Рішення

від 21.11.2019 по справі 910/8033/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2019Справа № 910/8033/19 За позовом Громадська організація "Квартал Пушкінська- Велика Васильківська"

до Шевченківської районної у місті Києві рада в особі Комісії з припинення повноважень Шевченківської районної у місті Києві ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Орган самоорганізації населення "Будинковий комітет "Квартал Пушкінська-Червоноармійська"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники учасників сторін:

від позивача Приходько А.С.

від відповідача Лисенко Ю.А.

від третьої особи Жуков М.Н.

В судовому засіданні 21.11.2019 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадська організація "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Шевченківської районної у місті Києві рада в особі Комісії з припинення повноважень Шевченківської районної у місті Києві ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача в частині дострокового припинення повноважень органу самоорганізації населення Будинковий комітет "Квартал Пушкінська-Червоноармійська", оскільки на підставі рішення Київської міської ради № 57/5444 від 24.02.2011р. Посольству Естонської Республіки в Україні було передано безоплатно у власність сходові клітини площею 28,3 кв.м. та горище площею 174кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 43-Б, що на думку позивача є реорганізацією вказаного будинку, а тому є самостійною підставою для дострокового припинення повноважень третьої особи.

Ухвалою суду від 27.06.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

10.07.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 27.06.2019 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.08.2019 та залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Орган самоорганізації населення "Будинковий комітет "Квартал Пушкінська-Червоноармійська".

02.08.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує. Крім того, відповідач просив застосувати строк позовної давності та відмовити у позові.

13.08.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки, спір не підвідомчий господарському суду.

19.08.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 23.09.2019.

04.09.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що про порушення свої прав довідався з листа відповідача 24.09.2018, а тому строк позовної давності ним не пропущений. Про те, що строк позовної давності позивачем не пропущено також зазначено в запереченнях на заяву про застосування строків позовної давності. Також позивачем подано заперечення на заяву про закриття провадження у справі, оскільки, правовідносини між сторонами не носять публічно-правового характеру, а тому не підвідомчі адміністративним судам.

20.09.2019 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

23.09.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 30.09.2019.

Третя особа, в підготовче засідання не з`явилась, явку уповноваженого представника не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, про день, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялась належним чином, своїм правом на подання пояснень по суті спору не скористалась. Поштове відправлення, яким було направлено ухвалу суду про виклик третьої особи, було повернуто без вручення за закінченням встановленого терміну зберігання.

24.09.2019 від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

24.09.2019 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів з додатками.

В підготовчому засіданні 30.09.2019 судом розглянуто клопотання про закриття провадження у справі та протокольною ухвалою відмовлено у його задоволенні, в зв`язку з необґрунтованістю, оскільки, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги саме порушенням його приватно-правових прав, і відповідно правовідносини не носять характеру публічно-правових. Вказана позиція також зазначена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі за позовом Громадська організація "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська" до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Оскільки, адміністративним судом за аналогічним позовом було зроблено висновок про непідвідомчість даного спору адміністративним судам, провадження у даній справі не може бути закрито, в зв`язку з неприпустимістю обмеження позивача в доступі до правосуддя.

В клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду було відмовлено з огляду на недостатність правових підстав для вчинення судом відповідної процесуальної дії. Так, відповідач вказує на п. 3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України та наявність у провадженні Господарського суду міста Києва справи № 910/8046/19 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Так, зазначеною нормою законодавства визначено, що суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відхиляючи заявлене клопотання, суд виходить з того, що у справі № 910/8046/19 відмінними є сторони у справі, про що свідчить ухвала Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 910/8046/19, а тому відсутні всі процесуальні передумови для залишення позовної заяви у справі № 910/8033/19 без розгляду.

Ухвалою суду від 30.09.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 17.10.2019.

16.10.2019 через канцелярію суду від третьої особи надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

В судовому засіданні 17.10.2019 оголошено перерву до 21.11.2019.

21.11.2019 від третьої особи надійшов відзив (доповнений) на позовну заяву.

21.11.2019 через канцелярію суду від третьої особи надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

21.11.2019 через канцелярію суду від третьої особи надійшла заява про відвід секретаря судового засідання Микитин О.В. та клопотання про перенесення засідання.

Ухвалою суду від 21.11.2019 відмовлено у задоволенні відводу секретаря судового засідання.

В судовому засіданні 21.11.2019 судом розглянуто клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи, оскільки, третій особі необхідний час для ознайомлення з матеріалів справи.

Суд розглянув клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи та відмовив у його задоволенні, в зв`язку з необґрунтованістю, оскільки, третій особі було відомо про розгляд даної справи ще 16.10.2019 (було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи), а отже у третьої особи було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Представником третьої особи заявлено клопотання про поновлення строку для подання відзиву та доповнення до відзиву.

Представники сторін при вирішенні даного клопотання поклались на розсуд суду.

Суд протокольною ухвалою відмовив третій особі у поновленні строку на подання відзиву та доповнень до відзиву та долученні документів, в зв`язку з необґрунтованістю, оскільки, третьою особою не надано суду належних та допустимих доказів того, що строк був пропущений з поважних причин.

Суд долучає до матеріалів справи копію положення про органу самоорганізації населення Будинковий комітет "Квартал Пушкінська-Червоноармійська", оскільки, вказаний документ підтверджує повноваження органів управління, в тому числі голови органу.

Представником третьої особи заявлено клопотання про витребування у позивача документів: список членів позивача з наведенням адрес, засобів зв`язку та доказів членства у вигляді передбачених статутом позивача протоколів розгляду їхніх заяв про вступ до організації; доказ того, що територіальна громада уповноважила позивача захищати її права та інтереси з наведенням тих питань, на які розповсюджуються уі повноваження; копію договору оренди квартири № 2 в будинку № 10 по бульвару Шевченка; копії платіжних документів за оренду квартири № 2 у будинку № 10 по бульвару Шевченка; докази джерел надходжень коштів на діяльність позивача та на орендну плату за користування квартирою № 2 в будинку № 10 по бульвару Шевченка; про витребування у Київської міської ради довідку про те: де і в який спосіб оприлюднюються її рішення; про витребування з ЄДРПОУ ту редакцію положення про третю особу, яка діяла на дату звернення з позовом.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував, оскільки, на стадії розгляду справи по суті не передбачено долучення додаткових документів.

Представник відповідача поклався на розсуд суду при вирішенні даного клопотання.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання третьої особи про витребування у позивача та Київської міської ради додаткових доказів, в зв`язку з його необґрунтованістю. Суд відзначає, що докази у справі подаються сторонами у визначені ст. 80 ГПК України строки до початку розгляду справи по суті. Розгляд даної справи по суті був розпочатий 17.10.2019. На стадії розгляду справи по суті додаткові докази залишаються судом без розгляду, а тому відсутні підстави для їх витребовування.

Третя особа просила постановити окрему ухвалу про вжиття заходів щодо усунення причин та умов зловживання процесуальними правами позивачем та його представником А Приходько, а в цій ухвалу виконати вимоги ст. 234 ГПК України, а саме обов`язково дати оцінку кожного з доводів щодо даної обставини, наведених у відзиві, спрямувати ухвалу до органу адвокатського самоврядування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 246 ГПК України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Третьою особою не надано належних та допустимих доказів обставин щодо зловживання позивачем та його представником процесуальними правами, в зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали та відмовляє у задоволенні клопотання третьої особи.

Третьою особою заявлено клопотання про накладення штрафу на позивача в зв`язку зі зловживанням ним своїм правом на зверненням до суду.

Судом не вбачається обставин щодо зловживання правом на судовий захист з боку позивача, а тому суд відмовляє у задоволенні відповідного клопотання.

Третьою особою заявлено клопотання про покладення на позивача витрат відповідача та третьої особи, пов`язані з розглядом справи.

Суд зазначає, що розподіл судових витрат здійснюється за результатом розгляду справи на підставі наявних підтверджуючих витрати документів, а тому суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання.

Клопотання третьої особи, викладені у доповненні до відзиву: про винесення ухвали про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем та задовольнити заяву відповідача про закриття провадження; закриття провадження з мотивів вирішення спору Окружним адміністративним судом м. Києва; про зупинення провадження до вступу у законну силу рішень у справі № 910/8032/19, № 910/8046/19 за позовом ГО "Квартал Пушкінська - Велика Васильківська" до Київської міської ради про визнання бездіяльності у неприйнятті рішення про припинення не були заявлені представником третьої особи в судовому засіданні, а тому судом не розглядались.

Представник позивача в судовому засіданні 21.11.2019 підтримав позов, з підстав викладених у заявах по суті спору.

Представник відповідача підтримав в судовому засіданні свою позицію, викладену у документах, поданих ним по суті справи.

Представник третьої особи проти задоволення позову заперечував.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи проти позову заперечували, просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Протоколом № 1 установчих зборів засновників Громадської організації "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська" від 27.09.2016 було затверджено статут Громадської організації "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська". До Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи було внесено 11.10.2016.

Відповідно до п. 2.1 статуту позивача основною метою (цілями) діяльності організації є задоволення і захист прав (інтересів) організації шляхом провадження статутної та іншої діяльності, сприяння забезпеченню всебічної підтримки жителів кварталу, обмеженому вул. Пушкінська, Велика Васильківська та Богдана Шевченка, підвищенню ефективності захисту жителів Кварталу, надання безкоштовних юридичних консультацій та персональний супровід жителів Кварталу з будь-яких питань, а також вдосконалення програм розвитку кварталу.

Шевченківською районною у м. Києві радою прийнято рішення від 13.07.2006 № 40 "Про дозвіл на створення органу самоорганізації населення будинкового комітету "Квартал Пушкінська - Червоноармійська", на підставі якого створено третю особу і яка мала бути припинена відповідачем не пізніше 2011 року, оскільки, у 2009 році були відселені жителі з будинку № 43-Б по вул. Пушкінській (на підставі ст 25 Закону України "Про органи самоорганізації населення".

Позивач вказує, що здійснюючи свою діяльність без відповідних повноважень Орган самоорганізації населення Будинковий комітет "Квартал Пушкінська - Червоноармійська", декларує представництво інтересів всіх мешканців, чим вводить їх в оману та заважає досягненню статутних цілей позивача.

Мотивуючи підстави для звернення до суду в порядку господарського судочинства, позивач зазначає, що за своє суттю, предметом розгляду цієї справи є не сама по собі бездіяльність відповідача, а питання припинення діяльності органу самоорганізації населення, що і виключає можливість розгляду спору судами адміністративної юрисдикції. У позовній заяві визначено, що спірні правовідносини не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки Київська міська рада не має публічно-правових відносин саме з позивачем, а прийняття вказаного у позові рішення та дії, які заявлені до вчинення, стосуються іншої особи (Органу самоорганізації населення Будинкового комітету "Квартал Пушкінська - Червоноармійська"), а не позивача.

Охоронюваним законом інтересом, захист якого обумовив необхідність звернення до суду з цим позовом, позивач визначає як забезпечення досягнення своїх статутних цілей у спосіб припинення перешкоджань цьому з боку Органу самоорганізації населення Будинкового комітету "Квартал Пушкінська - Червоноармійська".

На переконання позивача, діяльність Органу самоорганізації населення Будинкового комітету "Квартал Пушкінська - Червоноармійська" перешкоджає його функціонуванню та реалізації основної мети, щ якою створювалася Громадська організація "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська".

При відкритті провадження у справі в порядку господарського судочинства судом було враховано пояснення позивача, які відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17, де йдеться про те, що до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Судом встановлено, що Орган самоорганізації населення Будинкового комітету "Квартал Пушкінська - Червоноармійська" був зареєстрований як юридична особа 13.03.2007 Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією.

Позивачем до матеріалів справи долучено Положення "Про будинковий комітет "Квартал Пушкінська-Червоноармійська", затверджений рішенням конференції жителів кварталу обмеженого вулицями Пушкінська, В. Васильківська та бульвар Тараса Шевченка, протокол № 2 від 16.02.2007.

У розділі "Загальні положення" положення про Будинковий комітет "Квартал Пушкінська - Червоноармійська" вказано, що він є органом самоорганізації населення Шевченківського району м. Києва, дозвіл на створення якого наданий рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради № 40 від 13.07.2006. Комітет є представницьким органом жителів всіх житлових будинків кварталу, обмеженого вулицями Пушкінська, Велика Васильківська та бульвар Шевченка, а саме: будинків № 31-А, 31-Б, 31-В, 33-А, 39, 41, 43-А, 43-Б, 43-В, 45/2 по вул. Пушкінській та № 2, 6, 12, 14, 18, 20 по вул. Червоноармійській, № 1-Б по бульвару Т. Шевченка в Шевченківському районі м. Києва і діє в межах його території.

Згідно з п. 1.2 цього положення Комітет є однією з форм участі жителів Кварталу у вирішенні окремих питань місцевого значення.

Основними завданнями та напрямами діяльності Комітету є створення умов для участі жителів Кварталу у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України; задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів Кварталу шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг; участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку території, інших місцевих програм (п. 1.3 положення про Комітет).

Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення визначається Законом України "Про органи самоорганізації населення".

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про органи самоорганізації населення" в редакції, чинній на липень 2006 року (прийняття рішення про дозвіл на створення третьої особи), дозвіл на створення органу самоорганізації населення надається сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою.

Порядок надання дозволу на створення органу самоорганізації населення в м. Києві регламентований рішенням III сесії XXIV скликання Київської міської ради від 26.09.2002 № 10/170 "Про органи самоорганізації населення в м. Києві", де визначено, що надання дозволу на створення органу самоорганізації населення здійснюється Київською міською радою (п. 3.1 рішення).

У ході розгляду справи судом не було встановлено обставин дегелування Київською міською радою повноважень на надання дозволу на створення органів самоорганізації населення правомочним на той час (липень 2006 року) районним у м. Києві радам (ні позивач, ні відповідач не надав підтверджуючих чи ствердних документів).

Проте, питання можливого недотримання порядку створення Будинкового комітету "Квартал Пушкінська - Червоноармійська" не є підставою для задоволення заявлених позовних вимог, оскільки позов Громадської організації "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська" розглядається виключно як приватно-правовий спір, без надання оцінки діям Шевченківської районної у м. Києві ради щодо надання дозволу на створення органів самоорганізації населення, адже як визначив сам позивач, спрямуванням його звернення до суду є захист власних немайнових прав, зумовлених діяльністю третьої особи. Більше того, дослідження питання правомірності реалізації органами місцевого самоврядування їх владних управлінських функцій, розмежування компетенції між ними не належить до повноважень господарського суду.

Розглядаючи заявлений спір, суд виходить з того, що термін повноважень органу самоорганізації населення в силу закону обмежується строком повноважень орану місцевого самоврядування, який надав дозвіл на її створення.

Так, у ст. 11 Закону України "Про органи самоорганізації населення" передбачалося, що орган самоорганізації населення обирається терміном на строк повноважень відповідної ради, якщо інше не передбачено рішенням ради чи положенням про орган самоорганізації населення.

Згідно п. 5.1, 5.2 Положення комітет обирається терміном на строк повноважень Шевченківської районної в м. Києві ради конференцією жителів за місцем проживання у Кварталі на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Право обирати та бути обраним на виборах Комітету мають жителі, які на законних підставах проживають на території Кварталу і досягли в день їх проведення 18 років. Не мають права голосу жителі, яких судом визнано недієздатними. Конференція жителів Кварталу для проведення чергових виборів Комітету скликається Комітетом протягом 4 місяців після обрання нового складу Шевченківської районної ради. Про скликання конференції Комітет сповіщає Шевченківську районну в м. Києві раду. У разі, якщо у зазначений термін Комітет не скликав конференцію жителів Кварталу, вона скликається протягом 2 тижнів після його закінчення Головою Шевченківської районної ради за поданням комітету відповідного мікрорайону.

Згідно п. 8.1, 8.2 положення припинення діяльності (ліквідація) Комітету здійснюється згідно із Законом України "Про органи самоорганізації населення" та цим положенням. Припиняється діяльність Комітету у зв`язку із закінченням терміну, на який його було обрано. Діяльність комітету припиняється також достроково у наступних випадках: виконання рішення Київської міської та Шевченківської районної у місті Києві рад, Київської міської та Шевченківської районної у місті Києві державних адміністрацій - за рішенням Шевченківської районної в місті Києві ради; невиконання рішень конференції жителів кварталу або невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску - за рішенням конференції або зборів жителів кварталу; порушення Конституції чи законів України, інших актів законодавства; за рішенням суду.

09.09.2010 Київською міською радою було прийнято рішення № 7/4819 "Про питання організації управління районами в місті Києві", відповідно до якого було вирішено не утворювати районні у місті Києві ради, припинити з 31.10.2010 шляхом ліквідації районні в місті Києві ради, серед яких і Шевченківська районна у місті Києві рада. Також було вирішено вважати припиненими з 31.10.2010 року повноваження депутатів районних у місті Києві рад V скликання та припинити з цієї ж дати шляхом ліквідації виконавчі органи районних в місті Києві рад (районні у м. Києві державні адміністрації)

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про органи самоорганізації населення" повноваження органу самоорганізації населення можуть бути достроково припинені у разі: 1) невиконання рішень сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, її виконавчого комітету - за рішенням відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, яка дала дозвіл на його створення: 2) невиконання рішень зборів (конференції) жителів за місцем проживання або невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску - за рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання; 3) порушення Конституції і законів України, інших актів законодавства - за рішенням суду. Орган самоорганізації населення припиняє свої повноваження також у разі перебудови або реорганізації будинків, вулиць, кварталів, мікрорайонів, районів у містах, сіл, селищ, у межах яких вони діють, якщо така перебудова, реорганізація пов`язана з відселенням (переселенням) жителів, які брали участь у зборах (конференції), що заснували цей орган. Дострокове припинення повноважень органу самоорганізації населення тягне за собою припинення діяльності цього органу.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про органи самоорганізації населення" діяльність органу самоорганізації населення припиняється відповідно до цього Закону та його Положення. У разі припинення діяльності органу самоорганізації населення фінансові ресурси та майно повертаються відповідній сільській, селищній, міській, районній у місті (у разі її створення) раді, що дала згоду на утворення зазначеного органу самоорганізації населення.

Позивач посилається як на підставу для припинення органу самоорганізації населення - перебудову або реорганізацію будинків, вулиць, кварталів, мікрорайонів, районів у містах, сіл, селищ, у межах яких вони діють, якщо така перебудова, реорганізація пов`язана з відселенням (переселенням) жителів, які брали участь у зборах (конференції), що заснували цей орган.

Згідно листа Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.09.2018 № 109/03/25-8862 у 2009 році Посольство Естонії в Україні викупило житлові приміщення площею 344,37 кв м у житловому будинку № 43-Б по вул. Пушкінській у Шевченківському районі м. Києва для свого розміщення.

З цього приводу суд зазначає, що як вбачається з Положення про будинковий комітет "Квартал Пушкінська-Червоноармійська" (нова редакція), затвердженого рішенням конференції жителів кварталу, обмеженого вулицями Пушкінська, В.Васильківська, та бульвар Т. Шевченка, протокол № 3 від 25.09.2018 Будинковий комітет "Квартал Пушкінська - Червоноармійська" вказано, що він є органом самоорганізації населення Шевченківського району м. Києва, дозвіл на створення якого наданий рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради № 40 від 13.07.2006. Комітет є представницьким органом жителів всіх житлових будинків кварталу, обмеженого вулицями Пушкінська, Велика Васильківська та бульвар Шевченка, а саме: будинків № 31-А, 31-Б, 31-В, 33-А, 39, 41, 43-А, 43-В, 45/2 по вул. Пушкінській та № 2, 6, 12, 14, 18, 20 по вул. Червоноармійській, № 1-Б по бульвару Т. Шевченка в Шевченківському районі м. Києва і діє в межах його території (п. 1.1 положення).

Отже будинок № 43-Б по вул. Пушкінській, з якого були відселені мешканці, в зв`язку з придбанням житлових приміщення посольством Естонії у 2009 році для свого розміщення, був виключений зі сфери, на яку розповсюджується діяльність дії третьої особи, на підставі Положення про будинковий комітет "Квартал Пушкінська-Червоноармійська".

З огляду на зазначене позивач безпідставно посилається як на підставу для припинення повноважень органу самоорганізації населення, відселення мешканців з будинку № 43-Б по вул. Пушкінській так як вказаний будинок не входить до кварталу, в якому будинковий комітет є представницьким органом жителів.

Інших підстав для припинення третьої особи, які перелічені у ст. 25, 26 Закону України "Про органи самоорганізації населення" позивач не вказав при обґрунтуванні позовних вимог.

Також згідно положення про будинковий комітет "Квартал Пушкінська-Червоноармійська" (нова редакція) припинення діяльності (ліквідація) Комітету здійснюється згідно із Законом України "Про органи самоорганізації населення" та цим положенням. Припиняється діяльність Комітету у зв`язку із закінченням терміну, на який його було обрано. Діяльність комітету припиняється також достроково у наступних випадках: виконання рішення Київської міської та Шевченківської районної у місті Києві рад, Київської міської та Шевченківської районної у місті Києві державних адміністрацій - за рішенням Шевченківської районної в місті Києві ради; невиконання рішень конференції жителів кварталу або невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску - за рішенням конференції або зборів жителів кварталу; порушення Конституції чи законів України, інших актів законодавства; за рішенням суду.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про органи самоорганізації населення" повноваження органу самоорганізації населення можуть бути достроково припинені у разі: 1) невиконання рішень сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, її виконавчого комітету - за рішенням відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, яка дала дозвіл на його створення: 2) невиконання рішень зборів (конференції) жителів за місцем проживання або невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску - за рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання; 3) порушення Конституції і законів України, інших актів законодавства - за рішенням суду. Орган самоорганізації населення припиняє свої повноваження також у разі перебудови або реорганізації будинків, вулиць, кварталів, мікрорайонів, районів у містах, сіл, селищ, у межах яких вони діють, якщо така перебудова, реорганізація пов`язана з відселенням (переселенням) жителів, які брали участь у зборах (конференції), що заснували цей орган. Дострокове припинення повноважень органу самоорганізації населення тягне за собою припинення діяльності цього органу.

Відповідно до п. 47 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом;

Відповідно до ст. 80 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження органу самоорганізації населення припиняються достроково у разі: 1) невиконання рішень сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, її виконавчого комітету, загальних зборів громадян або невиконання своїх повноважень; 2) його саморозпуску. Рішення про дострокове припинення повноважень органу самоорганізації населення приймається загальними зборами громадян, що утворили даний орган, або відповідною радою.

Отже, з аналізу норм законодавства та Положення про комітет не вбачається чіткий строк протягом якого має бути припинено Орган самоорганізації населення, а тому суд не вбачає протиправної бездіяльності відповідача та підстав для зобов`язання відповідача приймати рішення про дострокове припинення повноважень третьої особи.

Поряд з цим суд зазначає, за своїм правовим статусом позивач у справі та третя особа є різними особами приватного права, правовий статус яких і правосуб`єктність визначається різними спеціальними законодавчими актами. Так, як вказувалося вище, правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення визначається Законом України "Про органи самоорганізації населення", згідно з яким органи самоорганізації населення - це представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом (ст. 1). Орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення. Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети (ст. 2).

У свою чергу, правовий статус громадських організацій в України регламентований Законом України "Про громадські об`єднання", у преамбулі якого (в редакції станом на час державної реєстрації позивача) було закріплено, що він визначає правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань.

Стаття 2 Закону України "Про громадські об`єднання" передбачала, що дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань в Україні та не поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення: політичних партій; релігійних організацій; непідприємницьких товариств, що утворюються актами органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування; асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об`єднань; саморегулівних організацій, організацій, які здійснюють професійне самоврядування; непідприємницьких товариств (які не є громадськими об`єднаннями), утворених на підставі інших законів.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України "Про громадські об`єднання" особливості регулювання суспільних відносин у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення окремих видів громадських об`єднань можуть визначатися іншими законами.

З викладеного слідує, що представницький орган, який створюються мешканцями певних територій та добровільне об`єднання фізичних осіб, утворене для здійснення й захисту прав і свобод, задоволення окреслених ними суспільних інтересів не є тотожними за своїм правовим статусом та не повинні в ході свого функціонування конкурувати одне з одним, навіть у разі схожості їх намірів.

З позовної заяви, письмових і усних пояснень представника позивача слідує, що Громадська організація "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська" зацікавлена у відсутності на території м. Києва в межах вулиць Пушкінська, Велика Васильківська діючих недержавних юридичних утворень, діяльність яких може конкурувати з його власною діяльністю, повторювати або ж наслідувати її, створювати перешкоди, незручності, зокрема, позивач явно і відкрито бажає припинення діяльності Органу самоорганізації населення Будинкового комітету "Квартал Пушкінська-Червоноармійська".

На переконання суду, сама лише наявність органу самоорганізації населення у межах території міста Києва, що відповідає території, в якій зацікавлений позивач у справі саме по собі не може свідчити про порушення таким представницьким органом прав та/або охоронюваних законом інтересів Громадської організації "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська", так само як і надання дозволів на створення таких органів.

Крім того, суду належними, допустимим доказами не доведено, яким чином права позивача, створеного у 2016 році, порушують третьою особою, утвореною у 2007 році.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на викладене, позовні вимоги відхиляються через недоведеність обставин порушення прав позивача.

У зв`язку з відмовою у позові судові витрати у справі покладаються на позивача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 73-80, 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Громадської організації "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська" (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 10, оф. 2/1,ідентифікаційний код 40889293) до Шевченківської районної у місті Києві ради (01030, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 24, ідентифікаційний код 26077632) про визнання бездіяльності Шевченківської районної у місті Києві ради в особі Комісії з припинення повноважень Шевченківської районної у місті Києві ради в частині дострокового припинення повноважень Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Квартал Пушкінська-Червноармійська" протиправною та зобов`язання Шевченківської районної у місті Києві ради в особі Комісії з припинення повноважень Шевченківської районної у місті Києві ради прийняти рішення про дострокове припинення повноважень Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Квартал Пушкінська-Червноармійська" - відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 02.12.2019

Суддя І.В.Усатенко