Одночасно, Додатком №2 до рішення від 27.09.2012р. №375 затверджено перелік об`єктів, які підлягають приватизації у 2012 році. Спірним рішенням зміни до рішення Відповідача від 27.09.2012р. №375 не вносились, а відтак, всі наступні в часі рішення ради повинні відповідати вказаному рішенню ради, або вносити до нього відповідні зміни.

Крім того, Відповідач наголошує, що Третя особа-1 не відповідає передбаченим статтею 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) умовам, оскільки ним не надано жодного підтверджуючого документу про здійснення за згодою орендодавця поліпшень орендованого майна в розмірі не менш, як 25 відсотків ринкової вартості майна.

Згідно п.3.45. Положення про впорядкування умов відчуження майна, що є комунальною власністю територіальної громади міста Трускавця, затвердженого рішенням Трускавецької міської ради від 27.09.2012р. №380 заява про включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, повинна містити запропоновані умови купівлі та експлуатації об`єкта, проте, з поданих Третьою особою-1 на розгляд міському голові м.Трускавця документів не вбачається ,яким способом пропонується здійснити приватизацію комунального майна і не подано документів, з яких можна було б зробити висновок про спосіб, в який відповідач мав би його відчужувати.

В доповнення до викладеного Відповідач підтримує заявлену Прокурором вимогу з підстав порушення вимог ст.18 Закону України Про охорону культурної спадщини , оскільки норми цієї статті вказують на пряму умову набуття у власність в майбутньому нежитлової будівлі - пам`ятки архітектури місцевого значення: пам`ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам`ятки, робіт, які майбутній власник зобовязується провести на пам`ятці з метою утримання її в належному стані. .

Попередній договір на думку Відповідача слід укладати до моменту прийняття рішення власника про відчуження пам`ятки, як гарантія, що майбутній власник буде дотримуватись всіх вимог в майбутньому по використанню та експлуатації цієї пам`ятки. В протилежному випадку, на думку Відповідача, зміст такого укладення втрачається.

Аналогічні за змістом доводи щодо підстав визнання позову викладено Відповідачем в Поясненнях по справі від 11.09.2017р. вих. №18/29-2543 (вх. №30786/17 від 12.09.2017р.)

Позиція Третьої особи-1:

Третя особа-1 у поданому 12.12.2016р. за вх. №49991/16 Відзиві на позовну заяву від 12.12.2016р. вих. №12/12-1 проти позову заперечує, вважає позов безпідставним та необґрунтованим, просить суд відмовити Прокурору в його задоволені з підстав того, що рішенням Трускавецької міської ради від 27.09.2012р. №375 Про затвердження програми приватизації майна територіальної громади міста Трускавця на 2012-2015 роки вирішено затвердити Програму приватизації майна територіальної громади міста Трускавця на 2012-2015 роки згідно з додатком та перелік об`єктів майна територіальної громади м.Трускавця, що підлягають приватизації у 2012 році згідно з додатком №2.

Згідно вказаної Програми приватизація комунального майна здійснюється у способи, визначені Законом України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) з урахуванням особливостей їх застосування - викуп, продаж за конкурсом, продаж на аукціоні. Об`єктами малої приватизації є цілісні майнові комплекси невеликих комунальних підприємств та структурних підрозділів, окреме індивідуально визначене майно, в тому числі нерухоме, об`єкти незавершеного будівництва. У разі прийняття рішення про приватизацію орендованого майна орендар одержує право на викуп цього майна у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

На підставі укладеного 25.10.2013р. із Управлінням комунальної власності Трускавецької міської ради Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунального майна міста Трускавця №36 Третій особі-1 передано у строкове платне користування нежитлову трьохповерхову будівлю з підвалом площею 660,5м.кв., що розміщена за адресою: м.Трускавець, пров.Тихий,1. Вказана будівля, на підставі оспорюваного рішення Відповідача, входить до переліку об`єктів, які підлягають приватизації у спосіб визначений органом місцевого самоврядування.

В спростування доводів Прокурора щодо того, що нежитлова триповерхова будівля з підвалом площею 660,5м.кв., що розміщена за адресою: м.Трускавець, пров.Тихий,1 є об`єктом культурної спадщини зазначає, що відповідного статусу об`єкт набуває з моменту внесення його до Переліку пам`яток культурної спадщини, а станом на час прийняття Відповідачем оспорюваного рішення, така будівля не була включена до Переліку.

Окрім того, в обґрунтування своїх заперечень проти позову зазначає, що погодження відповідного органу охорони культурної спадщини надається таким органом щодо конкретного правочину, а не щодо рішення органу місцевого самоврядування щодо включення такого об`єкту до переліку об`єктів, які підлягають приватизації певним способом.

При цьому, вказує, що Третя особа-1, будучи орендарем нежитлової триповерхової будівлі з підвалом площею 660,5м.кв., що розміщена за адресою: м.Трускавець, пров.Тихий,1 за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунального майна міста Трускавця від 25.10.2013р. №36, мала укладений з Відділом охорони культурної спадщини і культурних цінностей ЛОДА охоронний договір, а чинним законодавством не передбачено обов`язку подання попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку до моменту прийняття рішення про приватизацію об`єкта, оскільки такий може бути укладено лише за наявності відповідного рішення, тобто після його прийняття.

Щодо обов`язку оприлюднити інформацію про перелік об`єктів, які підлягають приватизації, покладено на орган приватизації - Управління комунальної власності Трускавецької міської ради в процесі перед приватизаційної підготовки, тобто, після прийняття відповідного рішення про приватизацію, а не до його прийняття.

Покликання Прокурора на незаконність оспорюваного рішення з підстав відсутності в заяві ПП Гарантбуд-2012 запропонованих умов купівлі та експлуатації об`єкта, без обґрунтування доцільності відчуження, та способу його приватизації, в тому числі щодо викупу, а не продажу на аукціоні чи продажу за конкурсом, без підтвердження здійсненого поліпшення орендованого майна Орендарем у відсотках до вартості майна зазначає, що в силу п.3.5. Положення про впорядкування умов відчуження майна, що є комунальною власністю територіальної громади міста Трускавця, затвердженого рішенням Трускавецької міської ради від 27.09.2012р. №380 не передбачено відповідних вимог до заяв юридичних осіб-покупців. Вказані відомості повинен зазначати в своєму рішенні Відповідач.

Щодо визначення Відповідачем способу приватизації Третя особа-1 зазначає, що такий є правом органу місцевого самоврядування щодо об`єктів, які підлягають приватизації

Позиція Третьої особи-2:

Третя особа-2 не скористалась правом на подання пояснень по суті спору.

Позиція Третьої особи-3:

Третя особа-3 у поданих до суду поясненнях від 30.01.2017р. вих. №16-162 (вх. №3890/17 від 31.01.2017р.) заявлений Прокурором позов підтримує, просить суд його задоволити з огляду на те, що Третя особа-1 одержала в оренду нежитлову триповерхову будівлю з підвалом площею 660,5м.кв., що розміщена за адресою: м.Трускавець, пров.Тихий,1 за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунального майна міста Трускавця від 25.10.2013р. №36 строком на 2 роки 11 місяців. Термін оренди завершився 25.09.2016р. вказана нежитлова будівля є пам`яткою архітектури місцевого значення на підставі рішення Львівської обласної ради від 28.01.1986р. №44 (охоронний №669).

Відповідно до Охоронного договору від 15.01.2014р. №11-АА-14 Третя особа-1 зобов`язувалась зберігати пам`ятку, своєчасно проводити реставрацію пам`ятки (її частини) і роботи по впорядкуванню території пам`ятки, виконувати реставраційні, ремонтні та інші роботи в терміни, передбачені договором та відповідно до науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку за письмовим дозволом відповідного органу охорони культурної спадщини.

У відповідь на лист Відповідача від 10.09.2014р. №5/663 Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА повідомив про те, що не заперечує проти приватизації даної будівлі, однак, на підставі аналізу доданих Актів приймання виконаних будівельних робіт встановлено, що такі за своєю суттю є реконструкцією будівлі, проводились без погодження з органом охорони культурної спадщини, а відтак, не можуть трактуватись як невід`ємні поліпшення нежитлової будівлі по пров.Тихому, 1 в м.Трускавець, а навпаки, призвели до погіршення такої будівлі.

Листом від 18.12.2013р. Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА повідомив, що консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток національного значення відбувається лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації, для розгляду якої слід виготовити реставраційне завдання, проектно-кошторисну документацію, яку погодити у встановленому законодавством порядку. Листами від 28.01.2016р. та 01.11.2016р. Відділ підтвердив відсутність погодження Третій особі-1 проектно-кошторисної документації на проведення відповідних робіт чи видачу відповідних дозволів.

З підстав наведеного Третя особа-3 просить суд розглядати справу за відсутності повноважного представника Третьої особи-3 та прийняти рішення, яким позов задоволити у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.9 ст.81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202 та 216 Господарського процесуального кодексу України, надання Відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників Третіх осіб-1 та 3 за наявними у справі матеріалами.

За результатами дослідження наданих Учасниками справи доказів та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 24.06.2012р. серії САЕ №383718 посвідчено право комунальної власності територіальної громади міста Трускавця в особі Трускавецької міської ради на нежитлову будівлю загальною площею 660,5м.кв., котра розташована за адресою: Львівська область, м.Трускавець, пров.Тихий, 1 на підставі рішення Виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 21.06.2012р. №151.

Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав від 24.06.2012р. №34609364, територіальна громада міста Трускавця в особі Трускавецької міської ради на підставі Свідоцтва про право власності серії САЕ №383718, виданого Виконавчим комітетом Трускавецької міської ради 24.06.2012р., є власником нежитлової будівлі загальною площею 660,5м.кв. за адресою: Львівська область, м.Трускавець, пров.Тихий, 1.

Рішенням Трускавецької міської ради Львівської області від 27.09.2012р. №375 Про затвердження програми приватизації майна територіальної громади міста Трускавця на 2012-2015 роки у відповідності до п.30 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", враховуючи рішення постійної комісії з питань бюджету, фінансів, розвитку курорту, підприємництва та комунальної власності і майна, міською радою вирішено затвердити Програму приватизації майна територіальної громади м.Трускавця на 2012-2015 роки згідно з додатком №1; затвердити перелік об`єктів майна територіальної громади м. Трускавця, що підлягають приватизації у 2012 році згідно з додатком №2; затвердити перелік будівель та споруд комунального майна м.Трускавця, заборонених до приватизації на 2012-2015 роки, згідно з додатком №3.

До переліку №3, який є додатком до рішення Трускавецької міської ради Львівської області від 27.09.2012р. №375 Про затвердження програми приватизації майна територіальної громади міста Трускавця на 2012-2015 роки , під номером 3 включено будівлі та споруди за адресою6 пров.Тихий, 1 у м.Трускавці.

25.10.2013р. між Управлінням комунальної власності Трускавецької міської ради та Приватним підприємством "Гарантбуд-2012" укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунального майна міста Трускавця №36 (надалі - Договір), за умовами якого (п.1.1. Договору) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю - трьохповерхову будівлю з підвалом площею 660,5м.кв., що розміщена за адресою: Львівська область, м.Трускавець, провулок Тихий, 1 і рахується на балансі орендодавця, вартість якого згідно із звітом про оцінку майна станом на 30.09.2013р. становить 1192970грн. без ПДВ.

Майно передається для оздоровчого закладу для дітей та молоді (п. 1.2 договору).

Пунктом 5.1. Договору Сторонами встановлено обов`язок Орендаря використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов Договору та сплачувати орендну плату на рахунок Орендодавця.

Відповідно до п.10.1 договору цей договір укладено на 2 роки 11 місяців і діє з 25.10.2013р. по 25.09.2016р.

Актом приймання-передавання нерухомого майна, що здається в оренду від 25.10.2013р. орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне орендне користування нежитлову будівлю загальною площею 660,5м.кв., що розташована за адресою: Львівська область, м.Трускавець, провулок Тихий, 1.

Вказані Договір та Акт приймання-передавання підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.

Листом від 29.09.2016р. вих. №590 Відповідач повідомив Третю особу-1 про припинення дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунального майна міста Трускавця від 28.10.2013р. №36 у зв`язку із закінченням строку, на яких його було укладено.

Окрім того, претензією від 10.10.2016р. вих. №625 Відповідач вимагав від Третьої особи-1 сплати заборгованості зі сплати орендної плати за Договором.

15.01.2014р. між Відділом охорони культурної спадщини і культурних цінностей Львівської облдержадміністрації та ПП "Гарантбуд-2012" укладено Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини №11-АА-14, за умовами якого ПП "Гарантбуд-2012" взяло на себе зобов`язання щодо охорони пам`ятки архітектури 1928 року - пансіонат Вавель , Львівська область, м.Трускавець, пров.Тихий, 1 (660,5м.кв., 1-3пов., підвал), охоронний №669 згідно рішення Львівського облвиконкому від 28.01.198666р. №44.

Відповідно до п.2 охоронного договору термін його дії встановлено на період користування (володіння) пам`яткою.

Пунктами 5.3., 5.4., 5.10. охоронного договору встановлено, що орендар зобов`язувався зберегти всі цінні історико-архітектурні елементи екстер`єру та інтер`єру пам`ятки (частини пам`ятки). Утримувати пам`ятку (частину пам`ятки) в належному санітарному, протипожежному і технічному стані. Мати в приміщенні пам`ятки належне обладнання згідно з вимогами протипожежної, санітарної, екологічної охорони та інших уповноважених органів; своєчасно проводити поточний та капітальний ремонт пам`ятки (її частини) і роботи по впорядкуванню території пам`ятки. Виконати реставраційні, ремонтні та інші роботи в терміни, передбачені п.6 Договору, а у випадку необхідності - в терміни, визначені окремим розпорядженням відповідного органу культурної спадщини.

З метою збереження пам`ятки та створення належних умов для її використання орендар зобов`язаний виконати такі роботи (п.6 охоронного договору):

1. Через ліцензовану проектну організацію виготовити реставраційне завдання та проектну документацію на реставрацію будинку, перепланування з пристосуванням приміщень та погодити у встановленому порядку протягом 2014 року;

2. Виконати роботи згідно проекту ліцензованою будівельною організацією протягом 2014-2015 років;

3. Провести реставраційні роботи на фасаді будинку (згідно паспорту опорядження фасаду) протягом 2014-2015 років;

4. Утримувати пам`ятку та територію пам`ятки в належному технічному та санітарному стані, зберегти всі цінні архітектурні елементи та декор будинку на час користування пам`яткою.

Всі роботи на пам`ятці погоджувати з відповідним органом охорони .

Вказаний охоронний договір підписано повноважними представниками Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА, Управління комунальної власності Трускавецької міської ради та ПП Гарантбуд-2012 , їх підписи засвідчено відтисками печаток відповідних юридичних осіб.

Актом технічного огляду пам`ятки архітектури (додаток до охоронного договору) від 15.01.2014р. б/н внаслідок візуального обстеження встановлено технічний стан пам`ятки: пансіонат Вавель , Львівська область, м.Трускавець, пров.Тихий, 1 (660,5м.кв., 1-3пов., підвал), охоронний №669 згідно рішення Львівського облвиконкому від 28.01.198666р. №44.

05.09.2014р. ПП "Гарантбуд-2012" подало Міському голові м.Трускавця заяву з описом вхідного пакета документів про включення об`єкту нерухомості загальною площею 660,5м.кв., що розташований за адресою: Львівська область, м.Трускавець, провулок Тихий, 1 до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

До вказаної заяви заявником, серед іншого, долучено копію листа Управління комунальної власності Трускавецької міської ради від 25.12.2013р. вих. №574, яким не заперечувало проти проведення реконструкції системи опалення, водопостачання та електропостачання нежитлової будівлі по провулку Тихому, 1 у м.Трускавці з врахуванням вимог чинного законодавства без пошкодження цінних архітектурних елементів фасаду та інтер`єру пам`ятки.

Третьою особою-1 до Заяви також долучено копії Актів приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року та серпень 2014 року, яким підтверджує виконання робіт в нежитловій будівлі за адресою: Львівська область, м.Трускавець, провулок Тихий, 1 будівельних робіт на суму 402288,44грн. 174717,34грн. за липень 2014 року та 227571,10грн. за серпень 2014 року). Вказані акти містять підпис уповноваженої особи Третьої особи-1, від імені замовника такі не підписано.

Рішенням Трускавецької міської ради від 21.10.2014р. №756 "Про доповнення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2014 році" у відповідності до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", та п.30 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи рішення міської ради від 25.03.2014р. №682 "Про перелік об`єктів комунальної власності м.Трускавця до приватизації", вирішено доповнити перелік об`єктів майна територіальної громади міста Трускавця, що підлягають приватизації у 2014 році, пунктами 2-3 згідно додатку №1, пунктом 2 якого визначено, що до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2014 році, входить нежитлова будівля по пров.Тихому, 1 у місті Трускавці площею 660,5м.кв., а також визначено спосіб приватизації: шляхом викупу ПП "Гарантбуд-2012".

Крім цього, визначені умови приватизації ПП "Гарантбуд-2012" вказаної будівлі, а саме: приймати участь в належному утриманні будівлі, інженерних мереж і під`їзних доріг до приватизованої будівлі; цілодобово надавати доступ до загальнобудинкових інженерних мереж у випадках профілактичних та ремонтних робіт; заборонено розміщення складів будівельних матеріалів та засобів побутової хімії; не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки у власність укласти охоронний договір з відповідним органом культурної спадщини; заборонено передавати пам`ятку у володіння, користування чи управління іншій особі без відповідного погодження органу охорони культурної спадщини.

Листом від 14.12.2015р. вих. №675 Управління комунальної власності Трускавецької міської ради звернулось до відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей ЛОДА із проханням надати висновок чи відповідає заміна дерев`яних віконних конструкцій на металопластикові білого кольору вимогам чинного законодавства щодо збереження цінних архітектурних елементів та інтер`єрів пам`ятки.

Листом від 28.01.2016р. вих. №4/64 відділ повідомив про надання попереднього висновку про можливість виконання робіт з укріплення конструктивних елементів, покрівлі і заміни віконних і дверних прорізів з збереженням цінних архітектурних елементів фасадів та інтер`єрів пам`ятки. Однак, згаданий висновок не є підставою для виконання робіт на пам`ятці, оскільки заміна існуючих віконних та дверних заповнень передбачає відновлення матеріалу, характеру, місця розташування і кольору віконних та дверних заповнень із традиційного матеріалу - дерева. Згідно ст.26 Закону України Про охорону культурної спадщини консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток відбувається лише за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Окрім того, Листом від 31.10.2016р. вих. №661 Управління комунальної власності Трускавецької міської ради звернулось до відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей ЛОДА із проханням надати інформацію щодо звернення Третьої особи-1 з погодженням науково-проектної документації щодо проведення робіт згідно ст.26 Закону України Про охорону культурної спадщини .

Листом від 02.11.2016р. вих. №676 Управління комунальної власності Трускавецької міської ради звернулось до відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей ЛОДА із проханням надати інформацію щодо звернення Третьої особи-1 з погодженням приватизації нежитлової будівлі в пров.Тихому, 1 у м.Трускавці та укладенням охоронного договору після приватизації згідно Закону України про охорону культурної спадщини .

Листом від 01.11.2016р. вих. №16-2100 Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей ЛОДА повідомив Управління комунальної власності Трускавецької міської ради про те, що до відділу не надходила на затвердження науково-проектна документація щодо проведення робіт по заміні віконних заповнень, заміні системи водопостачання, каналізації та електропостачання, проведення перепланування приміщень.

Також, у відповідь на звернення від 02.11.2016р. вих. №676 Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей ЛОДА листом від 03.11.2016р. вих. №16-2126 повідомив Управління комунальної власності Трускавецької міської ради про те, що Третя особа-1, - орендар нежитлової будівлі в пров.Тихому, 1 у м.Трускавці не звертався до департаменту з питань погодження приватизації згаданої будівлі, яка являється пам`яткою архітектури місцевого значення.

Листом від 24.10.2016р. вих. №18/29-2704/1 Відповідач повідомив Прокурора про те, що 14.12.2015р. було проведено обстеження нежитлового приміщення за адресою: м.Трускавець, пров.Тихий, 1 та встановлено, що орендар провів заміну дерев`яних віконних конструкцій на металопластикові білого кольору. Листом від 14.12.2015р. вих. №675 Управління комунальної власності звернулось до відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей щодо можливості такої заміни. Листом від 28.01.2016р. вих. №4/64 відділ повідомив, що надав попередній висновок про можливість виконання робіт з укріплення конструктивних елементів, покрівлі і заміни віконних і дверних прорізів з збереженням цінних архітектурних елементів фасадів та інтер`єрів пам`ятки. Однак, згаданий висновок не є підставою для виконання робіт на пам`ятці, оскільки заміна існуючих віконних та дверних заповнень передбачає відновлення матеріалу, характеру, місця розташування і кольору віконних та дверних заповнень із традиційного матеріалу - дерева.

Окрім того, у вказаному листі Відповідач зазначав, що орендар уповноважений на проведення реставраційних робіт по будівлі на пров.Тихому 1 у м.Трускавці лише на підставі проектно-кошторисної документації, дозволу на проведення робіт інспекції ДАБК та органу охорони культурної спадщини.

При цьому, Відповідач зазначав, що згідно ст.18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) рішенням Трускавецької міської ради від 21.10.2014р. №756 "Про доповнення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2014 році" даний об`єкт було включено до переліку об`єктів, які підлягають приватизації в 2014 році, на підставі звернення орендаря та поданих документів. З врахуванням наведеного Відповідач просив Прокурора вжити заходів до звернення до суду про визнання незаконним та скасування рішення Трускавецької міської ради від 21.10.2014р. №756 "Про доповнення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2014 році".

Листом від 04.11.2016р. вих. №687 Третя особа-2 повідомила Прокурора про те, що підготовка спірного рішення відбувалась на підставі поданих Третьою особою-1 документів, - Актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт за липень та серпень 2014 року, де включена сума не тільки прямих затрат, а й загальновиробничих, адміністративних та інших витрат, що, в свою чергу, зумовило збільшення вартості невід`ємних поліпшень. Вартість нежитлової будівлі по провулку Тихому у м.Трускавці при передачі його в оренду становила 1431564грн.. з ПДВ; вартість робіт згідно Актів за липень 2014р. - 174717,34грн. з ПДВ, за серпень 2014р. - 227571,10 з ПДВ, що становило 28,1% від експертної оцінки майна.

Окрім того, зазначає, що у відповідності до ст.18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) даний об`єкт був включений до переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу. До рішення ради не було підготовлено обґрунтування органу приватизації щодо доцільності включення даного об`єкту способом викупу до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації в 2014 році.

Листом від 08.11.2016р. вих. №694 Третя особа-2 повідомила Прокурору про те, що спірне рішення не було опубліковане в засобах масової інформації, орендодавець не надавав дозволів орендарю на проведення ремонтних робіт, зокрема в по демонтажу окремих перегородок, дверних коробок та заміни дерев`яних вікон на металопластикові білого кольору.

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.02.2017р. (суддя Кидисюк Р.А.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2017р. (колегія суддів у складі: Якімець Г.Г. - суддя-головуючий, судді Бонк Т.Б., Мирутенко О.Л.), у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2017р. рішення господарського суду Львівської області від 07.02.2017р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2017р. у даній справі скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Окрім того, судом встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 21.02.2017р. у справі №914/128/17 за позовом Приватного підприємства "Гарантбуд-2012" до Управління комунальної власності Трускавецької міської ради за участю Прокуратури Львівської області про визнання частково недійсним договору та внесення змін до договору, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2017р. в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Гарантбуд-2012", до Управління комунальної власності Трускавецької міської ради про визнання частково недійсним договору та внесення змін до договору відмовлено повністю.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.06.2017р. у справі №914/2932/16 за позовом заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Трускавецької міської ради до приватного підприємства Гарантбуд-2012 про стягнення 43 887,09грн. та зобов`язання до вчинення дій, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2018р. вирішено провадження у справі в частині стягнення з приватного підприємства Гарантбуд-2012 42308,07грн. основного боргу - припинити; позовні вимоги заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Трускавецької міської ради - задоволити частково; стягнути з приватного підприємства Гарантбуд-2012 (80200, м. Трускавець, вул. Мазепи, 2, код ЄДРПОУ 38056699) на користь Управління комунальної власності Трускавецької міської ради (82200, м. Трускавець, вул. Бориславська, 1, код ЄДРПОУ 38304934) 401,76 грн. пені; стягнути з приватного підприємства Гарантбуд-2012 (80200, м. Трускавець, вул. Мазепи, 2, код ЄДРПОУ 38056699) на користь Прокуратури Львівської області (79000, м.Львів, пр. Шевченка, 17-19, код ЄДРПОУ 02910031) 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору; зобов`язати приватне підприємство Гарантбуд-2012 (80200, м. Трускавець, вул. Мазепи, 2, код ЄДРПОУ 38056699) повернути у комунальну власність нежитлову будівлю площею 660,5 кв.м., вартістю 1192970,00грн. по провулку Тихому, 1 у м. Трускавці за актом приймання-передачі.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 04.07.2018р. касаційну скаргу Приватного підприємства "Гарантбуд-2012" залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2018р. та рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2017р. у справі №914/2932/16 без змін.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.4 ст.11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Нормою ст.172 ЦК України встановлено, що територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно приписів ч.1,3, 5 ст.16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону; матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

У рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2000 № 14-рп/2000 "У справі за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні №163 "Черемшина" (м. Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (справа про визначення способу малої приватизації)" вказано, що способи приватизації визначаються шляхом прийняття цими органами рішень про затвердження конкретних переліків об`єктів приватизації. З положень частини п`ятої статті 7 Закону випливає, що орган приватизації зобов`язаний розглянути заяву покупця і не пізніш як через місяць повідомити його про результати її розгляду. Відмова у приватизації можлива лише за наявності підстав, вичерпний перелік яких передбачений у цій статті Закону. Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається цим органом самостійно, окрім випадків, визначених законами. Зокрема, викуп застосовується у випадках, передбачених статтею 11 Закону та іншими законами, і є в такому разі обов`язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об`єктів малої приватизації.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини; органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відтак, територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Воля територіальної громади може виражатись в таких рішеннях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Приписами п.30 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно п.5 Програми приватизації майна територіальної громади міста Трускавця на 2012-2015 року, затвердженої рішенням Трускавецької міської ради від 27.09.2012р. №375 Про затвердження програми приватизації майна спільної власності громади міста Трускавця на 2012-2015 роки Трускавецька міська рада за поданням Управління комунальної власності Трускавецької міської ради затверджує переліки об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації та переліки об`єктів комунальної власності, що не підлягають приватизації.

Згідно п.7 Програми приватизація комунального майна здійснюється у способи, визначені Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з урахуванням особливостей їх застосування - викуп, продаж за конкурсом, продаж на аукціоні.

Об`єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих комунальних підприємств та структурних підрозділів, окреме індивідуально визначене майно в т.ч. нерухоме, об`єкти незавершеного будівництва (п.8 Програми).

Відповідно до п.9 Програми покупцями об`єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна".

Згідно п.10 Програми у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Відповідно до статті 3 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (у чинній станом на час прийняття спірного рішення редакції) приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс).

Приписами ч.ч.3, 4 ст.7 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (у чинній станом на час прийняття спірного рішення редакції) передбачено, що включення об`єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється з ініціативи державного органу приватизації, уповноваженого органу управління чи покупця; покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об`єктів, що підлягають приватизації. Заява повинна містити назву об`єкта малої приватизації, його місцезнаходження; запропоновані умови купівлі та експлуатації об`єкта.

Згідно ч.1 ст.11 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (у чинній станом на час прийняття спірного рішення редакції) викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами.

Відповідно до п.3.4. Положення про впорядкування умов відчуження майна, що є комунальною власністю територіальної громади міста Трускавця, затвердженого рішенням Трускавецької міської ради від 27.09.2012р. №380 встановлено, що заявником до заяви про включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, подається лист на ім`я міського голови з обґрунтуванням доцільності відчуження комунального майна та пропозиції щодо умов відчуження.

Разом з листом заявники надають заяву про включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації. Заява повинна містити назву об`єкта малої приватизації, його місцезнаходження; запропоновані умови купівлі та експлуатації об`єкта (п.3.45. Положення).

З врахуванням наведеного суд дійшов висновків про те, що спірне рішення Трускавецької міської ради від 21.10.2014р. №756 Про доповнення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2014 році не відповідає умовам та прийнято з порушенням встановленого рішенням Трускавецької міської ради Львівської області від 27.09.2012р. №375 Про затвердження програми приватизації майна територіальної громади міста Трускавця на 2012-2015 роки порядку приватизації об`єктів комунального майна, зокрема, щодо доповнення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2014 році об`єктом, приватизацію якого заборонено до 2015 року на підставі додатку №3 до рішення Трускавецької міської ради Львівської області від 27.09.2012р. №375.

Окрім того, суд вважає підставними та обґрунтованими доводи Прокурора щодо відсутності подання Управління комунальної власності Трускавецької міської ради до Трускавецької міської ради про включення об`єкту комунальної власності за адресою: м.Трускавець, пров.Тихий, 1 до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2014 році, що є порушенням п.5 Програми приватизації майна територіальної громади міста Трускавця на 2012-2015 року, затвердженої рішенням Трускавецької міської ради від 27.09.2012р. №375 Про затвердження програми приватизації майна спільної власності громади міста Трускавця на 2012-2015 роки .

Також, суд вважає доведеними обставини відсутності в заяві Третьої особи-1 від 05.09.2014р. зазначення про здійснене поліпшення орендованого майна у відсотках до його вартості, обґрунтуванням доцільності відчуження комунального майна і пропозицій щодо умов відчуження, в тому числі щодо викупу, а не продажу на аукціоні чи продажу за конкурсом, та експлуатації об`єкта приватизації, що є порушенням ч.4 ст.7 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та п.3.4. Положення про впорядкування умов відчуження майна, що є комунальною власністю територіальної громади міста Трускавця, затвердженого рішенням Трускавецької міської ради від 27.09.2012р. №380.

Щодо доводів про ненабуття Третьою особою-1 права на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна суд зазначає наступне

Відповідно до п.1 ч.1 ст.18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (у чинній станом на час прийняття спірного рішення редакції) приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Відповідно до ст.289 ГК України орендар має право на викуп об`єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди

Згідно ч.3 ст.23 Закону України Про оренду державного і комунального майна (у чинній станом на час прийняття спірного рішення редакції) орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Приписами ч.1 ст.26 Закону України Про охорону культурної спадщини (у чинній станом на час прийняття спірного рішення редакції) визначено, що консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації. Розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, положення Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунального майна міста Трускавця від 25.10.2013р. №36 не передбачають права орендаря (Третьої особи-1) на викуп об`єкта оренди у разі включення такого до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

При цьому, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується відсутність погодження орендодавця на здійснення таких невід`ємних поліпшень об`єкта оренди, а відтак, подані Акти приймання виконаних будівельних робіт за липень і серпень 2014 року форми КБ-2в, які підписані Третьою особою-1, за своєю суттю не можуть підтверджувати факту здійснення невід`ємних поліпшень об`єкта оренди та їх розміру.

Окрім того, матеріалами справи підтверджується також відсутність звернення Третьої особи-1 до відповідного органу Львівської обласної державної адміністрації (Третьої особи-3) в порядку ч.1 ст.26 Закону України Про охорону культурної спадщини щодо погодження науково-проектної документації та надання таким органом відповідного письмового дозволу на проведення відповідних робіт.

З врахуванням наведеного суд приходить до висновку про недоведеність обставини здійснення Третьою особою-1 за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна, як визначеної приписами п.1 ч.1 ст.18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) передумови до одержання права на викуп такого майна орендарем.

Відтак, не відповідає вимогам законодавства визначення Відповідачем у спірному рішенні способу приватизації об`єкта шляхом його викупу з огляду на право орендаря на викуп об`єкта оренди, а не продажу такого об`єкта на конкурентних засадах аукціоні чи продажу за конкурсом.

Згідно ст.10 Закону України Про охорону культурної спадщини (у чинній станом на час прийняття спірного рішення редакції) відповідний орган приватизації публікує в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, перелік об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, який містить назву об`єкта приватизації та його місцезнаходження. Зазначений перелік публікується не пізніш як за 15 днів з дня прийняття рішення про затвердження переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Також суд вважає не спростованою доводами Третьої особи-1 обставину відсутності в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях публікації щодо внесення спірним рішенням доповнень до переліку об`єктів, що підлягають приватизації в 2014 році, що є порушенням ст.10 Закону України Про охорону культурної спадщини .

Приписами ст.6-1 Закону України Про охорону культурної спадщини (у чинній станом на час прийняття спірного рішення редакції) передбачено, що дозволи, погодження і висновки, передбачені цим Законом, надаються органами охорони культурної спадщини безоплатно; рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; набуття суб`єктом господарювання права на провадження будь-яких дій щодо здійснення господарської діяльності на об`єктах культурної спадщини за декларативним принципом забороняється.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України Про охорону культурної спадщини (у чинній станом на час прийняття спірного рішення редакції) об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України Про охорону культурної спадщини (у чинній станом на час прийняття спірного рішення редакції) об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини; пам`ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам`ятки, робіт, які майбутній власник зобов`язується провести на пам`ятці з метою утримання її в належному стані.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України Про охорону культурної спадщини (у чинній станом на час прийняття спірного рішення редакції) передбачено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

З врахуванням наведеного суд зазначає, що нежитлова будівля, що розміщена за адресою: м.Трускавець, пров.Тихий, 1 є пам`яткою архітектури місцевого значення, оскільки віднесення такої до пам`яток архітектури місцевого значення відбулось на підставі Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури" та рішення Львівської обласної ради від 28.01.1986р. №44. Вказаній нежитловій будівлі присвоєно охоронний №669.

При цьому, невнесення вказаної нежитлової будівлі до Реєстру не спростовує наданого їй рішенням Львівської обласної ради від 28.01.1986р. №44 статусу пам`ятки архітектури місцевого значення.

Окрім того, про належність вказаної нежитлової будівлі до пам`яток архітектури місцевого значення зазначалось в укладеному Третьою особою-1 із Управлінням комунальної власності Трускавецької міської ради Договорі оренди нерухомого майна, що належить до комунального майна міста Трускавця від 25.10.2013р. №36, а також укладеному між Відділом охорони культурної спадщини і культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації та Третьою особою-1 Охоронному договорі від 15.01.2014р. №11-АА-14.

З підстав наведеного суд зазначає про обізнаність Третьої особи-1 із особливостями погодження та здійснення реконструкції згаданої нежитлової будівлі, а також звернення до міського голови м.Трускавця із заявою від 05.09.2014р. про включення такої нежитлової будівлі до переліку об`єктів, що підлягають приватизації з огляду на її статус пам`ятки архітектури місцевого значення.

Відтак, з врахуванням недоведеності обставин того, що нежитлова будівля, що розміщена за адресою: м.Трускавець, пров.Тихий, 1, належить до пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України, суд зазначає що, з врахуванням того, що така нежитлова будівля є пам`яткою архітектури місцевого значення, така підлягала включенню до переліку об`єктів, що підлягають приватизації і подальшому відчуженню лише за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини (Третьої особи-3) та укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини (Третьою особою-3) попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам`ятки, робіт, які майбутній власник зобов`язується провести на пам`ятці з метою утримання її в належному стані.

Щодо звернення до господарського суду заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131 Конституції України на прокуратуру покладається, зокрема, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Закон України Про прокуратуру визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Згідно ст.1 Закону України Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом України Про прокуратуру та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п.2 ч.1 ст.2 Закону України Про прокуратуру ).

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Так, у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, до завершення розгляду якої і зупинялося провадження у цій справі, встановлено наступне:

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. .

Однак, незважаючи на володіння Відповідачем інформацією щодо обставин прийняття оспорюваного рішення, Відповідачем не вжито жодних ефективних заходів до захисту порушеного права територіальної громади м.Трускавця, рішення у визначеному Законом України Про місцеве самоврядування в Україні порядку не скасовано.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист від 24.10.2016р. вих. №18/29-2704/1, яким Відповідач просив Прокурора вжити заходів до звернення до суду про визнання незаконним та скасування рішення Трускавецької міської ради від 21.10.2014р. №756 "Про доповнення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2014 році".

З врахуванням наведеного суд констатує, що Прокурором вжито всіх заходів для обґрунтованого представництва у цій справі, а підставою для подання ним позову є відсутність органу, до компетенції якого належить захист права територіальної громади м.Трускавця на об`єкти комунальної власності, а також тривале невжиття Відповідачем заходів щодо скасування спірного рішення у визначеному Законом України Про місцеве самоврядування в Україні порядку.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.24 Закону України Про прокуратуру , право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно з п.1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури , цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 2 пункту 2, пунктів 4 - 7, 9, 11 - 15, 17, 18, підпункту 1 пункту 19, пункту 20, пунктів 22 - 27 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня початку роботи відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур.

Згідно з п.3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури , до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Таким чином, прокурор виконав вимоги ст.53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в межах цієї справи.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з ст. 76 ГПК України Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; пункт 58): де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, від жодного Учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджено факт прийняття Відповідачем 21.10.2014р. рішення №756 Про доповнення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2014 році щодо комунального майна, - нежитлової будівлі площею 660,5м.кв. по пров.Тихому, 1, у м.Трускавець з порушенням Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та Закону України Про охорону культурної спадщини з підстав відсутності в заяві ПП Гарантбуд-2012 запропонованих умов купівлі та експлуатації об`єкта, без обґрунтування доцільності відчуження, та пропозицій щодо способу його відчуження, в тому числі щодо викупу, а не продажу на аукціоні чи продажу за конкурсом, без публікації в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях переліку об`єктів, що підлягають приватизації, без підтвердження здійсненого поліпшення орендованого майна Орендарем у відсотках до вартості майна і без дозволу орендодавця на такі поліпшення, без одержання дозволу орендодавця та відділу охорони культурної спадщини і культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації та без укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Трускавецької міської ради від 21.10.2014р. №756 Про доповнення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2014 році є мотивованими та обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір (у чинній станом на час звернення прокурора із позовом до суду редакції) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі..

Відповідно до пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі одного розміру мінімальної заробітної плати.

Приписами статті 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня в розмірі 1378 гривень.

Як доказ сплати судового збору Прокурором подано Платіжне доручення від 16.11.2016р. №1806 про сплату 1378грн. судового збору за подання позовної заяви до господарського суду. Оригінал вказаного Платіжного доручення є додатком №13 до позовної заяви.

Окрім того, суд зазначає що Відповідач та Треті особи наданим чинним законодавством правом на відшкодування документально підтверджених судових витрат не скористались.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З підстав наведеного, а також недоведення Прокурором в порядку, визначеному главою 8 розділу 1 ГПК України іншого розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 1378грн., недоведення Відповідачем та третіми особами розміру понесених у справі судових витрат, суд дійшов висновків про те, що судові витрати у справі слід покласти на Сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягнути з Відповідача на користь Прокуратури Львівської області 1378грн. судового збору.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.1,3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.4, 13, 27, 42, 43, 46, 73, 74, 76,-79, 80, 81, 86, 129, 165, 205, 216, 222, 235, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.286, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 11, 16, 21, 172 Цивільного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Трускавецької міської ради від 21.10.2014р. №756 Про доповнення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2014 році .

3. Стягнути з Трускавецької міської ради (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Бориславська, буд.2; ідентифікаційний код: 26230588) на користь Прокуратури Львівської області (79005, Львівська область, м.Львів, просп.Шевченка, буд.17/19; ідентифікаційний код: 02910031) 1378грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 ГПК України.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 23.11.2020р.

Головуючий суддя Т.Б. Фартушок


Суд	Господарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення	11.11.2020
Оприлюднено	24.11.2020
Номер документу	93005345
Судочинство	Господарське

Фартушок Т. Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 11.11.2020 по справі 914/2975/16ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —914/2975/16

Рішення від 11.11.2020

Рішення
від 11.11.2020 по справі 914/2975/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ