Ухвала

від 02.12.2019 по справі 922/1592/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

02 грудня 2019 року Справа № 922/1592/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М.,

без виклику представників сторін,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" про забезпечення позову у справі № 922/1592/19 (вх.№11277)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" (код ЄДРПОУ 41593127, адреса: 62414, Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, буд. 1-А, оф. 2-1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівія Трейд" (код ЄДРПОУ 39471940, адреса: 61019, м. Харків, вул. Новопрудна, 4)

про стягнення 231 033,78 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.09.2019 у справі № 922/1592/19 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівія Трейд" (код ЄДРПОУ 39471940, адреса: 61019, м. Харків, вул. Новопрудна, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" (код ЄДРПОУ 41593127, адреса: 62414, Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, буд. 1-А, оф. 2-1) - 223 224,00 грн основного боргу, 1 562,57 грн збитків від інфляції, 440,33 грн 3% річних, 5 137,21 грн пені, 3 455,46 грн судового збору; в задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків від інфляції в розмірі 669,67 грн відмовлено.

Відповідач з вказаним рішенням суду в частині задоволення позову не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його в цій частині скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 розгляд справи відкладено на 04.12.2019 о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.

28.11.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" надійшла заява про забезпечення позову у справі № 922/1592/19, шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , м.Харків, МФО 351533, ІПН 394719420305, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Дівія Трейд", код ЄДРПОУ 39471940, адреса: 61019, м. Харків, вул. Новопрудна, 4 (вх.№11277).

Необхідність забезпечення позову обґрунтовується тим, що відповідач ухиляється від добровільної сплати заборгованості за договором, намагається затягнути судовий процес у справі №922/1592/19 зловживаючи своїми процесуальними правами, шляхом подання безпідставних клопотань та введення суду в оману. Одночасно заявник наголошує на зміні власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівія Трейд" та на зверненні відповідача до контрагентів з пропозиціями щодо відступлення права вимоги за договорами, укладеними між останніми.

За твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" відповідні обставини свідчать про намагання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівія Трейд" уникнути виконання обов`язку з виконання рішення в даній справі та є підставою для забезпечення позову в порядку

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії та іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.Таким чином, з боку заявника підлягає аргументуванню:

-імовірність утруднення або невиконання рішення господарського суду, шляхом надання доказів на підтвердження існування обставини утруднення чи можливого невиконання рішення суду в разі задоволення позову;

-наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги;

-взаємопов`язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням.

У відповідній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" в якості підтвердження імовірності утруднення або невиконання рішення господарського суду зазначає про зловживання стороною в ході судового процесу у справі №922/1592/19 своїми процесуальними правами, шляхом подання безпідставних клопотань та введення суду в оману.

Втім колегія суддів зазначає, що подання стороною клопотань в ході розгляду справи є процесуальним правом особи, передбаченим зокрема статтями 42, 149, 182, 207, 267 Господарського процесуального кодексу України

Східним апеляційним господарським судом не було встановлено факту зловживання стороною своїми процесуальними правами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Більш того самі по собі процесуальні дії сторони, у вигляді подання різного характеру клопотань, стосуються лише процесу судового розгляду та вирішення спору по суті, та не мають відношення до процесу виконання судового рішення.

Не підтверджують можливість утруднення або невиконання рішення суду, в задоволення позову, посилання заявника на зміну власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівія Трейд".

Так, згідно вимог цивільного та господарського законодавства зміна засновника компанії це процедура зміни складу учасників юридичної особи, яка проводиться в разі продажу корпоративних прав на частину статутного фонду, подачі засновником заяви про вихід, продажу підприємства в цілому або в порядку спадкування.

Отже, зміна засновника компанії це процедура лише зміни складу учасників такої юридичної особи, а не призупинення діяльності товариства та ухилення від виконання судвого рішення.

Разом з цим, заявником не надано документальних доказів на підтвердження викладеного в заяві твердження про звернення відповідача до контрагентів з пропозиціями щодо відступлення права вимоги за договорами, укладеними між останніми. Більш того, як визначено самим заявником, пропозиції щодо відступлення права вимоги не стосуються угоди, укладеної між сторонами даного спору.

Колегія суддів зазначає, що з боку заявника не надано докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження або продажу майна підприємства, закриття рахунків, та інших дій, які б в своїй сукупності свідчили б про намагання сторони уникнути грошового стягнення з товариства, а відтак, утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.

Тобто, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД"про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях останнього, оскільки, жодних доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову не надано, в той час як відповідно до вимог ст.74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, з якими вимоги чинного законодавства пов`язують можливість забезпечення доказів, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" про забезпечення доказів задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 110-112, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду -

УХВАЛИЛА:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Онокой ЛТД" про забезпечення позову у справі № 922/1592/19 (вх.№11277)

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя Н.М. Дучал