Постанова

від 21.11.2019 по справі 911/2548/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2548/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

позивача: Дуленко А. Г. - арбітражний керуючий (ліквідатор ПАТ "Демітекс"),

відповідача 1: Переверзіна Н. В.,

відповідача 2: не з`явився,

третьої особи : не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Демітекс" Дуленка А. Г.

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2019

у складі колегії суддів: Білоусової Я. О. - головуючої, Тарасової І. В., Фоміної В. О.

та на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.04.2019

у складі судді Ореховської О. О.

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Демітекс" в особі ліквідатора Дуленка А. Г.

до

1) Товариства з обмеженою відповідністю "Ріелт Інвест Сервіс"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинова"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

у межах справи № 917/50/13-г

за заявою Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві

до Публічного акціонерного товариства "Демітекс"

про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави наведених у позові вимог

1. У листопаді 2018 року Публічне акціонерне товариство "Демітекс" (далі - ПАТ "Демітекс", позивач, боржник) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідністю "Ріелт Інвест Сервіс" (далі - ТОВ "Ріелт Інвест Сервіс", відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинова" (далі - ТОВ "Калинова", відповідач 2) про витребування майна з чужого незаконного володіння.

2. Позовні вимоги обґрунтовано перебуванням у незаконному володінні ТОВ "Ріелт Інвест Сервіс" включених до ліквідаційної маси ПАТ "Демітекс" об`єктів рухомого майна, що рахуються на балансі й належать на праві власності боржнику та є предметом забезпечення (заставним майном) Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" за договорами застави, який є забезпеченим кредитором у справі № 917/50/13-г про банкрутство ПАТ "Демітекс".

3 . Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2018 у справі № 911/2548/18 позовну заяву ПАТ "Демітекс" від 06.11.2018 № 01-01-01/06-11/94-022 разом з доданими до неї матеріалами передано за встановленою підсудністю на розгляд Господарському суду Полтавської області.

4 . Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.12.2018 позовну заяву ПАТ "Демітекс" прийнято до розгляду в межах справи № 917/50/13-г про банкрутство ПАТ "Демітекс" та справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - АТ "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк", третя особа).

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

5. У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа № 917/50/13-г про банкрутство ПАТ "Демітекс".

6 . Постановою Господарського суду Полтавської області від 07.11.2013 у справі № 917/50/13-г ПАТ "Демітекс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дуленка А. Г. з наданням йому повноважень відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

7 . На виконання вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором проведено інвентаризацію майна ПАТ "Демітекс", сформовано ліквідаційну масу та проведено оцінку майна боржника.

8 . До складу ліквідаційної маси також було включено, зокрема, об`єкти рухомого майна, які перебувають на балансі, належать на праві власності банкруту та є предметом забезпечення (заставним майном) АТ "Укрексімбанк", як забезпеченого кредитора по справі № 917/50/13-г про банкрутство ПАТ "Демітекс" відповідно до договорів застави від 21.01.2011 № 6411Z1/2474 та від 01.10.2009 № 6409Z42/2474, які укладені між АТ "Укрексімбанк" та ПАТ "Демітекс" з метою забезпечення виконання ПАТ "Демітекс" кредитних зобов`язань. Вказане майно включено до складу лоту № 22.В. за наступним переліком: ваги електронні Shekel В-1000-Р в кількості 1 шт.; ваги електронні Shekel В-150-Р в кількості 1 шт.; візки гідравлічні Linde в кількості 4 шт.; тази дм 500 в кількості 40 шт.; тази дм 450 в кількості 1157 шт.; тази дм 600 в кількості 399 шт.; станок вертик. сверд. ВСН 40л в кількості 2 шт.; машина мозаїчно-шліфувальна С199 в кількості 1 шт.; пір`єзбірник LUWA в кількості 1 шт.

9 . Відповідно до звіту з незалежної оцінки майна від 15.03.2017 № 177, проведеної Приватним підприємством "Центр незалежної оцінки та експертизи", ринкова вартість вищевказаного спірного майна становить 17 232,00 грн.

10 . На виконання вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з метою подальшої реалізації майна ПАТ "Демітекс", необхідної для задоволення вимог кредиторів, ліквідатором здійснено розподіл майна боржника на окремі частини (лоти).

11 . За змістом позовної заяви наведене вище майно ліквідатором ПАТ "Демітекс" Дуленком А. Г. було виставлено до продажу у складі лоту № 22.В.

12 . Спірне майно, як вказує ліквідатор Дуленко А. Г., перебувало у приміщеннях, які належали ПАТ "Демітекс" на праві власності та в подальшому були реалізовані органами державної виконавчої служби, шляхом проведення електронних торгів через сайт системи електронних торгів арештованим майном на користь ТОВ "Ріелт інвест сервіс" в межах виконавчого провадження.

13 . Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 05.04.2017 ТОВ "Ріелт Інвест Сервіс" зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - промислову будівлю (цех), загальною площею 33651,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. М. Бірюзова, 26/1 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 406, виданого 05.04.2017.

14 . Судами встановлено, що ліквідатор ПАТ "Демітекс" Дуленко А. Г. звертався з письмовою вимогою до нового власника нерухомого майна (за адресою: м. Полтава, вул. М. Бірюзова, 26/1) - ТОВ "Ріелт Інвест Сервіс" про повернення спірного майна за результатом якої майно залишилось не повернутим. Крім того ліквідатором Дуленком А. Г. неодноразово направлялись до правоохоронних органів заяви про вчинення посадовими особами ТОВ "Ріелт інвест сервіс" кримінального правопорушення.

15 . Також судами встановлено, що ПАТ "Демітекс" зверталось до Київського районного суду м. Полтави зі скаргою на бездіяльність слідчого відділення поліції № 1 Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви.

16 . Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 12.01.2018 у справі № 552/197/18 в задоволенні скарги ПАТ "Демітекс" відмовлено.

17 . Посилаючись на наведені обставини позивач просить вилучити у ТОВ "Ріелт Інвест Сервіс" та ТОВ "Калинова" наведені вище товарно-матеріальні цінності, що належать ПАТ "Демітекс" на праві власності та включені до складу лоту № 22.В., а також є майном предмету забезпечення АТ "Укрексімбанк".

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

18. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.04.2019 у справі № 911/2548/18 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Демітекс" в особі ліквідатора Дуленка А. Г. відмовлено в повному обсязі.

19. Рішення місцевого господарського суду мотивовано недоведенням позивачем, що майно, яке перебуває в приміщенні власником якого є ТОВ "Ріелт інвест сервіс", належить саме ПАТ "Демітекс", оскільки майно перелічене в позові, яке є предметом спору, не визначено певними індивідуальними ознаками, не має кольору, дати виготовлення, не ідентифіковано за матеріалом та власними параметрами (висотою, шириною, довжиною), не містить пакувальних, цифрових, номерних та інших характерних позначок тощо, а тому, у розумінні статті 184 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є замінним майном аналогічного виду. Водночас надані позивачем в якості доказів інвентаризаційні описи основних засобів та договори застави від 21.01.2011 № 641 1Z1 /2474 і від 01.10.2009 № 6409Z42/2474 за якими передано в заставу банка спірне майно не підтверджують належність цього майна на праві власності ПАТ "Демітекс", а лише засвідчують його наявність у позивача.

20 . Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2019 рішення Господарського суду Полтавської області від 11.04.2019 у справі № 911/2548/18 залишено без змін з аналогічних підстав.

21 . Суд апеляційної інстанції погодився із позицією місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову та зазначив, що позивачем наведено лише перелік майна та його кількість, проте не зазначено жодного інвентарного номеру чи будь-яких інших ідентифікуючих ознак за якими можна було б відокремити його з-поміж інших однорічних речей.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

22 . Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями місцевого та апеляційного господарського суду ліквідатор ПАТ "Демітекс" Дуленко А. Г. звернувся до Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлений позов.

РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23 . 17.09.2019 ліквідатор ПАТ "Демітекс" Дуленко А. Г. звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2019 та рішення Господарського суду Полтавської області від 11.04.2019 у справі № 911/2548/18.

24 . Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/2548/18 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.09.2019.

25 . Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 911/2548/18 за касаційною скаргою ліквідатора ПАТ "Демітекс" Дуленко А. Г. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2019 та рішення Господарського суду Полтавської області від 11.04.2019; розгляд справи призначено на 17.10.2019.

26 . 11.10.2019 на адресу Верховного Суду від ТОВ "Ріелт Інвест Сервіс" надійшов відзив на касаційну скаргу б/н від 10.10.2019, в якому відповідач 1 не погоджується із доводами касаційної скарги та просить суд залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

27 . У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В. Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/2548/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2019.

28 . Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 прийнято справу № 911/2548/18 до провадження у новому складі судової колегії та вирішено здійснити розгляд касаційної скарги у встановлену раніше ухвалою від 30.09.2019 дату - 17.10.2019.

29 . Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2019 розгляд справи відкладено до 31.10.2019 у зв`язку із витребуванням від Господарського суду Полтавської області оригіналів матеріалів справи № 917/50/13-г.

30 . Ухвалою Верховного Суду 31.10.2019 відкладено розгляд справи до 21.11.2019.

31 . У судове засідання 21.11.2019 з`явилися представники позивача та відповідача 1, які надали пояснення у справі.

32. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників решти учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

(ліквідатора ПАТ "Демітекс" Дуленка А. Г.)

33. Ліквідатор ПАТ "Демітекс" Дуленко А. Г. в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неналежне дослідження судами попередніх інстанцій наявних у справі доказів та зазначає, зокрема, таке:

- судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено надані позивачем докази та аргументи, якими підтверджується факт належності рухомого майна юридичній особі перебуванням такого майна на балансі товариства;

- посилання судів на відсутність в матеріалах справи інформації щодо інвентарних номерів, місця знаходження та дати придбання витребуваного майна є помилковими. Відомості про місцезнаходження, фактичний кількісний та якісний склад зазначеного майна викладені в акті перевірки заставного майна, які апеляційним судом не взято до уваги;

- твердження апеляційного суду щодо недоведення позивачем вибуття майна поза його волею є безпідставним. Судами не досліджено той факт, що до моменту реєстрації ТОВ "Ріелт Інвест Сервіс" права власності на будівлю таке право належало ПАТ "Демітекс".

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

(ТОВ "Ріелт Інвест Сервіс")

34. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Ріелт Інвест Сервіс" заперечує щодо доводів скаржника зазначаючи таке:

- листами від 05.01.2018 № 221 та від 18.01.2018 № 5 ТОВ "Ріелт Інвест Сервіс" зверталось до ПАТ "Демітекс" з вимогою вивезення належного йому майна за умови надання ним правовстановлюючих документів. Однак відповідей на листи та правовстановлюючих документів позивачем не надано;

- позивачем у позові наведено лише перелік майна та його кількість, однак не вказано жодних його ідентифікуючих ознак;

- позивачем не доведено, що спірне майно вибуло поза його волею.

Доводи інших учасників справи

35 . Від інших учасників відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

36. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37 . Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

38 . У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

39. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів першої та апеляційної інстанції

40. Відповідно до частини 1 статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

41 . За приписами частини 1 статті 2 Закону про банкрутство (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

42 . Згідно із частиною 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

43 . Статтею 1 Закону про банкрутство (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

44 . Відповідно до частини 1 статті 41 Закону про банкрутство (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

45 . Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута , що знаходиться у третіх осіб (частина 2 статті 41 Закону про банкрутство (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) .

46 . Аналіз змісту статті 41 Закону про банкрутство (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить, що обов`язком ліквідатора як особи, яка організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника та забезпечує задоволення вимог кредиторів є вжиття заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна боржника, що знаходиться у третіх осіб.

47 . Предметом судового розгляду у цій справі є заява ліквідатора ПАТ "Демітекс" Дуленка А. Г. до ТОВ "Ріелт Інвест Сервіс" та ТОВ "Калинова" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

48 . Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

49 . За змістом статей 317 і 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

50 . Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

51 . За статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

52 . В свою чергу, особа, яка має речові права на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника цього майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (захист права власності).

53 . Таким чином, у спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно, а суду для правильного вирішення спору слід з`ясувати та перевірити передусім правові підстави , відповідно до яких виникло та існує речове право на майно (аналогічна позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/73/17).

54 . Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

55. Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

56. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів . Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили . Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

57 . Суд акцентує, що розгляд заявлених ліквідатором ПАТ "Демітекс" Дуленком А. Г. позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння здійснюється в межах справи про банкрутство ПАТ "Демітекс" Дуленком А. Г.

58 . З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Розгляд спорів щодо витребування майна банкрута у добросовісного набувача або з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство забезпечує реалізацію контролю суду в провадженні якого перебуває справа про банкрутство за діяльністю боржника та є ефективним засобом юридичного захисту прав як банкрута так і кредиторів. Така правова позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.04.2018 у справі № 925/1874/13, від 03.10.2018 у справі № 906/1765/15, від 16.04.2019 у справі № 44/459-б.

59. Суд наголошує, що на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, провадження у справі про банкрутство має за мету задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. При цьому обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності кредиторів.

60. Тому, розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження) , але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що місяться в матеріалах справи про банкрутство боржника .

61 . Вказане сприяє ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення щодо відповідних вимог, а також дотриманню принципу процесуальної економії господарського судочинства сутність якого полягає в тому, що б під час розгляду справи в суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановленні законом засоби з урахуванням строків визначених нормами процесуального права.

62 . Відмовляючи у задоволенні позову ліквідатора ПАТ "Демітекс" Дуленка А. Г. суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд наведеного вище не врахував та відмовив у задоволенні позову з підстав недоведення позивачем належності ПАТ "Демітекс" на праві власності витребуваного майна та відсутності індивідуалізуючих ознак цього майна.

63 . Однак такий висновок судів попередніх інстанцій є передчасним та зробленим без належної оцінки усієї сукупності наявних в матеріалах справи доказів, в тому рахунку доказів, що містяться в справі про банкрутство ПАТ "Демітекс".

64 . Розглядаючи вимоги позову ліквідатора ПАТ "Демітекс" Дуленка А. Г. суди попередніх інстанцій зазначили, що надані позивачем в якості доказів Інвентаризаційні описи основних засобів, а також договори застави від 21.01.2011 № 641 1Z1 /2474 та від 01.10.2009 № 6409Z42/2474, за яким позивач передав в заставу банка спірне майно, не доводять, що спірне майно належить на праві власності позивачу, а лише засвідчують їх наявність у позивача.

65 . Втім як місцевим господарським судом так і судом апеляційної інстанції залишено поза увагою один із важливих доводів на яких ґрунтується позовна заява ліквідатора ПАТ "Демітекс" Дуленка А. Г. про те, що витребуване майно є предметом забезпечення за договорами застави від 21.01.2011 № 641 1Z1 /2474 та від 01.10.2009 № 6409Z42/2474, укладеними між АТ "Укрексімбанк" (заставодержатель) та ПАТ "Демітекс" (заставодавець).

66 . Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

67 . У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

68 . Вказані договори застави недійсними не визнавалися, окрім того їх недійсність прямо не передбачено законом. Тому є такими, які за результатом укладення створюють для сторін відповідні правові наслідки.

69 . Крім того судами не враховано, що АТ "Укрексімбанк" відповідно до наведених вище договорів застави від 21.01.2011 № 641 1Z1 /2474 та від 01.10.2009 № 6409Z42/2474 є забезпеченим кредитором у справі № 917/50/13-г про банкрутство ПАТ "Демітекс". Відтак, враховуючи розгляд позовних вимог ліквідатора ПАТ "Демітекс" Дуленка А. Г. у межах справи про банкрутство, суди не дослідили матеріали цієї справи в сукупності, в тому рахунку наявну у згаданій справі заяву АТ "Укрексімбанк" вих. № 064-10/1103 від 04.03.2013 від 21.02.2013 про включення до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Демітекс", додатком до якої долучено відповідні договори застави (а.с. 77-241, том 2, а.с. 1-226, том 3 справи № 917/50/13-г).

70 . У свою чергу ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.03.2013 у справі № 917/50/13-г визнано грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" за вказаною заявою та затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Демітекс".

71 . Цією ухвалою Господарського суду Полтавської області підтверджено правомірність виникнення у АТ "Укрексімбанк" права заставного кредитора на підставі договорів застави від 21.01.2011 № 641 1Z1 /2474 та від 01.10.2009 № 6409Z42/2474.

72 . У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

73 . Також суди залишили поза увагою позицію ТОВ "Ріелт Інвест Сервіс" викладену у відзиві на позовну заяву, яка зводиться до підтвердження відповідачем 1 факту належності витребуваного майна позивачеві.

74 . Окрім того, суди залишили без відповідної правової оцінки долучене ТОВ "Ріелт Інвест Сервіс" до відзиву на позовну заяву листування відповідача 1 адресоване ПАТ "Демітекс", в якому він зазначає про перебування у придбаних ним приміщеннях облікованого на балансі ПАТ "Демітекс" майна та просить, зокрема, укласти договір оренди відповідних приміщень, компенсувати витрати зі зберігання, складування та переміщення майна тощо.

75 . Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

76 . Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

77. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід , наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

78 . Більш того, у визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі").

79 . Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

80. Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").

81 . У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться . На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії").

82. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

83. Однак, ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, оскільки судами допущено неповне з`ясування фактичних обставин, та не досліджено докази, які мають значення для правильного вирішення справи.

84 . Не з`ясувавши відповідних обставин, не дослідивши пов`язані з ними докази, попередні судові інстанції допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, частині 5 статті 236 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду позовних вимог ПАТ "Демітекс", який здійснюється в межах справи № 917/50/13-г про банкрутство цього товариства.

Щодо суті касаційної скарги

85. Ураховуючи наведене вище суд касаційної інстанцій дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Демітекс" Дуленка А. Г.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

86. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

87. Згідно із пунктами 1, 2 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

88 . Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина 4 статті 310 ГПК України).

89 . За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

90 . Під час нового розгляду справи, господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, зокрема, надати оцінку змісту позовній заяві ПАТ "Демітекс" з урахування усієї сукупності доказів наявних матеріалів справи про банкрутство боржника. В залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством розглянути вимоги ПАТ "Демітекс" з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого розгляду в судовому рішенні.

91. Крім того, під час нового розгляду справи суду належить врахувати, що за результатом розгляду позовних вимог у межах справи про банкрутство судові рішення ухвалюються у формі ухвал, тоді як у цьому разі мало місце оформлення результатів розгляду позовних вимог у формі рішення суду, що не узгоджується із нормами Закону про банкрутство (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким передбачено ухвалення судових рішення у справі про банкрутство, за винятком визнання боржника банкрутом, у формі ухвал.

Судові витрати

92. У зв`язку зі скасуванням постанови апеляційного господарського суду та ухвали суду першої інстанції і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який ухвалює судове рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Висновки щодо застосування норм права

93 . Аналіз змісту статті 41 Закону про банкрутство (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить, що обов`язком ліквідатора як особи, яка організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника та забезпечує задоволення вимог кредиторів є вжиття заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна боржника, що знаходиться у третіх осіб.

94 . Розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що місяться в матеріалах справи про банкрутство боржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Демітекс" Дуленка А. Г. задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2019 та рішення Господарського суду Полтавської області від 11.04.2019 у справі № 911/2548/18 скасувати повністю.

3. Справу № 911/2548/18 направити на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

Л. Й. Катеринчук