Ухвала

від 15.09.2020 по справі 910/8033/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/8033/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я.

учасники справи:

позивач - Громадська організація "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська",

відповідач - Шевченківська районна у м. Києві рада в особі Комісії з припинення повноважень Шевченківської районної у м. Києві ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Орган самоорганізації населення "Будинковий комітет "Квартал Пушкінська-Червоноармійська",

розглянувши матеріали касаційної скарги Громадської організації "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 21.11.2019

у складі судді: Усатенко І.В.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 04.03.2020

у складі колегії суддів: Яковлєва М.Л. - головуючий, Тищенко А.І., КозирТ.П.,

за позовом Громадської організації "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська",

до Шевченківська районна у м. Києві рада в особі Комісії з припинення повноважень Шевченківської районної у м. Києві ради,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська" (далі - ГО "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська", заявник) 06.08.2020, через Північний апеляційний господарський суд, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 у справі № 910/8033/19 Господарського суду м. Києва.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/8033/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2020.

Суд розглянувши матеріали касаційної скарги ГО "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська", дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху, як такої, що не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент подання касаційної скарги).

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення з позовною заявою), який станом на 01.01.2019 становив 1 921,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ГО "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська" у червні 2019 звернувся з позовом до господарського суду в якому об`єднано дві немайнових вимоги до відповідача.

Отже, звертаючись з касаційною скаргою 06.08.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020, якою рішення Господарського суду м. Києва від 10.01.2019 залишено без змін, заявнику належало сплатити 7 684, 00 грн. (200% від 3842 грн. (1921*2).

Разом з тим, до касаційної скарги ГО "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська" доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги не надано.

Крім того, статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Так, зазначаючи підстави касаційного оскарження заявник посилається на положення пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначає про необхідність тлумачення та застосування норми права щодо легітимності здійснення діяльності органами самоорганізації населення за неможливості досягнення законодавчої мети створення - захист інтересів громадян, які його обрали.

Проте, касаційна скарга не містить посилання на конкретну норму права щодо якої відсутній висновок Верховного Суду та не може бути визнана судом такою, що відповідає положенням пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги та зазначити підстави касаційного оскарження, відповідно до приписів пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України та надати суду оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 7 684, 00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суддя Верховного Суду, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Громадської організації "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська" на рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 у справі № 910/8033/19 залишити без руху.

2. Надати Громадській організації "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3 . Роз`яснити Громадській організації "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду В.Я. Погребняк