Постанова

від 02.12.2019 по справі 915/1447/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1447/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В.

секретар судового засідання - Чеголя Є.О.

за участю:

від ФОП Мацюка О.В. - адвокат Михайлюк С.І., ордер серії ЧН № 076260 від 23.10.2019;

від ТОВ ВКП Респект Бізнес - адвокат Стоянова Г.П., ордер серії МК № 098692 від 02.12.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство Респект Бізнес

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2019

суддя - Семенчук Н.О. повний текст складено 02.09.2019

у справі № 915/1447/19

за позовом Фізичної особи - підприємця Мацюк О.В.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство Респект Бізнес

про стягнення 2 074 837,63 грн.

В С Т А Н О В И В:

20.05.2019 Фізична особа - підприємець Мацюк Олександр Володимирович звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційне підприємство Респект Бізнес заборгованості у розмірі 2 074 837,63 грн. з якої: 1 720 000,00 грн. - основна заборгованість, 274 398,18 грн. - інфляційні, 80 439,45 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №14/01/16 від 14.01.2016 в частині своєчасної оплати за виконані роботи.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2019 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційне підприємство Респект Бізнес на користь фізичної особи - підприємця Мацюк Олександра Володимировича: 1 720 000,00 грн. - основна заборгованість за договором №14/01/16 від 14.01.2016; 274 398,18 грн. - інфляційні; 80 439,45 грн. - 3% річних; 31 122,56 грн. - судовий збір.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство Респект Бізнес звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги .

Скаржник вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство Респект Бізнес зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги та не з`ясовано той факт, що сторони не дійшли згоди з усіх істотних умов, а саме:

1. не підписали додаток до договору, яким мали визначитись із сировиною, що за умовами договору являється невід`ємною частиною, відповідно, Відповідач не передав, а Позивач не прийняв сировину для виготовлення Оснастки за актом приймання-передачі;

2. не визначились з ціною за послуги з переробки сировини, яка мала бути погоджена сторонами у специфікаціях до договору;

3. не узгодили строк надання послуг з переробки сировини, виготовлення та передачі Оснастки, а також строки їх оплати.

За думкою скаржника, договір №14/01/16 від 14.01.2016 свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, та не може вважатися укладеним (таким, що відбувся).

Щодо видаткової накладної №1 від 15.07.2016, скаржник зазначає, що умовами п.п. 2.1., 2.2. договору сторони передбачили, що сировина прийматиметься на складі Позивача по акту приймання-передачі якщо інше не передбачено специфікацією.

Доказів передачі сировини для переробки, матеріали справи не містять.

Видаткова накладна №1 від 15.07.2016, на яку посилається позивач та суд першої інстанції, свідчить лише про поставку ТОВ ВКП Респект Бізнес на адресу ФОП Мацюк О.В. товару, а саме, листи ВТ на суму 1 029 879,51грн.

Таким чином, за твердженнями скаржника, ні видаткова накладна №1 від 15.07.2016, ні інші акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), які не мають відношення до даної справи, не є належними доказами в розумінні вимог ст. 76 ГПК України.

Щодо платіжного доручення №273 від 13.10.2017, скаржник зазначає, що позивач вказує на платіжне доручення №273 від 13.10.2017, про сплату Відповідачем 350 000,00 грн., як на підтвердження виконання умов договору, проте рахунок позивачем не виставлявся, а відповідач помилково та безпідставно перерахував грошові кошти.

Крім того, скаржник вважає, що нарахування інфляційних та 3% річних відповідач також вважає неправомірним, оскільки умовами договору №14/01/16 від 14.01.2016 не визначено строку оплати виконаних робіт.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Мацюк О.В. зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, наведені в ній обставини та факти на які посилається Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство Респект Бізнес не підтверджені належним чином.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство Респект Бізнес на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2019 у справі № 915/1447/19.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 призначено справу № 915/1447/19 до розгляду на 26.11.2019 о 12:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2019 виправлено описку в пункті 1 резолютивної частини ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019, а саме: вважати вірним Призначити справу № 915/1447/19 до розгляду на 02.12.2019 о 12:00 год. .

У судове засідання 02.12.2019 з`явився представник ТОВ ВКП Респект Бізнес який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник ФОП Мацюка О.В. в судовому засіданні 02.12.2019 надав пояснення по суті спору, заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2018 залишити без змін.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 14.01.2016 між фізичною особою - підприємцем Мацюк Олександром Володимировичем (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Респект Бізнес (відповідач, замовник) укладено договір №14/01/16 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується своїми силами та засобами надати послуги з переробки давальницької сировини та виготовити оснастку для виготовлення деталей на охолоджувачі масла ВМ-17, ВМ-37 (далі по тексту - оснастка), а замовник зобов`язується прийняти результати переробки та провести оплату за виконані роботи у відповідності з умовами даного Договору. Сировина, вказана у додатках, далі по тексту іменується сировина . Додатки, в яких вказані сировина та послуги по виготовленню оснастки, є невід`ємними частинами даного Договору (а.с. 17-18).

Відповідно до п. 1.2 Договору сировина, яка передається замовником на переробку, а також оснастка, отримана в результаті переробки сировини, є власністю замовника.

Відповідно до п. 2.1 Договору сировина приймається на складі виконавця по акту приймання-передачі, підписаному у двосторонньому порядку, якщо інше не передбачено специфікацією.

Відповідно до п. 2.2 Договору датою передавання сировини є дата підписання акту приймання-передачі або специфікації.

Відповідно до п. 3.1 Договору замовник зобов`язується провести оплату послуг з переробки за ціною, погодженою сторонами у специфікаціях до даного Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору з метою фінансування матеріальних та енергетичних ресурсів при наданні послуг з виготовлення оснастки замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 50% заявленої вартості.

Відповідно до п. 3.4 Договору кінцевий розрахунок здійснюється після підписання сторонами акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 8.1 Договору Договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін та діє протягом року. Якщо за місяць до закінчення дії Договору жодна зі сторін не заявить про його розірвання, то Договір вважається пролонгованим ще на один рік.

15.07.2016 відповідач передав позивачу матеріали (сировину) - листи ВТ 1-0, про що свідчить підписана сторонами видаткова накладна (у переробку) №1 від 15.07.2016 (а.с. 64)..

29.09.2017 позивач виписав відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000514 від 29.09.2017 року на суму 2 070 000,00 грн. (1 725 000,00 + ПДВ 345 000,00) за виготовлення оснастки №3. При цьому зазначено, що рахунок дійсний до сплати до 29.09.2017 року.

29.09.2017 року сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000359, згідно якого виконавцем (позивачем) були проведені роботи по рахунку №СФ-0000514 від 29.09.2017 року з виготовлення оснастки №3 для виготовлення деталей на охолоджувач масла ВМ37, вартість робіт 2 070 000,00 грн. (1 725 000,00 + ПДВ 345 000,00).

13.10.2017 відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 350 000,00 грн. в якості оплати за виготовлення оснастки згідно рахунку 514 від 11.10.2017 року, в тому числі ПДВ 58333,33 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача (а.с. 19).

Вказана оплата в розмірі 350 000,00 грн. зарахована позивачем в якості оплати по акту №ОУ-0000359 від 29.09.2017 року.

Заборгованість за виконані роботи згідно акту №ОУ-0000359 від 29.09.2017 року на суму 1 720 000,00 грн. (2 070 000,00 - 350 000,00) залишилась несплаченою, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частин 1,2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Так, договір №14/01/16 від 14.01.2016 за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Доказів здійснення відповідачем попередньої оплати за виконані роботи суду матеріали справи не містять.

Статтею 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до п. 3.4 Договору кінцевий розрахунок здійснюється після підписання сторонами акту виконаних робіт.

Як зазначено вище, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000359 підписаний сторонами 29.09.2017, отже обов`язок відповідача оплатити виконані роботи виник з 02.10.2017 (30.09.2018 року та 01.09.2018 року є вихідними днями).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі 1 720 000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 274 398,18 грн. та 3% річних у сумі 80 439,45 грн., колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду та зазначає наступне.

Відповідно до статей 526, 530, 610, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу інфляційні на суму заборгованості 1 720 000,00 грн. за період з жовтня 2017 року по березень 2019 року включно, розмір інфляційних склав 274 398,18 грн.

Колегією суддів здійснено перевірку розрахунку інфляційних та встановлено, що розрахунок є арифметично правильним. Період нарахування визначено позивачем вірно.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 03.10.2017 - 31.03.2019 1720000.00 1.160 274398.18 1994398.18

Позивачем нараховано відповідачу 3% річних на суму заборгованості 1 720 000,00 грн. за період з 03.10.2017 року по 24.04.2019 року (569 днів), розмір 3% річних склав 80 439,45 грн.

Колегією суддів здійснено перевірку розрахунку 3% річних та встановлено, що розрахунок є арифметично правильним. Період нарахування визначено позивачем вірно.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1720000.00 03.10.2017 - 24.04.2019 569 3 % 80439.45

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову у повному обсязі.

Відхилення аргументів апеляційної скарги.

Колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги, стосовно недосягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору та не вчинення будь-яких дій, які б засвідчували бажання сторін укласти та виконати взяті на себе зобов`язання за цим договором не приймаються колегією судів, відповідно до наступного.

Згідно з положеннями частин 2, 3, 5 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Так, договір №14/01/16 від 14.01.2016 підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000359 від 29.09.2017 року не містить посилання на договір, проте зазначені в акті роботи (виготовлення оснастки №3 для виготовлення деталей на охолоджувач масла ВМ37) відповідають роботам, про які сторони домовились у договорі.

Згідно з частиною четвертою статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, факт виконання підрядником робіт, обумовлених Договором, підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-прийняття робіт від 29.09.2017 з виготовлення оснастки №3 для виготовлення деталей на охолоджувач масла ВМ37, вартість робіт 2 070 000,00 грн. (1 725 000,00 + ПДВ 345 000,00), який підписаний скаржником (замовником) без зауважень, крім того перерахування 13.10.2017 відповідачем позивачу грошові кошти в сумі 350 000,00 грн. в якості оплати за виготовлення оснастки згідно рахунку 514 від 11.10.2017 року, в тому числі ПДВ 58333,33 грн., підтверджує укладення Договору №14/01/16 від 14.01.2016, а не про намір, як зазначає скаржник в апеляційній скарзі.

Отже, звертаючись з апеляційною скаргою, позивач не спростував висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2019 у справі № 915/1447/19 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство Респект Бізнес .

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2019 у справі № 915/1447/19 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство Респект Бізнес - залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство Респект Бізнес .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.12.2019.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

суддя О.Ю. Аленін

суддя Л.В.Лавриненко