Постанова

від 18.11.2019 по справі 918/765/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 918/765/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудіндустрія"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 року (судді: Зварич О. В., Скрипчук О. С., Хабіб М. І.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудіндустрія"

до Акціонерного товариства "Кредобанк"

про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудіндустрія" (далі - ТОВ "Укрбудіндустрія") звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ПАТ "Кредобанк" на свою користь 360 000,00 грн збитків.

1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ "Укрбудіндустрія" завдано збитків через протиправну поведінку (бездіяльність) ПАТ "Кредобанк" щодо зняття заборон та обтяжень, накладених на майно протягом 11 років, яка не відповідає вимогам закону та проявляється в неналежному виконанні договірного зобов`язання.

1.3. У відзиві на позов ПАТ "Кредобанк" заперечив проти позову, посилаючись на те, що на момент існування спірних правовідносин законодавством України не було встановлено процедури та строків зняття обтяжень нерухомого майна іпотекою та забороною відчуження після повного виконання основного зобов`язання. При цьому вважає, що норми Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", на який посилається позивач, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки цей закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна. Отже, ПАТ "Кредобанк" не порушив ні строків, ні процедури зняття обтяження з майна ТОВ "Укрбудіндустрія", оскільки такі законодавцем не визначені.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням господарського суду Львівської області від 08.04.2019 позов задоволено повністю. Стягнуто з АТ "Кредобанк" на користь ТОВ "Укрбудіндустрія" 360 000,00 грн збитків. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

2.2. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час розгляду справи суд установив наявність вини ПАТ "Кредобанк" як іпотекодержателя, у настанні збитків для ТОВ "Укрбудіндустрія", яка полягає у невжитті ним заходів для зняття обтяжень з нерухомого майна позивача протягом більше ніж 11 років, за відсутності об`єктивних перешкод для їх вчинення.

2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2019 скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

2.4. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вилучення записів про іпотеку та заборону на нерухоме майно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна залежало не тільки від відповідача, як іпотекодержателя майна, а й від державного реєстратора, як особи, уповноваженої згідно із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти відповідні реєстраційні дії. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що зобов`язання ТОВ "Укрбудіндустрія" за попереднім договором щодо сплати штрафу є його власним ризиком, а тому твердження про наявність вини Банку є безпідставними.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. ТОВ "Укрбудіндустрія" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 та залишити в силі рішення господарського суду Львівської області від 05.08.2019.

3.2. На думку ТОВ "Укрбудіндустрія", суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до ухвалення неправильного рішення.

3.3. Зокрема заявник вказує на те, що відповідно до діючого на той час законодавства, іпотекодержатель був зобов`язаний протягом десяти днів надіслати реєстратору письмове повідомлення про виключення запису з Реєстру з обов`язковим зазначенням порядкового номера запису, а реєстратор міг вчинити відповідні дії лише за такою заявою. Натомість, незважаючи на неодноразові звернення позивача до банку щодо направлення відповідної заяви на адресу реєстратора, банк не вчинив жодних дій.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Кредобанк" просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, наголошуючи на правомірності висновків апеляційного господарського суду і безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ТОВ "Укрбудіндустрія" не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Судами попередніх інстанцій установлено, що між сторонами у справі 04.11.2005 було укладено кредитний договір № 321-05, відповідно до якого АТ "Кредит банк (Україна)" зобов`язалося відкрити для ТОВ "Укрбудіндустрія" кредитну лінію під забезпечення з максимальним кредитним лімітом 550 000 грн, на строк до 03.05.2006.

4.3. На забезпечення кредитного договору 04.11.2005 сторони уклали договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Торкуновою Т. А. та договір від 07.08.2006 про внесення змін до вказаного договору іпотеки № 321-05/1, 2.

4.4. У результаті здійсненого сторонами забезпечення виникло обтяження на нерухоме майно позивача:

- нежитлову будівлю, будівлю їдальні літ. "А-2", загальною площею 1182,6 м 2 за адресою: Рівненська область, м. Рівне, пров. Робітничий, буд. 5, номер РПВН: 2143785.

- нежитлову будівлю, будівлю медико-оздоровчого комплексу літ. "Б-1", за цією ж адресою, номер РПВН: 2143003.

4.5. На вказане майно ТОВ "Укрбудіндустрія" 04.11.2005 приватним нотаріусом Торкуновою Т. А. зареєстрована заборона за реєстраційними номерами обтяження 2567173 та 2567213, а 15.08.2006 - іпотека за реєстраційним номером обтяження 2567271. Іпотекодержателем вказано АТ "Кредит банк (Україна)", код: 09807862, 79026, Львівська область, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78. Боржником за основним зобов`язанням вказано ТОВ "Укрбудіндустрія", код: 25320869, Рівненська область, м. Рівне, вул. Млинівська, буд. 18. Розмір основного зобов`язання: 550 000, 00 грн. Строк виконання: 02.02.2007.

4.6. Суд апеляційної інстанції встановив, що сторони не заперечують, що зобов`язання за кредитним договором № 321-05 припинились.

4.7. Крім того апеляційний господарський суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні первинні платіжні документи (чи їх копії) стосовно виконання сторонами зобов`язань за вказаним кредитним договором.

4.8. Згідно наявної у справі копії довідки ПАТ "Кредобанк" від 29.11.2017 №187-41514/17 станом на 29.11.2017 ТОВ "Укрбудіндустрія" не має відкритих поточних рахунків та заборгованості перед Банком.

4.9. Судами також установлено, що ТОВ "Укрбудіндустрія" листами від 29.11.2013 №327, від 14.11.2017 № 645 та № 646, від 04.12.2017 № 650 зверталось до відповідача із проханням вчинити дії щодо припинення обтяження належного позивачу майна, яким забезпечувався кредитний договір, однак відповідач за результатами звернень позивача не вчиняв жодних дій з метою зняття обтяжень з майна позивача.

4.10. 06.12.2017 ТОВ "Укрбудіндустрія" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до ПАТ "Кредобанк", у якому просило зобов`язати останнього у п`ятиденний строк подати заяву до Центру надання адміністративних послуг у м. Рівному про припинення обтяження та скасування записів у державних реєстрах щодо майна позивача, яке перебувало в іпотеці.

4.11. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 21.12.2017 у справі №918/846/17 позов було задоволено та зобов`язано ПАТ "Кредобанк" у п`ятиденний строк подати заяву до Центру надання адміністративних послуг у м. Рівному про припинення обтяження та скасування записів з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційні номера обтяжень 2567173, 2567213) та з Державного реєстру іпотек (реєстраційний номер обтяження 2567271) на нерухоме майно: нежитлову будівлю їдальні літ. "А-2", загальною площею 1182,6 м 2 та будівлю медико-оздоровчого комплексу літ. "Б-1" за адресою: Рівненська область, м . Рівне , пров. Робітничий, буд. 5, номери РПВН: 2143785, РПВН: 2143003 відповідно.

4.12. Суди також установили, що банк був обізнаний про розгляд вищевказаної справи, а рішення господарського суду Рівненської області від 21.12.2017 отримано ним 29.12.2017, однак дій щодо його виконання не вчинив.

4.13. Через бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду, 14.02.2017 позивач звернувся до керівника ПАТ "Кредобанк" з письмовим попередженням про репутаційні ризики та кримінальне переслідування.

4.14. У відповідь на вказане попередження відповідач надіслав позивачу листа від 01.03.2018 № 13-9005/18, в якому зазначив, що банк не заперечує щодо необхідності зняття заборон та обтяжень накладених на майно позивача, яке виступало забезпеченням по кредитному договору та вказав, що 27.02.2018 відповідач звернувся до Центру надання адміністративних послуг у м. Рівному про припинення обтяження та скасування записів щодо згаданого майна.

4.15. Також суди установили, що 14.11.2017 між ТОВ "Укрбудіндустрія" та ОСОБА_1 було укладено попередній договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна який був посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Тобінським О. І. та зареєстрований в реєстрі за № 2138, відповідно до умов якого сторони зобов`язалися у термін до 21.11.2017 укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна позивача -нежитлової будівлі їдальні літ. "А-2", загальною площею 1 182,6 м 2 , за адресою: АДРЕСА_1.

4.16. У попередньому договорі сторони зазначили про наявність зареєстрованого обтяження щодо майна, яке стане об`єктом купівлі-продажу за основним договором (пункт 1.3.)

4.17. У пункті 1.4. попереднього договору зазначено, що позивач виконав зобов`язання, виконання яких забезпечувалося нерухомістю, перед ВАТ "Кредобанк" (на даний час - ПАТ "Кредобанк") у повному обсязі, та зобов`язується вирішити питання з вилучення вказаних у пункті 1.3. цього договору записів про іпотеку та заборону на нерухоме майно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стосовно нерухомості до дня укладення основного договору.

4.18. Пунктом 5.3. попереднього договору передбачено, що у випадку невиконання цього договору позивачем, він зобов`язався повернути ОСОБА_1 протягом трьох календарних днів з дати, встановленої пунктом 6.1 цього договору, суму грошового забезпечення та сплатити штраф у розмірі 360 000 грн.

4.19. На час звернення сторін попереднього договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна 21.11.2017 до приватного нотаріуса Табінського О. І. з метою державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна, незважаючи на вимоги позивача, які надсилались йому листами від 14.11.2017 № 645 та № 646, не звернувся до реєстратора за припиненням обтяжень майна позивача, у зв`язку із чим нотаріус відмовив у посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна з огляду на наявність у Державних реєстрах записів про заборону відчуження такого майна та його перебування в іпотеці.

4.20. Внаслідок неукладення основного договору купівлі-продажу нерухомого майна з підстав наявності іпотеки та заборони на відчуження майна, позивач поніс відповідальність, передбачену пунктом 5.3. попереднього договору, сплативши (у період з 01.06.2018 до 12.06.2018) на користь ОСОБА_1 360 000 грн штрафу.

4.21. Предметом спору в цій справі є стягнення збитків, заподіяних позивачу через бездіяльність банку.

4.22. Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

4.23. Відповідно до частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

4.24. Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

4.25. У відповідності до частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

4.26. В силу положень статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

4.27. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідною є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування майнової шкоди не настає.

4.28. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.11.2019 у справі № 926/1493/18.

4.29. За встановлених у справі фактичних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність вини ПАТ "Кредобанк", як іпотекодержателя, у завданні збитків позивачу, яка полягає у невжитті ним заходів для зняття обтяжень з нерухомого майна ТОВ "Укрбудіндустрія".

4.30. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що позивач при укладенні попереднього договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна від 14.11.2017 взяв на себе ризики та зобов`язався до 21.11.2017, тобто протягом 7 днів (враховуючи неробочі дні 18.11.2017 та 19.11.2017), вирішити питання по вилученню записів про іпотеку та заборону на нерухоме майно (будівля їдальні з адміністративно-побутовими приміщеннями літ. "А-2", загальною площею 1 184,3 м 2 за адресою: Рівненська область , м. Рівне , пров. Робітничий, 5) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

4.31. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що вилучення записів про іпотеку та заборону на нерухоме майно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна залежало не тільки від відповідача, як іпотекодержателя майна, а й від державного реєстратора, як особи, уповноваженої згідно із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти відповідні реєстраційні дії.

4.32. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували реальну можливість фактичного виконання позивачем взятих на себе зобов`язань щодо вирішення питання про вилучення записів про іпотеку та заборону на нерухоме майно у зазначений термін.

4.31. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про те, що вищевказані зобов`язання позивача були його власним ризиком, а тому безпідставними є твердження ТОВ "Укрбудіндустрія" про наявність вини Банку у понесенні ним збитків у розмірі 360 000,00 грн, сплачених у вигляді штрафу у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань.

4.31. З огляду на установлені обставини справи, зважаючи на межі доводів касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що викладені у касаційній скарзі доводи не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які посилався апеляційний господарський суд як на підставу для відмови у позові та здійсненої ним оцінки доказів, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду у справі немає.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.3. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної постанови не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які посилався суд як на підставу для відмови у позові, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскарженої у справі постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Укрбудіндустрія" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 у справі №918/765/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Т. Б. Дроботова