Постанова

від 29.11.2019 по справі 826/115/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/115/17 Суддя першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Костюк Л.О. та Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Груп на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2019 року, яке ухвалене в порядку письмового провадження, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Груп до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року ТОВ Транс-Груп звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04 жовтня 2016 року № 0004731401 та № 0004741401.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2019 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Скаржник вказує на те, що підтвердив належаними доказами фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ Тренда Лімітед . Також позивач звертав увагу на те, що надав суду документи, які підтверджують створення та діяльність ТОВ Тренда Лімітед відповідно до закону.

Відзив на апеляційну скаргу ТОВ Транс-Груп від Головного управління ДФС у м. Києві не надходив.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України та ухвали суду від 21 жовтня 2019 року справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ Транс-Груп залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2019 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що Головне управління ДФС у м. Києві провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Транс-Груп з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з ТОВ Тренда Лімітед за період з 01 листопада 2014 року по 31 січня 2015 року, за результатами якої склало акт від 21 вересня 2016 року № 291/26-15-14-01-01/31861974.

На підставі вказаного акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 04 жовтня 2016 року:

- № 00047314101, яким позивачу нараховані грошові зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 108782 грн 00 коп., з яких 96144 грн 00 коп. - за податковими зобов`язаннями та 12638 грн 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 00047414101, яким позивачу нараховані грошові зобов`язання з податку на додатну вартість на загальну суму 133534 грн 00 коп., з яких 106827 грн 00 коп. - за податковими зобов`язаннями та 26707 грн 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 04 жовтня 2016 року № 0004731401 та № 0004741401, став висновок про відсутність фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ Тренда Лімітед .

Не погоджуючись із вказаними рішеннями контролюючого органу, ТОВ Транс-Груп звернулося до суду з позовом про визнання їх протиправними і скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову ТОВ Транс-Груп , суд першої інстанції виходив з того, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Тренда Лімітед не підтверджене належним чином оформленими доказами.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Транс-Груп та ТОВ Тренда Лімітед був укладений договір на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт № 14-ТЛ від 17 листопада 2014 року. На підтвердження фактичного отримання послуг, обумовлених зазначеним договором, позивач надав суду копії актів надання послуг та податкових накладних, які складені у період з 20 листопада 2014 року по 30 січня 2015 року.

Договір № 14-ТЛ від 17 листопада 2014 року та акти виконаних робіт від імені ТОВ Тренда Лімітед були підписані Карло Артуро Моріні, який діяв від імені Міжнародної комерційної компанії Ровелл Трейд ЛТД , а податкові накладні - головним бухгалтером Жалаль Н.І.

Згідно з актом перевірки від 21 вересня 2016 року № 291/26-15-14-01-01/31861974 позивач безпідставно включив до складу витрат, що впливають на визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств суми витрат, понесених у зв`язку з оплатою послуг вказаного контрагентства, а також неправомірно сформував податковий кредит, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств на 96144 грн 00 коп. та податку на додану вартість на 106827 грн 00 коп.

Такий висновок обґрунтований тим, що надання послуг, обумовлених договорами - не здійснювалося.

Податковий орган зазначив, що ТОВ Тренда Лімітед не мало практичної можливості здійснювати надання послуг, адже у підприємства відсутні основні засоби, персонал, технологічне обладнання та інші виробничі потужності для здійснення фінансово-господарської діяльності, діяльність товариства має ознаки фіктивності.

Так, у спірних правовідносинах від імені та в інтересах ТОВ Тренда Лімітед діяла Міжнародна комерційна компанія Ровелл Трейд ЛТД в особі Карло Артуро Моріні. Відповідну довіреність від імені ТОВ Тренда Лімітед підписала директор Корпан Н.О.

Проте, ОСОБА_1 , яка зазначена засновником та директором ТОВ Тренда Лімітед , та Жалаль Н.І., який зазначений головним бухгалтером цього товариства, надали пояснення, згідно з яких вони не здійснювали господарської діяльності як посадові особи ТОВ Тренда Лімітед . ОСОБА_1 пояснила, що передала свої документи для номінального оформлення на посаду директора за грошову винагороду без наміру займатися підприємницькою діяльністю. ОСОБА_2 пояснив, що він навчається у Національному транспортному університеті та працював лише на посаді фахівець терміналу на ТОВ Нова пошта , а про факт оформлення його на посаду головного бухгалтера ТОВ Тренда Лімітед дізнався від оперативних співробітників.

Також в акті перевірки зазначено, що згідно Форми 1 ДФ за четвертий квартал 2014 року у ТОВ Тренда Лімітед працювала 1 особа, а за перший квартал 2015 року - 5 осіб. Основні засоби на підприємстві відсутні.

У подальшому під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач також надав вирок Печерського районного суду м. Києва від 06 липня 2015 року у справі № 757/22097/15-к. Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень та сервісу Стан розгляду справ офіційного веб-порталу Судова влада України зазначений вирок був ухвалений у відношенні ОСОБА_1 .

Колегія суддів враховує, що в акті перевірки були відсутні посилання на зазначений вирок.

Однак, згідно з правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02 жовтня 2018 року у справі №826/6146/16, якщо перевірку було проведено після винесення відповідного вироку, яким встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, вони повинні бути оцінені судами в силу дії принципу офіційного з`ясування обставин справи навіть у разі, якщо в акті перевірки відсутні посилання на такий вирок.

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 06 липня 2015 року у справі № 757/22097/15-к встановлено, що ОСОБА_1 , за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, сприяла створенню фіктивного підприємства ТОВ Тренда Лімітед . ОСОБА_1 , погодившись на пропозицію невстановленої слідством особи щодо створення та реєстрації за грошову винагороду суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), без мети ведення фінансово-господарської діяльності та виконання адміністративно-розпорядчих функцій у якості службової особи, отримання прибутку у якості засновника підприємства за результатами розподілення матеріальних благ від фінансово-господарської діяльності товариства, надала свої особисті документи, а саме: паспорт та ідентифікаційний код фізичної особи невстановленим слідством особам, які в подальшому останніми були використані для розробки статутних та реєстраційних документів ТОВ Тренда Лімітед (код за ЄДРПОУ 39317640), в тому числі і протоколу № 3 Загальних зборів учасників ТОВ Тренда Лімітед від 20 жовтня 2014 року, до якого були внесені заздалегідь неправдиві відомості щодо місцезнаходження товариства, а саме: м. Київ, Печерський район, вул. Мечникова, буд. 16-А, а також наказу № 2-К від 21 жовтня 2014 року, щодо виконання обов`язків генерального директора ТОВ Тренда Лімітед .

Зазначеним вироком ОСОБА_1 була визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Надаючи оцінку зазначеному доказу, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 826/10170/17. У вказаному судовому рішенні зазначив, що вироком суду встановлено факт фіктивності реєстрації товариства, з яким позивач мав господарські відносини. Відтак, всі первинні документи, видані контрагентом позивача та підписані особою, яка визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, як керівником, є неприйнятними за об`єктивним та суб`єктивним критеріями. Об`єктивний критерій полягає у встановлені в межах кримінального провадження обставин того, що це підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, а суб`єктивний - у тому, що всі первинні документи, підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину. Вважати документи контрагента позивача належними для формування витрат не вбачається можливим, з огляду на обов`язковість вироку у питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Факт фіктивного підприємництва визнаний вироком та встановлені ним обставини діянь вчинених певною особою у кримінальному провадженні доводить порушення публічного порядку, внаслідок чого посилання позивача на не встановлення вироком обставин та відсутність наслідків для вирішення адміністративного спору, є неприйнятним.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів враховує також позицію щодо особливостей урахування вироку у кримінальному провадженні, викладену в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 826/10205/16. Верховний Суд зазначив, що сам факт наявності вироку у кримінальному провадженні не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд виходив із того, що суди першої та апеляційної інстанцій, використовуючи цілком правильну аргументацію щодо необхідності комплексного дослідження обставин справи та підтвердження операцій належними і допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, врахували лише те, що всі первинні документи, якими обґрунтовується реальність операцій з контрагентом підписано особою, яка не мала на меті здійснення фактичної господарської діяльності. Вказані обставини встановлені вироками, які набрали законної сили. Разом з тим, судами попередніх інстанцій не перевірено у який саме період здійснювалися господарські операції та чи могла ця особа (відносно якої вирок) укласти вказані договори до моменту, з якого вироком суду підтверджена фіктивність її діяльності.

У постанові Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі № 826/3498/15 також акцентовано увагу на необхідності перевіряти чи встановлено вироком вина саме тієї уповноваженої особи контрагента позивача, яка здійснювала підписання первинних документів.

Оцінюючи вирок Печерського районного суду м. Києва від 06 липня 2015 року у справі № 757/22097/15-к як доказ у цій справі, з урахуванням зазначених правових позицій Верховного Суду, колегія судів прийшла до таких висновків.

Згідно із зазначеним вироком ОСОБА_1 стала директором ТОВ Тренда Лімітед у жовтні 2014 року.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого приєднана до матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована директором ТОВ Тренда Лімітед з 21 жовтня 2014 року.

Договір на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт № 14-ТЛ був укладений між ТОВ Транс-Груп та ТОВ Тренда Лімітед 17 листопада 2014 року. Документи щодо виконання цього договору (акти надання послуг та податкові накладні) складені у період з 20 листопада 2014 року по 30 січня 2015 року.

Отже, документи щодо господарських правовідносин між ТОВ Транс-Груп та ТОВ Тренда Лімітед були складені та підписані вже після подій, описаних у вироці Печерського районного суду м. Києва від 06 липня 2015 року у справі № 757/22097/15-к, які стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що первинні документи ТОВ Тренда Лімітед не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами та, як наслідок, не визнаються такими, що посвідчують факт отримання послуг з технічного обслуговування та ремонту.

З метою повного з`ясування обставин справи та усунення будь-яких сумнівів щодо здійснення господарських операцій між ТОВ Транс-Груп та ТОВ Трейда Лімітед , колегія суддів вважає необхідним дослідити документи, які надані позивачем для підтвердження фактичного отримання послуг.

Як раніше зазначалося, між ТОВ Транс-Груп та ТОВ Трейда Лімітед був укладений договір на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт № 14-ТЛ від 17 листопада 2014 року.

Згідно з п. 2.1, п. 2.3 вказаного договору ремонт та технічне обслуговування проводяться на території виконавця. Для визнання обсягів та конкретних видів робіт/послуг по кожному транспортному засобу проводиться діагностика, за результатами якої складається робоча заявка. У ній зазначаються строк виконання робіт, перелік і об`єм необхідних ремонтних робіт (комплектність складових частин, які підлягають ремонту).

Відповідно до п. 2.8 договору № 14-ТЛ від 17 листопада 2014 року після закінчення робіт і підписання акту виконання робіт/надання послуг виконавець надає замовнику рахунок-фактуру.

Разом з тим, ТОВ Транс-Груп на підтвердження фактичного отримання послуг від ТОВ Трейда Лімітед надало суду лише копії актів надання послуг та податкових накладних. Робочі заявки та рахунки фактур до суду та до перевірки - не надавалися.

Інших письмових доказів чи пояснень на підтвердження фактичного отримання послуг від ТОВ Трейда Лімітед , їх змісту та обсягу позивач суду не надав.

У актах надання послуг зазначені такі найменування робіт, послуг: витратні матеріали , демонтаж/монтаж , діагностика автотранспорту , ремонт , заміна/ремонт підвіски , заміна/ремонт осьових агрегатів , ремонт та фарбування рами , заміна мастила , ремонт проводки та електрики , токарні роботи та інше.

Дослідивши зазначені акти, колегія суддів прийшла до висновку, що вони не у повній мірі розкривають зміст і обсяг виконаних робіт, їх кількість, не дають змоги ідентифікувати транспортний засіб, щодо якого виконувалися роботи, витратні матеріали та не дають можливості перевірити здійснення господарських операцій у цілому.

Також колегія суддів враховує, що за умовами договору ремонтні роботи повинні були проводиться на території виконавця, адреса якого протягом листопада 2014 року - січня 2015 року змінювалася, проте у межах міста Києва. Згідно з договором № 14-ТЛ від 17 листопада 2014 року ТОВ Трейда Лімітед знаходилося за адресою: м. Київ, вул. М. Тимошенкка, 21, н.п. 3, а згідно з додатковою угодою № 1 від 05 січня 2015 року до вказаного договору - м. Київ, вул. Мечникова, 16-а.

В актах надання послуг зазначено, що місцем виконання робіт є м. Київ, України, натомість місцем складені документів - Провіденс, о. Маха, Республіка Сейшевські острови. Пояснень щодо обставин складення та підписання таких актів позивач не надав.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до п.п. 44.1, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 85.2 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Здійснивши аналіз зазначених норм права, колегія суддів прийшла до висновку про те, що на платника податків покладається обов`язок підтвердити показники податкової звітності первинними та іншими документами.

Відтак, при здійсненні господарських операцій, які впливають на показники податкової звітності, платник зацікавлений в закріпленні договірних відносин та документальному оформленні всіх етапів виконання господарських операцій у спосіб, які б давали можливість підтвердити фактичне отримання послуг, їх зміст, характер, кількість та зв`язок з господарською діяльність товариства у разі виникнення відповідних сумнівів у податкового органу.

Накопичення та зберігання документів, які у повному обсязі фіксують, розкривають зміст та підтверджують господарську операцію на всіх етапах її здійснення є сферою відповідальності саме платника податків.

Приєднані до матеріалів справи первинні документи, а саме - акти надання послуг та податкові накладні є основними документами, які складаються у ході здійснення господарських операцій даного виду та за звичайних умов є достатніми для здійснення бухгалтерського і податкового обліку таких операцій.

Разом з тим, у разі виникнення сумнівів у виконанні робіт та спроможності контрагентів здійснювати господарську діяльність, платник податку з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат повинен надати суду й інші докази або пояснення, які б у своїй сукупності розкривали зміст господарської операції та підтверджували її фактичне здійснення.

Колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не надано доказів фактичного отримання послуг від ТОВ Трейда Лімітед .

Зміст наданих ТОВ Транс-Груп документів, підхід до їх оформлення та повноти викладення інформації не дають підстав для висновку, що вони були складені у зв`язку з господарськими операціями, виконання яких фактично відбулося.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що Головне управління ДФС у м. Києві правомірно здійснила додаткове нарахування податкових зобов`язань ТОВ Транс-Груп з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ТОВ Транс-Груп .

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 24 липня 2019 року та не можуть бути підставами для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ Транс-Груп залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2019 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-Груп - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді Л.О. Костюк

Є.В. Чаку