Постанова від 25.11.2019 по справі 729/1402/15-ц

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 листопада 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 729/1402/15-ц

Головуючий у першій інстанції - Кузюра В.О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1006/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого - судді Скрипки А.А.

суддів: Іванової Г.П., Онищенко О.І.

секретар: Поклад Д.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

третя особа приватний нотаріус Бобровицького районного нотаріального округу Чернігівської області Винниченко Андрій Миколайович

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області у складі судді Кузюри В.О. від 25 квітня 2016 року, місце ухвалення рішення м.Бобровиця у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, третя особа: приватний нотаріус Бобровицького районного нотаріального округу Чернігівської області Винниченко Андрій Миколайович,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину. Після уточнення вимог заявленого позову ОСОБА_1 просив (а.с.76, том1): 1. Встановити факт, що ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_3 та протягом шестимісячного терміну після її смерті постійно проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати недійсними: 1) свідоцтво про право на спадщину серії ВТЕ №351631 від 22.06.2013 року, видане ОСОБА_2 приватним нотаріусом Винниченком А.М. на житловий будинок, розташований у АДРЕСА_2 ; 2) свідоцтво про право на спадщину серії ВТЕ №351632 від 22.06.2013 року, видане ОСОБА_2 . приватним нотаріусом Винниченком А.М. на земельну ділянку, кадастровий номер 7420683600:01:000:0242, розташовану у АДРЕСА_2 ; 3) свідоцтво про право на спадщину серії ВТЕ №351641 від 04.07.2013 року, видане ОСОБА_2 . приватним нотаріусом Винниченком А.М. на земельну ділянку, кадастровий номер 7420683600:01:000:0243, розташовану у АДРЕСА_2 .

Вимоги заявленого позову ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після якої відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, земельна ділянка, з призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Позивач вказував, що він з 2009 року постійно проживав з матір`ю, і на даний час продовжує проживати в будинку. У 2015 році позивач звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та дізнався, що спадщина прийнята його племінником ОСОБА_2 . При цьому ОСОБА_1 зазначає, що він, як син померлої, є спадкоємцем першої черги відповідно до статті 1261 ЦК України, і спадщину прийняв згідно ч.3 статті 1268 ЦК України належним чином. Позивач стверджує, що протягом строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, він від спадщини не відмовився. Позивач вказує, що ОСОБА_2 є спадкоємцем п`ятої черги за законом, і за даних обставин не мав права на отримання спадщини.

Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 25.04.2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання недійсним та скасування свідоцтв на право власності на спадкове майно. Як вбачається із рішення суду першої інстанції від 25.04.2016 року, у задоволенні вимог позову судом було відмовлено за наслідками спливу позовної давності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 25.04.2016 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заявленого позову. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 25.04.2016 року є незаконним, ухваленим судом з порушенням норм матеріального права, а саме, суд неправильно застосував норму про початок перебігу позовної давності та відмовив у позові за наслідками спливу позовної давності. Доводи апеляційної скарги зазначають, що за змістом ч.1 статті 261 ЦК України, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто, можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. З посиланням на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у справі №6-48цс15, ОСОБА_1 стверджує, що незважаючи на те, що відповідач отримав свідоцтва про право на спадкове майно у 2013 році, він про це дізнався у вересні 2015 року, під час розгляду справи про встановлення факту проживання із спадкодавцем в порядку окремого провадження, в іншому б випадку позивач звернувся б до суду влітку 2015 року в порядку позовного провадження, а не окремого провадження. За даних обставин доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції порушив норму матеріального права про початок перебігу строку позовної давності та незаконно застосував наслідки спливу позовної давності. Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які, як і сільський голова с.Козацьке, підтвердили, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 позивач проживав разом з нею в с.Козацьке. Доводи апеляційної скарги стверджують, що при вирішенні даного спору суд першої інстанції не прийняв до уваги тих обставин, що записи до книги погосподарського обліку (форма №1) заносяться на основі суцільного обходу об`єктів ПГО, згідно п.1.10. Інструкції з ведення Погосподарського обліку, один раз на п`ять років. При цьому в с.Козацьке жодного разу не проводився суцільний обхід об`єктів ПГО, тому позивач не є включеним до книги по господарського обліку (форма №1). Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції визнав достовірним доказом довідку від 27.11.2012 року, яка міститься у спадковій справі №7-2013, видану секретарем сільської ради за підписом голови сільської ради с.Козацьке, при цьому згідно показань сільського голови с.Козацьке в судовому засіданні, він не підписував вказану довідку та відповідачу не надавав. Доводи апеляційної скарги зазначають, що позивач є спадкоємцем першої черги, відповідач є спадкоємцем п`ятої черги, відповідно до ч.3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. При цьому доводи апеляційної скарги стверджують, що заяву про відмову від спадщини до нотаріальної контори позивач не подавав.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 22.07.2016 року (а.с.155-161, том 1), апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 25.04.2016 року - скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 апеляційним судом було задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини по смерті ОСОБА_3 постійно проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 . Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серії ВТЕ № 351631 від 22.06.2013 року, видане ОСОБА_2 приватним нотаріусом Винниченком А.М. на житловий будинок АДРЕСА_3 . Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серії ВТЕ № 351632 від 22.06.2013 року, видане ОСОБА_2 . приватним нотаріусом Винниченком А.М. на земельну ділянку кадастровий номер 7420683600:01:000:0242, яка розташована у АДРЕСА_2 . Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серії ВТЕ №351641 від 04.07.2013 року, видане ОСОБА_2 . приватним нотаріусом Винниченком А.М. на земельну ділянку кадастровий номер 7420683600:01:000:0243, яка розташована у АДРЕСА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 19.06.2019 року (а.с.204-211, том 1) касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 22.07.2016 року скасовано. Справу №729/1402/15-ц передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 - адвокат Рибарук М.М. підтримав доводи та вимоги поданої апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 - адвокат Леськов В.П. просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, при цьому вважав за необхідне виправити помилку, допущену судом першої інстанції, а саме, відмовити у задоволенні вимог заявленого позову ОСОБА_1 по суті.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Бобровицького районного нотаріального округу Чернігівської області Винниченко А.М., належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.219, 220, 221,том 1,а.с.2-5, том 2), не з`явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с.9, том 1), яка є матір`ю ОСОБА_1 .

З копії матеріалів спадкової справи №7-2013 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.114, том1) вбачається, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається із чотирьох земельних ділянок та будинку, який розташований АДРЕСА_2 .

Згідно заповіту від 25.10.2007 року, посвідченому секретарем виконавчого комітету Козацької сільської ради Гордою В.М. (а.с.7 спадкової справи №7-2013), на випадок своєї смерті ОСОБА_3 зробила заповітне розпорядження: земельну ділянку площею 2,7736, яка підтверджена державним актом серії ЧН №046400 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться на території Козацької сільської ради, земельну ділянку площею 0,5567, яка підтверджена державним актом серії ЧН №069794 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться на території Козацької сільської ради, заповіла своєму внуку ОСОБА_2

03.04.2013 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Бобровицького районного нотаріального округу Чернігівської області Винниченка А.М. із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 (а.с.1 спадкової справи №7-2013).

22.06.2013 року (а.с.84,87 спадкової справи №7-2013) ОСОБА_2 отримав свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідчені приватним нотаріусом Бобровицького районного нотаріального округу Чернігівської області Винниченком А.М., згідно яких спадшина, на яку видані ці свідоцтва, складається із: житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за АДРЕСА_3 (свідоцтво серії ВТЕ в„–351631 ); земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер - 7420683600:01:000:0242, сільськогосподарські угіддя - сади, площею 0,2500 га у межах згідно з планом, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (свідоцтво серії ВТЕ № 351632).

04.07.2013 року (а.с.101 спадкової справи №7-2013) ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене приватним нотаріусом Бобровицького районного нотаріального округу Чернігівської області Винниченком А.М., згідно якого спадшина складається: із земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер - 7420683600:01:000:0243, сільськогосподарські угіддя - рілля, площею 0,2921 га у межах згідно з планом, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства (свідоцтво серії ВТЕ № 351641).

04.07.2013 року (а.с.95,98 спадкової справи №7-2013) ОСОБА_2 отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідчені приватним нотаріусом Бобровицького районного нотаріального округу Чернігівської області Винниченком А.М., згідно яких спадшина складається із: земельної ділянки, яка розташована на території Козацької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, кадастровий номер - 7420683601:03:000:0757, сільськогосподарські угіддя - перелоги, площею 2,7736 га у межах згідно з планом, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (свідоцтво серії ВТЕ № 351639); земельної ділянки, яка розташована на території Козацької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, кадастровий номер - 7420683601:03:000:1443, сільськогосподарські угіддя - перелоги, площею 0,5567 га у межах згідно з планом, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (свідоцтво серії ВТЕ № 351640).

З ухвали Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26.10.2015 року вбачається, що заява ОСОБА_1 про становлення факту, що має юридичне значення, була залишена без розгляду (а.с.16,том 1).

Згідно довідки виконавчого комітету Козацької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області №379 від 16.06.2015 року (а.с.10, том 1), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проживає (без реєстрації) з 2009 року в АДРЕСА_2 .

З акту обстеження умов проживання від 06.07.2015 року ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , вбачається, що ОСОБА_1 проживає в будинку своїх покійних батьків без місця реєстрації один, права власності на житловий будинок не має, так як після смерті батьків будинок ніхто із числа спадкоємців не переоформляв. В своєму господарстві нічого не тримає, присадибну земельну ділянку не обробляє. Сільгосппродукцією та іншими продуктами харчування забезпечують близькі родичі із с.Козацьке (а.с.11, том1).

В довідці фельдшерсько-акушерського пункту с.Козацьке Бобровицької районної державної адміністрації від 14.07.2015 року зазначено, що ОСОБА_1 проживав зі своєю мамою, ОСОБА_3 з 2009 року, мама часто хворіла з 2009 року по 2012 рік, і зверталась за медичною допомогою до Козацького ФП (а.с.12, том 1).

З облікової картки об`єкта погосподарського обліку за 2011-2015 роки вбачається, що крім ОСОБА_3 , в будинку АДРЕСА_3 , ніхто не проживав (а.с.96-97, том1).

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 19.06.2019 року (а.с.204-211, том1), при скасуванні рішення суду першої інстанції та ухваленні нового про задоволення позову, апеляційний суд не встановив: коло спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 , час смерті ОСОБА_8 ; чи є ОСОБА_2 сином ОСОБА_8 та зробив передчасний висновок про задоволення позову.

В порядку приписів ч.1 статті 417 ЦПК України апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.283, том1), помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (копія), виданим виконавчим комітетом Козацької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області (а.с.284, том1).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (копія) (а.с.10 спадкової справи №7-2013 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ).

Коло спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 : її син ОСОБА_1 , її син ОСОБА_8 (перша черга спадкоємців за законом), її внук ОСОБА_2 (п`ята черга спадкоємців за законом).

Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 25.04.2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання недійсним та скасування свідоцтв на право власності на спадкове майно. Як вбачається із рішення суду першої інстанції від 25.04.2016 року, у задоволенні вимог позову судом було відмовлено за наслідками спливу позовної давності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 25.04.2016 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заявленого позову. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 25.04.2016 року є незаконним, ухваленим судом з порушенням норм матеріального права, а саме, суд неправильно застосував норму про початок перебігу позовної давності та відмовив у позові за наслідками спливу позовної давності. Доводи апеляційної скарги зазначають, що за змістом ч.1 статті 261 ЦК України, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто, можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. З посиланням на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у справі №6-48цс15, ОСОБА_1 стверджує, що незважаючи на те, що відповідач отримав свідоцтва про право на спадкове майно у 2013 році, він про це дізнався у вересні 2015 року, під час розгляду справи про встановлення факту проживання із спадкодавцем в порядку окремого провадження, в іншому б випадку позивач звернувся б до суду влітку 2015 року в порядку позовного провадження, а не окремого провадження. За даних обставин доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції порушив норму матеріального права про початок перебігу строку позовної давності та незаконно застосував наслідки спливу позовної давності. Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які, як і сільський голова с.Козацьке, підтвердили, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 позивач проживав разом з нею в с.Козацьке. Доводи апеляційної скарги стверджують, що при вирішенні даного спору суд першої інстанції не прийняв до уваги тих обставин, що записи до книги погосподарського обліку (форма №1) заносяться на основі суцільного обходу об`єктів ПГО, згідно п.1.10. Інструкції з ведення Погосподарського обліку, один раз на п`ять років. При цьому в с.Козацьке жодного разу не проводився суцільний обхід об`єктів ПГО, тому позивач не є включеним до книги по господарського обліку (форма №1). Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції визнав достовірним доказом довідку від 27.11.2012 року, яка міститься у спадковій справі №7-2013, видану секретарем сільської ради за підписом голови сільської ради с.Козацьке, при цьому згідно показань сільського голови с.Козацьке в судовому засіданні, він не підписував вказану довідку та відповідачу не надавав. Доводи апеляційної скарги зазначають, що позивач є спадкоємцем першої черги, відповідач є спадкоємцем п`ятої черги, відповідно до ч.3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. При цьому доводи апеляційної скарги стверджують, що заяву про відмову від спадщини до нотаріальної контори позивач не подавав.

В ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги в частині того, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні вимог заявленого позову ОСОБА_1 за наслідками спливу позовної давності.

За даних обставин апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, при цьому рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 25.04.2016 року змінити в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину. А саме, апеляційний суд вважає за необхідне прийняти постанову, якою відмовити по суті у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину.

Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які, як і сільський голова с.Козацьке, підтвердили, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 позивач проживав разом з нею в с.Козацьке. Доводи апеляційної скарги стверджують, що при вирішенні даного спору суд першої інстанції не прийняв до уваги тих обставин, що записи до книги погосподарського обліку (форма №1) заносяться на основі суцільного обходу об`єктів ПГО, згідно п.1.10. Інструкції з ведення Погосподарського обліку, один раз на п`ять років. При цьому в с.Козацьке жодного разу не проводився суцільний обхід об`єктів ПГО, тому позивач не є включеним до книги погосподарського обліку (форма №1). Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції визнав достовірним доказом довідку від 27.11.2012 року, яка міститься у спадковій справі №7-2013, видану секретарем сільської ради за підписом голови сільської ради с.Козацьке, при цьому згідно показань сільського голови с.Козацьке в судовому засіданні, він не підписував вказану довідку та відповідачу не надавав. Доводи апеляційної скарги зазначають, що позивач є спадкоємцем першої черги, відповідач є спадкоємцем п`ятої черги, відповідно до ч.3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. При цьому доводи апеляційної скарги стверджують, що заяву про відмову від спадщини до нотаріальної контори позивач не подавав.

На думку апеляційного суду, вищезазначені доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для задоволення вимог заявленого позову, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які, як і сільський голова с.Козацьке, підтвердили, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 позивач проживав разом з нею в с.Козацьке, не можуть бути підставою для задоволення вимог заявленого позову, виходячи із наступного. Відповідно до статті 90 ЦПК України, показання свідка є одним із видів доказів по справі. При цьому ч.2, ч.3 статті 89 ЦПК України регламентовано, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, документами житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що він проживав з 2009 року у будинку спадкодавця - своєї матері.

Згідно з приписами статті 6 Закону України ''Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні'' (в редакції, чинній до 05.08.2012 року, до внесення змін Законом України від 05.07.2012 року № 5088-VI) громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Разом з тим, як вбачається з паспорту позивача, він з 2009 року та станом на час відкриття спадщини не був зареєстрований у будинку АДРЕСА_3 (а.с.6, том 1).

З 01.01.2006 року по 24.01.2011 року на території України діяв Наказ Державного комітету статистики України ''Про затвердження форм погосподарського обліку та Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах'' від 18.04.2005 року №95 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.05.2005 року за №487/10767).

Згідно з п.1.1. Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, домогосподарство (домашнє господарство) - це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують свої кошти та витрачають їх. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояків, не перебувати в будь-яких з цих стосунків або бути і в тих і в інших стосунках. Кожне домогосподарство має свій особовий рахунок. Погосподарський облік - це вид первинного обліку, передбачений для систематизації відомостей про окремих громадян і домогосподарства, що ведеться сільськими, селищними, міськими радами в сільських населених пунктах, які розташовані на їхній території, за єдиними на всій території України формами первинної облікової документації, затвердженими центральним органом виконавчої влади з питань статистики. Окремі форми первинної облікової документації ведуться і в міських поселеннях.

Пунктами 1.4., 1.5. зазначеної Інструкції передбачено, що облікова документація з погосподарського обліку заповнюється на підставі суцільних обходів дворів та опитування населення, даних книг реєстрації актів цивільного стану громадян, земельно-кадастрової документації, усних повідомлень громадян. Суцільні обходи дворів та опитування населення проводяться кожного року в період з 1 до 15 січня та з 1 до 5 червня (в частині збору даних про посівні площі в домогосподарствах).

З 24.01.2011 року по 27.05.2016 року діяв Наказ Державного комітету статистики України ''Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах'' від 08.12.2010 року №491 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.01.2011 року за №9/18747). Пунктом 1.9. вказаної Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах було регламентовано заповнення форм погосподарського обліку, пунктом 1.12. даної Інструкції було визначено проведення суцільних обходів об`єктів господарського обліку і опитування населення, пункт 6.1. зазначеної Інструкції регулював перезакладення форми №1, пункт 6.2. Інструкції визначав здійснення всіх записів в формі №1.

За даних обставин, окрім реєстрації місця постійного проживання позивача у органах внутрішніх справ, відомості стосовно ОСОБА_1 повинні бути внесеними у Погосподарську книгу. Як вбачається із облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2011- 2015 роки, номер (№) об`єкта погосподарського обліку 0521-1 (а.с.96-97, том 1), у домогосподарстві по будинку АДРЕСА_3 у будинку постійно проживала лише одна особа - спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідна інформація щодо проживання у даному будинку з 2009 року ОСОБА_1 у погосподарській книзі не відображена.

Приймаючи до уваги наведене, в ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що позивач не проживав постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інформація, викладена в довідках, наданих позивачем на підтвердження вимог заявленого позову (а.с.10,12, том 1), спростовується даними облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2011-2015 роки, номер (№) об`єкта погосподарського обліку 0521-1 (а.с.96-97, том 1). Як вбачається із довідки виконавчого комітету Козацької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області від 27.11.2012 року №585 (а.с.5 спадкової справи №7-2013 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ), ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті проживала та була прописана (зареєстрована) в АДРЕСА_2 . Разом з нею на день смерті та по теперішній час за вищевказаною адресою ніхто не проживає та не прописаний (зареєстрований).

З акту обстеження умов проживання від 06.07.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 проживає в будинку своїх покійних батьків без місця реєстрації один, права власності на житловий будинок не має, так як після смерті батьків будинок ніхто із числа спадкоємців не переоформляв. В своєму господарстві нічого не тримає, присадибну земельну ділянку не обробляє. Сільгосппродукцією та іншими продуктами харчування забезпечують близькі родичі із с.Козацьке (а.с.11, том1). Необхідно зазначити, що вказаний документ не може бути належним та достатнім доказом у розумінні приписів статей 77,80 ЦПК України обґрунтованості вимог заявленого позову.

Відповідно до ч.1, ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведене, в ході судового розгляду даної справи не знайшов свого підтвердження факт того, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки матеріали справи не містять в собі належних та достатніх доказів у розумінні статей 77,80 ЦПК України на підтвердження вказаної обставини.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.283, том1), син ОСОБА_3 (а.с.11 спадкової справи №7-2013 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ), помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (копія), виданим виконавчим комітетом Козацької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області (а.с.284, том1). Як вбачається із вказаного свідоцтва про смерть, а також із довідки про смерть від 22.10.2014 року (а.с.285, том 1), місце смерті ОСОБА_8 : село Козацьке Бобровицького району Чернігівської області.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (копія) (а.с.10 спадкової справи №7-2013 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ).

Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 ЦК України та інших положень Книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як ''одержання права на спадкування наступною чергою'' (частина друга статті 1258 ЦК України) та ''зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом''. ''Одержання права на спадкування наступною чергою'' (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується з такими юридичними фактами, як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмові від прийняття спадщини.

Згідно положень ч.1,ч.2 статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, а саме, копією спадкової справи №7-2013 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що відповідач ОСОБА_2 в строк, визначений статтею 1270 ЦК України, звернувся до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини. При цьому інші спадкоємці заяв до нотаріальної контори про прийняття спадщини не подавали. По закінченню строку для прийняття спадщини, нотаріус, встановивши, що подані всі визначені приписами закону документи, видав ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ч.1 статті 1301 ЦК України, яка регламентує визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У вимогах заявленого позову позивач ОСОБА_1 просить визнати недійсними: 1) свідоцтво про право на спадщину серії ВТЕ №351631 від 22.06.2013 року, видане ОСОБА_2 приватним нотаріусом Винниченком А.М. на житловий будинок, розташований у АДРЕСА_2 ; 2) свідоцтво про право на спадщину серії ВТЕ №351632 від 22.06.2013 року, видане ОСОБА_2 . приватним нотаріусом Винниченком А.М. на земельну ділянку, кадастровий номер 7420683600:01:000:0242, розташовану у АДРЕСА_2 ; 3) свідоцтво про право на спадщину серії ВТЕ №351641 від 04.07.2013 року, видане ОСОБА_2 . приватним нотаріусом Винниченком А.М. на земельну ділянку, кадастровий номер 7420683600:01:000:0243, розташовану у АДРЕСА_2 .

Приймаючи до уваги вищенаведене, в ході судового розгляду даної справи не встановлено підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у вказаній частині.

Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 25.04.2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання недійсним та скасування свідоцтв на право власності на спадкове майно. Як вбачається із рішення суду першої інстанції від 25.04.2016 року, у задоволенні вимог позову судом було відмовлено за наслідками спливу позовної давності.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, при цьому рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 25.04.2016 року змінити в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину. А саме, апеляційний суд вважає за необхідне прийняти постанову, якою відмовити по суті у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, оскільки вказані позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи.

Керуючись статтями: 367, 368, 374; п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2016 року змінити в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Дата складення повної постанови - 02.12.2019 року.

Головуючий: Судді: