Постанова

від 14.05.2020 по справі 915/1447/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року

м. Київ

справа № 915/1447/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Фізичної особи-підприємця Мацюка Олександра Володимировича (далі - ФОП Мацюк О.В., позивач) - не з`явились ,

відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційне підприємство "Респект Бізнес" (далі - ТОВ ВКП "Респект Бізнес", відповідач, скаржник) - не з`явились ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ ВКП "Респект Бізнес"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2019 (головуючий - суддя Семенчук Н.О.) та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 (головуючий - суддя Філінюк І.Г., судді: Аленін О.Ю., Лавриненко Л.В.)

у справі №915/1447/19

за позовом ФОП Мацюка О.В.

до ТОВ ВКП "Респект Бізнес"

про стягнення 2 074 837,63 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ФОП Мацюк О.В. звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2 074 837,63 грн, з якої: 1 720 000 грн - основна заборгованість, 274 398,18 грн - інфляційні втрати та 80 439,45 грн - 3% річних .

1.2. Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем умов договору від 14.01.2016 №14/01/16 в частині своєчасної оплати за виконані роботи.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019, позов задоволено у повному обсязі .

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ ВКП "Респект Бізнес", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення у справі скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:

4.1. Місцевий та апеляційний господарські суди:

4.1.1. помилково розцінили договір від 14.01.2016 №14/01/16, як договір підряду, а також те, що цей договір є укладеним. Під час укладання зазначеного договору сторони мали на увазі попередні домовленості для подальшої співпраці щодо виконання робіт, адже сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору згідно з вимогами статті 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме: не узгодили додатки до договору, не визначились з ціною за послуги, не узгодили строк надання послуг та строки здійснення оплати;

4.1.2. порушили норми процесуального права, а саме статті 77, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та неправомірно взяли до уваги неналежні та недопустимі докази у справі, такі як акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.09.2017 №ОУ-0000359 та рахунок-фактуру від 29.09.2017 №СФ-0000514.

5. Позиція позивача

5.1. У відзиві на касаційну скаргу ФОП Мацюк О.В. заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін .

РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ ВКП "Респект Бізнес" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 915/1447/19 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 26 березня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 915/1447/19 з огляду на карантинні та обмежувальні заходи в Україні відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ ВКП "Респект Бізнес"; вказано, що про дату та час розгляду касаційної скарги сторони будуть повідомлені додатково, у тому числі телефонограмами.

Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2020 у справі №915/1447/19 призначено до розгляду касаційну скаргу ТОВ ВКП "Респект Бізнес" на 30 квітня 2020 року.

28.04.2020 на адресу Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ ВКП "Респект Бізнес" про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що керівник Товариства бажає безпосередньо брати участь в судовому засіданні, але на даний час позбавлений можливості прибути в судове засідання у зв`язку з дією карантину на всій території України та припиненням транспортного сполучення між областями.

30.04.2020 на електронну адресу Верховного Суд з використанням електронного цифрового підпису надійшло клопотання адвоката Михайлюка С.І. про розгляд справи №915/1447/19 без участі представника позивача.

Ухвалою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 915/1447/19 відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ ВКП "Респект Бізнес" на 14.05.2020.

12.05.2020 на електронну адресу Верховного Суд надійшло клопотання адвоката Михайлюка С.І. про розгляд справи №915/1447/19 без участі представника позивача, яке підписане уповноваженою особою з використанням електронного цифрового підпису .

14.05.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання ТОВ ВКП "Респект Бізнес" про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання через введення в дію карантину на всій території України. Верховний Суд залишає без розгляду зазначене клопотання у зв`язку з тим, що воно не підписане уповноваженою особою з використанням електронного цифрового підпису, який прирівнюється до власноручного підпису, враховуючи статті 6, 170 ГПК України .

В судове засідання, призначене на 14.05.2020, сторони не з`явились.

З огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, принципи господарського судочинства: диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, враховуючи те, що учасники справи на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, а також, що розгляд справи №915/1447/19 неодноразово відкладався, Верховний Суд з метою забезпечення необхідного балансу між правами учасників справи щодо розгляду справи за їх участі та дотриманням розумних строків розгляду справи, як складової доступу до правосуддя, зважаючи, що право на захист не порушено, доходить висновку про розгляд справи за відсутності сторін.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. 14.01.2016 ФОП Мацюком О.В. (виконавець) та ТОВ ВКП "Респект Бізнес" (замовник) укладено договір №14/01/16 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов`язується своїми силами та засобами надати послуги з переробки давальницької сировини та виготовити оснастку для виготовлення деталей на охолоджувачі масла ВМ-17, ВМ-37 (далі - оснастка), а замовник зобов`язується прийняти результати переробки та провести оплату за виконані роботи у відповідності з умовами даного Договору. Сировина, вказана у додатках, далі іменується "сировина". Додатки, в яких вказані сировина та послуги по виготовленню оснастки, є невід`ємними частинами даного Договору.

6.2. Відповідно до пункту 1.2 Договору сировина, яка передається замовником на переробку, а також оснастка, отримана в результаті переробки сировини, є власністю замовника.

6.3. Відповідно до пункту 2.1 Договору сировина приймається на складі виконавця згідно з актом приймання-передачі, підписаному у двосторонньому порядку, якщо інше не передбачено специфікацією.

6.4. Згідно з пунктом 2.2 Договору датою передавання сировини є дата підписання акту приймання-передачі або специфікації.

6.5. Пунктом 3.1 Договору визначено, що замовник зобов`язується провести оплату послуг з переробки за ціною, погодженою сторонами у специфікаціях до даного Договору.

6.6. Відповідно до пункту 3.3 Договору з метою фінансування матеріальних та енергетичних ресурсів при наданні послуг з виготовлення оснастки замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 50% заявленої вартості.

6.7. Кінцевий розрахунок здійснюється після підписання сторонами акту виконаних робіт (пункт 3.4 Договору).

6.8. Згідно з пунктом 8.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін та діє протягом року. Якщо за місяць до закінчення дії Договору жодна зі сторін не заявить про його розірвання, то Договір вважається пролонгованим ще на один рік.

6.9. 15.07.2016 відповідач передав позивачу матеріали (сировину) - листи ВТ 1-0, про що свідчить підписана сторонами видаткова накладна (у переробку) від 15.07.2016 №1.

6.10. 29.09.2017 позивач виписав відповідачу рахунок-фактуру від 29.09.2017 №СФ-0000514 на суму 2 070 000,00 грн (1 725 000 грн + ПДВ 345 000 грн) за виготовлення оснастки №3. При цьому зазначено, що рахунок дійсний до сплати до 29.09.2017.

6.11. 29.09.2017 сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000359, згідно з яким виконавцем (позивачем) були проведені роботи за рахунком від 29.09.2017 №СФ-0000514 з виготовлення оснастки №3 для виготовлення деталей на охолоджувач масла ВМ37, вартість робіт 2 070 000,00 грн (1 725 000 грн + ПДВ 345 000 грн).

6.12. 13.10.2017 відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 350 000 грн в якості оплати за виготовлення оснастки згідно з рахунком від 11.10.2017 №514, в тому числі ПДВ 58 333,33 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача.

6.13. Вказана оплата в розмірі 350 000 грн зарахована позивачем в якості оплати згідно з актом від 29.09.2017 №ОУ-0000359.

6.14. Заборгованість за виконані роботи згідно з актом від 29.09.2017 №ОУ-0000359 на суму 1 720 000 грн (2 070 000 грн - 350 000 грн) залишилась несплаченою, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

7.1. ЦК України:

пункт 1 частини другої статті 11:

- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини;

стаття 509:

- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;

- зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

- зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості;

стаття 525:

- одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

частина перша статті 526:

- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

стаття 610:

- порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

частина друга статті 625:

- боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

частина перша статті 626:

- договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;

частина перша статті 627:

- відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;

частина перша статті 628:

- зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства;

стаття 629:

- договір є обов`язковим для виконання сторонами;

частина перша статті 638:

- договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди;

стаття 837:

- за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу;

- договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові;

- для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл;

- до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів;

стаття 839:

- підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором;

- підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб;

стаття 846:

- строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду;

- якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту;

частина перша статті 854:

- якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково;

частина четверта статті 882:

- передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

7.2. Господарський кодекс України (далі - ГК України):

частини друга, третя, п`ята статті 180:

- господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору;

частина восьма статті 181:

- у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України;

частина перша та друга статті 193:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

7.3. ГПК України:

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності;

частина перша статті 14:

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

частина перша статті 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;

стаття 86 (у редакції, яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції) :

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

стаття 86 (у редакції, яка діє на даний час та час розгляду справи судом апеляційної інстанції):

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

частина четверта статті 236:

- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

8. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

8.2. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

8.3. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8.4 . Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини першої вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Предметом позовних вимог у справі є вимога про стягнення з відповідача боргу за Договором, оскільки відповідач як замовник не оплатив у повному обсязі виконані позивачем роботи.

9.2. Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частини перша та сьома статті 179 ГК України).

9.3. Відповідно до приписів статей 11, 525, 526, 629 ЦК України договір як підстава для виникнення цивільних прав та обов`язків є обов`язковим для виконання сторонами і за загальним правилом сторони не мають права змінити умови відповідного зобов`язання в односторонньому порядку, а повинні виконувати його належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства .

9.4. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 ЦК України).

9.5. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).

9.6. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

9.7. Згідно з частиною восьмою статті 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

9.8. Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що договір від 14.01.2016 №14/01/16 за своєю правовою природою є договором підряду.

9.9. Отже, враховуючи, що спір між сторонами стосується виконання умов договору підряду, до предмета дослідження, зокрема, у цій справі входить встановлення обставин щодо характеру та обсягу робіт, що є предметом Договору, строків їх виконання та порядок їх прийняття, аналіз доказів, поданих на підтвердження виконання та передання цих робіт; встановленню підлягає також відповідність визначеної в Договорі вартості робіт фактично виконаним роботам.

9.10. Зазначаючи про доведення позивачем обставин виконання робіт за Договором, суди першої та апеляційної інстанцій на підставі власної оцінки доказів, виходили з того, що договір від 14.01.2016 №14/01/16 підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.09.2017 №ОУ-0000359 не містить посилання на договір, проте зазначені в акті роботи (виготовлення оснастки №3 для виготовлення деталей на охолоджувач масла ВМ37) відповідають роботам, про які сторони домовились у договорі.

Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що факт виконання підрядником робіт, обумовлених Договором, підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-прийняття робіт від 29.09.2017 з виготовлення оснастки №3 для виготовлення деталей на охолоджувач масла ВМ37, вартість робіт 2 070 000 грн (1 725 000 грн + ПДВ 345 000 грн), який підписаний скаржником (замовником) без зауважень, крім того перерахування 13.10.2017 відповідачем позивачу грошові кошти в сумі 350 000 грн в якості оплати за виготовлення оснастки згідно з рахунком від 11.10.2017 №514, в тому числі ПДВ 58 333,33 грн, підтверджує укладення Договору від 14.01.2016 №14/01/16, а не про намір.

9.11. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини неналежного виконання відповідачем зобов`язання за договором підряду, Верховний Суд не знайшов очевидно неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається скаржник у пункті 4.1.1. цієї постанови, чи їх невірного тлумачення.

9.12. Що ж до доводів скарги про порушення судами попередніх судових інстанцій норм процесуального права під час оцінки доказів, то Верховний Суд виходить з того, що зі змісту судових рішень вбачається, що суди досліджували та оцінювали докази у справі в порядку статті 86 ГПК України з дотриманням вимог статей 74-77 ГПК України та викладенням своїх міркувань щодо них.

9.13. Аргументи касаційної скарги переважно стосуються питань, пов`язаних з встановленими обставинами справи та з оцінкою доказів у ній. Так, у касаційній скарзі скаржник, зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, застосовує та оперує понятійними категоріями "обставини справи" і "докази у справі", порушуючи питання, пов`язані із встановленням таких обставин та оцінкою відповідних доказів, що не узгоджується з правилами перегляду судових рішень судом касаційної інстанції як "суду права", а не "суду факту", повноваження якого визначені у статті 300 ГПК України.

Перевірка відповідних доводів (аргументів) перебуває поза визначеними цією статтею межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

9.14 . Водночас Касаційний господарський суд погоджується з аргументами, викладеними у відзиві ФОП Мацюка О.В. на касаційну скаргу, оскільки вони ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій, та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

9.15 . Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

9.16 . Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

9.17. У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

9.18. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень у справі.

10.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ ВКП "Респект Бізнес" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

11. Судові витрати

11.1. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційне підприємство "Респект Бізнес" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 915/1447/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос