Рішення

від 29.11.2019 по справі 320/2871/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2019 року № 320/2871/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ ДЕВЕЛОПМЕНТ" до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправним та скасування припису,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КМ ДЕВЕЛОПМЕНТ" з позовом до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-2504/3 від 25.04.2019 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-2504/4 від 25.04.2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт;

- визнати протиправною та скасувати Постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 3-0705/6-10/10-12/0705/06/02 від 07.05.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнати протиправною та скасувати Постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 3-0705/7-10/10-13/0705/06/02 від 07.05.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

- визнати протиправною та скасувати Постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 3-0705/8-10/10-14/0705/06/02 від 07.05.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ "КМ ДЕВЕЛОПМЕНТ" є генпідрядником та здійснює будівельні роботи з будівництва багатоквартирних житлових будинків на замовлення ТОВ "Житловий комплекс "Баварія" за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, кадастровий номер земельної ділянки: 3222484000:02:001:5004. Оскільки це є житловим комплексом, ним, у відповідності до вимог чинного законодавства, були розроблені на кожний окремий будинок проекти виконання робіт, проектні документації, отримані містобудівні умови та обмеження, зареєстровані декларації про початок будівельних робіт (25.05.2017 та 07.06.2017). У той же час, під час перевірки, посадова особа відповідача дійшла помилкового висновку про те, що позивачем відповідно до Загального журналу робіт, будівельні роботи розпочаті до отримання Декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.06.2017. Стверджує, що роботи ним здійснювалися у відповідності до іншої декларації - Декларації про початок виконання будівельних робіт від 25.05.2017, що повністю спростовує висновки відповідача про порушення ним вимог ч.1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Також, вважає висновки перевіряючого про те, що при виконанні будівельних робіт ТОВ "КМ ДЕВЕЛОПМЕНТ" допущені порушення положень ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці і промислова безпека у будівництві та ДБН А.3.1- 5:2016 Організація будівельного виробництва , зокрема, будівельний майданчик утримується не відповідно до рішень з організації будівництва, місця складування будівельних матеріалів, конструкцій та устаткування не відповідають наведеним ПВР та інші невідповідності будівництва ПВР, безпідставними, оскільки одночасно будується декілька багатоповерхових будинків, що зумовлює складування в місці, що передбачено іншим ПВР, та є специфікою даного будівництва. Відсутність козирка на входах до будівель зумовлена відсутністю їх у ПВР, якими він керується під час виконання будівельних робіт. Крім того, наголосив, що відповідачем під час здійснення перевірки, порушено вимоги Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553, оскільки в акті перевірки, приписах, протоколах та постановах в графі Примірних оригіналу направлено поштою або взагалі не зазначено інформації про відправлення, або не зазначено номер поштового відправлення, як того вимагає установлена форма вказаних документів. А тому, на думку позивача, вказане є підставою для скасування оскаржуваних приписів та постанов.

Відповідач проти позову заперечував, у задоволенні позовних вимог просив відмовити, оскільки при проведенні перевірки Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції контролю у Київській області діяв в межах повноважень та у спосіб, встановлений законодавством. Зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки, відповідають дійсності, а тому винесення приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є правомірними.

Ухвалою суду від 14.06.2019 відкрито загальне провадження у даній адміністративній справі.

Протокольною ухвалою суду від 16.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження на підставі статті 194 КАС України за спільною заявою сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ "КМ ДЕВЕЛОПМЕНТ" є генеральним підрядником на об`єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на замовлення ТОВ "Житловий комплекс "Баварія" за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, кадастровий номер земельної ділянки: 3222484000:02:001:5004.

У період з 12.03.2019 по 25.03.2019 на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 27.11.2018 №1494 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції контролю у Київській області на підставі направлення для проведення планового заходу від 07.03.2019 №б/н, була проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил на об`єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, кадастровий номер земельної ділянки: 3222484000:02:001:5004 (а.с. 72-77, том 1).

Перевіркою встановлено порушення позивачем норм ч.1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", положень ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці і промислова безпека у будівництві та ДБН А.3.1- 5:2016 Організація будівельного виробництва .

У ході перевірки посадова особа відповідача дійшла висновку, що відповідно до виконавчої документації будівельні роботи були розпочаті 26.05.2017, в той час як Декларація про початок виконання будівельних робіт зареєстрована Відповідачем 07.06.2017 року за № КС 083171580075. Тобто, виконання будівельних робіт розпочато до отримання документу, який дає право на виконання будівельних робіт.

Також, при виконанні будівельних робіт ТОВ "КМ ДЕВЕЛОПМЕНТ" встановлено наступні порушення:

- будівельний майданчик утримується не відповідно до рішень з організації будівництва, прийнятих у ПТД, вимог охорони праці і промислової безпеки та правил пожежної безпеки, чим порушено п. 7.3 ДБН А.3.1-5-2016 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ;

- організація будівельних робіт а саме: місця складування будівельних матеріалів, конструкцій та устаткування не відповідає наведеним в ПВР, чим порушено п. 4.5, п. 5.1.7, 5.1.8 ДБН А.3.1-5:2016 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ;

- біля в`їзду на будівельний майданчик відсутня схема руху автотранспорту, чим порушено п. 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ 1 ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ ;

- входи до будівель (споруд), що споруджуються, на період будівництва не захищені зверху суцільним козирком (галерея) шириною не менше ширини входу до будинку (споруди) і довжиною - відповідно до розміру небезпечної зони, що визначається згідно з додатком Е (крім того влаштування вищезазначеного суцільного козирка (галереї") передбачено ПВР), чим порушено п. 6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ ;

- робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, не огороджені захисними огорожами, конструкції яких визначаються в ПВР. (Огорожі слід доставити на об`єкт будівництва до початку виконання робіт та негайно установити після утворення зазначеного перепаду по висоті, а демонтувати безпосередньо перед улаштуванням проектних огороджувальних конструкцій), чим порушено п. 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ і ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ .

Окрім того, в ході перевірки було встановлено, що проектна документація для виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва розроблена з порушення вимог законодавства, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, держаних стандартів та правил, у тому числі з відхиленням від містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Перевірка здійснювалася у присутності посадових осіб ТОВ "КМ ДЕВЕЛОПМЕНТ" та ТОВ "Житловий комплекс "Баварія" .

За наслідками перевірки відповідачем складено Акт від 25.03.2019 №Т-2503/1 (а.с. 12-21, том 1).

Враховуючи встановлені порушення, викладені в акті перевірки, відповідачем складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.04.2019 №1-Л-3-2504/1, №1-Л-3- 2504/2, №1-Л-3-2504/3, №1-Л-3-2504/3 (а.с. 28-33) та винесено приписи від 25.04.2019 №С-2504/3 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів правил і №С-2504/4 9 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Як убачається із Акта перевірки від 25.03.2019 №Т-2503/1, оскаржуваних протоколів та приписів, посадові особи ТОВ "КМ ДЕВЕЛОПМЕНТ" відмовилися від їх підпису та отримання, про що міститься відмітка посадової особи відповідача.

Як зазначає у відзиві представник відповідача, зв`язку з відмовою отримання та підпису, всі примірники протоколів та приписів були 26.04.2019 надіслані поштою на адресу позивача, на підтвердження чого надав суду фіскальний чек ПАТ "Укрпошта" та опис вкладення у цінний лист (а.с. 100, том 1).

07 травня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Зброцьким О.В. було розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено постанови по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності :

- №3-0705/7-10/10-13/0705/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 3 ч.2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу па їх виконання на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2). - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 710 770 грн;

- №3-0705/8-10/10-14/0705/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , Суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 86 445 грн;

- №3-0705/6-10/10-12/0705/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст .2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 86 445 грн.

Вищезазначені постанови про правопорушення у сфері містобудівної діяльності були отримані позивачем особисто, що підтверджується підписом посадових осіб ТОВ "КМ ДЕВЕЛОПМЕНТ".

Не погоджуючись з висновками перевірки та рішеннями відповідача, прийнятими за наслідками такої перевірки, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальними законами, які визначають правові, економічні та соціальні основи містобудування є Закон України від 16.11.1992 № 2780-XII "Про основи містобудування" (далі - Закон України № 2780-XII), Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон України № 3038-VI).

Відповідно до статті 1 Закону України № 2780-XII містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Стаття 5 Закону України № 2780-XII визначає основні вимоги до містобудівної діяльності. Зокрема, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів; участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Відповідно до статті 7 Закону України № 2780-XII державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 41 Закону України № 3038-VI інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Частиною третьою статті 41 Закону України № 3038-VI передбачено, що посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон України № 208/94-ВР), справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 4 Закону України №208/94-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (надалі - Закон України № 208/94-ВР) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Так, частиною третьою статті 3 вищевказаного Закону, суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом регулюється Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" (далі -Порядок).

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень, які мають службові посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до пункту 11 Порядку, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, мають право: безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта, або місцезнаходження суб`єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов`язану із створенням об`єктів архітектури, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом. У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством.

Згідно із пунктом 13 Порядку суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пунктів 16 та 17 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 22 Порядку, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Відповідно до частини восьмої статті 41 Закону України № 3038-VI, постанови інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури або до суду.

Як свідчить аналіз норм чинного законодавства, суб`єкти містобудування зобов`язані дотримуватися при будівництві вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки. За невиконання або неналежне виконання зазначених вимог, суб`єкти містобудування несуть відповідальність, передбачену законом.

Як убачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме: будівельні роботи були розпочаті 26.05.2017, в той час як Декларація про початок виконання будівельних робіт зареєстрована відповідачем 07.06.2017 за № КС 083171580075. Тобто, виконання будівельних робіт розпочато до отримання документу, який дає право на виконання будівельних робіт. Вказане правопорушення підтверджується записами про виконання робіт в Загальному журналі робіт.

Під час судового розгляду справи представник позивача пояснив, що під час проведення перевірки посадовою особою відповідача була використана Декларація про початок будівельних робіт від 07.06.2017 за № КС083171580075 стосовно іншого багатоквартирного будинку, розташованого на іншій земельній ділянці з кадастровим номером 3222484000:02:001:5007, який не був предметом перевірки (а.с. 40-43, том 1).

Натомість, предметом перевірки був багатоквартирний житловий будинок, розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484000:02:001:5004, Декларація про початок будівельних робіт на який була зареєстрована Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 15.05.2017 за № КС 083171450184 (а.с. 44-46, том 1 ).

На думку позивача, це означає, що відповідач помилково при проведенні перевірки використав дані Декларації , яка була отримана на інший будинок. При цьому, пояснив, що у Декларації про початок будівельних робіт від 07.06.2017 за № КС 083171580075 помилково вказаний кадастровий номер 3222484000:02:001:5004, замість 3222484000:02:001:5007, що у подальшому ними було виправлено.

Суд погоджується з такими доводами позивача та зазначає, що у матеріалах справи наявна Декларація про початок будівельних робіт, яка була зареєстрована Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 15.05.2017 за № КС 083171450184, що надає право позивачу здійснювати будівельні роботи та спростовує висновки відповідача про порушення ТОВ "КМ ДЕВЕЛОПМЕНТ" ч. 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

При цьому, обґрунтованих пояснень чи заперечень з цього приводу, представником відповідача у відзиві не зазначено.

А відтак, суд дійшов висновку, що Постанова Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Київській області №З-0705/7-10/10-13/0705/06/02 від 07.05.2019 є протиправною та не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

У той же час, під час проведення перевірки посадовою особою відповідача було встановлено, що при виконанні будівельних робіт ТОВ "КМ ДЕВЕЛОПМЕНТ" допустило наступні порушення: будівельний майданчик утримується не відповідно до рішень з організації будівництва, прийнятих у ПТД, вимог охорони праці і промислової безпеки та правил пожежної безпеки, чим порушено п. 7.3 ДБН А.3.1-5-2016 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ; організація будівельних робіт а саме: місця складування будівельних матеріалів, конструкцій та устаткування не відповідає наведеним в ПВР, чим порушено п. 4.5, п. 5.1.7, 5.1.8 ДБН А.3.1-5:2016 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ;

- біля в`їзду на будівельний майданчик відсутня схема руху автотранспорту, чим порушено п. 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ 1 ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ ; входи до будівель (споруд), що споруджуються, на період будівництва не захищені зверху суцільним козирком (галерея) шириною не менше ширини входу до будинку (споруди) і довжиною - відповідно до розміру небезпечної зони, що визначається згідно з додатком Е (крім того влаштування вищезазначеного суцільного козирка (галереї") передбачено ПВР), чим порушено п. 6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ ; робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, не огороджені захисними огорожами, конструкції яких визначаються в ПВР. (Огорожі слід доставити на об`єкт будівництва до початку виконання робіт та негайно установити після утворення зазначеного перепаду по висоті, а демонтувати безпосередньо перед улаштуванням проектних огороджувальних конструкцій), чим порушено п. 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ і ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ .

Як слідує із позовної заяви та додаткових пояснень, наданих позивачем під час розгляду справи, позивач не заперечує наявність вказаних порушень, однак, пояснює це тим, що оскільки на території житлового комплексу одночасно будується декілька багатоповерхових будинків, це зумовлює складування будівельних матеріалів, конструкцій та устаткування в місці, що передбачено іншим ПВР, та є специфікою даного будівництва. Відсутність козирка на входах до будівель пояснює тим, що це зумовлено відсутністю їх у ПВР 2017-КР-50042-ПВР, якими він керується під час виконання будівельних робіт, а тому він не зобов`язаний їх встановлювати, що виключає порушення з боку позивача норм п. 6.2.5, п. 6.2.2 , 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ та п. 4.5, 5.1.7, 5.1.8 та 7.3 ДБН А.3.1-5-2016 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА .

Проте, суд критично оцінює такі доводи позивача, та пояснює це наступним.

У відповідності до п. 1.1 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ , ці Норми поширюються на загальнобудівельні і спеціальні будівельні роботи під час нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, реставрації будівель та споруд (далі - будівельно-монтажні роботи).

Пунктом 1.2 передбачено, що ці Норми визначають вимоги з охорони праці та промислової безпеки під час виконання будівельно-монтажних робіт.

Згідно з п.4.1, ці Норми містять вимоги з безпеки праці та виробничого середовища у сфері будівництва, охорони довкілля під час виконання будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до п. 4.2, під час зведення будівельних об`єктів повинні бути вжиті заходи для запобігання впливу на працівників та населення, яке перебуває на прилеглій до будівельного об`єкта території, небезпечних і шкідливих виробничих факторів. За можливості впливу таких факторів необхідно розробити та реалізувати заходи відповідно до вимог цих Норм, інших нормативних документів, нормативно-правових актів.

Вимоги до заходів із забезпечення безпеки праці необхідно зазначити у проектно-технологічній документації - проектах організації будівництва - ПОБ, проектах виконання робіт - ПВР (додаток В).

Виконання будівельно-монтажних робіт без ПВР забороняється.

Пунктом 4.12 передбачено, що відповідальність за дотримання вимог безпеки під час експлуатації машин, електро- та пневмоінструменту, а також технологічного оснащення покладається: - за безпечне виконання робіт - на організації, які виконують роботи.

Згідно із п. 4.13.1 з разі одночасного виконання робіт генпідрядником і субпідрядниками (підрядниками) забезпечення виконання заходів з охорони праці загального характеру (улаштування огорожі будiвельних майданчиків, зон дії небезпечних факторів, дверних прорізів ліфтових та вентиляційних шахт, технологічних прорізів у перекриттях, покриттях тощо; улаштування захисних козирків і сіток, забезпечення місць загального користування освітленням та плакатами з безпеки праці, знаками безпеки) є обов`язком генпідрядника.

Згідно із п. 4.15 перед початком робіт генпідрядник (субпідрядник, підрядник) повинен визначити небезпечні для людей зони, в яких існує постійний вплив або може існувати потенційний вплив небезпечних факторів, що пов`язані чи не пов`язані з характером робіт, що виконуються.

Пунктом 4.16 визначено, що до зон постійно діючих небезпечних виробничих факторів належать, зокрема: місця поблизу неогороджених перепадів по висоті 1,3 м і більше.

До зон потенційно небезпечних факторів належать:

- ділянки території поблизу будівлі чи споруди, що зводиться;

- поверхи (яруси) будівель, споруд на одній захватці, над якими здійснюється монтаж

(демонтаж) конструкцій, устаткування;

- зони переміщення будівельно-дорожніх машин, обладнання або їх частин, робочих органів;

- зони, над якими переміщуються вантажозахоплювальні пристрої з вантажем кранами (зони, над якими переміщуються частини баштового крана, зокрема противаги, частини балочної стріли баштового крана, по якій не переміщується вантажний візок, не вважаються небезпечними).

Розміри небезпечних зон визначаються згідно з додатком Е.

Згідно із пунктом 4.17, небезпечні зони, що можуть виникнути на будівельному майданчику під час його організації, необхідно визначати в процесі розроблення будгенплану об`єкта та у подальшому позначати на території будівельного майданчика знаками небезпеки та попереджувальними написами.

Відповідно до п.4.18 зони з постійно діючими небезпечними виробничими факторами повинні мати захисні (запобіжні) огорожі відповідно до вимог ГОСТ 23407 (ГОСТ 12.4.059).

Виконання будівельно-монтажних робіт в цих зонах допускається згідно з ПВР.

Згідно із п. 5.1, забезпечення безпечних умов праці, додержання прав працівників відповідно до вимог чинного законодавства у сфері охорони праці на підприємствах покладається Законом України Про охорону праці на роботодавця.

У відповідності до п. 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, повинні бути огороджені захисними огорожами, конструкції яких визначаються в ПВР.

Огорожі слід доставити на об`єкт будівництва до початку виконання робіт та негайно установити після утворення зазначеного перепаду по висоті, а демонтувати безпосередньо перед улаштуванням проектних огороджувальних конструкцій.

Якщо неможливо установити огорожу, у випадках, визначених у ПВР, для виконання певних видів робіт (наприклад, верхолазні, монтаж конструкцій, обладнання, опалубки; мурування стін тощо) відповідно до ПВР їх необхідно виконувати із застосуванням запобіжних поясів, страхувальних канатів.

Місця кріплення запобіжних канатів повинні бути визначені у ПВР.

Відповідальність за наявність і своєчасність установлення огорож у місцях загального користування несе генпідрядник, за його відсутності - субпідрядник (підрядник).

Виконання робіт без додержання вимог цього пункту не допускається.

Згідно із п. п. 6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ , входи до будівель (споруд), що споруджуються, на період будівництва слід захистити зверху суцільним козирком (галерея) шириною не менше ширини входу до будинку (споруди) і довжиною - відповідно до розміру небезпечної зони, що визначається згідно з додатком Е (крім того влаштування вищезазначеного суцільного козирка (галереї) передбачено ПВР). Козирки слід зберігати до вводу в експлуатацію.

Відповідно до п. 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ , біля в`їзду на будівельний майданчик необхідно встановити схему руху автотранспорту. Транспортні засоби та пішоходи повинні потрапляти на об`єкт будівництва і покидати його через різні проходи і проїзди, що призначені для транспортних засобів і пішоходів. Для доступу в основні робочі зони тимчасові автомобільні шляхи повинні бути обладнані пішохідними переходами з відповідними знаками.

Пунктом 4.5 зазначених норм ДБН передбачено, що вимоги безпеки праці нормативно-правових актів і відомчих нормативних документів не повинні суперечити положенням цих Норм. За наявності розбіжностей, ці норми є пріоритетними.

Суд звертає увагу, що позивач у ході розгляду справи не заперечував встановлених порушень під час проведення перевірки та не спростував їх відповідними доказами, а лише наголошує на тому, що відсутність козирка на входах до будівель зумовлена відсутністю їх у ПВР, якими він керується під час виконання будівельних робіт.

Проте, суд критично оцінює зазначені пояснення та вважає їх безпідставними, оскільки, як свідчать норми ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ , генпідрядник несе відповідальність та зобов`язаний забезпечити вимоги з безпеки праці та виробничого середовища у сфері будівництва, охорони довкілля під час виконання будівельно-монтажних робіт.

При цьому, Нормами ДБН передбачено, що вимоги безпеки праці нормативно-правових актів і відомчих нормативних документів не повинні суперечити положенням цих Норм. За наявності розбіжностей, ці норми є пріоритетними, що повністю спростовує пояснення позивача щодо неможливості відступлення від вимог, зазначених в ПВР.

Щодо решти порушень норм п. 6.2.6, 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ , викладених в акті перевірки, будь-яких пояснень в ході розгляду справи позивачем суду не надано.

Також, під час перевірки позивача було встановлено порушення норм п. 7.3, 4.5, 5.1.7, 5.1.8 ДБН А.3.1-5-2016 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА .

Ці Норми встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення (далі - будівництво) будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури (далі - об`єкти будівництва). Додаткові вимоги до організації виробництва при будівництві об`єктів, що мають галузеву специфіку, можуть встановлюватися галузевими будівельними нормами та нормативними документами.

Відповідно до п. 3.2.13, проект виконання робіт (ПВР) - вид проектно-технологічної документації, яка розробляється на основі робочої документації та проекту організації будівництва і визначає та деталізує технологію, організацію та умови виконання будівельних робіт.

Пунктом 4.5 передбачено, що на кожному об`єкті будівництва організація будівельних робіт має здійснюватись на підставі розробленої ПТД.

Згідно із п. 5.1.7 ПТД об`єкта будівництва складається з ПОБ, що містить рішення з організації будівництва об`єкта в цілому, та окремих його черг, пускових комплексів та ПВР, що деталізують організаційно-технологічні заходи і способи виконання робіт.

Відповідно до п. 5.1.8 ПОБ на повний обсяг будівництва об`єкта розробляється відповідно до вимог ДБН А.2.2-3 у складі проекту (затверджувальної частини робочого проекту) як розділ "Організація будівництва". За необхідності, ПОБ розробляються на окремі черги будівництва, пускові комплекси або на окремі його частини. ПВР розробляються на основі ПОБ та робочої документації.

Згідно із п. 7.3, будівельний майданчик має утримуватись відповідно до рішень з організації будівництва, прийнятих у ПТД, вимог з охорони праці і промислової безпеки відповідно до ДБН А.3.2-2, Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001).

Під час розгляду судом встановлено, що позивачем не заперечується факт порушення вищезазначених норм, а лише вказується на те, що місце складування будівельних матеріалів, конструкцій та устаткування не відповідає наведеним в ПВР у зв`язку з тим, що одночасно ведеться будівництво інших багатоповерхових будинків.

Проте, суд зазначає, що це не дає законних підстав позивачу порушувати вимоги норм ДБН А.3.1-5-2016 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА , а у випадку їх порушення, він зобов`язаний нести відповідальність, передбачену п. 8 ч.3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

За таких обставин, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи постанови № 3-0705/7-10/10-13/0705/06/02 від 07.05.2019 та № 3-0705/8-10/10-14/0705/06/02 від 07.05.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, діяв на підставі та у межах повноважень, що визначені чинним законодавством, а тому вони є законними та не підлягають скасуванню.

Крім того, у позовній заяві позивач вказує, що відповідачем під час здійснення перевірки, порушено вимоги Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553, оскільки в акті перевірки, приписах, протоколах та постановах в графі Примірних оригіналу направлено поштою або взагалі не зазначено інформації про відправлення, або не зазначено номер поштового відправлення, як того вимагає установлена форма вказаних документів. Це, на думку позивача, є самостійною підставою для скасування оскаржуваних постанов та приписів.

Проте, суд не погоджується із даними доводами та зазначає наступне.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553) визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно із п. 6 Порядку №553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Пунктом 9 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до приписів п. 16-17,21 порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установленим цим Порядком.

У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт, який є обов`язковий для виконання.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Як убачається з Акта перевірки від 25.03.2019 №Т-2503/1, оскаржуваних протоколів та приписів, посадові особи ТОВ "КМ ДЕВЕЛОПМЕНТ" відмовилися від їх підпису та отримання, про що міститься відмітка посадової особи відповідача.

Як зазначає у відзиві представник відповідача, у зв`язку з відмовою отримання та підпису, акт перевірки та всі примірники протоколів та приписів були 26.04.2019 надіслані поштою на адресу позивача, на підтвердження чого надав суду фіскальний чек ПАТ "Укрпошта" та опис вкладення у цінний лист (а.с. 100, том 1).

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не доведено, а відповідачем надані всі докази, які спростовують факт порушення посадовою особою відповідача вимог Порядку №553 щодо надсилання оскаржуваних рішень, що спростовує доводи позивача в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування Припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-2504/3 від 25.04.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та Припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-2504/4 від 25.04.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, суд вважає їх необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Так, пунктом 11 Порядку №553 визначено, що у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як встановлено судом у ході розгляду справи, у зв`язку з встановленими порушеннями, викладеними в акті перевірки, посадовою особою відповідача видані обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Як свідчить аналіз норм вищевикладених норм Порядку №553, приписи діють до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, а будівельні роботи зупиняються до усунення порушень, зазначених в приписах.

Таким чином, оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та спростування порушень, встановлених під час перевірки, проте, оскаржувані приписи містять всі порушення, зазначені в акті перевірки та станом на день розгляду справи вони не усунуті, приписи діють до їх усунення у повному обсязі.

А тому, суд не знаходить підстав визнання протиправними та скасування Припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-2504/3 від 25.04.2019 та Припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-2504/4 від 25.04.2019.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про часткову протиправність дій відповідача, а відтак позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у певній мірі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 18345,55 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями (а.с. 2-4).

Отже, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №З-0705/7-10/10-13/0705/06/02 від 07.05.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У задоволенні іншої часини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (код ЄДРПОУ 40561932) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області (код ЄДРПОУ 37471921) судовий збір у розмірі 10661 (десять тисяч шістсот шістдесят одна) грн 55 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.